Ухвала суду № 89542801, 27.05.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про відмову у залишенні позовної заяви без розгляду

27 травня 2020 року м. Київ№ 640/22459/19Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Балась Т.П., при секретарі судового засідання Кузьмич М.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Старокостянтинівцукор» до Державної податкової служби України за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ГУ ДПС у Хмельницькій області про зобов`язання вчинити дії

за участю представників сторін:

від позивача: Матвійчук Д.В.

від відповідача: Ясніцька Т.С.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Старокостянтинівцукор» з позовом до Державної податкової служби України за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить суд:

- зобов`язати Державну податкову службу України скасувати в Єдиному реєстрі податкових накладних реєстрацію податкових накладних № 221, 222, 223, 224, 225, 226, 227, 228 від 30.01.2017, неправомірно зареєстрованих від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Старокостянтинівцукор» 10.02.2017 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Легал Фін Груп» та виключити зазначені податкові накладні з Єдиного реєстру податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України відновити на рахунку ТОВ «Старокостянтинівцукор» у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму реєстраційного ліміту у розмірі 3 333 333,33 грн., на яку платник податків має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі № 640/22459/19; розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.01.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

25 лютого 2020 року до суду від відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду з огляду на пропуск позивачем строку звернення до суду.

Обґрунтовуючи заявлене клопотання відповідач зазначає, що як свідчить як свідчить сторінка 6 акта перевірки від 16.02.2018 № 0379/22-а-14-06/36397241 та сторінка 4 Дослідження від 23.05.2017 № 13/16-15/36397241 фінансово-господарської діяльності TOB «Старокостянтинівцукор» за січень 2017, проведених ГУ ДФС у Хмельницькій області, ТОВ «Старокостянтинівцукор», позивачем листом від 15.02.2017 № 15/2-02 повідомлено Красилівську ОДПІ Старокостянтинівського відділення щодо ситуації, що склалась з реєстрацією податкових накладних від імені ТОВ «Старокостянтинівцукор» на користь TOB «Легал Фін Груп».

З огляду на наведене відповідач вказує, що позивачу було повідомлено про порушення своїх прав ще в лютому 2017 року, а з даним позовом ТОВ «Старокостянтинівцукор» звернулось до суду лише у листопаді 2019 року, тобто із пропуском шестимісячного строку, визначеного частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні 27.05.2020, судом поставлено на обговорення питання про залишення позовної заяви без розгляду.

Представник позивача проти вказаного клопотання заперечив.

Таким чином матеріалами справи підтверджується, що позивач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, двічі поспіль, без поважних причин або без повідомлення про причини неявки, не прибув у судове засідання.

Суд зазначає, що будучи ініціатором судового розгляду справи позивач, у першу чергу, має активно використовувати власні процесуальні права, не зловживаючи ними, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права йому надані. Натомість визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи та дотримання процесуальних строків.

Відповідно до частинами 1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Пунктом 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Згідно з частиною 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, процесуальними нормами закріплено обов`язок суду встановлювати факт дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду та у випадку його пропуску за відсутності заяви про поновлення пропущеного строку звернення, або якщо наведені в такій заяві підстави визнаються судом неповажними, суд залишає таку позовну заяву без розгляду, не розглядаючи справу по суті позовних вимог.

В той же час, відповідно до частини 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Згідно із частиною 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Як убачається з матеріалів справи, позовні вимоги стосуються неправомірної, на думку позивача, реєстрації 10.02.2017 Державною податковою службою України в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкових накладних № 221, 222, 223, 224, 225, 226, 227, 228 від 30.01.2017 від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Старокостянтинівцукор».

Судом установлено, що 24.09.2019 позивач звернувся до ДПС України із заявою, у якій просив визнати незаконною та скасувати реєстрацію податкових накладних № 221, 222, 223, 224, 225, 226, 227, 228 від 30.01.2017, зареєстрованих від імені ТОВ «Старокостянтинівцукор» на користь TOB «Легал Фін Груп».

Листом від 30.10.2019 № 7539/6/99-22-04-02-04-15 ДПС України відмовила позивачу у скасуванні реєстрації спірних податкових накладних.

Таким чином, суд вважає, що про порушення своїх прав, свобод та інтересів, у зв`язку із відмовою у скасуванні реєстрації спірних податкових накладних, позивач дізнався з моменту отримання відповіді ДПС України на свою заяву.

З даним позовом позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва 15.11.2019, тобто в межах шестимісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

Керуючись ст.ст. 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання ДПС України про залишення без розгляду позовної заяви ТОВ "Старокостянтинівцукор" - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після підписання її суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.П. Балась

Повний текст ухвали складено та підписано 01.06.2020.