Рішення № 89542680, 27.05.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2020 року м. Київ № 640/11779/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання адміністративну справу за позовомДержавного підприємства «Сервіс»доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києвіпровизнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

01.07.2019 Державне підприємство «Сервіс» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.05.2019 № 0416531213, видане ГУ ДФС у м. Києві, про застосування до ДП «Сервіс» штрафної (фінансової) санкції (штрафу) в розмірі 20% з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 14010100, в сумі 1 655,99 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.05.2019 № 0416581213, видане ГУ ДФС у м. Києві, про застосування до ДП «Сервіс» штрафної (фінансової) санкції (штрафу) в розмірі 10% з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 14010100, в сумі 103 530,55 грн.;

- зобов`язати ГУ ДФС у м. Києві виключити з інтегрованої картки платника податків ДП «Сервіс» облікові показники (операції) щодо застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) в сумі 105 196,54 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням Окружного адміністративного суду від 26.06.2017 у справі № 826/17581/16 на підставі п.п. «а» п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» було зобов`язано ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві списати податковий борг ДС «Сервіс» в сумі 77 432,45 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0061771206 від 02.11.2016 про застосування до позивача штрафу за затримку сплати грошового зобов`язання з ПДВ в розмірі 77 432,45 грн. також було скасовано в судовому порядку (рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.11.2018 у справі № 826/1265/17); 03.01.2019 позивачем було отримано податкове повідомленні-рішення № 0948421213 від 18.12.2018 про нарахування на підставі Акту № 28182/26-15-12-13-20 про результати камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати ПДВ до бюджету, яким встановлено порушення граничного строку сплати суми ПДВ за податковими деклараціями за травень, червень, липень, серпень 2018 року, тобто за деклараціями, які передують деклараціям, що є об`єктом перевірки в даній справі; податкове повідомлення-рішення № 0948421213 від 18.12.2018 оскаржено позивачем в судовому порядку; з відомостей електронного кабінету позивача за період 31.12.2013-31.12.2014 вбачається, що борг в сумі 77 432,45 грн. виник у позивача станом на 30.03.2014; рішенням Окружного адміністративного суду від 26.06.2017 у справі № 826/17581/16 було зобов`язано податковий орган вказаний борг позивача списати, однак податковий орган борг не списав; частину цього боргу в розмірі 2 773,75 грн. було списано з коштів позивача, які знаходяться на його рахунку в системі адміністрування ПДВ; залишок в розмірі 74 658,70 грн. обліковується в системі як борг позивача та призводить до мультиплікації; таким чином спірні податкові повідомлення-рішення базуються на боргові, який залишився несписаним та обліковується відповідачем в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; відповідно до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1204 від 28.12.2015 номер податкового повідомленні-рішення має складатися з 11 цифр; втім номери спірних податкових повідомлень-рішень мають лише 10 цифр.

Справу відповідно до протоколу автоматизованого розподілу було передано судді Пащенку К.С.

05.07.2019 ухвалою суду було відкрито провадження в адміністративній справі № 640/11779/19; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

31.07.2019 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що спірні податкові повідомленні-рішення було прийнято на підставі Акту камеральної перевірки № 7939/26-15-12-13-20 від 16.04.2019; згідно із п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених кодексом та законами з питань митної справи; відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених кодексом, такий платник податків притягається до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 10% - при затримці до 30 календарних днів та у розмірі 20% - при затримці понад 30 календарних днів.

27.08.2019 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив в якій позивач наполягає на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у позовній заяві, та зазначає, що відповідачем у відзиві на позовну заяву жодним чином не спростовано аргументи позивача щодо відсутності податкового боргу та бездіяльності відповідача щодо невиконання рішення Окружного адміністративного суду від 26.06.2017 у справі № 826/17581/16.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Головним управлінням ДФС у м. Києві було проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати ПДВ до бюджету ДП «Сервіс», за результатами якої складено Акт № 7939/26-15-12-13-20 від 16.04.2019. В Акті зазначено про порушення ДП «Сервіс» граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по ПДВ, а саме: по податкових деклараціях з ПДВ від 19.11.2018, 18.01.2019, 17.12.2018, 18.02.2019, 16.10.2019.

На підставі Акту перевірки № 7939/26-15-12-13-20 від 16.04.2019 ГУ ДФС у м. Києві було прийнято податкові повідомлені-рішення:

- від 21.05.2019 № 0416531213 про застосування до ДП «Сервіс» штрафу в розмірі 20% з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 1 655,99 грн.;

- від 21.05.2019 № 0416581213 про застосування до ДП «Сервіс» штрафу в розмірі 10% з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 103 530, 55 грн.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 16.1. ст. 16 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Статтею 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог вказаного Кодексу, а також перевірок щодо отримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п.п. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Як встановлено п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (п.п. 75.1.1. п. 75.1 ст. 75 ПК України).

Згідно із п.п. 76.1, 76.2 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Пунктом 86.2 ст. 86 ПК України встановлено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За приписами п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 46.1. ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною.

Згідно із ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податків встановлена ст. 126 ПК України, відповідно до п. 126.1 якої у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З матеріалів справи слідує, що:

- податкова декларація з ПДВ за вересень 2018 року була подана позивачем 16.10.2018 (реєстраційний номер 9225370425);

- податкова декларація з ПДВ за жовтень 2018 року була подана позивачем 19.11.2018 (реєстраційний номер 9255389275);

- податкова декларація з ПДВ за листопад 2018 року була подана позивачем 17.12.2018 (реєстраційний номер 9281937251);

- податкова декларація з ПДВ за грудень 2018 року була подана позивачем 18.01.2019 (реєстраційний номер 9307471412);

- податкова декларація з ПДВ за січень 2019 року була подана позивачем 18.02.2019 (реєстраційний номер 9024336944).

16.04.2019 Головним управлінням ДФС у м. Києві було проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати ПДВ до бюджету ДП «Сервіс», в ході якої встановлено порушення ДП «Сервіс» граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по ПДВ, а саме по податкових деклараціях з ПДВ:

- від 16.10.2019 (реєстраційний номер 9225370425);

- від 19.11.2018 (реєстраційний номер 9255389275);

- від 17.12.2018 (реєстраційний номер 9281937251);

- від 18.01.2019 (реєстраційний номер 9307471412);

- від 18.02.2019 (реєстраційний номер 9024336944).

За результатами вказаної перевірки складено Акт № 7939/26-15-12-13-20 від 16.04.2019, на підставі якого прийняті податкові повідомлення-рішення:

1) від 21.05.2019 № 0416531213 про застосування до ДП «Сервіс» штрафу в розмірі 20% з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 1 655,99 грн. за порушення строку сплати грошового зобов`язання з ПДВ за податковими деклараціями: від 19.11.2018 (реєстраційний номер 9255389275) - на 26 днів; від 18.01.2019 (реєстраційний номер 9307471412) - на 26 днів; від 17.12.2018 (реєстраційний номер 9281937251) - на 25 днів; від 18.02.2019 (реєстраційний номер 9024336944) - на 24 дні; від 16.10.2019 (реєстраційний номер 9225370425) - на 24 дні; від 18.02.2019 (реєстраційний номер 9024336944) - на 17 днів;

2) від 21.05.2019 № 0416581213 про застосування до ДП «Сервіс» штрафу в розмірі 10% з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 103 530, 55 грн. за порушення строку сплати грошового зобов`язання з ПДВ за податковою декларацією від 19.11.2018 (реєстраційний номер 9255389275) на 55 днів.

Втім вказані в деклараціях суми позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 18 податкової декларації) сплачені позивачем вчасно, що підтверджується наявними в матеріалах справи витягами про реквізити електронного рахунку № НОМЕР_1 та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку.

Таким чином ДП «Сервіс» було сплачено суму податкових зобов`язань, визначених ним у податкових деклараціях за вересень 2018 року - січень 2019 року, у встановлений п. 57.1 ст. 57, п.п. 203.1, 203.2 ст. 203 ПК України строк, у зв`язку із чим підстави для застосування штрафу у розмірі 10 % та 20% за порушення граничного строку сплати податкових зобов`язань, передбаченого п. 126.1 ст. 126 ПК України, у відповідача були відсутні.

Крім того матеріалами справи встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.06.2017 у справі № 826/17581/16, окрім іншого, зобов`язано Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві списати податковий борг ДП «Сервіс» в сумі 77 432, 45 грн.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2017 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2017 у справі № 826/17581/16 повернуто апелянту.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.12.2017 касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2017 повернуто скаржнику.

Також рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.11.2018 у справі № 826/1265/17 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 02.11.2016 № 0061771206, яким на підставі ст. 126 ПК України застосовано до ДП «Сервіс» штраф у розмірі 15 486, 49 грн. за затримку на 263 та 880 календарних днів сплати грошового зобов`язання у сумі 77 432, 45 грн.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2019 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.11.2018 у справі № 826/1265/17 повернуто заявнику.

Зі змісту вказаних рішень, які набрали законної сили, вбачається, що у ДП «Сервіс» відсутній податковий борг в сумі 77 432, 45 грн. та такий борг підлягав списанню контролюючим органом.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У той же час позивач зазначає, що податковим органом була списана частина боргу у розмірі 2 773, 75 грн., а інша частина боргу у розмірі 74 658, 70 грн. обліковується в системі адміністрування як борг, який і став підставою для прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ст. 129 Конституції України одним із основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду. З конституційною нормою кореспондуються приписи ст. ст. 14, 370 КАС України, відповідно до яких принципом здійснення правосуддя в адміністративних судах є, зокрема, обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили.

З огляду на зазначене судом встановлено, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2017 у справі №826/17581/16 та рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2018 у справі №826/1265/17, які набрали законної сили, виконані податковим органом не у повному обсязі, що потягло за собою зарахування сплачених позивачем сум податкового зобов`язання у рахунок погашення заборгованості в силу приписів п. 87.1 ст. 87 ПК України.

Таким чином, оскільки судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлена відсутність у позивача податкового боргу в сумі 77 432, 45 грн., а також враховуючи списання контролюючим органом частини податкового боргу у розмірі 2 773, 75 грн. та невиконання рішень суду в іншій частині, суд дійшов висновку, що винесені контролюючим органом спірні податкові повідомлення-рішення, яким на позивача накладено штрафні санкції за порушення граничних строків сплати грошового зобов`язання, що фактично відсутнє, є необґрунтованими та підлягають скасуванню.

До того ж суд акцентує увагу, що згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ст. 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Натомість, в порядку виконання обов`язку, встановленого ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачем не обґрунтовано та не доведено правомірність винесення спірних податкових повідомлень-рішень, а наявний в матеріалах справи відзив на позов містить лише цитування норм податкового законодавства та жодним чином не спростовує аргументи позивача.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача виключити з інтегрованої картки платника податків ДП «Сервіс» облікові показники (операції) щодо застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) у сумі 105 196,54 грн., суд зазначає таке.

У відповідності до абз. 6 п. 2 розділу І Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 (далі - Порядок № 422) інтегрована картка платника (далі - ІКП) - це форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Абзацами 9, 10 та 11 п. 2 розділу І Порядку №422 визначено, що облікова операція - це дія в ІКП, яка призводить до змін облікових показників.

Облікові показники - показники, що інтегруються в процесі ведення оперативного обліку.

Оперативний облік - процес відображення, систематизації та узагальнення первинних показників через їх перетворення в облікові показники в ІКП.

Пунктами 3, 4, 5 та 6 розділу І Порядку №422 передбачено, що оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС.

Відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.

Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень.

При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.

У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.

Згідно з п. 1 ч. 4 розділу V Порядку № 422 працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження органу ДФС, до компетенції яких належать розгляд скарг при проведенні процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах при проведенні процедури судового оскарження прийнятих податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем забезпечують внесення даних до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв`язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати КПР.

Відображенню в інформаційній системі органів ДФС підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв`язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.

Такими матеріалами є:

скарга (заява) платника податків;

рішення про результати розгляду скарги (заяви);

ухвала суду про відкриття провадження;

рішення суду, прийняте по суті.

За приписами підпункту 4 п. 2 ч. 4 розділу V Порядку № 422 залежно від інформації, яка завантажена в інформаційну систему органів ДФС з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, одночасно змінюється статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску та в ІКП відображається така інформація щодо оскарження донарахованих сум та прийнятих рішень відповідними органами, зокрема інформація з рішення суду, прийнятого по суті.

Статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску змінюється відповідно до суті рішення (постанови) («Скасовується в судовому порядку»/ «Вручено, судовий розгляд»/ «Анульовано»).

У підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та рішень щодо єдиного внеску змінюється на «Скасовується в судовому порядку»/ «Вручено, судовий розгляд»/ «Анульовано» при частковому скасуванні.

При частковому скасуванні формується нове повідомлення - рішення/ рішення/ вимога та/або рішення щодо єдиного внеску на суму, що залишилась.

При збільшенні зазначених у податковому повідомленні-рішенні/рішенні/вимозі та/або рішенні щодо єдиного внеску сум формується повідомлення-рішення/рішення/вимога та/або рішення щодо єдиного внеску на суму збільшення без анулювання первинного документа та вручається платнику податків (вноситься дата вручення до інформаційної системи органів ДФС та виконуються процеси, описані в пункті 2 глави 1 цього розділу).

На підставі інформації про результати судового оскарження (рішення суду, прийнятого по суті) та у разі, якщо донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі підтверджується (статус податкових повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Вручено, судовий розгляд»), та якщо з урахуванням законодавчо встановлених строків вона вважається узгодженою, то в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо донарахування (поновлення у разі попереднього виключення з обліку)/зменшення суми.

У разі якщо за результатами судового оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Скасовується в судовому порядку»), то в ІКП відображення облікових показників (операцій) щодо донарахування /зменшення суми не проводиться.

Інформація, внесена та збережена відповідальними працівниками підрозділів адміністративного/судового оскарження до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, та інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, щоденно автоматично відображається в реєстрі «Апеляційне та судове оскарження» підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.

Відповідальні працівники підрозділів, які проводять контрольно-перевірочні заходи, щоденно опрацьовують інформацію, завантажену в підсистему, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи з інформаційних систем органів ДФС, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскаржень.

З огляду на зазначене, встановлено, що у разі скасування у судовому порядку донарахованої податковим органом суми грошового зобов`язання з урахуванням її складових, зокрема штрафних санкцій), в інтегрованій картці платника відображення облікових показників щодо донарахування /зменшення суми не проводиться.

Таким чином, у зв`язку зі списанням податкового боргу ДП «Сервіс» в сумі 77 432, 45 грн. відповідно до постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2017 у справі № 826/17581/16, а також у зв`язку з визнанням відсутності у ДП «Сервіс» податкового боргу в сумі 77 432, 45 грн. у відповідності до рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.11.2018 у справі № 826/1265/17 відображення донарахувань на вказану суму в ІКП не повинно проводитись.

У той же час Порядком № 422 не передбачено процедури виключення з обліку в ІКП нарахованої контролюючим органом суми боргу у разі його скасування у судовому порядку.

Проте, суд зазначає, що відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Україною 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

З огляду на матеріали справи можна дійти висновку, що застосування до ДП «Сервіс» штрафних (фінансових) санкцій у сумі 105 196,54 грн. проведено ГУ ДФС у м. Києві у зв`язку зі здійсненням відображення в інтегрованій картці платника облікових показників щодо донарахування суми грошового зобов`язання у розмірі 74 658, 75 грн., яке фактично відсутнє.

Таким чином з метою належного відновлення порушених прав позивача, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ГУ ДФС у м. Києві виключити з ІКП відомості, щодо наявності у ДП «Сервіс» податкового боргу за затримку сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 105 196,54 грн. на підставі податкових повідомлень-рішень від 21.05.2019 № 0416531213 та від 21.05.2019 № 0416581213.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З наведеного випливає, що за правилами ч. 1 ст. 139 КАС України, судові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, то судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, як то відповідача у справі.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Державного підприємства «Сервіс» - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 21.05.2019 № 0416531213.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 21.05.2019 № 0416581213.

4. Зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) виключити з інтегрованої картки платника відомості щодо наявності у Державного підприємства «Сервіс» (код ЄДРПОУ 25139756, адреса: 04053, м. Київ, вул. Тургенєвська, 82-а) податкового боргу у розмірі 105 196 (сто п`ять тисяч сто дев`яносто шість) грн. 54 коп., а саме: відомості щодо застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) у розмірі 10% за затримку сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 103 530 (сто три тисячі п`ятсот тридцять) грн. 55 коп., застосованого Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві на підставі податкового повідомлення-рішення від 21.05.2019 № 0416581213, та відомості щодо застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) у розмірі 20% за затримку сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 1 655 (одна тисяча шістсот п`ятдесят п`ять) грн. 99 коп., застосованого Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві на підставі податкового повідомлення-рішення від 21.05.2019 № 0416531213.

5. Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного підприємства «Сервіс» (код ЄДРПОУ 25139756, адреса: 04053, м. Київ, вул. Тургенєвська, 82-а) на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, судові витрати у сумі 5 763 (п`ять тисяч сімсот шістдесят три) грн.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко