Рішення № 89542298, 01.06.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2020 року Чернігів Справа № 620/1013/20

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування припису,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати припис від 04.03.2020 №23, складений відповідачем за результатами позапланової перевірки щодо додержання позивачем вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем зроблено невірний висновок, про те, що Методика №315 має використовуватися після укладання відповідних договорів, передбачених Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VIII (далі - Закон України Про житлово-комунальні послуги). Таке твердження суперечить нормам Закону України «Про житлово-комунальні послуги» введеним в дію лише 01.05.2019. Позивач зазначає, що жодна зі статей Закону України «Про житлово-комунальні послуги» не обмежує застосування положень Методики №315, вступ в дію якої, ніяк не пов`язаний з датою укладання нових договорів згідно з нормами вказаного Закону.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 у справі відкрито провадження та призначено слухання справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

У встановлений ухвалою суду строк, представник відповідача подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки починаючи з жовтня 2018 року споживачу здійснюється донарахування до мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії відповідно до Методики, яка набрала чинності лише 25.01.2019 . Протягом опалювального періоду 2019-2020 споживачу також здійснюється донарахування до мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії відповідно до Методики. Вищевказана Методика №315 має використовуватися після укладення відповідних договорів, передбачених Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII. Такий договір зі споживачем ОСОБА_1 укладено не було. Отже нарахування теплової енергії на опалення мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії споживачу ОСОБА_1 в опалювальний період 2018 - 2019 роки проведено з порушенням вимог діючого законодавства, чим було порушено п.12., п.32 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 №630; ст.20, ст.21 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» від 24 06.2004 №1875-IV; ст.9, ст.14, ст.21 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII, ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів».

Позивачем подано відповідь на відзив, в якій останній наголошує на протиправності дій відповідача та вважає аргументи відповідача такими, що на увагу не заслуговують.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

За погодженням Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 23.01.2020 №3631-06/3494-03, на підставі наказу №226-п від 05.02.2020, згідно з направленням на проведення позапланової перевірки від 05.02.2020 № 266-п/224 Управлінням захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області було проведено позапланову перевірку AT «Облтеплокомуненерго», що розташоване за адресою: вул. Реміснича, буд.55-Б, м. Чернігів.

Під час проведення позапланової перевірки в AT «Облтеплокомуненерго» було встановлено, що споживачу ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , нарахування за спожиту теплову енергію здійснюється на підставі Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» Закону України «Про житлово-комунальні послуги», та «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 22.11.2018 №315 (далі - Методика).

Оскільки, на думку відповідача, вищевказана Методика №315 має використовуватися після укладення відповідних договорів, передбачених Законом України від 09.11.2017 №2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги», з метою припинення порушень законодавства про захист прав споживачів, керуючись вимогами ст.5, ст.26 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» було зобов`язано позивача провести перерахунок за донарахування до мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії споживачу ОСОБА_1 у відповідності до чинного законодавства, про що винесено оскаржуваний припис.

До такого висновку відповідач дійшов, оскільки відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та Закону України від 09.11.2017 №2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» на виконання яких розроблена та затверджена Методика, комунальними послугами є, зокрема послуги з постачання теплової енергії, з постачання гарячої води, з централізованого водопостачання, з централізованого водовідведення.

Відносини, що виникатимуть у процесі надання саме цих комунальних послуг споживачам регулюються Законом №2189-VIII, який вводиться в дію з 01.05.2019.

До 01.05.2019 та після 01.05.2019 (за виключенням випадку коли співвласники багатоквартирного будинку приймуть рішення про модель договірних відносин у своєму багатоквартирному будинку та укладуть відповідний договір із виконавцем за вимогами нового Закону №2189, а також коли виконавці комунальних послуг після 01.05.2020 укладуть індивідуальні договори згідно із частиною сьомою ст.14 Закону №2189) залишаються чинними та продовжують діяти «старі» договори про надання комунальних послуг. Такі договори враховують положення Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630.

Таким чином, застосування Методики №315, на думку відповідача, є прямим порушенням вищенаведених нормативно-правових актів та умов діючих договорів зі споживачами.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Згідно ст.10 Закону України від 22.06.2017 №2119-VIII «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» (далі - Закон про комерційний облік теплової енергії), у будівлях, обсяг відповідної комунальної послуги, визначений за допомогою вузла комерційного обліку розподіляється між усіма споживачами з урахуванням показань вузлів розподільного обліку, приладів - розподілювачів теплової енергії відповідно до частин другої - четвертої статті 10 цього Закону.

Так, споживачам, приміщення яких оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії/вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), обсяг спожитої теплової енергії визначається за їхніми показаннями, але не менше мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії серед інших споживачів у будівлі, яка визначається згідно з методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово- комунального господарства.

Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону про комерційний облік теплової енергії передбачено, що до затвердження центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг співвласники багатоквартирного будинку або іншої будівлі, де налічуються два або більше споживачів, можуть визначити свій порядок розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг відповідно до положень статті 10 цього Закону, а також прийняти рішення про незастосування положень частини п`ятої статті 10 цього Закону при розрахунках за житлово-комунальні послуги у відповідному будинку, будівлі.

Слід зазначити, що окремого порядку оплати обсягу спожитих послуг співвласники будинку АДРЕСА_2 не встановлювали. Докази на спростування наведеного відсутні.

Таким чином, обсяг відповідної комунальної послуги (спожитої теплової енергії) повинен визначатися за допомогою вузла комерційного обліку, що встановлений у багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_2 та розподілятися між всіма споживачами - мешканцями житлового будинку відповідно до положень Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». При цьому, плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно, розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів.

В той же час донарахування до мінімальної частки питомого споживання теплової енергії передбачено вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії».

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 №315 затверджено Методику розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг (далі - Методика №315).

Відповідно до умов Методики №315 для споживачів, приміщення яких оснащені вузлами розподільного обліку, розподілене питоме споживання теплової енергії в розрахунку на 1 квадратний метр площі (1 кубічний метр об`єму) квартири (іншого приміщення) не може становити менше мінімальної частки питомого споживання теплової енергії серед інших споживачів у будівлі.

Позивач не заперечує того, що розподіляв між споживачами обсяги спожитих у будівлі комунальних послуг відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії» та Методики №315.

При цьому, суд звертає увагу, що у оскаржуваному приписі, без будь-якого нормативного обґрунтування, зроблено висновок, про те, що Методика №315 має використовуватися після укладання відповідних договорів, передбачених Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VIII (далі - Закон України Про житлово-комунальні послуги).

Суд зазначає, що відповідно до ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» не пізніш як протягом одного року з дня введення в дію цього Закону, співвласники багатоквартирних будинків незалежно від обраної ними форми управління багатоквартирним будинком зобов`язані прийняти рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг щодо кожного виду комунальної послуги згідно з ч.1 ст.14 цього Закону, а виконавці комунальних послуг - укласти із такими співвласниками договори про надання відповідних комунальних послуг відповідно до обраної співвласниками моделі організації договірних відносин.

У разі якщо до 01.05.2020 співвласники багатоквартирного будинку самостійно не оберуть одну з моделей організації договірних відносин, визначених частиною 1 цієї статті, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги (ч.7 ст.14).

В свою чергу, статтею 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», передбачено, що споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладання відповідного договору за нормами нового закону.

Таким чином, доводи відповідача щодо неправомірності дій підприємства в частині донарахування до мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії є неправомірними та необгрунтованими, і не відповідають Закону України «Про комерційний облік теплової енергії», Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Методиці розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг №315, оскільки остання є чинною та єдиною методикою розрахунку.

Суд констатує, що АТ «ОТКЕ» має розраховувати оплату за послуги з централізованого опалення виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. При цьому, жодною нормою законодавства не обмежено використання Методики №315 без укладання відповідних договорів.

Щодо Роз`яснення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 02.05.2019 №7/10.1/7260-19 щодо введення в дію з 01.05.2019 Закону України від 09.11.2017 №2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» в якому зазначено що нормативно-правові акти, які затвердженні Урядом та Мінрегіоном на виконання вимог Закону можуть застосовуватися лише в умовах переходу на нові договірні відносини, суд до уваги не приймає, оскільки таке роз`яснення має інформативний характер.

На думку суду, відповідач помилково вважає, що наразі підприємство повинно надавати комунальні послуги та нараховувати плату за них відповідно до вимог Закону України від 24.06.2004 № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» (який втратив чинність 01.05.2019), та правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630.

Такий висновок є неправомірним та необґрунтованим, оскільки Закон втратив чинність, а правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630 не містять в собі методик розрахунку цін за комунальні послуги.

Таким чином, наведене повністю спростовує висновки відповідача наведені в приписі №23 від 04.03.2020 щодо порушення п.12, п.32 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», ст.20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-ІУ, ст. 9, 14, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-УІІІ та ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів».

В силу положень ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи все вищевикладене, позов Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування припису слід задовольнити.

Згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 2 102,00 грн.

Керуючись ст. ст. 139, 227, 229, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування припису - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис від 04.03.2020 №23, складений Головним управлінням Держпродспоживслужби в Чернігівській області за результатами позапланової перевірки щодо додержання Акціонерним товариством «Облтеплокомуненерго» вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області на користь Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» 2 102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу"Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач - Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» (вул.Реміснича, 55-Б, м.Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 03357671 ).

Відповідач - Головне управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області (вул..1 Травня, 180, м.Чернігів, код ЄДРПОУ 40310334).

Повний текст рішення суду складено 01.06.2020.

Суддя Л.О. Житняк