Ухвала суду № 89542255, 01.06.2020, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі

01 червня 2020 р. м. Чернівці справа № 600/605/20-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув матеріали справи

за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 43143196)

про визнання протиправною та скасування вимоги.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДПС у Чернівецькій області від 06.03.2020 р. № Ф - 64127-53 про сплату боргу (недоїмки) в частині суми недоїмки з єдиного соціального внеску, нарахованої станом на 29.02.2020 р. в розмірі 7718,18 грн.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.05.2020 р. адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

У строк визначений судом позивач усунув недоліки позовної заяви. На виконання вимог вказаної ухвали позивачем подано до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин його пропуску.

Таким чином, суд вважає, що позовна заява приведена у відповідність до вимог ст. ст. 159 - 161 КАС України.

Враховуючи вимоги ст. ст. 12, 257 - 262 КАС України, характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для вирішення, суд дійшов висновку, що дана справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

За приписами п.7 ч. 9 ст.171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику (повідомлення) сторін.

В заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду позивача вказує, що ним пропущено строки звернення до суду з поважних причин.

Так, в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, позивач зазначає, що оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 06.03.2020 р. № Ф - 64127-53 отримав поштою 06.04.2020 р. (конверт від 31.03.2020 р.)

Окрім того, також стверджував, 28.03.2020 р. йому виповнилося 60 років, і відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. за № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2", він, як особа, що досягла 60-річного віку, та яка перебуває у групі ризику, на період дії карантину в Україні, зобов`язаний був перебувати на самоізоляції, у зв`язку з цим був позбавлений можливості у встановлений 10 -ти денний строк оскаржити податкову вимогу.

За наведених обставин, вважає, пропущений строк звернення до суду з дати фактичного отримання податкової вимоги (06.04.2020 р.) з поважних причин, а тому просив поновити позивачу пропущений з поважних причин 10-ти денний строк, передбачений ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Розглянувши заяву про поновлення строків звернення до суду з адміністративним позовом, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, суд зазначає наступне.

Частиною 6 ст. 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 122 КАС України).

В силу положень пункту 1.3 ст. 1 Податкового кодексу України, цей кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Зазначене свідчить про те, що положення Податкового кодексу України не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку.

Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п. 9 ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Із наведеного видно, що при оскарженні рішення податкового органу, прийнятого в межах Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", строк звернення до адміністративного суду тривалістю 1095 днів не застосовується.

В той же час, положеннями Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначений порядок дій платника в частині непогодження із отриманою вимогою, яким є адміністративний чи судовий вид оскарження, на який законодавцем встановлено 10-денний строк.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у справі №802/983/18-а від 31.01.2019 р.

З наведених норм видно, що Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" встановлено десятиденний строк на оскарження вимоги про сплату боргу в адміністративному порядку. Також передбачено звернення вимоги до примусового виконання у разі несплати суми недоїмки або не оскарження вимоги протягом десяти днів.

Таким чином, у справах з приводу оскарження вимоги про сплату боргу позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Беручи до уваги вказане вище, суд приходить до висновку, оскільки вимога винесена 06.03.2020 р., то позивач пропустив десятиденний строк звернення до суду.

Однак, право позивача на звернення до суду за захистом його прав та інтересів виникло з моменту, коли він дізнався про оскаржувану вимогу (одержав), а саме з 06.04.2020 р.

Відтак, з урахуванням положень ст. 122 КАС України та Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" десятиденний строк оскарження вимоги у позивача закінчився, а адміністративний позов надійшов до суду 13.05.2020 р., тобто поза межами десятиденного строку звернення до суду, визначеного Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (набрав чинності 02.04.2020 р.) розділ VI "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 3 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину».

Враховуючи вище викладені обставини, а також беручи до уваги відсутність у матеріалах справи доказів, які б спростовували твердження позивача стосовно причин пропуску строку звернення до суду, що викладені у заяві про його поновлення, суд приходить до висновку, що відповідний строк був пропущений позивачем з поважних причин.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що строк звернення до адміністративного суду пропущено з поважних причин, а тому заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, в даному випадку необхідно також враховувати, що згідно з ч.1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Згідно практики Європейського Суду з прав людини, у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення. Стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Отже, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку, що наявні підстави для поновлення позивачу строку звернення до суду.

В силу вимог ч. 1 та ч. 4 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 3 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

З метою з`ясування всіх обставин у справі, суд вважає, за необхідне з власної ініціативи витребувати від Головного управління ДПС у Чернівецькій області наступні документи: - розрахунок суми боргу (недоїмки), яка була визначена позивачу оскаржуваною вимогою від 06.03.2020 р. № Ф - 64127-53 в розрізі періодів та сум, з посиланням на нормативно - правові акти та документи; зворотній бік інтегрованих карток платника (позивача) за 2017 - 2019 р.р. та за 2020 р. на час розгляду справи в суді; всі документи та матеріали, які стали підставою для прийняття оскаржуваної вимоги 06.03.2020 р. № Ф - 64127-53; докази надіслання (вручення) позивачу оскаржуваної вимоги від № Ф-116788-56 від 06.03.2020 р. № Ф - 64127-53; інформацію про взяття (зняття) на податковий облік позивача; інформацію про сплату позивачем податків (зборів) та страхових внесків (єдиного внеску) за період з 01.01.2017 р. по теперішній час.

Згідно ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані, в т.ч.: подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (ч. 10 ст. 44, ч. 4, 5 ст. 94 КАС України).

Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом. У разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду (ч. 6-9 ст. 80 КАС України).

Беручи до уваги наведене, суд зобов`язує Головне управління ДПС у Чернівецькій області надати витребувані докази (документи, що надаються в копіях мають бути належним чином посвідчені та придатні для читання) в п`ятнадцятиденний строк з дати отримання копії ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 12, 44, 72, 77, 80, 94, 122, 159 - 164, 171, 241, 243, 248, 257 - 262 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду - задовольнити.

2. Визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду та поновити такий строк.

3. Відкрити провадження в адміністративній справі.

4. Справа буде розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст.ст. 257-262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

5. Справа розглядатиметься суддею Левицьким В.К. одноособово.

6. Витребувати з Головного управління ДПС у Чернівецькій області наступні документи:

- розрахунок суми боргу (недоїмки), яка була визначена позивачу оскаржуваною вимогою від 06.03.2020 р. № Ф - 64127-53 в розрізі періодів та сум, з посиланням на нормативно - правові акти та документи;

- зворотній бік інтегрованих карток платника (позивача) за 2017 - 2019 р.р. та за 2020 р. на час розгляду справи в суді;

- всі документи та матеріали, які стали підставою для прийняття оскаржуваної вимоги 06.03.2020 р. № Ф - 64127-53;

- докази надіслання (вручення) позивачу оскаржуваної вимоги від № Ф-116788-56 від 06.03.2020 р. № Ф - 64127-53;

- інформацію про взяття (зняття) на податковий облік позивача;

- інформацію про сплату позивачем податків (зборів) та страхових внесків (єдиного внеску) за період з 01.01.2017 р. по теперішній час.

7. Для подання до суду витребуваних доказів встановити Головному управлінню ДПС у Чернівецькій області п`ятнадцятиденний строк з дати отримання копії ухвали.

8. Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов з врахуванням положень ст. 162 КАС України. Одночасно з наданням (надісланням) відзиву до суду, його копія та додані до нього документи повинні бути надіслані (надані) іншим учасникам відповідно до ч. 3 ст. 162 КАС України.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).

9. У разі подання відповідачем відзиву на позовну заяву, встановити позивачу дводенний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив з врахуванням вимог ст. 163 КАС України.

10. У разі подання позивачем відповіді на відзив, встановити відповідачеві дводенний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення з врахуванням положень ст. 164 КАС України.

11. Повідомити учасникам справи про можливість отримати інформацію по справі на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: adm.cv.court.gov.ua/sud2470/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В.К. Левицький