Рішення № 89542006, 29.05.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2020 р.м. ХерсонСправа № 200/13176/19-а Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Кисильової О.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Адміністрації Державної прикордонної служби України до ОСОБА_1 , за участю третьої особи - Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького про відшкодування витрат,

встановив:

Адміністрація Державної прикордонної служби України (далі-позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до ОСОБА_1 (далі-відповідач), за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького, в якому просить стягнути з відповідача витрати, пов`язані з утриманням у Національній академії Державної прикордонної служби ім. Б. Хмельницького в розмірі 101286,83 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30.01.2020 справа №200/13176/19-а передана до Херсонського окружного адміністративного суду за територіальною підсудністю.

20.03.2020 згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Кисильовій О.Й.

Ухвалою від 24.03.2020 у справі відкрите спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), сторонам наданий строк для подання заяв по суті справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 проходив військову службу (навчання) в Національній академії Державної прикордонної служби України ім. Б.Хмельницького з 02.08.2014 до 26.04.2018 на посаді курсанта, в подальшому проходив військову службу на офіцерських посадах в органах охорони державного кордону. Наказом командира 23 загону морської охорони Регіонального управління морської охорони Державної прикордонної служби від 04.10.2019 № 277-ос з відповідачем було припинений (розірваний) контракт про проходження військової служби та звільнений з військової служби за підпунктом "ж" п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем. Наказом від 09.10.2019 № 281-ос лейтенант ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу прикордонного загону у зв`язку зі звільненням. Вислуга календарних років на день його звільнення складала 06 років 02 місяці 06 днів. Тобто, відповідач звільнений з військової служи не вислуживши 5 років після закінчення вищого військового навчального закладу. Відповідач під час навчання у НАДПСУ перебував на повному державному забезпеченні за рахунок коштів Державного бюджету України. Всього державою в особі Адміністрації державної прикордонної служби України на утримання відповідача витрачено 101286,83 грн: на грошове забезпечення - 16107,42 грн; на продовольче забезпечення - 28778,82 грн; на забезпечення речовим майном - 21963,64 грн; на медичне забезпечення - 958,96 грн, на житлово-комунальні послуги - 33477,99 грн. Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького є структурною одиницею Державної прикордонної служби України. Командування академії несе повну відповідальність за збереження та ефективне використання закріпленого за вказаним навчальним закладом майна. Отже, невідшкодування відповідачем витрат, пов`язаних з утриманням у НАДПСУ, є прямою шкодою державі. Частиною 10 ст. 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" визначено, зокрема, що особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" п. 1 ч. 5 ст. 26 цього Закону відшкодовують відповідним центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку. У добровільному порядку ОСОБА_1 витрати, пов`язані з його утриманням у вищому військовому навчальному закладі, не відшкодував. На підставі викладеного, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 162 КАС України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою про відкриття провадження у справі від 24.03.2020 відповідачу наданий п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі. Вказана ухвала направлена відповідачу рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, яка вказана у позовній заяві, паспорті відповідача, як зареєстроване місце проживання та на адресу підтверджену Борозенською сільською радою Великоолександрівського району Херсонської області, як зареєстроване місце проживання. Дані ухвали повернуті до суду з відмітками Укрпошти "адресат відсутній".

Згідно з ч. 11 ст. 126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За змістом ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

На підставі викладеного вище, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про розгляд адміністративної справи та встановленого йому строку для подання відзиву по справі, відтак здійснює розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.ст. 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 КАС України, а також інші процесуальні строки, продовжуються на строк дії такого карантину.

Таким чином, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

Згідно із витягом з послужного списку особової справи лейтенанта ОСОБА_1 від 09.10.2019, останній у період з 02.08.2014 до 28.12.2015 перебував курсантом Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького (далі - НАДПСУ), з 28.12.2015 до 27.04.2018 - курсантом 521 навчальної групи навчального курсу інженерно - технічного факультету (з професійним призначенням "для заміщення офіцерських посад у підрозділах тилового забезпечення Державної прикордонної служби України") Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького.

07.03.2018 ректор Національної академії Державної прикордонної служби України генерал-майором Шинкарук О.М. та ОСОБА_1 підписали контракт про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України на посадах осіб офіцерського складу, відповідно до якого відповідач зобов`язувався, зокрема, проходити військову службу на посадах осіб офіцерського складу у період з 27.04.2018 до 26.04.2023, а в разі настання особливого періоду - понад установлений строк контракту.

26.04.2018 ректор Національної академії Державної прикордонної служби України генерал-майор Шинкарук О.М. затвердив розрахунок № 82 витрат на утримання у НАДПСУ ОСОБА_1 за період з 02.08.2014 до 26.04.2018 на загальну суму 101286,83 грн, який складається з: грошового забезпечення - 16107,42 грн; продовольчого забезпечення - 28778,82 грн; забезпечення речовим майном - 21963,64 грн; медичне забезпечення - 958,96 грн, житлово-комунальні послуги - 33477,99 грн.

Відповідно до витягу з наказу командира 23 загону морської охорони Регіонального управління морської охорони Державної прикордонної служби України від 04.10.2019 №277-ОС, припинено (розірвано) контракт та звільнено з військової служби лейтенанта ОСОБА_1 , начальника житлово-експлуатаційного відділення відділу матеріально-технічного забезпечення (берегової бази) в запас на підставі п. "ж" (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" без права носіння військової форми одягу.

08.10.2019 ОСОБА_1 подав рапорт на ім`я командира Маріупольського загону морської охорони капітана 1 рангу Сирінського М., про те, що до нього доведені витрати відповідно розрахунку № 82, пов`язані з утриманням у НАДПСУ за період 02.08.2014 до 26.04.2018 року у сумі 101286,83 грн.

Крім того, згідно з витягом з наказу командира 23 загону морської охорони Регіонального управління морської охорони Державної прикордонної служби України від 09.10.2019 № 281-ОС, виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення лейтенанта ОСОБА_1 датою закінчення проходження військової служби вважається 09.10.2019.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 6 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" від 03.04.2003 № 661-IV (далі - Закон № 661-IV) визначено, що Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення і має таку загальну структуру: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; Морська охорона, яка складається із загонів морської охорони; органи охорони державного кордону - прикордонні загони, окремі контрольно-пропускні пункти, авіаційні частини; розвідувальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону. У системі Державної прикордонної служби України є також навчальні заклади, науково-дослідні установи, підрозділи спеціального призначення та органи забезпечення.

Відповідно до ст. 27 Закону № № 661-IV фінансування діяльності Державної прикордонної служби України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, передбачених законодавством.

Згідно із п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII), у редакції чинній на момент звільнення відповідача з військової служби, початком проходження військової служби вважається день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов`язаних. Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

За змістом ч. 2 ст. 25 Закону № 2232-XII порядок проведення підготовки громадян України для проходження військової служби на посадах осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу встановлюється Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, спільно з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Відповідно до п.п. 2, 5-7 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 № 1115/2009 (далі - Положення № 1115), громадяни проходять військову службу в Держприкордонслужбі (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом. Громадяни, які проходять військову службу в Держприкордонслужбі, є військовослужбовцями Держприкордонслужби. Статус військовослужбовця підтверджується службовим або спеціальним посвідченням. Громадяни, які вступили на військову службу за контрактом або за призовом, складають Військову присягу на вірність Українському народу в порядку, визначеному Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України.

Початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на військовій службі визначено Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу". Закінченням проходження громадянином військової служби вважається день, зазначений у наказі про виключення військовослужбовця зі списків особового складу Адміністрації Держприкордонслужби чи її розвідувального органу, регіональних управлінь, органів охорони державного кордону, загонів Морської охорони, навчальних закладів, науково-дослідних установ або органів (підрозділів) забезпечення Держприкордонслужби, у зв`язку з його звільненням з військової служби в запас або у відставку, загибеллю (смертю), визнанням судом безвісно відсутнім або оголошенням померлим (п.п. 6, 7 Положення № 1115).

З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону. Контракт про проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського або офіцерського складу після закінчення навчання укладається між громадянином та державою, від імені якої виступає уповноважений орган військового управління Збройних Сил України або іншого військового формування, для потреб якого він проходить підготовку, на строк, передбачений абз. 3, 6 ч. 2 ст. 23 цього Закону (ч. 5 ст. 25 Закону № 2232-XII).

Відтак, навчаючись у вищому військовому навчальному закладі Держприкордонслужби, особа проходить військову службу, що в розумінні п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України є публічною службою.

Відповідно з п.п. "ж" п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону № 2232-XII контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації), зокрема, у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.

Частиною 10 ст. 25 Закону № 2232-XII передбачено, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку..

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964 затверджений Порядок "Про відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах" (далі - Порядок № 964), який визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до пунктів "е", "є", "ж", "и", "і" ч. 6 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі (далі - витрати).

Суд зауважує, що на час останньої редакції Порядку № 964 - 06.11.2013 (чинної на сьогодні) така підстава припинення контракту, як "у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем" (на сьогодні - п.п. "ж" п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону № 2232-XII), була передбачена п. "и" ч. 6 ст. 26 Законі 2232-XII.

Пунктом 3 Порядку № 964 визначено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою.

Витрати відшкодовуються у повному розмірі, зокрема, особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого навчального закладу відповідно до пунктів "е", "є", "ж", "и", "і" частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (2232-12 ) - за весь період навчання (п. 5 Порядку № 964).

З метою впорядкування діяльності посадових осіб та органів військового управління щодо відшкодування курсантами, які проходять підготовку на посади осіб офіцерського складу, Міністерству оборони України, Міністерству внутрішніх справ України, Державній прикордонній службі України, Управлінню державної охорони України, Службі безпеки України та Державній спеціальній службі транспорту України витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі вищого навчального закладу, у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання) через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, а також у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу у військових формуваннях, правоохоронних органах або органах спеціального призначення після закінчення ВНЗ розроблений Порядок розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затверджений наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 року № 419/831/240/605/537/219/534 (далі - Порядок № 419).

Згідно з пунктом 2.1.1 Порядку № 419, витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання, яке визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення, передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.

Витрати на продовольче забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування, які провадяться на підставі довідки-розрахунку, складеної начальником продовольчої служби (п. 2.1.2 Порядку № 419).

Витрати на медичне забезпечення є витрати, пов`язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях (п. 2.1.4. Порядку № 419).

До спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія (п. 2.1.6. Порядку № 419).

Пунктом 4 Порядку № 964 встановлено, що розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.

Відповідно до п. 7 Порядку № 964 у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.

Згідно з п. 8 Порядку № 964 сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони.

Суд зазначає, що передбачений законодавством обов`язок щодо відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, пов`язаний з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після звільнення особи з державної служби.

Так, суд встановив, що ректор Національної академії Державної прикордонної служби України та курсант ОСОБА_1 уклали контракт, предметом якого є проходження військової служби (навчання) відповідача у період з 02.08.2014 до 27.04.2018 у Національній академії Державної прикордонної служби України ім. Б.Хмельницького.

Суд відмічає, що курсанти, які навчаються в Національній академії Державної прикордонної служби України ім. Б.Хмельницького перебувають на повному державному забезпеченні. Державна прикордонна служба України є уповноваженим органом, який здійснює функції держави у спірних відносинах, а Академія є бюджетною установою та утримується виключно за рахунок коштів Державного бюджету України. Витрати, які відшкодовані за утримання у вищому навчальному закладі зараховуються до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний рахунок Національної академії, виключно на утримання курсантів.

Тобто, відповідно до рапорту ОСОБА_1 від 08.10.2019, останній був ознайомлений із обов`язком відшкодувати витрати у сумі 101286,83 грн, пов`язані з його утриманням у Національній академії під час проходження військової служби (навчання).

Втім, витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, відповідач на даний час не відшкодував. У свою чергу, відповідач самостійно визнав свій обов`язок повернення коштів, підписавши зобов`язання у письмовому вигляді.

Отже, Академія ім. Б.Хмельницького мала право та підстави для звернення до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат.

Варто відмітити, що кошти, які просить стягнути позивач, не є вартістю навчання (освіти), а є вартістю утримання у навчальному закладі.

Так, судом встановлено, що Державна прикордонна служба України є уповноваженим органом, який здійснює функції держави у спірних відносинах, а Академія є бюджетною установою та утримується виключно за рахунок коштів Державного бюджету України. Витрати, які відшкодовані за утримання у вищому навчальному закладі зараховуються до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний рахунок Національної академії, виключно на утримання курсантів.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивач належними та допустимими доказами довів правомірності своїх вимог щодо стягнення з відповідача витрат на утримання у вищому навчальному закладі у розмірі 101286,83 грн.

Натомість відповідач не надав суду відзиву на позов, чим визнав позовні вимоги. Не надані відповідачем також докази сплати суми 101286,83 грн.

За таких обставин, суд задовольняє позовні вимоги Адміністрації Державної прикордонної служби України у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, відтак, відсутні підстави для стягнення судового збору з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Адміністрації Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 00034039, 01034, м. Київ, вул. Володимирська, 26) витрати, пов`язані з утриманням у Національній академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького, у розмірі 101286 (сто одна тисяча двісті вісімдесят шість) грн. 83 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.ст. 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 КАС України, а також інші процесуальні строки, продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя О.Й. Кисильова

кат. 114000000