Ухвала суду № 89541948, 20.05.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

______________

УХВАЛА

20 травня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/497/20

Херсонський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, закриття провадження в адміністративній справі за позовом Державної судової адміністрації України до Херсонської міської ради про визнання незаконними та скасування рішень Херсонської міської ради 02.11.2018 р. № 1702 та від 20.12.2019 р. № 2256,

встановив:

Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області звернулося з позовною заявою до Херсонської міської ради, в якій просить визнати незаконним та скасувати рішення відповідача від 02.11.2018 р. № 1702 "Про скасування рішень міської ради від 25.10.2012 р. № 844 та від 26.02.2013 р. № 997".

Ухвалою від 02.03.2020 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 23.03.2020 р. о 10:00 год.

10.03.2020 р. від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій просить визнати незаконним та скасувати рішення відповідача від 02.11.2018 р. № 1702 "Про скасування рішень міської ради від 25.10.2012 р. № 844 та від 26.02.2013 р. № 997"; скасувати рішення Херсонської міської ради від 20.12.2019 р. № 2256 "Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності Херсонської міської територіальної громади та підлягають приватизації" в частині включення до п.19 додатку нерухомого майна, а саме будівель та споруд, що знаходяться за адресою: м.Херсон, вул.Преображенська, 30 .

Ухвалою від 23.03.2020 р. відкладено розгляд справи на 10.04.2020 р. на 10:00 год.

23.03.2020 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить, зокрема, закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду. Вказані вимоги мотивовані тим, що позовна заява підписана особою, повноваження якої не підтверджено належними документами, а при зверненні до суду про оскарження рішення Херсонської міської ради від 02.11.2018 р. № 1702 "Про скасування рішень міської ради від 25.10.2012 р. № 844 та від 26.02.2013 р. № 997" позивач пропустив шестимісячний строк на звернення до адміністративного суду. Вказані обставини є підставою для залишення позовної заяви без розгляду. Крім того, на думку відповідача, даний позов направлений не стільки на визнання протиправним та скасування рішення від 02.11.2018 р. № 1702, скільки є спором про право, про набуття права власності, тобто його предметом, фактично, є майнові відносини, що пов`язані з переходом права власності від територіальної громади до держави. Тому ці відносини не є публічно-правовими і на цей спір не поширюється адміністративна юрисдикція, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю.

Ухвалою від 10.04.2020 р. позовну заяву та заяву про збільшення позовних вимог залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків вказаних заяв.

Позивач усунув недоліки позовної заяви та заяви про збільшення позовних вимог, у зв`язку з чим ухвалою від 14.04.2020 р. продовжено розгляд справи, за клопотанням позивача замінено первинного позивача - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області на належного - Державну судову адміністрацію України, призначено судове засідання на 15.05.2020 р. на 09:00 год.

15.05.2020 р. від позивача та відповідача надійшли клопотання та заява про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до ч.3 ст.194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (п.10 ч.1 ст.4 КАС України).

З огляду за викладене, суд розглядає клопотання відповідача про закриття провадження у справі та залишення позову без розгляду в порядку письмового провадження.

Положеннями ч.1 ст.46 КАС України визначено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Учасники справи мають право, зокрема подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб (п.3 ч.3 ст.44 КАС України).

Частиною 4 статті 47 КАС України передбачено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву.

Згідно ст.166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

З аналізу наведених норм вбачається, що клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, закриття провадження в адміністративній справі та відзив на позовну заяву мають бути викладеними окремими документами. Проте в порушення вимог КАС України відповідачем заявлено клопотання у самому відзиві на позовну заяву.

Щодо залишення позовної заяви без розгляду суд зазначає наступне.

Положеннями ч.1 ст.240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: 1) позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності; 2) позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано; 3) у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; 4) позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності; 5) надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду; 6) особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і за захистом прав, свобод чи інтересів якої у випадках, встановлених законом, звернувся орган або інша особа, заперечує проти позову і від неї надійшла відповідна заява; 7) провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом; 8) з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу; 9) позивач у визначений судом строк без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору; 10) після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.

З приводу підпису позовної заяви неуповноваженою особою.

Відповідно до ч.13 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Ухвалою від 10.04.2020 р. позовну заяву та заяву про збільшення позовних вимог залишено без руху та позивачу надано строк для усунення їх недоліків.

На виконання ухвали суду позивачем надано позовну заяву та заяву про збільшення позовних вимог за підписом начальника ТУ ДСА України в Херсонській області В.М.Лаговського, повноваження якого підтверджено положенням про територіальне управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області, затвердженим головою ДСА України.

За клопотанням ТУ ДСА України в Херсонській області ухвалою від 14.04.2020 р. здійснено заміну первинного позивача - Територіальне управління Державної судової адміністрації в Херсонській області на належного - Державну судову адміністрацію України.

Крім того, відповідно до пп.2 п.3 посадової інструкції головного спеціаліста (з забезпечення договірної та позовної роботи) ТУ ДСА України в Херсонській області, затвердженої начальником ТУ ДСА України в Херсонській області В.Лаговським 12.05.2020 р., Волкова Т.М. здійснює самопредставництво ДСА України, в тому числі як суб`єкта владних повноважень, її посадових осіб, Територіального управління ДСА України в Херсонській області (у разі необхідності) та уповноважена діяти від їх імені відповідно до посадової інструкції в судах та інших органах державної влади, установах та організаціях.

Стосовно доводів відповідача про пропуск строку звернення суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до п.30, п.51 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об`єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо об`єктів комунальної власності, у тому числі на умовах концесії, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади; надання згоди на передачу об`єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішень про передачу об`єктів з комунальної у державну власність, а також щодо придбання об`єктів державної власності.

З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що рішенням ХХІ сесії Херсонської міської ради VІ скликання від 25.10.2012 р. № 844 надано згоду на передачу до державної власності та управління Державної судової адміністрації України нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м.Херсон, вул.Декабристів, 30, що належать територіальній громаді м.Херсона, в особі Херсонської міської ради.

Рішенням Херсонської міської ради від 23.02.2018 р. № 1197 "Про проведення інвентаризації земельних ділянок під об`єктами комунальної власності міської територіальної громади" доручено управлінню комунальної власності міської ради забезпечити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель.

Відповідно до рішення Херсонської міської ради від 02.11.2018 р. № 1702 скасовано рішення міської ради від 25.10.2012 р. № 844 та від 26.02.2013 р. № 997.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

За правилами ч.1 ст.160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

З позовної заяви вбачається що протягом 2018-2019 років здійснювалось виготовлення технічної документації із землеустрою, оскільки відповідач не повідомив ДСА України про скасування рішень від 25.10.2012 р. № 844 та від 26.02.2013 р. № 997. Крім того, здійснювались комунальні платежі у зв`язку з користуванням нерухомим майном.

Суд звертає увагу на той факт, що категорія "день, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів" передбачає встановлення моменту, коли особа дізналась про стверджуване нею порушення прав, тобто про існування рішення, дії, чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які, на думку позивача, порушують його права. Питання ж чи дійсно оскаржені рішення, дії, чи бездіяльність порушують права з`ясовується під час судового розгляду.

Вважаючи рішення Херсонської міської ради від 02.11.2018 р. № 1702 "Про скасування рішень міської ради від 25.10.2012 р. № 844 та від 26.02.2013 р. № 997" незаконним Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області 05.02.2020 р. звернулось до відповідача з листом щодо скасування вказаного рішення, проте відповіді не отримало.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на підтвердження того, що позивача повідомлено про оскаржуване рішення (листування або направлення оскаржуваного рішення до ДСА України).

Таким чином, строк звернення до суду з позовною заявою про скасування рішення від 02.11.2018 р. № 1702 "Про скасування рішень міської ради від 25.10.2012 р. № 844 та від 26.02.2013 р. № 997" не пропущено, оскільки позивач дізнався про оскаржуване рішення у січні 2020 року, а звернувся до суду 26.02.2020 р., тобто в межах шестимісячного строку.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача в частині залишення позовної заяви без розгляду.

Щодо закриття провадження в адміністративній справі суд зазначає наступне.

Згідно п.1 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (пункт 1).

За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 12.06.2019 р. у справі № 644/10480/16-а та від 04.06.2019 р. у справі № 826/4204/18, публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом даної справи є перевірка законності рішень Херсонської міської ради від 02.11.2018 р. № 1702 "Про скасування рішень міської ради від 25.10.2012 р. № 844 та від 26.02.2013 р. № 997" та від 20.12.2019 р. № 2256 "Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності Херсонської міської територіальної громади та підлягають приватизації", а не зобов`язання передати у власність нерухоме майно.

Суд зауважує, що надання згоди на передачу майна з комунальної власності у державну власність згідно із Законом України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" від 03.03.1998 р. № 147/98-ВР є лише одним з етапів, а відтак даний спір не має приватноправового характеру (не впливає на майнові права сторін) та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином клопотання про закриття провадження в адміністративній справі не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.19, 122, 240, 243, 248 КАС України, суд -

ухвалив:

Відмовити в задоволенні клопотань відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, закриття провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.І. Бездрабко