Рішення № 89541787, 29.05.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 травня 2020 р. № 520/4170/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зоркіної Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської РДА (м. Ізюм, вул. Гагаріна, 1, ЄДРПОУ 03196469) про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії

встановив

Позивачка звернулася до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд: визнати незаконним протокол комісії № 1 від 25.02.2020 Управління соціального захисту населення Ізюмської районної державної адміністрації щодо відмови у виплаті грошової компенсації на придбання житла як члена сім`ї загиблого ветерана; зобов`язати Управління соціального захисту населення Ізюмської районної державної адміністрації виплатити грошову компенсацію на придбання житла як члену сім`ї загиблого ветерана війни.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Управлінням соціального захисту населення Ізюмської районної державної адміністрації 02.09.2016 позивачці видане посвідчення серії № НОМЕР_2 про право на пільги, встановлені законодавством України для сімей загиблих ветеранів війни. На момент смерті батька позивачка була неповнолітня, проживала разом з матір`ю, мати займалась оформленням всіх документів та пільг, передбачених законодавством України. На сьогодні позивач звернулась до відповідача з приводу отримання грошової компенсації на придбання житла, однак відповідачем прийняте рішення про відмову у оформленні відповідної компенсації.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.04.2020 у справі відкрито спрощене провадження. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-ІХ визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Відповідачем 25.05.2020 надано відзив на адміністративний позов, у якому зазначено, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв у відповідності до вимог чинного законодавства у межах наданих повноважень з урахуванням усіх обставин у спірних правовідносинах.

Дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Луганське Бахмутського району Донецької області при виконанні військового завдання, перебуваючи в зоні АТО, батько позивачки, ОСОБА_3 , помер, про що 03.08.2016 виконавчим комітетом Бригадирівської сільської ради Ізюмського району Харківської області зроблено актовий запис № 18.

Управлінням соціального захисту населення Ізюмської районної державної адміністрації 02 вересня 2016 року ОСОБА_1 видане посвідчення серії НОМЕР_3 про право на пільги, встановлені законодавством України для сімей загиблих ветеранів війни, терміном дії до 31.10.2017

09.09.2017 позивачка уклала шлюб з ОСОБА_1 та змінила прізвище на " ОСОБА_1 ", що підтверджується актовим записом про шлюб №120 від 09.09.2017, здійсненим Ізюмським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

ОСОБА_1 звернулась до Управління соціального захисту населення Ізюмської районної державної адміністрації із заявою від 06.12.2019, в якій вказала, що вона має право на отримання гарантованого державою житла або виділення коштів на його купівлю.

За результатами розгляду звернення позивачки відповідачем 25.02.2020 прийнятий протокол № 1, яким відмовлено у виплаті грошової компенсації на підставі пп.3 п.15 Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб, які захищали незалежність , суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей, затвердженого постановою КМУ від 19.10.2016 № 719.

Перевіряючи оскаржуване рішення відповідача на відповідність положенням, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються у відповідності до Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяких категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №719 від 19 жовтня 2016 року (надалі Порядок №719).

Зміст спірних правовідносин становить порядок призначення та виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення членам сімей загиблих військовослужбовців, які брали участь в антитерористичній операції та потребують поліпшення житлових умов, та перебувають на обліку за місцем проживання як такі, що потребують поліпшення житлових умов відповідно до норм Житлового кодексу Української РСР, та на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги.

Статтею 10 Закону України від 22.10.1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон № 3551-XII) визначено, що його дія поширюється на сім`ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), а також унаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів. До членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців, партизанів та інших осіб, зазначених у цій статті, належать: - утриманці загиблого або того, хто пропав безвісти, яким у зв`язку з цим виплачується пенсія; - батьки; - один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні; - діти, які не мають (і не мали) своїх сімей; - діти, які мають свої сім`ї, але стали інвалідами до досягнення повноліття; - діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти.

Аналогічні за змістом положення містяться у п.3 Порядку надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 р. № 740

Умови та механізм виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей осіб, визначених абзацами п`ятим - восьмим пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", для осіб з інвалідністю I-II груп, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, визначених пунктами 11-14 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", які потребують поліпшення житлових умов і перебувають на обліку за місцем проживання відповідно до Житлового кодексу Української РСР та на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, визначено Порядком виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 719 (далі - Порядок).

Пунктом 2 Порядку передбачено, що право на отримання грошової компенсації відповідно до цього Порядку мають члени сімей осіб, які загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час участі в антитерористичній операції або забезпеченні її проведення чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, статус яким надано відповідно до абзаців п`ятого - восьмого пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - особи, які загинули (пропали безвісти), померли) і які перебувають на квартирному обліку, за категоріями у такій черговості: 1) категорія I - дружина (чоловік) і малолітні та неповнолітні діти особи, яка загинула (пропала безвісти), померла (в тому числі усиновлені), які проживають разом з матір`ю (батьком); дружина (чоловік), якщо в особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, немає дітей (в тому числі усиновлених); 2) категорія II - малолітні та неповнолітні діти особи, яка загинула (пропала безвісти), померла (в тому числі усиновлені), які на день її смерті проживали окремо від матері (батька), якщо особа, яка загинула (пропала безвісти), померла, на день смерті розлучена або не розлучена і дружина (чоловік) цієї особи не позбавлена (не позбавлений) батьківських прав; малолітні та неповнолітні діти особи, яка загинула (пропала безвісти), померла; 3) категорія III - батьки особи, яка загинула (пропала безвісти), померла; 4) категорія IV - повнолітні діти, які не мають (не мали) своїх сімей; 5) категорія V - повнолітні діти, які визнані особами з інвалідністю з дитинства та мають свої сім`ї; 6) категорія VI - повнолітні діти, обоє батьків яких загинули (пропали безвісти), померли; 7) категорія VII - дружина (чоловік) особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, яка (який) на момент загибелі (пропажі безвісти), смерті особи позбавлена (позбавлений) батьківських прав щодо малолітніх та / або неповнолітніх дітей особи, яка загинула (пропала безвісти), померла (у тому числі усиновлених), або не позбавлена (не позбавлений) батьківських прав, але малолітні та/або неповнолітні діти особи, яка загинула (пропала безвісти), померла (у тому числі усиновлені), проживають окремо від дружини (чоловіка).

Підстави відмови у призначенні грошової компенсації визначені у п.15. Порядку, яким в тому числі передбачено, що комісія відмовляє заявнику в призначенні грошової компенсації у випадку , коли заявник не є членом сім`ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, визначеним в абзацах шістнадцятому - двадцять другому пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Долученими до матеріалів справи документами підтверджено та не заперечується сторонами, що відповідно до Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України , а також членів їх сімей, затвердженого постановою КМУ від 19.10.2016 № 719 з 21.10.2016 (дата набрання чинності постанови) до 31.10.2016 (дата повноліття позивача) позивач відносилась до II категорії черговості на отримання грошової виплати. За цей період звернень щодо виплати грошової компенсації на отримання житла від законного представника (матері) позивача не надходило.

З 31.10.2016 до 09.09.2017 позивач відносилась до IV категорії черговості на отримання грошової виплати, звернень від позивача за цей період до управління також не надходило.

Проте, долученими до матеріалів справи документами підтверджено, що позивачка ІНФОРМАЦІЯ_1 уклала шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 09.09.2017р. серія НОМЕР_4 , а отже, втратила статус члена сім`ї загиблого, на момент звернення до відповідної комісії із заявою, оскільки в силу положень ст.10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" членом сім`ї загиблого військовослужбовця є повнолітні діти, які не мають (не мали) своїх сімей.

Відповідно до ст.ст.7, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У відповідності до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 5-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Строки, визначені в рішенні суду обраховуються з урахуванням п.3 Прикінцевих положень КАС України

Суддя Зоркіна Ю.В.