Рішення № 89541623, 29.05.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2020 р. Справа № 480/1880/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соп`яненка О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що подав відповідачу заяву про призначення йому пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідач у призначенні пенсії відмовив у зв`язку з відсутністю даних про роботу у зоні відчуження у 1987 році не менше 14 календарних днів. Також повідомлено, що до страхового стажу не зараховані окремі періоди роботи. Вважає рішення протиправним. Є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ІІ категорії. Статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено зменшення пенсійного віку на 8 років особам, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів.

Зазначає, що єдиним документом, що підтверджує статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та надає право користування пільгами є відповідне посвідчення. Різного роду довідки є лише підставами для визначення у встановленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії. На підтвердження такого статусу позивачем до заяви додано посвідчення, копії довідок військових частин та військового квитка. Дані документи у сукупності дозволяють визначити період роботи позивача у зоні відчуження. Подані документи підтверджують період роботи у зоні відчуження з 01.07.1987 по 27.04.1988. Позивач досяг пенсійного віку, має необхідний страховий стаж. Тому має право на пенсію із зменшенням пенсійного віку.

Просить визнати протиправним та скасувати рішення, викладене у листі від 28.02.2020 №1800-0302-86349 про відмову у призначенні пенсії відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов`язати відповідача призначити пенсію із зменшенням пенсійного віку на 8 років та провести нарахування і виплату пенсії з 20 лютого 2020 року.

У відзиві відповідач проти позову заперечував. Зазначив, що у наданих позивачем документах відсутні відомості про кількість діб перебування позивача у зоні відчуження. Тому у призначенні пенсії відмовлено правомірно. Просить відмовити у задоволенні позову.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. Судом встановлено, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987 році (категорія 2), що підтверджується копією відповідного посвідчення (а.с. 5).

20.02.2020 звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с. 7).

Рішенням від 26.02.2020 №2127 відмовлено позивачу у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю даних про роботу у зоні відчуження у 1987 році не менше 14 календарних днів. Зазначено, що у довідці ВЧ 3041 від 07.02.2020 №32 зазначено, що відомостей про виїзди та кількість діб знаходження військовослужбовця у зоні відчуження немає. Також повідомлено про незарахування до страхового стажу окремих періодів роботи (а.с. 33)

28.02.2020 відповідачем повідомлено про відмову у призначенні пенсії (а.с. 6).

Суд вважає таку відмову безпідставною.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу:

учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днівь- на 10 років;

учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів - на 8 років;

учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році - 5 років.

Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі Порядок №22-1).

Згідно з абзацем 9 підпункту 5 пункту 2.1 Порядку №22-1 при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» документами, які засвідчують особливий статус особи є наступні: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями).

Позивач стверджує, що має право на призначення пенсії із зменшенням віку на 8 років як особа, яка у 1987 році працювала у зоні відчуження більше 14 днів.

До заяви про призначення пенсії позивачем надано копію пенсійного посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, копію військового квитка та довідки військових частин.

Як вбачається з копії військового квитка та трудової книжки позивач у періоді з 02.06.1986 по 27.04.1988 проходив військову службу у лавах Радянської армії (а.с. 13,17-20). У військовому квитку серії НОМЕР_1 міститься запис про те, що позивач виконував службові обов`язки на роботі з ліквідації наслідків аварії у 30-кілометровій зоні ЧАЕС, яка зараховується у трудовий стаж та стаж, що дає право на пільгову пенсію за списком №1 у трикратному розмірі з 29.06.1986 по 01.01.1988. З 01.01.1988 по 27.04.1988 рік за півтора (а.с. 19).

З довідки №147 від 06.09.1999 Військової частини 3041 вбачається, що ОСОБА_1 з ароботу в населених пунктах зони відчуження с. Росоха, Савичі, Погонне, Жердне, пос. Городчан, пос. Чапаївка, у Добринь - 10 км. Зона Чорнобильської АЕС з 01.07.1987 по 27.04.1988 по місцю роботи у ВЧ 3041 (3031) на посаді рядовий - електрик, посадовий оклад (тарифна ставка) 7 крб. Заробітна плата не виплачувалась (а.с. 10).

З архівної довідки військової частини 3041 Національної гвардії України вбачається, що наказом від 01.07.1987 оголошено штатний розпис розташування частини 3031, у якому значиться ОСОБА_1 Підрозділ дислокувався у с. Савичі, забезпечував охорону периметру зони відчуження Чорнобильської АЕС на межі: «пос. Красноселье, пос. Погонное, пос. Верховая Слобода, пос. Жердное, пос . Городчан , пос . Чапаевка , ур. Добрынь».

Наказом від 28.04.1988 позивач звільнений у запас.

У наказах «Про оголошення персонального списку особового складу частини виконання службових обов`язків у зоні Чорнобильської АЕС по охороні зони відчуження та на роботах по дезактивації автотранспорту та спецтехніки» вказано прізвища тих, хто перебував у зоні неповний місяць. Решта особового складу строкової служби знаходилась у зоні на протязі місяця. Прізвище ОСОБА_1 у таких наказах не значиться (а.с. 12).

Наданими відповідачу довідками у їх сукупності підтверджується, що позивач у період з 01.07.1987 по 28.04.1988, будучи призваним на строкову військову службу, виконував роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС у складі військової частини, яка дислокувалась у с. Савичі Брагинського району Гомельської області. Даний населений пункт знаходиться у межах 30-кілометрової зони Чорнобильської АЕС.

Копією посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ІІ категорії підтверджується, що позивач перебував у зоні відчуження у 1987 році більше 14 днів. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи - категорія 2.

З наведеної норми вбачається, що для отримання статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії позивачу у 1987 році необхідно було працювати у зоні відчуєення не менше 14 календарних днів. Такий статус позивач має. Достовірність виданого посвідчення та наданого статусу відповідач не оспорює.

Таким чином, позивач має право на призначення пенсії відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі зниженням на 8 років пенсійного віку як особа, яка працювала у 1987 році у зоні відчуження більше 14 днів.

Статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено право осіб, які працювалиу 1987 році у зоні відчуження більше 14 днів на зменшення пенсійного віку встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на 8 років за умови наявності відповідного страхового стажу, але не менше 15 років страхового стажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.

Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся із заявою про призначення пенсії 20.02.2020. На час звернення із заявою досяг віку 52 -річного віку (право виходу на пенсію із зменшенням пенсійного віку на 8 років). Мав загальний страховий стаж більше 15 років. Працював у 1987 році у зоні відчуження більше 14 днів. Тобто на час звернення до відповідача із заявою позивач мав право на призначення йому пенсії відповідно до 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». За таких обставин, рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії прийнято відповідачем протиправно, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 4 ч. 2, ч. 4 ст. 252 у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

За наслідками розгляду справи суд встановив, що наявні підстави для призначення позивачу пенсії відповідно до 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із зменшенням пенсійного віку на 8 років, оскільки він досяг віку, необхідного для призначення такої пенсії, має достатній стаж та працював у 1987 році у зоні відчуження більше 14 днів.

За таких обставин, з метою захисту порушеного права суд вважає необхідним зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію із зменшенням пенсійного віку на 8 років та провести нарахування і виплату пенсії з 20 лютого 2020 року.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 26.02.2020 №2127 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (код ЄДРПОУ 21108013) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) пенсію із зменшенням пенсійного віку на вісім років згідно ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки визначені, зокрема, статтею 295 цього кодексу продовжуються на строк дії такого карантину.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Соп`яненко