
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
01 червня 2020 року м. Рівне №460/1081/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щербакова В.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі -відповідач), в якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку пенсії у відповідності до статей 49, 50, 51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, виходячи із заробітної плати одержаної за роботу в зоні ЧАЕС ;
зобов`язати відповідача провести позивачу перерахунок та виплату пенсії у відповідності до ст.49, 50, 51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, виходячи із заробітної плати одержаної за роботу в зоні ЧАЕС за період з 04.11.1987 по 05.12.1987 з 01.01.2020;
зобов`язати відповідача провести позивачу перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 30 % мінімальної пенсії як особі, яка являється учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ІІ категорії з 01.01.2020.
Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорія 2) та при нарахуванні пенсії за віком відповідачем не було враховано заробітну плату отриману позивачем за період перебування на роботі в зоні відчуження ЧАЕС в період з листопада -грудня 1987 року, а розмір додаткової пенсії як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ІІ категорії визначено в розмірі 170,82 грн., що не відповідає вимогам Закону №769-ХІІ. Позивача звернулася до відповідача із заявою щодо перерахунку пенсії відповідно до вимог ст. 49,50, 51 Закону №769-ХІІ з врахуванням довідки Кузнецовської МСЧ №3 про заробітну плату починаючи з 01.01.2020 з врахуванням раніше виплачених сум. У відповідь на своє звернення отримала відмову відповідача. Вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, безпідставною і такою, що порушує її права на перерахування та подальше отримання пенсії в розмірі, передбаченому чинним законодавством. На підставі наведено просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 24.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) учасників справи (у письмовому проваджені). Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов.
18.03.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 9882/20), в якому представник відповідача зазначив, що ГУ ПФУ у Рівненській області заперечує проти заявлених позовних вимог та вважає їх безпідставними і необґрунтованими.
Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії, що підтверджується копією Чорнобильського посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого Рівненською обласною державною адміністрацією (а.с. 8)
Позивач безпосередньо брала участь у роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у період з 04.11.1987 по 05.12.1987 року. (а.с. 9).
Як слідує з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Рівненській області та отримує пенсію за віком призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням пільги встановленої ч. 2 ст. 55 Закону №796-ХІІ.
11.01.2020 позивач звернулася до відповідача із заявою, в якій просила перерахувати та виплачувати пенсію відповідно до довідки про заробітну плату, яка видана Кузнецовською МСЧ №3, згідно якої перераховано заробітну плату (грошове забезпечення) за роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за період з 04.11.1987 по 04.12.1987, виходячи із повних календарних місяців роботи підряд в зоні відчуження, в саме за листопад - грудень 1987 року, відповідно постанови Міністрів УРСР та Укрпрофради від 10.06.1986 №207-7 "Про умови оплати праці та матеріального забезпечення робітників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забруднення навколишнього середовища" з 01.01.2020, з урахуванням раніше виплачених сум.
У відповідь на звернення позивача Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області листом від 11.02.2020 №К-430/10.3-05 відмовлено позивачу у здійсненні перерахунку пенсії з посиланням на приписи постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 року №1210.
Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058), який набрав чинності 1 січня 2004 року.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 1058 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058 передбачено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
При цьому, пунктом 13 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 встановлено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та цього Закону призначається одна пенсія за її вибором.
Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ (далі - Закон № 796) визначені основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Статтею 49 Закону № 796 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Аналіз вказаних вище правових норм дозволяє прийти до висновку, що законодавцем надано право особі обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом № 1058, або спеціальним Законом № 796.
Відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" інвалідам II групи, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до статті 51 вказаного Закону в редакції Закону № 76-УІІІ від 28.12.2014 особам, віднесеним до категорій 2,3,4 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Так, суд звертає увагу, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 18.11.1999 та перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України Рівненської області.
Позивач отримує пенсію за віком призначену згідно із Законом України " Про статус і соціальний захист громадян , що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та обраховану за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"".
Таким чином, позовні вимоги, щодо перерахунку та виплати пенсії у відповідності до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, виходячи із заробітної плати одержаної за роботу по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за період з 04.11.1987 - 05.12.1987, 01.01.2020 не підлягають до задоволення.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 №1210 затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, яким визначено механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57, 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Згідно зі статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажана громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
Оскільки позивача не визнано особою з інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, права на врахування заробітку одержаного за роботу в зоні відчуження в 1987 році відповідно до підпункту 4 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210, позивач не має.
Відповідно до статті 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями.
Згідно з пунктом 17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованим в Міністерством юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи організації ліквідовані або припинили своє існування, то довідки про заробітну плату видаються правонаступник цих підприємств, установ чи організацій або державними архівними установами.
Таким чином, підставою для перерахунку пенсії являється довідка, видана підприємством, установок, організацією, де працювала особа, а підставою для проведення розрахунку заробітної плати за період роботи в зоні відчуження являються первинні документи про нараховану заробітну плату, період та фактичну тривалість робочого дня, зокрема, табель обліку робочого часу (в оригіналі).
У разі коли підприємством, установою, організацією було неправильно проведено оплату праці осіб, які в період 1986 - 1990 років брали участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, в даний час підприємство, установа, організація повинні провести перерахунок заробітної плати згідно з чинним законодавством (лист Міністерства праці, Мінчорнобиля і Мінфіну України від 29.10.1992 № 09-3751).
Перерахунок заробітку працівника за виконання ним роботи в зоні відчуження відповідно до рішення адміністрації підприємства, суду чи комісії по трудових спорах, незалежно від того виплачується донарахована сума підприємством, чи не виплачується, повинен супроводжуватися належним оформленням документів по обліку заробітної плати, обов`язковим відображенням сум перерахунку в особовому рахунку працівника.
З огляду на зазначені норми, підставою для перерахунку пенсії є довідка, видана підприємством, де працювала особа, а підставою проведення розрахунку заробітної плати за період роботи в зоні відчуження є первинні документи про нараховану заробітну плату, про тривалість робочого дня та місця виконання роботи або довідки архіву Міністерства оборони України, які мають підтверджувати час місце, тривалість робочого дня та довідки підприємств, установ, організацій - про заробітну плату.
До позовної заяви позивач надав довідку ДЗ "Спеціалізована Медико-санітарна частина № 3 Міністерства охорони здоров`я України" №6 від 20.01.2020, про заробітну плату для обчислення пенсії за період листопад-грудень 1987р. та наказ Медико-санітарної частини № 132 від 04.11.1987 № 266 "и" про направлення на роботу в МЧС-126 в м. Чорнобиль з 04.11. по 05.12.1987 р., для виконання робіт лаборанта бактеріолога СЕС.
Суд, звертає увагу, що відповідно до ст. 65 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсій береться (за вибором того, хто звернувся за пенсією): за 24 останніх календарних місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом всієї трудової діяльності перед зверненням за пенсією, незалежно від наявних перерв у роботі.
Середньомісячний заробіток за 24 календарних місяці і за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми заробітку за 24 календарних місяці роботи підряд (перед зверненням за пенсією) чи за 60 календарних місяців роботи підряд (протягом всієї трудової діяльності) відповідно на 24 чи 60. При цьому за бажанням того, хто звернувся за пенсією, місяці з неповним числом робочих днів у зв`язку з їх влаштуванням на роботу або звільненням враховуються як повні календарні місяці роботи.
У тих випадках, коли той, хто звернувся за пенсією, пропрацював менше 24 календарних місяців, середньомісячний заробіток визначається шляхом ділення загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на число цих місяців.
Якщо працівник пропрацював менше одного календарного місяця, то заробіток за весь відпрацьований час ділиться на число робочих днів за місяць, обчислене в середньому за рік (25,4 - при шестиденному робочому тижні та 21,2 - при п`ятиденному робочому тижні). У цьому разі для обчислення пенсії враховується не більше двох тарифних ставок (окладів).
При призначенні пенсій працівникам, зайнятим на сезонних роботах, середньомісячний фактичний заробіток визначається шляхом ділення за 2 або 5 повних сезонів на 24 чи 60.
Таким чином, судом встановлено, що до 01.01.2014 позивачу обчислення пенсії нараховувалось виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження за 1987 р., проте з 2005 р. було здійснено перерахунок та пенсія нараховувалась виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження з 1992-1993 рр., що підтверджується розпорядження №108106 від 10.03.2005 р.
Відтак, розмір пенсії за віком позивача визначено з урахуванням страхового стажу та взято до уваги довідки надані позивачем, а саме 35 років 9 місяців 7 днів та заробітної плати відповідно до чинного законодавства.
Стосовно позовних вимог про зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 30% мінімальної пенсії як особі, яка являється учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС II категорії, з 01.01.2020, суд зазначає наступне.
Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до статті 51 вказаного Закону в редакції Закону № 76-УІІІ від 28.12.2014 року, особам, віднесеним до категорій 2,3,4 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у порядку ті розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з довідкою № 475/04-3-16 від 10.03.2020, виданою управлінням з питань виплати пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, позивач, у період з 01.01.2020 по даний час перебувала на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Кузнецовськ, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області та отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
На даний час перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області.
Починаючи з 01.01.2020 розмір пенсії позивача становив 2747,26 грн., в який включено:
1) 170,82 грн. - додаткова пенсія постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС 2 категорії (ст. 51 Закону Україні "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
На виконання вимог вищезазначених Законів Кабінетом Міністрів України прийнято постанов від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Постанова № 1210).
Відповідно до п.п.2 п.13 Постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року зі змінами внесеними Постановою КМУ № 112 від 25.03.2014 р., щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, що належать до 2 категорії, виплачується у розмірі 170,82 гривні.
Бюджетні призначення на виплату пенсії в інших розмірах, ніж ті, що встановлені постановою Кабінету Міністрів України № 1210, відсутні.
Згідно з частиною 1 та 2 статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язань та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Згідно з пунктами 20 та 29 частини 1 статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Рішеннями Конституційного Суду України від 26.12.2011 № 20-рп/2011 та від 25.01.2012 № З-рп/2012 підтверджена законність повноважень Кабінету Міністрів України встановлювати розміри пенсійних виплат.
У Рішенні № З-рп/2012 від 25 січня 2012 року Конституційний Суд України зазначив, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов`язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
Тому положення частини 2 статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов`язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
Отже, Конституційний Суд України визнав конституційним регулювання Кабінетом Міністрів України розміру соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Стаття 151-2 Конституції України встановлює, що рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Аналогічна правова позиція була висловлена у рішеннях Верховного суду у справах № 695/2321/17 від 07 червня 2018 року, № 629/3333/17 від 26 червня 2018 року, № 629/4075/16-а від 25 жовтня 2018 року.
Згідно з частиною 1 та 2 статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Згідно з пунктами 20 та 29 ч. 1 статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Кошти на виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю враховані в Державному бюджеті України на відповідний рік у розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210, згідно якої затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно вказаної постанови, виплата додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю позивачу проводяться по даний час.
Отже, пенсія позивачу виплачується в розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України, а отже в межах вимог діючого законодавства.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено про те, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Всі основні аргументи, на яких ґрунтувалися доводи та заперечення сторін, судом розглянуто та оцінено в розрізі норм чинного законодавства та встановлених обставин справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Встановлені судом обставини справи свідчать про те, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений чинним законодавством. Доводи позивача не спростовують правомірності дій відповідача та не дають суду підстав для їх скасування.
Таким чином, позов задоволенню не підлягає.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Короленка,7, код ЄДРПОУ 21084076) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення - 01.06.2020.
Суддя Щербаков В.В.
Судове рішення № 89541405, Рівненський окружний адміністративний суд було прийнято 01.06.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 460/1081/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: