Ухвала суду № 89541043, 29.05.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 травня 2020 р. № 400/2801/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В., розглянувши у письмовому провадженні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у адміністративній справі

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Військової частини А-1594, м. Очаків, Миколаївська область, 57508

про:визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до військової частини А1594, в якій просить визнати бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 20.05.2015 по 28.09.2015, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби протиправною; зобов`язати відповідача здійснити виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 20.05.2015 по 29.08.2015, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби; зобов`язати відповідача здійснити виплату позивачу середнього заробітку за весь час затримки з виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки по день фактичного розрахунку.

Відповідач подав до суду клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропущенням позивачем процесуальних строків звернення до суду.

В обгрунтування клопотання відповідач посилається на те, що позивач був виключений із списків особового складу наказом від 28.09.2015 № 179, тобто про існування порушеного права позивач дізнався 28.09.2015, а за судовим захистом звернувся з пропуском місячного строку звернення до адміністративного суду.

Розглядаючи клопотання відповідача, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Одночасно, згідно із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 22.06.2018 у справі № 810/1092/17, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Також у постанові від 21.08.2019 у справі № 620/4218/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що спеціальним законодавством прямо не врегульовано питання строків звернення до суду у зв`язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці (виплату грошового забезпечення), однак за змістом пункту 3 розділу XXXI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, грошова компенсація виплачується за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки. Отже, право на отримання таких виплат не обмежується жодним строком. Стягнення сум компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій не обмежені позовною давністю. На час відпустки, яка хоча і не пов`язана з виконанням службових обов`язків, за особою зберігається заробітна плата (грошове забезпечення), такі виплати включаються до фонду заробітної плати і є невід`ємною його частиною. Це саме стосується і компенсації при звільненні за невикористані дні відпустки.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підставі того, що грошова допомога при звільненні позивача є складовою грошового забезпечення позивача, тобто його заробітною платою, та ураховуючи правову позицію Верховного Суду, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись статтями 240, 241, 242, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

2. Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає до оскарження окремо від рішення суду.

Суддя В.В. Птичкіна