Рішення № 89540846, 01.06.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/797/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі: судді Казанчук Г.П.,

при секретарі - Дигас В.М.

за участю:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - адвоката Гусєва О.М.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування рішення, та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 04 травня 2020 року (а.с.45-46), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про відмову у продовженні терміну дії дозволу № С-212 на право зберігання, носіння пристрою вітчизняного виробництва для відстрілу набоїв, споряджених гумовими чи аналогічними за їх властивостями метальними снарядами несмертельної дії ПМР клб. 9 мм № ХК 001423, викладене у листі від 20.02.2020 року №455/04/25-2020;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстровану Головним Управлінням Національної поліції в Кіровоградській області за вх. №237 від 04.02.2020 року про продовження терміну дії дозволу на право зберігання, носіння пристрою для відстрілу гумових куль, з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.15).

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що 22.02.2020 року він отримав висновок ГУНП в Кіровоградській області від 22.02.2020 року про анулювання ОСОБА_1 дозволу на право зберігання та носіння зброї. Висновок обґрунтований втратою підстави, яка б давала право на зберігання та носіння зброї, оскільки дозвіл був наданий приблизно у 2002 році, у період коли ОСОБА_1 проходив служби в органах СБУ, а станом на день звернення, він є звільненим у запас. Позивач зазначає, що після звільнення його у запас із органів СБУ, він як пенсіонер СБУ, протягом дванадцяти років, мав право зберігання та носіння пристрою для відстрілу набоїв, споряджених гумовими чи аналогічними за їх властивостями метальними снарядами несмертельної дії ПМР кл. 9 мм НОМЕР_5. При цьому ОСОБА_1 зазначає, що оскільки працівники національної поліції мають право на зброю, тому таке право повинно розповсюджуватись і на нього, як на пенсіонера СБУ.

Відповідач, не погоджуючись із позовом, подав відзив, в якому просив суд відмовити в задоволенні позову, оскільки у разі відсутності права, визначеного актами законодавства, на придбання, зберігання і носіння пристроїв, дозвіл на зброю підлягає анулюванню.

Розгляд справи в судовому засіданні 10 квітня 2020 року відкладено на 29.04.2020 року, який в подальшому знову відкладено на 13.05.2020 року та знову відкладено на 21.05.2020 року у зв`язку з противоепідеміологічними заходами (карантин COVID-19).

21.05.2020 року розгляд справи відкладено через відсутність судді (а.с.62).

В судове засідання 01 червня 2020 року з`явились позивач та його представник, які підтримали позовні вимоги у повному обсязі.

Згідно частини 3 статті 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

До суду з`явилась Гаман А.В. , яка згідно довіреності від 02.01.2020 року №3/01/17-2020 року є представником ГУ Нацполіції в Кіровоградській області, проте остання до участі в судовому засіданні допущена не була через відсутність належних доказів на підтвердження права представництва ГУ Нацполіції в Кіровоградській області в судовому засіданні, в силу приписів частини 3 статті 55 КАС України.

Заслухавши позивача та його представника, дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 є пенсіонером СБ України (надалі позивач, а.с.8) та згідно дозволу НОМЕР_6 від 15 лютого 2017 року, виданого ГУНП в Кіровоградській області має право зберігати, носити пристрій для відстрілу гумових куль ПМР, к.9 мл НОМЕР_2 (посвідчення НОМЕР_3 , а.с.9).

Позивач звернувся до ГУНМ в Кіровоградській області із заявою від 04.02.2020 року про продовження терміну дії дозволу НОМЕР_6 на право зберігання, носіння пристрою для відстрілу гумових куль ПМР, к.9 мм., № НОМЕР_4 з метою самозахисту (а.с.10).

Заступником начальника ГУПН в Кіровоградській області затверджений висновок про анулювання дозволу на право зберігання, носіння пристрою вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної від від 22.02.2020 року, яким анульовано дозвіл НОМЕР_6 виданого ГУПН в Кіровоградській області на право зберігання, носіння пристрою вітчизняного виробництва для відстрілу набоїв, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії МПР клб. 9 мм № НОМЕР_2 та зобов`язано ОСОБА_3 реалізувати пристрій через спеціальний магазин, або особі, яка має дозвіл на його придбання (надалі спірне рішення, а.с.12).

Отже правомірність винесення спірного рішення є предметом спору переданого на вирішення адміністративного суду.

Згідно частини 1,2 статті 1 Закону України «Про Національну поліцію», Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Приписами статті 2 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про Національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Приписами пункту 21 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням фізичними та юридичними особами спеціальних правил та порядку зберігання і використання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів, матеріалів та речовин, на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ.

Згідно з пунктами 1, 2, 9 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року N 576, дозвільна система - це особливий порядок виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, обліку і використання спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин, а також відкриття та функціонування окремих підприємств, майстерень і лабораторій з метою охорони інтересів держави та безпеки громадян.

До предметів, матеріалів і речовин, підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, належать: вогнепальна зброя (нарізна воєнних зразків, несучасна стрілецька, спортивна, навчальна, охолощена, мисливська нарізна і гладкоствольна), бойові припаси до неї, холодна зброя (арбалети, мисливські ножі тощо), пневматична зброя калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду, пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони, вибухові матеріали і речовини, сильнодіючі отруйні речовини I - II класу безпечності, збудники інфекційних захворювань I - II групи патогенності і токсини, сховища, склади і бази, де вони зберігаються, стрілецькі тири і стрільбища, мисливсько-спортивні стенди, а також підприємства і майстерні по виготовленню і ремонту вогнепальної та холодної зброї, піротехнічні майстерні, пункти вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування, магазини, в яких здійснюється продаж зброї та бойових припасів до неї, організації, що займаються збутом сильнодіючих отруйних речовин, і лабораторії, що проводять аналізи цих засобів і речовин, працюють із збудниками інфекційних захворювань I - II групи патогенності і токсинами */.

Видача дозволів на виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорону, перевезення і використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття підприємств, майстерень і лабораторій здійснюється: на вогнепальну зброю (нарізну воєнних зразків, несучасну стрілецьку, спортивну, навчальну, охолощену, мисливську нарізну і гладкоствольну), бойові припаси до неї, холодну зброю, пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони, сховища, склади і бази, де вони зберігаються, стрілецькі тири і стрільбища, мисливсько-спортивні стенди, а також підприємства і майстерні по виготовленню і ремонту вогнепальної та холодної зброї, піротехнічні майстерні, пункти вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування, магазини, в яких здійснюється продаж зброї та бойових припасів до неї - у порядку, визначеному МВС.

На виконання Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 р., наказом МВС України від 21.08.1998 р. № 622 затверджено Інструкцію про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів (далі - Інструкція № 622).

Згідно підпунктів 2, 3 наказу МВС України від 29.12.2015 р. № 1644 "Про реалізацію повноважень Національної поліції України з видачі та анулювання дозволів" до врегулювання на законодавчому рівні повноважень органів Міністерства внутрішніх справ України при виконанні Національною поліцією України повноважень, передбачених пунктом 1 цього наказу, застосовувати норми, визначені наказом Міністерства внутрішніх справ від 18 жовтня 1993 року № 642 "Про заходи щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1993 р. № 706 "Про затвердження Положення про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 жовтня 1993 року за № 163, наказом Міністерства внутрішніх справ від 21 серпня 1998 року № 622 "Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07 жовтня 1993 року за № 637/3077, та наказом Міністерства внутрішніх справ від 13 червня 2000 року № 379/ДСК, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2000 року за № 696/4917.

Отже, Законом України "Про Національну поліцію" повноваження з видачі та анулювання дозволів на придбання, зберігання, носіння, перевезення і використання зброї покладено на органи Національної поліції, які до врегулювання на законодавчому рівні повноважень застосовують норми Інструкції № 622.

Згідно пункту 1.3 Інструкції № 622 основними завданнями органів поліції є запобігання порушенням порядку виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорони, перевезення та використання вогнепальної зброї, пневматичної зброї калібру понад 4,5 мм та швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду (далі - пневматична зброя) і холодної зброї (арбалети, луки з зусиллям натягу тятиви більше ніж 20 кг, мисливські ножі тощо (далі - холодна зброя)), пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії (далі - пристрої), та патрони до них, основних частин зброї, бойових припасів до зброї і охолощеної зброї, вибухових матеріалів і речовин, попередження випадків їх втрати, крадіжок, використання не за призначенням та з протиправною метою.

Пунктом 7.7 Інструкції № 622 передбачено, що контроль за зберіганням вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв, що належать громадянам, здійснюється органами поліції відповідно до законодавства.

Абзацом 7 пункту 4 Інструкції № 622 передбачено, що згідно із законодавством України органам поліції надано право анулювати дозволи на придбання, зберігання та носіння зброї, основних частин зброї та пристроїв, видані громадянам, у випадках, передбачених пунктом 5.1 глави 5 цього розділу. Після анулювання дозволу на зберігання і носіння зброї та пристрою власник зобов`язаний здати зброю (за наявності основні частини зброї) чи пристрій, патрони і бойові припаси до них до органу поліції та прийняти рішення щодо подальшого її переоформлення чи реалізації (пункт 12.21 глави 12 розділу II цієї Інструкції).

Відповідно до абзацу 2 пункту 5.1 Інструкції № 622 органи поліції не мають права давати згоду керівникам підприємств, установ, організацій та суб`єктам господарювання на укладення трудових договорів на виконання таких робіт, а також видавати дозволи на придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї та бойових припасів до неї, пневматичної чи холодної зброї, пристроїв та патронів до них громадянам, а також проводити їх перереєстрацію в разі відсутності права, визначеного актами законодавства, на придбання, зберігання і носіння пристроїв.

Отже, після втрати обставин, які б давали право на отримання спец.дозволу, згідно Інструкції № 622 визначена підстава для анулювання такого дозволу у разі відсутності або припинення права. Оскільки позивач, станом на день винесення спірного рішення, вже не був працівником Служби безпеки України (останні 12 років), а відтак відповідачем правомірно припинено право на носіння, зберігання пристрою для відстрілу гумових куль.

Втрата права, визначеного актами законодавства, на придбання, зберігання і носіння пристроїв є підставою й для анулювання дозволів на придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї та бойових припасів до неї, пневматичної чи холодної зброї, пристроїв та патронів до них громадянам.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позивачу анульовано дозвіл на право зберігання і носіння пристрою вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими кулями обґрунтовано та у відповідності до вимог Інструкції, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 р. № 622.

Суд відхиляє доводи позивача про необхідність застосування до даних відносин аналогію закону, посилаючись на те, що право на отримання сец.дозволу зберігається за працівниками поліції, а також на відсутність закону про зброю, з огляду на наступне.

Частиною 6 статті 7 КАС України визначено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Водночас, суд зауважує, що відсутність спеціального закону про зброю, не робить дані правовідносини такими, що не врегульовані законодавчо, оскільки процедура набуття, припинення тощо спеціального дозволу врегульована нормативно-правовими актами.

Застосування механізму аналогії права можливо судом лише у випадку притаманності певного права особі, водночас у Конституції України відсутнє таке право громадянам, як право на зброю. Більш того, дане питання в суспільстві є досить дискусійним, а тому суд не може своїм рішенням підміняти нормативно-правові акти, і на власний розсуд визначати категорію громадян, які можуть отримувати спец.дозвіл. Право громадян на придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї та бойових припасів до неї, пневматичної чи холодної зброї, пристроїв та патронів до них не є їх невід`ємним конституційним правом і може бути надано їм лише за умови дотримання вимог чинного законодавства.

Суд зазначає, що позивач набув право на носіння та зберігання зброї шляхом отримання дозволу у відповідності до вимог Інструкції № 622, а отже, і анулювання такого дозволу на підставі положень Інструкції № 622 є повністю правомірним.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем надано достатні аргументи та доводи, які свідчать, що останній діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано та правомірно, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні його позовних вимог, підстави для присудження йому понесених судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 194, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (вул. Віктора Чміленка, 41, м. Кропивницький, 25006; код ЄДРПОУ 40108709) про визнання протиправними скасування рішення, та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Повний текст рішення суду виготовлено 01.06.2020 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук