Рішення № 89540518, 13.05.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 травня 2020 року м. Ужгород№ 260/1725/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Микуляк П.П.,

при секретарі Петрус К.І.,

за участю:

позивача: ТОВ "Тан-Трейд", представник - не з`явився,

відповідача: Управління Держпраці у Закарпатській області, представник - не з`явився,

третьої особи: Ужгородський МВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, представник - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тан-Трейд" до Управління Держпраці у Закарпатській області, третя особа - Ужгородський МВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частину Рішення. Повний текст Рішення виготовлено та підписано 20 травня 2020 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тан-Трейд" звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області, третя особа - Ужгородський МВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, яким просить суд визнати протиправною та скасувати Постанову Управління Держпраці у Закарпатській області №ЗК184/216/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-76 від 02.05.2019 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 02.05.2019 року Управлінням Держпраці у Закарпатській області винесено Постанову №ЗК184/216/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-76 про накладення штрафу на ТОВ "Тан-Трейд", передбаченого абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України у розмірі 625950,00 грн.

Позивач вважає, що Постанову відповідача прийнято упереджено, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Оскаржувана постанова винесена протиправно та є необґрунтованою і такою, що підлягає скасуванню.

Крім того Позивач з висновками Акту інспекційного відвідування не погодився та подав на нього зауваження, що повністю спростовують обставини викладені у Акті, однак відповідачем зауваження враховані не були в результаті чого відповідачем було винесено Постанову про накладення штрафу на позивача.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, яким у задоволенні позовних вимог просив відмовити, зазначивши, що дії посадових осіб щодо проведення інспекційного відвідування є правомірними, Постанова про накладення штрафу від 02.05.2019 року винесена посадовою особою Управління Держпраці у Закарпатській області з урахуванням норм Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013р. № 509 та на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, а отже є законною та скасуванню не підлягає.

Сторони в судове засідання не з`явилися, однак від представників сторін надійшли клопотання, в яких просили розглянути дану справу без їх участі.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Приписами ч.4 ст. 229 КАС України встановлено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи вказане, суд вважає, що вжито всіх заходів для належного повідомлення сторін про дату, час та місце проведення судового засідання та вважає за доцільне розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідачем, на підставі Наказу про проведення інспекційних відвідувань від 09.04.2019р. №75, виданого на підставі службової записки головних державних інспекторів відповідача (а.с. 87) та інформації ГУПФ України у Закарпатській області №4614 від 04.04.2019 року (а.с. 89), здійснено перевірку ТОВ "Тан-Трейд" щодо дотримання трудового законодавства при оформленні трудових відносин, результати якої зазначено в Акті інспекційного відвідування особи, яка використовує найману працю № ЗК184/216/АВ від 11 квітня 2019 року (а.с.93-98).

В Акті від 11 квітня 2019 року було вказано, що в ході інспекційного відвідування ТОВ "Тан-Трейд", як пункті приймання металобрухту, знаходились і виконували роботу з пересортування металобрухту 5 громадян:

1. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; проживає

АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; проживає

АДРЕСА_2 . ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; проживає

АДРЕСА_3 . ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає АДРЕСА_4

які усно на відеокамеру повідомили, що працюють на товаристві "Тан-Трейд" і з ними жодного договору укладено не було.

Також було зазначено, що при проведенні інспекційного відвідування разом з ними знаходився громадянин ОСОБА_5 який відмовився ідентифікувати себе.

Документів щодо вказаних осіб надано не було.

Однак вже 15 квітня 2019 року представником позивача було направлено до відповідача заперечення до Акту інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ЗК184/216/АВ, в якому зазначено, що визначені порушення не відповідають дійсності, оскільки ТОВ "Тан-Трейд" ще у 2018 році уклало цивільно-правові договори про надання послуг з сортування металобрухту із зазначеними в Акті громадянами та долучили вказані договора до заперечення.

Не зважаючи на наведене, відповідачем було прийнято Припис про усунення виявлених порушень №ЗК184/216/АВ/П від 15 квітня 2019 року, яким зобов`язано директора ТОВ усунути порушення ч.1, 3 ст.24 КЗпП України, а саме зобов`язано до 25 квітня 2019 року укласти трудові договори з найманими працівниками в письмовій формі та видати накази (розпорядження) та усунути порушення передбачене Постановою Кабінету Міністрів України № 413, а саме про прийом працівників повідомити органи ДФС.

А на підставі Акту інспекційного відвідування та згаданого вище Припису про усунення порушень, відповідачем і було винесено Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗК184/216/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-76 від 02.05.2019 року, якою на позивача було накладено штраф у розмірі 625950,00 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам у даній справі та вирішуючи спір по суті, суд виходить із наступного.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (далі - Положення № 96) передбачено, що Державна служба України з питань праці (Держпраця) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраця відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (пп. 6 п. 4 Положення № 96).

Держпраця для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці (пп. 5 п.6 Положення № 96).

Держпраця здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (Пункт 7 Положення № 96).

Стаття 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V) надано визначення поняттю державного нагляду (контролю), відповідно якої це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

З огляду на викладене, Управління Держпраці у Закарпатській області - це територіальний орган Державної служби України з питань праці, вповноважений, серед іншого на здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Статтею 2 Закону № 877-V встановлено, що дія цього закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Дія Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення.

Заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог ст. 1, ст. 3, ч. 1, 4, 6 - 8, абз. 2 ч. 10, ч. 13 та 14 ст. 4, ч. 1-4 ст. 5, ч. 3 ст. 6, ч. 1 - 4 та 6 ст. 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, ч. 3 ст.22 цього Закону.

Наведеними нормами встановлено, що дія Закону № 877-V поширюється, зокрема, на органи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, які, здійснюють заходи контролю у встановленому цим законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Таким чином Управління Держпраці у Закарпатській області при реалізації повноважень щодо державного нагляду (контролю) має діяти з обов`язковим врахуванням положень закону № 877-V.

Стаття 3 Закону № 877-V передбачає, що державний нагляд (контроль) здійснюється, серед іншого, за принципами: гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю).

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю) (ч.4 ст.4 Закону № 877-V).

Частина 8 ст.4 Закону № 877-V визначає, що органам державного нагляду (контролю) та суб`єктам господарювання надано право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.

Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки (ч.1 ст.7 Закону № 877-V).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться:

1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;

2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;

3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту;

4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю;

5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю;

6) за інформацією:

Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати;

ДФС та її територіальних органів про:

- невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;

- факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень;

- факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом;

- роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника;

Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:

- роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної;

- роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;

- роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків;

- працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;

- роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про відпустки");

- роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації;

- роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів;

- роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;

7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.

Згідно з ч. 8 ст. 4 Закону № 877-V: органам державного нагляду (контролю) та суб`єктам господарювання надано право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо - та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.

Щодо зазначених у Акт інспекційного відвідування осіб, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що з вищезгаданими особами були оформлені трудові відносини, що підтверджується укладеними договорами про виконання робіт цивільно-правового характеру. (а.с.28-47)

Вказані цивільно-правові договори не мають ознак трудового договору, передбачених ч.1 ст.21 КЗпП України. Їм притаманні ознаки цивільно-правового договору, оскільки оплачується не процес праці, а його результат, який оформляється Актами наданих послуг, оплата проводиться на підставі актів, виконавець не підкоряється правилам внутрішнього трудового розпорядку, сам організовує свою роботу.

Одночасно суд наголошує, що інспекція праці не наділена повноваженнями щодо визначення характеру правовідносин, що виникають між громадянами та суб`єктами господарської діяльності при укладенні будь-яких договорів та встановлення юридичних фактів, що мають юридичне значення.

Так відповідач у відзиві на даний позов зазначає, що виявлені громадяни усно, на відеофіксацію повідомили що працюють на ТОВ без укладання договорів.

Вказане твердження відповідача не знайшло свого підтвердження. Позивач надав підписані та належним чином оформлені цивільно правові угоди з усіма особами згаданими в Акті. Тобто вказані особи виконували умови цивільно правових угод, не підкорялися внутрішньому розпорядку та надали представникам відповідача інформацію, яку останні не перевірили належним чином перед тим як зробити певні висновки.

Також відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не було надано належних доказів, які б слугували належним підтвердженням встановлення зазначених в Акті осіб, які були виявлені під час проведення перевірки.

Зазначене також підтверджується наданим відповідачем носієм (диском) з фото та відео фіксацією початком перевірки позивача, на якому представниками відповідача були задані пару запитань та отримано пару відповідей від згаданих осіб, які начебто повинні працювати у позивача на постійній основі.

У виявлених осіб не було перевірено ні документи що посвідчують особу, ні не було встановлено, яку роботу вони саме виконують, оскільки на наданій суду відеофіксації вказані громадяни не виконували жодної роботи (не здійснювали виробничий процес), а спускалися по сходам з будівельного вагончика, також не було встановлено даних чи вказані особи мають фах, професію, навички, чи вміють писати і читати, що повинно було бути враховане при винесенні Припису, крім того при відеофіксації були зазначені адреса проживання виявлених 4 -ох осіб, які відповідають адресам, де компактно проживає ромське населення в м. Ужгород. Також в ході проведення перевірки представникам відповідача був наданий номер телефону директора товариства. Сама директор товариства, яке зареєстроване в смт.Чинадійово Мукачівського району при перевірці, що відбувалася за адресою м. Ужгород , вул. Гранітна, 14 була відсутня, а представники відповідача під час проведення перевірки, перебували на території ТОВ "Тан-Трейд", де проводили перевірку та намагалися відібрати пояснення за відсутності директора чи уповноваженої особи суб`єкта господарювання.(а.с. 147).

На підставі вищенаведеного суд не може взяти до уваги твердження відповідача, що вказані особи є саме працівниками позивача.

Також згідно ст. 10 Закону № 877-V Суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: бути поінформованим про свої права та обов`язки; вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу; не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону; суб`єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб`єкта господарювання); тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, встановлену частиною п`ятою статті 5 цього Закону, або тривалість позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною четвертою статті 6 цього Закону; орган державного нагляду (контролю) здійснює повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю); органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику; у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю); бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб; вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією суб`єкта господарювання; одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю); надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта; оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб; отримувати консультативну допомогу від органу державного нагляду (контролю) з метою запобігання порушенням під час здійснення заходів державного нагляду (контролю); вести журнал реєстрації заходів державного нагляду (контролю) та вимагати від посадових осіб органів державного нагляду (контролю) внесення до нього записів про здійснення таких заходів до початку їх проведення; вимагати припинення здійснення заходу державного нагляду (контролю) у разі: перевищення посадовою особою органу державного нагляду (контролю) визначеного цим Законом максимального строку здійснення такого заходу; використання посадовими особами органу державного нагляду (контролю) неуніфікованих форм актів; з`ясування посадовими особами під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) питань, інших ніж ті, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такого заходу.

Так, п. 3 Порядку № 295 встановлено, що інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження).

Контрольні повноваження інспектора праці підтверджується службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпрацею.

Ч . 5 ст. 7 Закону № 877-V встановлено, що перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Відповідно до ч.11 ст. 4 Закону № 877-V, плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником.

Вище зазначені процедурні норми мають бути дотримані під час здійснення державного контролю за дотриманням трудового законодавства.

Суд зазначає, що у даному випадку були допущені порушення способу дій органу державного контролю. Відповідачем не було дотримано під час інспекційного відвідування положення ч. 11 ст. 4 Закону № 877-V.

Таким чином, передбачені нормами Закону права позивача відповідачем при здійсненні інспекційного відвідування дотримані не були.

Представником позивача було подано зауваження на Акт інспекційного відвідування, відповідно до якого були надані ряд документів, які стосується оформлення трудових відносин із вказаними працівниками, які спростовують факт порушення позивачем ч. 3 ст. 24 КзпП України.

Крім того матеріалами справи підтверджено, що цивільно - правові договори були оформлені зі згаданими працівники раніше набагато раніше ніж було здійснено інспекційне відвідування, а саме ще 03.12.2018р.

У відповідності до норм Цивільного кодексу України діє принцип свободи договору. Згідно ст.6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до укладених з ТОВ "Тан-Трейд" договорів замовник та виконавець визначили вид послуги, встановили вартість виконання робіт по даних договорах, порядок здійснення виплати за надані послуги та строки оплати.

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 902-903 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору. Плата за договором про надання послуг. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

На підставі наведеного та за наявності вже укладених та зареєстрованих строкових цивільно - правових договорів (а.с.30-33) суд не може взяти до уваги позицію відповідача, що саме з цими працівниками повинні були бути укладені трудові договори, оскільки згідно із ч.1 ст.21 КзпП України, трудовий договір це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ч.3 ст.24 КзпП України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 ст. 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

За змістом ч.3 та 4 ст.265 КЗпП України штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Штрафи, зазначені у ч. 2 цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

За приписами пункту 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (надалі - Порядок № 509), штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі: - рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації - акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади - акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 КАС України. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Сам Акт інспекційного відвідування відображає опис виявлених перевіркою порушень законодавства та не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання тому відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні ст. 19 КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, які перевірялися, а його висновки не можуть бути предметом спору.

Однак Управлінням Держпраці у Закарпатській області не було враховано всіх обставин при його складанні, не було враховано цивільно правові угоди та не в повному обсязі було проаналізовано обставини, які були взяті за основу при винесенні Припису та накладенні штрафу на позивача шляхом винесення Постанови.

Факти згадані в Акті, які і стали основою для накладення штрафу відповідачем в суді доведені не були.

З огляду на вищеперераховане відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваної Постанови, в зв`язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Тан-Трейд" до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати Постанову Управління Держпраці у Закарпатській області №ЗК184/216/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-76 від 02.05.2019 року.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.П.Микуляк