Рішення № 89540068, 29.05.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2020 р. Справа№200/3245/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Арестової Л.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області (місце реєстрації: пр. Італійська, буд. 59, м. Маріуполь, Донецька область; код ЄДРПОУ: 43142826) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 24 березня 2020 року звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про:

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 13.12.2019 № 0003023305;

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 13.12.2019 № 0003043305;

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 13.12.2019 № 00030333305.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що 14 листопада 2019 року відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків, зборів і платежів ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року та складено Акт. На підставі Акту перевірки відповідачем прийняти оскаржувані рішення в порушення вимог передбачених Податковим кодексом України. А саме, що при наданні банками-кредиторами інформації до органу ДПС про нарахування доходу у вигляді анулювання (прощення) заборгованості (ознака доходу 126) не були враховані положення пункту 8 підрозділу 1 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, та до загальної суми доходу включена різниця між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату прощення та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року. Відповідач неправомірно визначив суму грошового зобов`язання та на дорахував суму податку на доходи фізичних осіб в розмірі 167 096,47 гривень у т.ч. фінансову санкцію в розмірі 41 774,12 грн., тому оскаржуване рішення від 13 грудня 2019 року № 0003023305 є незаконним та прийнятим з порушенням ПК України.

Враховуюче, що відповідачем не вірно було визначено суму доходу позивача (додаткове благо) грошові зобов`язання за податковим повідомлення - рішенням про донарахування суму військового збору від 13 грудня 2019 року № 0003043305 також, є незаконними, оскільки розрахунок суми грошового зобов`язання за зазначеним рішенням здійснювався з суми доходу 928 313,70 грн.

Також, відповідачем було винесено податкове повідомлення- рішення від 13 грудня 2019 року № 0003033305, яким нараховано суму штрафних санкцій у розмірі 170 грн. за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування.

Від Головного управління ДПС у Донецький області до суду надійшов відзив, відповідно до якого, відповідач просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що перевіркою встановлено, що ФО ОСОБА_1 у 2016 році отримано дохід у сумі 298 313,70 грн. за ознакою доходу «126» - додаткове благо, без визначення суми утриманого податку, джерело отримання -АТ «Укрсиббанк».

Перевіркою донараховано за 2016 рік податку на доходи фізичних осіб в сумі 167 096, 47 грн. та військового збору в сумі 13 924,71 грн. ФО ОСОБА_1 не подана річна декларація про майновий стан і доходи за 2016 рік, чим порушено вимоги п.п.49.18.4, п.49.18 ст. 49, п.179.1 ст. 179 Податкового кодексу України, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними, винесеними без порушення чинного законодавства.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 06 квітня 2020 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

26 вересня 2007 року між позивачем та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11223197000 на суму 46 800,00 доларів США, що дорівнює еквіваленту 236 340,00 грн. за курсом НБУ на день укладання договору зі сплатою 11,9 % річних. Договором також визначено, що позичальник зобов`язаний повернути кредит у повному обсязі в термін та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно Додатку № 1 до договору, але в будь-якому випадку не пізніше 28 вересня 2037 року (а.с. 44-49).

20.04.2016 року позивачу направлено повідомлення про анулювання боргу № 31-1-64/87, відповідно до якого ПАТ «УкрСиббанк» як кредитор, з метою виконання вимог пп. «д» пп. 164.12 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України повідомило ОСОБА_1 , як платника податку на доходи з фізичних осіб-боржника, що ПАТ «УкрСиббанк» прийнято рішення про анулювання кредитної заборгованості за кредитним договором № 11223197000 від 26.09.2007 року, а саме суми основного боргу (кредиту) 36 512,41 доларів США, що складає 929 002,70 грн. по курсу НБУ станом на 20.04.2016 року.

Вказаним повідомленням також повідомлено позивача, що кредитором прийнято рішення про анулювання заборгованості за кредитним договором, а саме суми процентів 1 446,65 доларів США, що складає 36 807,81 грн., по курсу НБУ станом на 20.04.2016 року.

В той же день 20 квітня 2016 року, позивачем була здійснена оплата різниці за договорамі в сумі 6 700,00 доларів США (170 471,30 грн.), що підтверджується квитанціями № 88,102 (а.с.41,42)

13.09.2018 року Головне управління ДФС у Донецькій області направило АТ «УКРСиббанк» лист, щодо надання інформації про суми нарахованого/сплаченого доходу на користь платників податку та сум утриманого з них податку платникам податків згідно переліку, де було зазначено ОСОБА_1 .

В відповідь на вищезазначений лист АТ «УКРСиббанк» повідомив своїм листом від 05.10.2018 року ГУ ДФС у Донецькій області що, інформація яка запитувалась містить банківську таємницю.

Відповідно до наказу Головного управління ДПС у Донецькій області від 17.09.2019 року № 104 відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків, зборів і платежів ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року та складено Акт перевірки № 210/05-99-33-05/ НОМЕР_1 від 14.11.2019.

Згідно Акту перевірки ОСОБА_1 отримала у 1 кварталі 2016 року дохід у сумі 928 313,70 грн. за ознакою доходу «126» - додаткове благо від АТ «УКРСИББАНК». Згідно з підпунктом «б» пункту 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України сума доходу платника податку -фізичної особи ОСОБА_1 - боржника у вигляді суми анульованого (спрощеного) основного боргу у розмірі 929 002,70 грн. відображено кредитором банківською установою АТ «УКРСиббанк» у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку за формою №1ДФ за в період з 01.04.2016 по 30.06.2016, в якому такий борг було анульовано, за ознакою доходу «126».

За висновками перевірки 13 грудня 2019 р. Головним управління Державної податкової служби у Донецькій області були прийняті податкові повідомлення-рішення

- № 0003023305 в якому збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачені фізичними особами за результатами річного декларування, на 167 096,47 грн., а також застосовані штрафні санкції на суму 41 774,12 грн.;

- № 0003043305, в якому збільшено суму грошового зобов`язання зі сплати військового збору на 13 924,71 грн., а також застосовані штрафні санкції на суму 3 481,18 грн.;

- № 0003033305, в якому застосовані штрафні санкції на суму 170 грн.

Позивач подала на прийняти податкові повідомлення рішення скаргу, на яку отримала рішення про результати розгляду скарги від 02.03.2020 № НШ/99-00-08-05-04-09, яким Державна податкова служба України залишила податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 13.12.2019 року № 0003023305, № 0003043305, № 0003033305 без змін, а скаргу - без задоволення.

Позивач вважає податкові повідомлення-рішення неправомірними та такими, що підлягають скасуванню, тому звернулась до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

В силу п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України платниками податку з доходів фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Відповідно до пп.14.1.56 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Відповідно до пп.14.1.54 ПКУ доходом з джерелом його походження з України є будь-який дохід, отриманий резидентом або нерезидентом, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Згідно з пп.14.1.47 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Відповідно до п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно з п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

З аналізу наведених положень Податкового кодексу України можна зробити висновок, що до доходів взагалі та додаткових благ, зокрема, відносяться матеріальні та нематеріальні цінності, кошти та інші активи, які безпосередньо отримані платником податку та які збільшують загальний майновий стан цього платника і забезпечують приріст його активів у тій чи іншій формі.

Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України.

В силу абз. "д" пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Згідно з пп. "б" п.176.2 ПКУ сума доходу платника податку - боржника у вигляді суми анульованого боргу відображається кредитором у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою №1ДФ за підсумками звітного періоду, в якому такий борг було анульовано, за ознакою доходу "126".

Банк вчинив дії, які свідчать про визнання ним суми прощеного боргу доходом позичальника.

Згідно зі статтею 16 ПК України платник податків зобов`язаний, у тому числі, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп.49.18.4 ст. 49 ПКУ такий платник податку - боржник зобов`язаний до 1 травня року, що настає за звітним, подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку (за податковою адресою), відобразити в ній дохід та самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену в декларації (п.179.7 ст. 179 ПКУ). Згідно з п.49.1 ст. 49 ПКУ податкова декларація подається за звітний період у встановлені цим Кодексом строки до органу державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку (за податковою адресою).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 не подала декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік та не зазначила отримання додаткового блага у вигляді суми анульованого (прощеного ) боргу.

У зв`язку з політичною та фінансовою кризою, яка сталася у 2014 році та спричинила девальвацію національної валюти в Україні, враховуючи скрутне становище, в якому опинилися позичальники - фізичні особи, які отримали споживчі кредити в іноземній валюті, законодавцем було доповнено підрозділ 1 розділу XX, пунктом 8 згідно із Законом № 321-УПІ від 9 квітня 2015 року Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов`язань, яким, зокрема, встановлено, що: Не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.

Таким чином, після настільки глибокої девальвації, яка мала місце в Україні в 2014-2015 рр., зобов`язання валютних позичальників суттєво зросли, що робить цілком логічним й доречним рішення держави надати для них податкові преференції.

Отже, з цієї норми слідує, що до розрахунку загального місячного (річного) оподаткованого доходу не повинна бути включена курсова різниця між сумою основного (прощеного) боргу в іноземній валюті за офіційним курсом НБУ на дату зміни валюти зобов`язання з іноземної валюти у гривню (тобто, при визначенні розміру оподатковуваного доходу у національній валюті України в еквіваленті сумі спрощеного боргу в іноземній валюті на дату такого прощення), та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом НБУ станом на 1 січня 2014 року. Тобто, курсова різниця, що виникла внаслідок знецінення національної валюти по відношенню до валюти прощенного боргу (кредиту), не відноситься до доходів платника податку та не підлягає оподаткуванню.

Матеріали справи свідчать про те, що сторонами кредитних договорів було визначено розмір анулюванної частини боргу (кредитної заборгованості) у розмірі 36 512,41 USD, що складає 929 002,70 грн., та суми процентів 1 446,65 USD, що складає 36 807,81 грн. та ОСОБА_1 зобов`язана була сплатити банку 6700,00 USD.

Так, сума анульованого боргу позивача складає відповідно до повідомлення про анулювання боргу від 20.04.2016 - 36512,41 доларів США, що за курсом НБУ на день прощення боргу 20 квітня 2016 року складає суму 929002,70 гривень. ( 1 дол.США- 25,4 грн.)

Але доходом (додатковим благом) для позивача вважається сума 36 512,41 USD, за курсом долара станом на 01.01.2014 (1 дол.США=7,99 грн.).

Також відповідачем ніяк не досліджувалося під час перевірки питання, що відповідно до повідомлення про анулювання боргу від 20.04.2016 позивачу анулювали проценті у розмірі 1446,65 доларів США.

Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 всупереч приписам ПК України не задекларувала вказану суму доходу в декларації за 2016 рік, не нарахувала податок та відповідно не сплатила його до бюджету.

Крім того, судом встановлено, що при проведенні перевірки повідомлення про анулювання боргу від 20.04.2016 року № 31-1-64/87 між позивачем ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» (Банк) відповідачем досліджено не було, на запит відповідача, банк відповів, що інформація яка запитувалась містить банківську таємницю. Але у відповідача була інформація тільки з повідомлення про прощення частини боргу ОСОБА_1 , де сума зазначена у розмірі 929 002,70 грн.

Отже, враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що позивачем не було отримано оподатковуваного доходу в тому розмірі, як зазначено в акті перевірки, а саме 929 002,70 грн.

На підставі викладеного, суд, констатуючи правильність висновків податкової інспекції про заниження позивачем доходу за 2016 рік та заниження відповідно об`єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, не погоджується із розмірами такого заниження. Суд не може визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення в якійсь конкретній сумі загального боргу та штрафних санкцій, оскільки суд не повинен підміняти державний орган, рішення якого оскаржуються, приймаючи замість рішень, які визнаються протиправним, інші рішення, які б відповідали закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Приймаючи до уваги викладене, рішення, в якому недійсну частину не можна відокремити, є недійсним в цілому. Суд задовольняє позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13 грудня 2019 року. Рішення суду, яка набере законної сили, наддасть податковому органу можливість визначити в установленому законодавством порядку дійсний розмір заниження доходу позивача, та прийняти нове рішення, яким визначити суму грошового зобов`язання з ПДФО та військового збору у відповідності до вимог чинного законодавства.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно положень ст.75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожні докази, які є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи наведене суд вважає за необхідне присудити на користь позивача судовий збір у сумі 2 262,76 грн., пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,6,90,132,139,193,242-244,246,255 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області (місце реєстрації: пр. Італійська, буд. 59, м. Маріуполь, Донецька область; код ЄДРПОУ: 43142826) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 13.12.2019 № 0003023305.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 13.12.2019 № 0003043305.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецької області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 2 262 (дві тисячі двісті шістдесят дві) грн. 76 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Повний текст рішення складено та підписано 29 травня 2020 року.

В перебіг вказаних строків не враховується строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) відповідно до вимог п. п. 2 п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (N 540- IX).

Суддя Л.В. Арестова