Рішення № 89539757, 16.05.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 року Справа № 804/531/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКадникової Г. В. при секретарі судового засіданняМолоданові М.Ю. за участю: представника позивача Терехової О.О. представників відповідачаБондаренко М.Г., Долгополової К.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2016 року публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000654600 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 153'575грн. із застосуванням штрафної (фінансової) санкції у сумі 76'787грн.50коп.

Ухвалою суду від 22.02.2016р. відкрито провадження в адміністративній справі №804/531/16.

14.06.2016р. ухвалою суду провадження по адміністративній справі зупинено до набрання законної сили рішеннями Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справах №804/14965/15 та №804/15036/15.

Згідно розпорядження в.о. керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду за №1д від 03.01.2018р., у зв`язку із закінченням повноважень у судді Степаненка В.В., на підставі повторного автоматичного розподілу справ, вказану заяву передано для розгляду судді Кадниковій Г.В.

15.12.2017р. набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно п.10 ч.1 Розділу VII Перехідних положень КАС України (в редакції станом на 15.12.2017р.) справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою суду від 09.01.2018р. справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду у підготовчому засіданні 07.02.2018р.

07.02.2018р. ухвалою суду поновлено провадження у справі №804/531/16.

Ухвалою суду від 07.02.2018р. замінено відповідача по справі - Спеціалізовану державну податкову інспекцію обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС на її правонаступника - Дніпропетровське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Ухвалою суду від 07.02.2018 року закрито підготовче провадження.

26.04.2018р. ухвалою суду замінено позивача по справі - Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат", а також здійснено заміну відповідача по справі - Дніпропетровське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на належного відповідача - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби.

26.04.2018 року розпочато судовий розгляд справи.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що податковим органом була проведена камеральна перевірка за результатами, якої складено акт №12/28-01-46-05393043 від 10.07.2015р. На підставі акту прийнято податкове повідомлення-рішення №0000654600 від 28.07.2015р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 153'575грн.00коп. із застосуванням штрафної (фінансової) санкції у сумі 76'787грн.50коп.

Також, позивач зазначає, що ним не отримано рішення Межрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників щодо проведення документальної позапланової перевірки відповідно до пп.78.1.5 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України. Отримано тільки рішення від 20.08.2015р. №20460/10/28-10-10-4-33 щодо продовження строку розгляду скарги по 15.10.2015р. (включно).

Акт перевірки від 10.07.2015 №12/28-01-46-05393043 складено на підставі результатів камеральної перевірки даних, задекларованих Публічним акціонерним товариством «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського» у декларації за травень 2015року щодо сум бюджетного відшкодування. Відповідно до пп.78.1.5 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України не передбачено проведення документальної позапланової перевірки, якщо попередня перевірка була камеральною. Це пояснюється тим, що камеральна перевірка проводиться у приміщенні контролюючого органу на підставі даних податкової звітності та не вимагає надання платниками податків додаткових документів. Даний акт перевірки не містить інформації стосовно наданих документів та за який період для проведення перевірки відповідно до пп.78.1.5 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України. Тому не зрозуміло чому виникла необхідність проведення даної перевірки, якщо інформація, для його складання, використана з попередніх актів перевірок, результати яких не узгодженні.

При відображенні ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського» у декларації за травень 2015 року від`ємного значення між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, що підлягає бюджетному відшкодуванню у сумі 2'873'641грн.00коп. (рядок 30 декларації) враховуючи результати актів №149, №213, №267 ПАТ «ДМКД» порушено: абз. «б» п.200.4 ст.200 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2155-WI, внаслідок чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню в травні 2015 року на 153'575грн.00коп.

Перевіркою підтверджена сума бюджетного відшкодування ПДВ заявленого у травні 2015 року у розмірі 2'720'066грн.00коп. (рядок 30 декларації).

ПАТ «Дніпровський меткомбінат» не згоден з висновками акту перевірки на підставі наступного.

За результатами звірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ, із даними первинних документів, що підтверджують факт оплати платником товарів/послуг, та з урахуванням встановлених порушень поточною перевіркою загальна сума ПДВ до відшкодування складає 2'720'066грн.00коп. (по рядку 30 декларації) за травень 2015 року (Додаток №1 до Акту перевірки).

Згідно пп.75.1.1 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться винятково на підставі даних декларацій (розрахунків), а у випадку перевірки податкової звітності по ПДВ - даних системи електронного адміністрування ПДВ.

Порядок проведення камеральної перевірки визначено в ст.76 Податкового кодексу України. Так, згідно п. ст.76.1 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами податкового органа без якого-небудь спеціального рішення керівника або направлення на її проведення.

23.01.2018р. позивачем до суду подано пояснення до позовної заяви в яких зазначено, що податкові повідомлення-рішення за актами перевірки №149 по справі №804/14965/15, №213 по справі №804/15036/15 скасовані рішеннями Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Представники відповідача проти позову заперечували, до суду надано відзив, в обґрунтовування своєї позиції зазначено наступне.

При здійснені камеральної перевірки податкової звітності з ПДВ із заявленими сумами бюджетного відшкодування обов`язковим є опрацювання декларації за напрямками:

- відповідність даних додатка 2 до податкової декларації з ПДВ, зокрема за періоди, у яких виникло від`ємне значення різниці податкових забов`язань та податкового кредиту ПДВ;

- виявлення арифметичних або логічних помилок у декларації, у тому числі правомірності відображення показника збільшення залишку від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду з врахуванням результатів попередніх перевірок (камеральних/документальних), проведених органом ДФС;

- з`ясування відповідності даних декларації з ПДВ та даних Єдиного реєстру податкових накладних;

- з`ясування відповідності даних декларації з ПДВ та даних митних декларацій (рядки 2.1 та 12.1 декларації), застосованого типу митних декларацій;

- звірки даних декларації з наявними в органах ДФС інформаційними базами даних та з`ясування відповідності номенклатури та вартості імпортних та/або підакцизних товарів митних декларацій та податкових накладних;

- вивчення обставин виникнення або стану усунення виявлених розбіжностей (заниження податкових забов`язань, завищення податкового кредиту);

- виявлення ймовірних схем залучення платником до ланцюгів постачання ризикових контрагентів, які при здійснені оподаткованих операцій не задекларували податкові забов`язань з ПДВ або за якими на дату опрацювання наявна інформація про сумнівний податковий кредит, у тому числі за ланцюгами постачання тощо.

Перевірку проведено відповідно до вимог наказу від 14.06.2013р. за №165 Міністерства доходів і зборів України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця», а саме: п.2.2 щодо способів проведення камеральних (електронних) перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, передбачено, що перевірки можуть проводитися у два способи: в електронному вигляді та підрозділами податкового та митного аудиту шляхом зіставлення даних програмних продуктів, результатів автоматизованого контролю податкової звітності, інформації з інших джерел.

ПАТ «ДМКД» на підставі ст.56 Податкового Кодексу України надано скаргу до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників на податкове повідомлення-рішення від 28.07.2015р. за №0000654600 про перевищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 153'575грн.00коп., та застосовування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 76'787грн.50коп. згідно акту №12.

Міжрегіональне головне управління ДФС - Центрального офісу для прийняття обґрунтованого рішення по скарзі ДМКД листом від 24.09.2015р. за №1538/8 повідомило СДПІ з ОВП у м.Дніпропетровську СГУ ДФС, про необхідність проведення документальної позапланової перевірки з метою додаткового вивчення питань, що стали предметом оскарження.

Відповідач зазначає, що податковим законодавством України не передбачено надсилання рішення платнику податків від Межрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників, щодо проведення документальної позапланової перевірки, як зазначено у п.1 заперечення. Згідно з п.78.4. ст.78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечували, посилаючись на законодавчі підстави своїх дій, діяльність в межах закону та наданих повноважень, просили суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, при розгляді справи виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби (далі - СДПІ з ОВП у м.Дніпропетровську СГУ ДФС) проводилась камеральна перевірка даних, задекларованих Публічним акціонерним товариством «Дніпропетровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського» (далі - ПАТ «ДМКД») у декларації за травень 2015 року щодо сум бюджетного відшкодування.

За результатами перевірки складено акт №12/28-01-46-05393043 від 10.07.2015р.

В ході перевірки СДПІ з ОВП у м.Дніпропетровську СГУ ДФС за висновками встановлено наступне.

При відображенні ПАТ «ДМКД» у декларації за травень 2015 року від`ємного значення між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, що підлягає бюджетному відшкодуванню у сумі 236'538'407грн.00коп. (рядок 23.2 декларації) порушень не встановлено.

Відповідно до критеріїв передбачених п.200.19 ст.200 Податкового кодексу України ПАТ «ДМКД» має право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування.

При відображенні ПАТ «ДМКД» у декларації за травень 2015 року від`ємного значення між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, що підлягає бюджетному відшкодуванню у сумі 2'873'641грн.00коп. (рядок 30 декларації) враховуючи результати актів №149, №213, №267 ПАТ «ДМКД» порушено: абз. «б» п.200.4 ст.200 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010p. №2755-VI, внаслідок чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню в травні 2015 року на 153'575грн.00коп.

Перевіркою підтверджена сума бюджетного відшкодування ПДВ заявленого у травні 2015 року у розмірі 2'720'066грн.00коп. (т.1 а.с.17-26).

На підставі акту СДПІ у м.Дніпропетровську МГУ ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.07.2015р. №0000654600 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов`язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 153'575грн.00коп. із застосуванням штрафної (фінансової) санкції у сумі 76'787грн.50коп. (т.1 а.с.27).

Не погодившись з винесеним СДПІ у м.Дніпропетровську МГУ ДФС податковим повідомленням-рішенням від 28.07.2015р. №0000654600, ПАТ «ДМКД» подало до Міжрегіонального Головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників скаргу за №01/996 від 06.08.2015р. (т.1 а.с.42-45).

На підставі направлень на перевірку №133/28-01-46, №134/28-01-46 та наказу №249 від 28.09.2015р. (т.1 а.с.87, 88, 89) СДПІ з ОВП у м.Дніпропетровську СГУ ДФС 06.10.2015р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «ДМКД» з питань правомірності декларування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2015 року в частині порушень, встановлених актом перевірки від 10.07.2015р. №12/28-01-46-05393043.

За результатами перевірки складено акт за №113/28-01-46-05393043 від 06.10.2015р. Висновком акту встановлено, що в сукупності наявними доказами підтверджуються встановлені перевіркою обставини та правомірні висновки щодо вчинених платником податків порушень податкового законодавства зафіксованих в акті №12 (т.1 а.с.28-41).

13.10.2015р. Міжрегіональне Головне управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників винесено рішення за №23027/10/28-10-10-4-33, яким залишено без задоволення скаргу ПАТ «ДМКД» (т.1 а.с.46-49).

Також, 26.10.2015р. ПАТ «ДМКД» до Державної фіскальної служби України подало скаргу за №01/1273 на податкове повідомлення-рішення від 28.07.2015р. №0000654600 (т.1 а.с.50-54).

Рішенням Державної фіскальної служби України від 18.12.2015р. за №27149/6/99-99-10-01-04-25 залишено без змін податкове повідомлення-рішення СДПІ у м.Дніпропетровську МГУ ДФС від 28.07.2015р. №0000654600 та рішення, прийняте в результаті розгляду первинної скарги, а скаргу ПАТ «ДМКД» залишено без задоволення (т.1 а.с.55-56).

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Пунктом 75.1 ст.75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Відповідно до п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

З огляду на вищенаведене, висновки акту камеральної перевірки щодо виявлених розбіжностей між задекларованими податковими зобов`язаннями з ПДВ та Реєстром виданих, отриманих податкових накладних є підставою для призначення позапланової перевірки, за результатами проведення якої можуть бути зроблені висновки про заниження або завищення податкового зобов`язання з ПДВ та донарахування податку до бюджету.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.86.2 ст.86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків відповідно до пп. 75.1.2п 75.1 статті 75 Податкового кодексу України є предметом документальної перевірки.

Особливості проведення перевірок з податку на додану вартість врегульовані розділом 5 Податкового кодексу України. Зокрема, відповідно до ст.201.10 Податкового кодексу України виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг, за наслідками проведення якої і вирішується питання щодо донарахування грошових зобов`язань з ПДВ.

Наказом міністерства доходів і зборів України Наказом №165 від 14.06.2013 року затверджено Методичні рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи підприємця.

Відповідно до п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

З огляду на вищенаведене, висновки акту камеральної перевірки щодо виявлених розбіжностей між задекларованими податковими зобов`язаннями з ПДВ та Реєстром виданих, отриманих податкових накладних є підставою для призначення позапланової перевірки, за результатами проведення якої можуть бути зроблені висновки про заниження або завищення податкового зобов`язання з ПДВ та донарахування податку до бюджету.

За правилами п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Податкові зобов`язання формуються в порядку встановленому п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України.

Згідно п.187.1 ст.187 Податкового Кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів , витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п.44.1 ст.44 Кодексу.

Податкове законодавство містить положення щодо усунення виявлених недоліків, у випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг (складання двох податкових накладних на одну операцію з постачання товарів/послуг) та реєстрації їх в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН). Зокрема, Податковим кодексом передбачено, що платник податку, з метою виправлення допущеної помилки, має право згідно з п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) скласти розрахунок коригування до помилкової (другої) податкової накладної. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем) товарів/послуг, з дотриманням визначених термінів реєстрації. При цьому, платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в ЄРПН протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. Зазначена норма передбачена п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України.

Згідно з пп.201.16.4 ПК України і п.19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ від 29.12.2010р. № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрація яких призупинена, реєструються (у разі позитивного результату) в день прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної. Тобто датою реєстрації податкової накладної буде дата прийняття комісією ДФСУ рішення про її реєстрацію.

Про дотримання порядку відображення даних щодо господарських операцій в податковій звітності та усунення помилок, вказує і ДФС України в листі від 08.11.2017р. №2557/6/99-95-42-03-15/ІПК «Про відображення помилково складеної податкової накладної у податковій декларації з ПДВ», обґрунтовуючи свою позицію тим, що до податкової декларації з податку на додану вартість вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний період без наростаючого підсумку (абзац другий п.1 розд. ІІІ Порядку). Дані звітності мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (абзац перший п.6 розд. ІІІ Порядку). При цьому ДФС України наголошує, що обсяги постачання товарів та сума податку на додану вартість, вказані в помилковій податковій накладній і розрахунку коригування до неї не підлягають відображенню в декларації.

Враховуючи те, що визначений законом термін виписування розрахунку коригування сум ПДВ ще не минув, а до податкової декларації з податку на додану вартість вносяться дані, які мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (абзац перший п. 6 розд. III Порядку), обсяги постачання товарів/послуг та сума податку на додану вартість, вказані в дублюючих податкових накладних, не підлягають відображенню в декларації.

Дані щодо обсягів здійснюваних господарських операцій, та суми податку на додану вартість, відображені позивачем в податковій звітності за липень 2017 року відповідають даним податкового та бухгалтерського обліку.

З`ясування податковим органом під час податкової перевірки питань, що не охоплюються законодавчо визначеними межами з проведення даного виду податкової перевірки, не можна визнати діями суб`єкта владних повноважень, що відповідають вимогам податкового законодавства, а тому інформація, зібрана інспекцією відносно платника поза межами здійснюваного нею заходу з податкового контролю, не відноситься до предмета перевірки та не може бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення.

За змістом ст.198 Податкового кодексу України, якою встановлено порядок формування податкового кредиту, та згідно п.198.6 якої, у разі, якщо платник податків не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної, набрали чинності з 1 січня 2011 року згідно п.1 розділу XIX «Прикінцеві та перехідні положення» Податкового кодексу України та не мають зворотної дії в часі.

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Платник податків, у разі підтвердженого податковою накладною придбання товарів/послуг, має право віднести податок на додану вартість з такого придбання до податкового кредиту у податковому періоді, коли відбулось таке придбання. У разі, коли податковий кредит платника податку на додану вартість не перекривається зобов`язаннями з податком на додану вартість цього платника податку, - від`ємне значення з податку на додану вартість при умові фактичної його сплати постачальникам або до Державного бюджету може бути заявлене до бюджетного відшкодування у наступних податкових періодах.

Положеннями п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог п.169.4 ст.169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Таким чином, законодавством передбачено право платників податків на самостійне виправлення виявленої помилки, що містяться у раніше поданій податковій декларації, шляхом надіслання уточнюючого розрахунку, протягом 1095 днів.

Окрім того, виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг (п.210.10 ст.210 Податкового кодексу України).

Анологічна інформація міститься в Узагальнюючій податковій консультації від 16.02.2012 року №127, а саме:

«Наявність у Єдиному реєстрі податкової накладної з помилками спричиняє розбіжності між даними Єдиного реєстру та реєстру виданих податкових накладних платника податку - продавця. Ці розбіжності є податковою інформацією, що свідчить про можливі порушення платником податків податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи податкової служби. Якщо платник не надасть пояснення щодо суті таких розбіжностей та документальні підтвердження своїх пояснень на обов`язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, це є однією з обставин, за наявності якої здійснюється документальна позапланова перевірка платника податку (підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 розділу ІІ Кодексу)».

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

При цьому, суд враховує, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2016 по справі №804/15036/15 у задовленні позову Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського" про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 08.05.2015 року №0000294602 - про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість та №0000284602 - про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість - відмовлено повністю.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2017 по справі №804/15036/15 скасовано постанову Дніпроропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2016. Позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення від 08.05.2015року №0000294602 та №0000284602, прийняті на підставі акту перевірки №213/28-01-46-2-05393043 від 21.04.2015 року.

Також, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.03.2017 по справі №804/14965/15, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017, адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС від 07.04.2015 року №0000174602 та №0000164602, прийняті на підставі акту перевірки №149/28-01-46-02-05393043 від 20.03.2015 pоку.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Оскільки позов сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, задоволено, на підставі приписів ч.1 ст.139 КАС України, відшкодуванню сплаченого позивачем судового збору, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, підлягає сплачена позивачем сума у 3455грн. 44коп. (відповідно платіжних доручень №882 від 12.01.2016р. та №213 від 16.02.2016р.).

Керуючись ст.ст.241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000654600 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 153'575грн.00коп. із застосуванням штрафної (фінансової) санкції у сумі 76'787грн.50коп.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" (51925, м.Кам`янське, вул.Соборна, 18-б) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м.Київ, вул. Дегтярівська, б.11) судовий збір у розмірі 3'455грн. 44коп. (три тисячі чотириста п`ятдесят п`ять грн. 44коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 25 травня 2018 року.

Суддя Г. В.Кадникова