Ухвала суду № 89539694, 25.05.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 травня 2020 року Справа №160/9618/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Кучми К.С., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі №160/9618/18, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2019 р., залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.07.2019 р., позовна заява ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії була задоволена.

Також рішенням суду від 02.04.2019 р. присуджено за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі у розмірі 704,80 грн.

? 10.07.2019 .

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07.11.2019 р. рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2019 р. та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 10.07.2019 р. залишені без змін.

До суду 15.05.2020 року від позивача надійшло клопотання, в якому він просить встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання Дніпровської міської ради подати до суду звіт про виконання рішення суду у частині «присудити за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі у розмірі 704,80 грн.» в трьох тижневий строк з моменту винесення ухвали суду про встановлення судового контролю.

Вказана заява мотивована тим, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2019 р. у справі № 160/9618/18 набрало законної сили 10.07.2019 р. відповідно до постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 10.07.2019 р. Добровільно та з ініціативи Дніпровської міської ради рішення суду виконано не було. Тому 09.08.2019 р. позивач в належному порядку звернувся до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області з заявою стосовно прийняття до виконання виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду по даній справі з метою примусового списання грошових коштів з відповідача. Станом на дату складання цього клопотання з боку відповідача досі не було виплачено позивачу 704,80 грн. згідно з рішенням суду від 02.04.2019 р. Тобто відповідач досі не виконав рішення суду й ухиляється від виконання рішення суду. Таким чином, позивач з метою захисту своїх прав змушений звернутися до суду для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Позивачем також 15.05.2020 року було подано клопотання про розгляд даного питання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

У рішенні Верховного суду від 03.05.2018 року по справі № 805/402/18 (провадження № Пз/9901/20/18) зазначено, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду та вирішується на його розсуд.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі "Скордіно проти Італії" (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі "Сіка проти Словаччини" (Sika v.Slovaki), № 2132/02, пп.24-27, від 13.06.2006, пп.18 рішення "Ліпісвіцька проти України" №11944/05 від 12.05.2011).

Згідно з статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до приписів ч.2 ст.14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

В силу ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження").

При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України "Про виконавче провадження" врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

Як видно з матеріалів справи, позивачем отримано виконавчий лист по даній адміністративній справі про присудження за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської міської ради на його користь судових витрат по справі у розмірі 704,80 грн., проте останній не звернувся до органів примусового виконання рішення із вказаним виконавчим листом. Доказів зворотного позивачем не надано, а матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, судом не встановлено, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату, або що відповідач створює перешкоди для його (рішення) виконання, і позивачем звертаючись до суду з клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення не надано жодних доказів на підтвердження обставин.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі №160/9618/18.

Керуючись ст.ст.243, 248, 382 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі №160/9618/18 в частині повернення йому судових витрат у розмірі 704,80 грн. - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали відповідно до вимог ст.295 КАС України та у порядку, встановленому п.п.15.1 п.15 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст.256 КАС України.

Суддя К.С. Кучма