Рішення № 89539461, 20.05.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2020 року ЛуцькСправа № 140/44/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Димарчук Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Смолки Я.В.,

представника позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 ,

представника відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу та зустрічним позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Волинській області (надалі - ГУ ДПС у Волинській області, позивач) звернулося з позовом до ОСОБА_3 (надалі ОСОБА_3 , відповідач) про стягнення податкового боргу у сумі 25000,00 грн (надалі - позов, а.с.1-2).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відповідно до вимог статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом. В порушення зазначених норм за ОСОБА_3 обліковується податковий борг з транспортного податку в сумі 25000,00 грн, який виник внаслідок несплати грошового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 12.04.2018 № 0657576-1303-0318. Як зазначив позивач, ним вживались заходи щодо стягнення заборгованості шляхом надіслання податкової вимоги від 21.01.2019 №1589-55, однак вони не призвели до погашення податкового боргу відповідачем. З наведених підстав позивач просив стягнути з ОСОБА_3 податковий борг у сумі 25000,00 грн.

Ухвалою суду 09.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

24.01.2020 представник ОСОБА_3 подав заперечення на позовну заяву (а.с. 24-28), а 27.01.2020 пред`явив зустрічний позов до ГУ ДПС у Волинській області (відповідач за зустрічним позовом) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.04.2018 № 0657576-1303-0318 та податкової вимоги № 1589-55 від 21.01.2019 (надалі - зустрічний позов, а.с. 43-47). В обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_3 зазначила, що до звернення ГУ ДПС у Волинській області до суду із позовом про стягнення податкового боргу їй не було відомо про наявність спірного податкового повідомлення-рішення. Також вказала, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 від 04.10.2016 вона набула у власність легковий автомобіль «MERSEDES-BENZ", модель GLE 350D 4 МАТІС, з об`ємом двигуна 2987 см куб. В свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу чітко зазначена адреса проживання власника і платника податків транспортного збору - с. Липини Луцького району вул. Теремнівська 101.

Податкове повідомлення-рішення від 12.04.2018 № 0657576-1303-0318 направлялось не на фактичну адресу проживання позивача (с. Липини Луцького району вул. Теремнівська 101), а на адресу за якою позивач не проживала і не була зареєстрована з 2002 року ( АДРЕСА_1 2 а/45 ).

Крім того, зазначає, що підставою для прийняття ГУ ДПС у Волинській області спірного податкового повідомлення-рішення від 12.04.2018 № 0657576-1303-0318 повинна бути отримана від Мінекономрозвитку інформація про визначення середньоринкової вартості належного їй автомобіля. Однак, ГУ ДПС у Волинській області при прийнятті податкового повідомлення-рішення не було перевірено середньоринкову вартість її транспортного засобу відповідно до Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів», затвердженої постановою КМ України № 66 від 18.07.2016 (надалі Методика). Відповідно до проведеного на сайті Мінекономрозвитку розрахунку середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей оподаткування транспортним податком, вартість її автомобіля у 2018 році становила 783 098 грн, що менше 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2018 року (тобто, менше 1 396 125,00 грн), тому вказаний автомобіль не є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2018 році.

В порушення існуючих вимог законодавства податковий орган не надав належних і допустимих доказів на обґрунтування підставності нарахування транспортного податку, який може виникнути у власника транспортного засобу у той чи інший період експлуатації транспортного засобу. В доданих позивачем документах відсутні будь-які розрахунки з посиланням на «Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів».

З наведених підстав ОСОБА_3 вважає податкове повідомлення-рішення протиправним, а тому просить його скасувати.

Ухвалами Волинського окружного адміністративного суду від 30.01.2020 вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом; судовий розгляд визначено проводити за правилами загального позовного провадження.

У відзиві на зустрічний позов від 21.02.2020 відповідач (ГУ ДПС у Волинській області) не погодився з позовними вимогами ОСОБА_3 та просив відмовити в їх задоволенні (а.с.58-50). ГУ ДПС у Волинській області зазначило, що обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Засобами електронно-комунікаційного зв`язку через інформаційну систему "Податковий блок" отримано з ДФС України перелік фізичних осіб платників транспортного податку на 2018 рік. До вказаного переліку платників транспортного податку на 2018 рік включено ОСОБА_3 , яка згідно з інформацією ДФС України, отриманою з Мінекономрозвитку, є власником автомобіля MERSEDES-BENZ, модель GLE 350D 4 МАТІС, з об`ємом двигуна 2987 см куб. Відтак, підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 12.04.2018 № 0657576-1303-0318 стала отримана інформація про вартість автомобіля ОСОБА_3 , яка розрахована виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля.

Ухвалою суду від 04.03.2020 про витребування доказів у Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України витребувано повний розрахунок середньоринкової вартості автомобіля марки MERCEDES-BENZ, модель GLE 350 D 4 MATIC, державний номер НОМЕР_2 , 2016 року випуску, об`єм двигуна 2987 куб. см, тип палива - дизель станом на 01.01.2018. Зобов`язано повідомити чи була до 01.02.2018 розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, серед переліку автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2018 інформація про автомобіль марки MERCEDES-BENZ, модель GLE 350 D 4 MATIC, 2016 року випуску, об`єм двигуна 2987 куб.см, тип палива - дизель з наданням підтверджуючих документів (а.с. 94-95).

Ухвалою суду від 01.04.2020 закрито підготовче провадження, а справу призначено для розгляду по суті (а.с. 106).

У судовому засіданні представник ГУ ДПС у Волинській області позов підтримала, просила його вимоги задовольнити, відмовивши у задоволенні зустрічного позову.

Представник ОСОБА_3 просив відмовити у позові, а зустрічний позов задовольнити з мотивів та підстав, викладених у зустрічному позові.

Заслухавши усні пояснення представників сторін, перевіривши доводи учасників справи, викладені у заявах по суті справи, письмовими доказами, яким надано оцінку з точки зору їх достовірності, допустимості, належності та достатності, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_3 належить на праві власності автомобіль марки MERCEDES-BENZ, модель GLE 350 D 4 MATIC, державний номер НОМЕР_2 , 2016 року випуску, з об`ємом двигуна 2987 куб. см, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 (а.с. 33).

12.04.2018 ГУ ДФС у Волинській області було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0657576-1303-0318 форми "Ф", яким ОСОБА_3 визначено податкове зобов`язання з транспортного податку за 2018 рік у сумі 25000,00 грн (а.с. 11). Як слідує з пояснень ГУ ДПС у Волинській області у заявах по суті справи, підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення стала інформація, отримана від ДФС України засобами електронно-комунікаційного зв`язку через інформаційну систему "Податковий блок", у якій доведено перелік фізичних осіб - платників транспортного податку за 2018 рік. До вказаного переліку була включена ОСОБА_3 як власник транспортного засобу (а.с. 89)

21.01.2019 ГУ ДФС у Волинській області було сформовано та надіслано ОСОБА_3 податкову вимогу №1589-55, з якої вбачається, що станом на 20.01.2019 загальна сума податкового боргу з транспортного податку становить 25000,00 грн (а.с. 10).

З матеріалів справи слідує, що і податкова вимога від 21.01.2019 №1589-55, і податкове повідомлення-рішення від 12.04.2018 № 0657576-1303-0318 форми "Ф" були направлені ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 , проте не вручені адресату у зв`язку з поверненням поштового відправлення відділом зв`язку з відміткою про причини невручення "за закінченням терміну зберігання" (а.с.10-12).

Відповідно до довідки про заборгованість за платежами до бюджету станом на 09.08.2019 за ОСОБА_3 облікована заборгованість з транспортного податку з фізичних осіб у сумі 25 000, 00 грн (а.с.5).

Несплата податкового боргу у сумі 25000,00 грн стала підставою для звернення ГУ ДПС у Волинській області з позовом про стягнення податкового боргу з ОСОБА_3 .

Разом з тим, не погоджуючись з податковим повідомлення-рішенням від 12.04.2018 №0657576-1303-0318 та податковою вимогою від 21.01.2019 №1589-55 ОСОБА_3 звернулась до суду із зустрічним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 67 Конституції України встановлено обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України (стаття 1 Кодексу).

Згідно з пунктами 15.1, 15.2 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким статтю 267 ПК України викладено у новій редакції та запроваджено транспортний податок.

Як встановлено підпунктом 267.1.1 пункту 267 статті 267 ПК України ( тут і надалі в редакції на дату прийняття спірного податкового повідомлення-рішення) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.

Згідно з підпунктом 267.3.1. пункту 267.3 статті 267 ПК України базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу палього.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального.

Станом на 01.01.2018 мінімальна заробітна плата в Україні установлена в розмірі 3723,00 грн. Відтак, транспортний засіб може бути об`єктом оподаткування в розумінні підпункту 267.2.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України, якщо його середньоринкова вартість становить понад 1 396125, 00 грн ( 375 х 3723, 00 грн) та з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно).

Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року №66 (далі - Методика).

Відповідно до положень пунктів 1-4 Методики (в редакції на час спірних правовідносин) вона встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - автомобілі) для цілей віднесення таких автомобілів до об`єктів оподаткування транспортним податком. Середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою:

Сср = Цн х (Г / 100),

де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об`єму циліндрів двигуна, типу пального;

Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. № 403 . Джерелом інформації для визначення ціни нового автомобіля є офіційні прайс-листи виробників (дилерів). Інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, об`єму циліндрів двигуна, типу пального подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством "Держзовнішінформ" до Мінекономрозвитку.

Пунктом 3 Порядку №403 встановлено, що середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: Сср = Цн х (Г / 100) х (1 ± (Гк / 100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Г к - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.

Джерелом інформації про ціни нових транспортних засобів в Україні є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) або довідкові дані про ціни щодо ідентичних або аналогічних нових транспортних засобів в Україні чи країнах-виробниках (експортерах) з урахуванням податків та зборів, що визначаються відповідно до законодавства. Ідентичними є транспортні засоби, в яких збігаються такі ознаки і параметри: марка; країна-виробник; тип кузова (седан, універсал тощо); модель; конструкція привода тягових коліс;тип та робочий об`єм двигуна; тип коробки передач та інших складників силової передачі; габаритні розміри; рік випуску; технічні характеристики.

Розбіжності можуть стосуватися комплектності та укомплектованості, пробігу та технічного стану.

Як визначено пунктами 13-14 Методики (у редакції на час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального.

У разі відсутності на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об`єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономрозвитку за зверненням ДФС та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює перелік, зазначений в абзаці першому цього пункту, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному веб-сайті.

Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна та тип пального.

На коефіцієнт коригування ринкової вартості транспортних засобів згідно з додатками 1 та 2 Методики впливає строк експлуатації транспортних засобів та нормативний середньорічний пробіг транспортних засобів.

Аналіз наведених положень Методики та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів свідчить про врахування при розрахунку цієї вартості певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу.

Згідно з підпунктом 267.4 статті 267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Порядок обчислення та сплати податку врегульовано пунктами 267.6, 267.7 статті 267 ПК України. Так підпунктом 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 ПК України встановлено, що обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Щодо об`єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об`єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Відповідно до підпункту 267.7.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України податок сплачується за місцем реєстрації об`єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України. Транспортний податок сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (підпункт 267.8.1 пункту 267.8 статті 267 ПК України).

Пунктами 59.1, 59.5 статті 59 ПК України обумовлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з пунктом 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. У разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що обов`язок визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Розрахунок вартості здійснюється з урахуванням марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального, типу коробки переключення передач. Межі повноважень органу доходів і зборів полягають виключно в обчисленні суми транспортного податку для фізичних осіб з об`єкта/об`єктів оподаткування шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Обов`язок зі сплати транспортного податку у 2018 році виникає у фізичних осіб лише у разі, якщо належні їм легкові автомобілі є об`єктами оподаткування (їх середньоринкова вартість становить понад 1 396 125,00 грн).

Перевіряючи доводи сторін стосовно правомірності обчислення контролюючим органом ОСОБА_3 транспортного податку за 2018 рік за автомобіль марки MERCEDES-BENZ, модель GLE 350 D 4 MATIC, державний номер НОМЕР_2 , 2016 року випуску, об`єм двигуна 2987 куб. см, тип палива - дизель та відповідно наявності в останньої як власника транспортного засобу обов`язку зі сплати транспортного податку, суд ухвалою від 04.03.2020 витребував від Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України повний розрахунок середньоринкової вартості автомобіля марки MERCEDES-BENZ, модель GLE 350 D 4 MATIC, державний номер НОМЕР_2 , 2016 року випуску, об`єм двигуна 2987 куб. см, тип палива - дизель станом на 01.01.2018. Зобов`язав повідомити чи була до 01.02.2018 розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, серед переліку автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2018 інформація про автомобіль марки MERCEDES-BENZ, модель GLE 350 D 4 MATIC, 2016 року випуску, об`єм двигуна 2987 куб.см, тип палива - дизель з наданням підтверджуючих документів (а.с. 94-95).

Матеріали справи містять лист Мінекономіки від 17.03.2020 № 3841-06/18745-05 на виконання ухвали суду від 04.03.2020 у якому повідомлено, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 ст. 267 ПК України та Методики середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року №66, для цілей оподаткування транспортним податком у 2018 році Мінекономрозвитку на підставі даних ДП «Держзовнішінформ» про ціни на нові автомобілі було розраховано середньоринкову вартість автомобілів та розміщено на своєму офіційному веб-сайті Перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі Перелік), і калькулятор, який давав змогу протягом податкового (звітного) року отримати інформацію про їх марку, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна та тип пального (далі Калькулятор).

Відповідно до пунктів 5 і 6 Методики за інформацією ДП «Держзовнішінформ» аналогічним автомобілю MERCEDES-BENZ, модель GLE 350 D 4 MATIC є автомобіль MERCEDES-BENZ GLE-Series з об`ємом двигуна 3, 0 літра, дизель. Автомобіль MERCEDES-BENZ GLE-Series з об`ємом двигуна 3, 0 літра, дизель до 1 року експлуатації (включно), було включено по Переліку.

Інформацію щодо Переліку можна отримати на офіційному веб-сайті Мінекономіки (http://www.me.gov. ua). Перелік був розміщений на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку у визначений Кодексом термін.

Розрахована у 2018 році за допомогою Калькулятора середньоринкова вартість автомобіля MERCEDES-BENZ GLE-Series з об`ємом циліндрів двигуна 3, 0 літра, дизель, 2016 року випуску становила 978 868, 50 грн (з ПДВ) (а.с. 98,99).

Таким чином, з відповіді Мінекономрозвитку вбачається, що вартість автомобіля належного позивачу у 2018 році була меншою аніж 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2018 року.

Суд вважає на необхідне зазначити також наступне.

Пунктом 12 Методики (у редакції 2016 року) було визначено, що коефіцієнт коригування ринкової ціни автомобілів залежно від пробігу визначається з урахуванням фактичного та нормативного середньорічного пробігу автомобілів. У разі коли фактичний середньорічний пробіг автомобілів є вищим, ніж їх нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість зменшується, а у разі, коли фактичний середньорічний пробіг є нижчим, ніж нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість збільшується.

Пункт 12 Методики виключено на підставі Постанови КМ України № 428 від 21.07.2017.

Разом з тим на коефіцієнт коригування ринкової вартості транспортних засобів згідно з додатками 1 та 2 Методики впливає строк експлуатації транспортних засобів та нормативний середньорічний пробіг транспортних засобів.

Суд зауважує, що жодна із сторін не володіє точною інформацією станом на 01.01.2018 щодо пробігу автомобіля, належного ОСОБА_3 . Разом з тим, не може залишитися поза увагою і та обставина, що належний ОСОБА_3 автомобіль 2016 року випуску станом на 01.01.2018 мав строк експлуатації понад один рік, а як уже зазначалося вище, у листі Мінекономрозвитку від 17.03.2020 № 3841-06/18745-05 вказано, що об`єктом оподаткування у 2018 році був автомобіль MERCEDES-BENZ GLE-Series з об`ємом двигуна 3, 0 літра, дизель до 1 року експлуатації (включно).

Отже, з наведеного слідує, що належний ОСОБА_3 легковий автомобіль MERCEDES-BENZ, модель GLE 350 D 4 MATIC, державний номер НОМЕР_2 , 2016 року випуску, об`єм двигуна 2987 куб. см, тип палива дизель не міг бути об`єктом оподаткування транспортним податком у 2018 році (оскільки, мав більше одного року експлуатації, а його вартість була меншою аніж 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року), тому ОСОБА_3 відповідно не є платником такого податку у 2018 році.

У пункті 110 рішення Європейського Суду з прав людини від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та "Вуліч проти Швеції" суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Відповідно до частин першої-другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем за зустрічним позовом як суб`єктом владних повноважень не надано жодних доказів того, що автомобіль ОСОБА_3 станом на 01.01.2018 мав середньоринкову вартість більшу ніж 1 396 125 грн, тобто, що він був об`єктом оподаткування транспортним податком, то суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 12.04.2018 № 0657576-1303-0318 та податкова вимога № 1589-55 від 21.01.2019 є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги ОСОБА_3 - задоволенню.

Оскільки суд задовольняє зустрічний позов повністю, тому відмовляє у задоволенні позову ГУ ДПС у Волинській області до ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Волинській області на користь ОСОБА_3 слід стягнути судовий збір в сумі 840,80 грн, сплачений відповідно до квитанції від 27.01.2020 (а.с.48).

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Головного управління ДПС у Волинській області до ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 12.04.2018 № 0657576-1303-0318 та податкову вимогу № 1589-55 від 21.01.2019.

Стягнути на користь ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судові витрати у сумі 840, 80 грн (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 43143484).

Відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).

Повний текст судового рішення складений 29 травня 2020 року

Суддя Т.М. Димарчук