Рішення № 89539442, 29.05.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2020 року ЛуцькСправа № 140/4671/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-13195-55 від 13.02.2020 на суму 10 757, 48 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.03.2020 позивач отримала вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-13195-55 від 13.02.2020, відповідно до якої станом на 31.01.2020 її заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску, як самозайнятої особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, становить 10 757, 48 грн. Позивач вважає оскаржувану вимогу протиправною, оскільки станом на 31.01.2020 у неї відсутня заборгованість по сплаті податків та зборів. Вказує на те, що з 30.12.2015 по 12.03.2019 вона була зареєстрована суб`єктом підприємницької діяльності, яку здійснювала у сфері права та була платником податку ІІІ групи оподаткування. Усі звіти, податки та ЄСВ за попередні роки вчасно здані та сплачені. У зв`язку з припиненням підприємницької діяльності 12.03.2019 (як фізичною особою-підприємцем) відповідачем відносно неї була проведена позапланова документальна перевірка щодо вчасності і повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2016 по 12.03.2019, за результатами якої складено довідку №9199/03-20-13-02/276060942 про відсутність порушень. 11.04.2019 позивачем до ГУ ДФС у Волинській області подано заяви про реєстрацію її самозайнятою особою, яка має намір проводити незалежну професійну діяльність в галузі права (адвокатська практика), за результатами розгляду яких позивач отримала повідомлення №1903188000015 від 11.04.2019 про взяття її на облік як платника єдиного соціального внеску. З моменту реєстрації в ГУ ДФС у Волинській області самозайнятою особою, яка провадить незалежну професійну діяльність (адвокатська практика) позивач щомісячно сплачувала єдиний соціальний внесок у розмірі по 918, 06 грн. за період з квітня по грудень 2019 року та за січень 2020 року в розмірі 1039, 06 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, у зв`язку із чим, недоїмка по сплаті єдиного соціального внеску відсутня.

Ухвалою суду від 31.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представник відповідача у відзиві на позов проти задоволення позовних вимог позивача заперечив та зазначив, що ОСОБА_1 з 30.12.2015 перебувала на обліку в органах доходів і зборів як фізична особа-підприємець. Крім того, 15.02.2018 позивач була взята на облік як особа, яка проводить незалежну професійну діяльність (адвокат). З 01.01.2017 набув чинності Закон України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким внесені зміни до Закону №2464-VI. Відповідно до вказаних змін фізичні особи-підприємці та самозайняті особи, які не одержують доходи, зобов`язані сплачувати єдиний соціальний внесок, мінімальний розмір якого з 01.01.2018 становить 819, 06 грн., у зв`язку із чим в інтегрованій картці позивача в автоматичному режимі відбулося нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі мінімального страхового внеску як фізичної особи - підприємця та як особи, яка проводить незалежну професійну діяльність.

У зв`язку з тим, що станом на 13.02.2020 згідно з даними АІС "Податковий блок" в інтегрованій картці ОСОБА_1 рахувався борг (недоїмка) по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, ГУ ДПС у Волинській області сформовано вимогу від 13.02.2020 №Ф-13195-55 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у розмірі 10 757, 48 грн.

Також зазначив, що в разі перебування на обліку фізичної особи-підприємця та наступного взяття на облік цієї особи, як самозайнятої особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, така особа не звільняється від сплати єдиного внеску та подання обов`язкової звітності як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, оскільки дохід такої особи підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

У зв`язку із чим, вважає, що оскаржувана вимога сформована правомірно, а тому у задоволенні позову просив відмовити повністю.

30.04.2020 позивачем подано клопотання про зупинення провадження у справі та заву про уточнення позовних вимог, у якій просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-13195-55 від 13.02.2020 на суму 10 757, 48 грн. та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 840, 80 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 850 грн.

Ухвалою суду від 15.05.2020 в задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування вимоги, відмовлено.

Водночас, 30.04.2020 позивачем та представником позивача подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 28.05.2020 в задоволенні клопотання позивача та представника позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування вимоги, відмовлено.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що на підставі рішення Волинської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 04.06.2003 №10 ОСОБА_1 04.06.2003 видано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія № 244.

З 30.12.2015 по 12.03.2019 ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа-підприємець, яка здійснює діяльність у сфері права (КВЕД 69.10) та була платником єдиного податку ІІІ групи на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

11.04.2019 позивачем до ГУ ДФС у Волинській області подано заяви форми № 5-ОПП та № 1-ЄСВ про реєстрацію її самозайнятою особою, яка має намір проводити незалежну професійну діяльність в галузі права (адвокатська практика) та взяття на облік як платника єдиного внеску, за результатами розгляду яких позивач отримала повідомлення від ГУ ДФС у Волинській області №1903188000015 від 11.04.2019 про взяття її на облік як платника єдиного соціального внеску.

Як вбачається з матеріалів справи та інтегрованої картки ОСОБА_1 з квітня 2018 року відповідач одночасно вів облік позивача як фізичної особи-підприємця і як особи, яка провадить незалежну професійну діяльність (адвокат).

Позивач, як самозайнята особа, яка проводить незалежну професійну діяльність в галузі права (адвокатська практика) за квітень - грудень 2019 року та січень 2020 року сплачувала єдиний внесок, що підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень від 10.05.2019 №3 на суму 918,06 грн.; від 27.06.2019 №4 на суму 918,06 грн.; від 18.07.2019 №6 на суму 918,06 грн.; від 19.08.2019 №7 на суму 918,06 грн.; від 11.09.2019 №8 на суму 918,06 грн.; від 24.09.2019 №9 на суму 918,06 грн.; від 21.11.2019 №10 на суму 918,06 грн.; від 13.12.2019 №11 на суму 918,06 грн.; від 26.12.2019 №12 на суму 918,06 грн., від 25.03.2020 №13 на суму 1039, 06 грн.

13.02.2020 ГУ ДПС у Волинській області, на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, станом на 31.01.2020, та відповідно до статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" сформувало ОСОБА_1 вимогу №Ф-13195-55 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 10 757, 48 грн.

З матеріалів справи, зокрема, відзиву а позовну заяву вбачається, що недоїмка в сумі 10 757, 48 грн. утворилась у зв`язку з нарахуванням органом доходів і зборів ОСОБА_1 як самозайнятій особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, єдиного внеску за 2017-2018 роки. (а.с.43)

Позивач, не погоджуючись із такою вимогою, звернулася до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові і організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464-VI).

Відповідно до частин 1, 2 статті 2 даного Закону №2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

За визначенням, наведеним у пункті 2 частини першої статті 1 Закону №2464-VI, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктами 4, 5 частини першої статті 4 Закону №2464-VI встановлено, що платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що законодавець розмежовує платників єдиного внеску - фізичних осіб-підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Закон №2464-VI не визначає такого платника єдиного внеску, як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності. Фізична особа-підприємець та особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, є різними платниками єдиного внеску.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Позивач з 30.12.2015 по 12.03.2019 була фізичною особою-підприємцем, яка обрала спрощену систему оподаткування, та була платником єдиного внеску в розумінні пункту 4 частини першої статті 4 Закону №2464-VI.

З 11.04.2019 по даний час позивач є самозайнятою особою, яка проводить незалежну професійну діяльність в галузі права (адвокатська практика) та є платником єдиного внеску в розумінні пункту 5 частини першої статті 4 Закону №2464-VI.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону №2464-VI облік осіб, зазначених, зокрема, у пунктах 4, 5 частини першої статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування, а щодо застрахованих осіб, які є учасниками накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, - з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та Пенсійним фондом.

Взяття на облік осіб, зазначених, зокрема, у пунктах 4, 5 частини першої статті 4 цього Закону здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників (частина друга статті 5 Закону №2464-VI).

Пунктом 1 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI визначено, що Державний реєстр загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) - організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб.

Відповідно до статей 5, 16, 19 Закону №2464-VI розроблено Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 №1162 (далі - Порядок №1162).

Цим Порядком визначаються питання взяття на облік, внесення змін до облікових даних та зняття з обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у територіальних органах Державної фіскальної служби України, надання контролюючим органам відомостей про зміну класу професійного ризику виробництва Фондом соціального страхування за період до 01.01.2016, надання Пенсійному фонду України та фондам загальнообов`язкового державного соціального страхування даних про взяття/зняття з обліку платників єдиного внеску (пункт 2 розділу І Порядку №1162). Порядок поширюється на платників єдиного внеску, зазначених, зокрема, у пунктах 4, 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI (пункт 3 розділу І Порядку №1162).

Згідно з пунктами 3, 4 розділу ІІ Порядку №1162 дані про взяття на облік платників єдиного внеску в порядку інформаційної взаємодії передаються державному реєстратору в день взяття їх на облік за місцезнаходженням чи місцем проживання із зазначенням: дати взяття на облік, найменування та коду за ЄДРПОУ контролюючого органу, в якому такого платника взято на облік, реєстраційного номера платника єдиного внеску (пункт 3 розділу ІІ Порядку №1162). Взяття на облік юридичних осіб (їх відокремлених підрозділів) та фізичних осіб-підприємців, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі, як платників єдиного внеску підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру, яка надсилається (видається) цим юридичним особам (відокремленим підрозділам) та фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому Законом України від 15.05.2003 №755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (далі - Закон №755-IV).

З матеріалів справи вбачається, що позивач, як фізична особа-підприємець, з 30.12.2015 по 12.03.2019 перебувала на обліку контролюючого органу як платник єдиного внеску, що підтверджується відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. (а.с.25)

У свою чергу, розділом ІІІ Порядку №1162 встановлено порядок взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону №755-IV.

Взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755-IV, контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1, заяви про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) за формою №12-ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку (пункт 1 розділу ІІІ Порядку №1162).

Відповідно до пунктів 2, 3 розділу ІІІ Порядку №1162 платники єдиного внеску, зазначені в пункті 5 частини першої статті 4 Закону №2464-VI, подають заяву за формою №1-ЄСВ (додаток 1) протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності. Платникам єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону №755-IV, контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою №2-ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку (пункт 3 розділу ІІІ Порядку №1162).

Аналіз положень цього Порядку свідчить про те, що взяття контролюючим органом на облік як платників єдиного внеску осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється виключно за заявою такої особи. Взяття на облік платників єдиного внеску осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, контролюючим органом за власною ініціативою шляхом встановлення "ознаки незалежної професійної діяльності" Порядок №1162 не передбачає.

Як вбачається з інтегрованої картки ОСОБА_1 , відповідач починаючи з квітня 2018 року веде облік позивача не лише як фізичної особи підприємця, а ще як і особи, яка провадить незалежну професійну діяльність (адвокат).

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів, що позивач у 2018 році подавала заяву за формою №1-ЄСВ до контролюючого органу. Натомість, відповідач у квітні 2018 самостійно встановив позивачу як фізичній особі-підприємцю ознаку незалежної професійної діяльності, що не узгоджується з нормами Порядку №1162, якими визначена процедура взяття на облік платників єдиного внеску. Внаслідок таких дій відповідача ОСОБА_1 додатково нараховувався єдиний внесок з квітня по грудень 2018 року по 819, 06 грн. за місяць та з січня по березень 2019 року по 918, 06 грн. за місяць.

Як встановлено судом, в інтегрованій картці позивача проводилось нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі мінімального страхового внеску як фізичної особи - підприємця та як особи, яка проводить незалежну професійну діяльність наступним чином:

19.04.2018 в розмірі 2457, 18 грн. (спрощена система оподаткування) єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за I квартал 2018 року;

19.04.2018 в розмірі 1638, 12 грн. єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування особи, яка проводить незалежну професійну діяльність за лютий-березень 2018 року;

19.07.2018 в розмірі 2 457, 18 грн. (спрощена система оподаткування) єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за IІ квартал 2018 року;

19.07.2018 в розмірі 2457, 18 грн. єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування особи, яка проводить незалежну професійну діяльність за II квартал 2018 року;

19.10.2018 в розмірі 2457,18 грн. (спрощена система оподаткування) єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фізичної особи - підприємця за III квартал 2018 року;

19.10.2018 в розмірі 2457,18 грн. єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування особи, яка проводить незалежну професійну діяльність за III квартал 2018 року;

21.01.2019 в розмірі 2457,18 грн. (спрощена система оподаткування) єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фізичної особи - підприємця за IV квартал 2018 року;

21.01.2019 в розмірі 2457,18 грн. єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування особи, яка проводить незалежну професійну діяльність за IV квартал 2018 року;

20.03.2019 в розмірі 2754,18 грн. (спрощена система оподаткування) єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фізичної особи - підприємця за І квартал 2019 року;

19.04.2019 в розмірі 2754,18 грн. єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування особи, яка проводить незалежну професійну діяльність за І квартал 2019 року;

19.07.2019 в розмірі 2754,18 грн. єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування особи, яка проводить незалежну професійну діяльність за II квартал 2019 року;

21.10.2019 в розмірі 2754,18 грн. єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування особи, яка проводить незалежну професійну діяльність за III квартал 2019 року.

20.01.2020 в розмірі 2754, 18 грн. єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування особи, яка проводить незалежну професійну діяльність за IV квартал 2019 року.

Сплата єдиного внеску позивачем як фізичною особою-підприємцем зараховувалась контролюючим органом почергово то на сплату єдиного внеску, нарахованого фізичній особі-підприємцю, то на сплату єдиного внеску, нарахованого особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність.

Таким чином, станом на 13.02.2020 залишок непогашеної суми заборгованості по єдиному соціальному внеску становить 10 757, 48 грн.

З наведеного слідує, що починаючи з квітня 2018 року по березень 2019 року в інтегрованій картці відбувається одночасне нарахування ОСОБА_1 єдиного внеску за двома підставами: як фізичній особі-підприємцю, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування, та як особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність з того ж виду діяльності.

При вирішенні даного спору суд відповідно до приписів частини третьої статті 291 КАС України враховує правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02.09.2019 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у зразковій справі №520/3939/19-а.

У цій зразковій справі Верховний Суд, висновки якого підтримала Велика Палата Верховного Суду, зазначив, що згідно з абзацом третім частини другої статті 20 Закону №2464-VІ відомості про фізичних осіб-підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, подаються безпосередньо зазначеними особами.

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 №10-1 затверджено Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (надалі - Положення №10-1).

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу ІІІ Положення №10-1 з метою забезпечення обробки інформації в Реєстрі застрахованих осіб для кожної застрахованої особи автоматично створюється облікова картка, якій присвоюється номер облікової картки. Облікова картка відкривається у разі, зокрема, надходження у складі звітності відомостей про суми нарахованого доходу та єдиного внеску фізичних осіб-підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність; в інших випадках, передбачених Законом. До облікових карток Реєстру застрахованих осіб вносяться відомості про фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інша інформація, необхідна для обчислення, призначення та здійснення страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, зокрема відомості про фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність; відомості про нарахування страхових внесків та єдиного внеску фізичними особами - підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність.

Форма витягу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (додаток 8 до Положення №10-1, пункт 6 розділу V) містить відомості щодо статусу застрахованої особи, серед типів якого нормотворець визначає фізичну особу-підприємця і самозайняту особу, під якою мається на увазі особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, що обумовлює висновок про те, що такого статусу застрахованої особи, як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, Положення №10-1 не визначає.

Відтак, аналіз положень Закону №2464-VІ та Положення №10-1 дає підстави для висновку про відсутність повноважень у контролюючого органу за власною ініціативою без наявності звітності платника єдиного внеску (особи, яка провадить незалежну професійну діяльність/фізичної особи-підприємця), в якій містяться відомості про суми нарахованого доходу та єдиного внеску фізичних осіб-підприємців чи осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, вносити зміни (подавати інформацію до Пенсійного фонду України щодо змін) до облікової картки платника єдиного внеску шляхом встановлення "ознаки незалежної професійної діяльності" та відповідно нараховувати єдиний внесок у розмірі мінімального страхового внеску на місяць, визначеного Законом №2464-VІ як граничний мінімальний внесок для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (затверджений наказом Міністерства фінансів України №435 від 14.04.2015; надалі - Порядок №435), визначає процедуру, форму, строки подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до Державної фіскальної служби України, яка є центральним органом виконавчої влади, який реалізує, зокрема, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань сплати єдиного внеску, її територіальних органів.

Згідно з пунктом 16 розділу IV Порядку №435 фізичні особи-підприємці, які мають ознаку незалежної професійної діяльності, формують та подають до органів доходів і зборів окремі звіти (додаток 5).

Положення пункту 16 розділу IV Порядку №435 відсилають до додатка 5 "Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску", розділом 6 якого визначені типи платника, серед яких окремо зазначено ФО - на загальній системі оподаткування, ФО - на спрощеній системі оподаткування, особу, яка провадить незалежну професійну діяльність, членів фермерського господарства. Визначення окремого типу платника "фізичної особи-підприємця, яка має ознаку незалежної професійної діяльності" формою звіту не передбачено.

Таким чином, приписи пункту 16 Порядку №435 щодо обов`язку формування та подання звіту фізичною особою-підприємцем, яка має ознаку незалежної професійної діяльності, не відповідають положенням пунктів 4 та 5 частини першої статті 4 Закону №2464-VІ. Особи, визначені цими пунктами, є окремими платниками єдиного внеску з певними особливостями їх обліку, різною базою нарахування єдиного внеску та порядку його сплати, а тому поєднання двох різних статусів платників єдиного внеску на рівні підзаконного нормативно-правового акта призводить до невідповідності норм Порядку положенням Закону №2464-VІ.

Отже, слід дійти висновку, що статус фізичної особи-підприємця з ознакою провадження незалежної професійної діяльності та, як наслідок, порядок обліку та сплати єдиного внеску такою особою Закон №2464-VІ не передбачає.

Водночас, взяття контролюючим органом на облік особи як платника єдиного внеску - фізичної особи-підприємця (пункт 4 частини першої статті 4 Закону №2464-VІ) та внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб унеможливлює нарахування єдиного внеску за іншим типом платника без прийняття відповідних рішень і внесення змін щодо попереднього обліку особи у спосіб, визначений Законом №2464-VІ і підзаконними нормативно-правовими актами. Зміна контролюючим органом обліку особи платника єдиного внеску в спосіб, не встановлений Законом №2464-VІ або встановлений підзаконним нормативно-правовим актом, який не відповідає Закону №2464-VІ в цій частині, та нарахування на підставі таких дій єдиного внеску, суперечить принципам законності та належного врядування.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем, як фізичною особою-підприємцем, що перебувала на спрощеній системі оподаткування до контролюючого органу подавались звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (форма №Д5) за 2018 рік - І квартал 2019 року та відповідно проводилась сплата нарахованого єдиного внеску.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач ОСОБА_1 , перебуваючи на податковому обліку як фізична особа-підприємець на спрощеній системі оподаткування, повинна вести єдиний податковий облік та сплату податків саме як фізична особа-підприємець 3 групи єдиного податку із зареєстрованим видом діяльності (діяльність у сфері права) та сплачувати єдиний соціальний внесок один раз, а не в подвійному розмірі.

Враховуючи те, що позивач за період квітень 2018 року - березень 2019 року не подавала заяву для взяття її на облік як платника єдиного внеску - особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, та відповідно не подавала звітність як такий платник, то відповідач безпідставно нараховував ОСОБА_1 єдиний внесок під час перебування у статусі фізичної особи-підприємця та додатково єдиний внесок як особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність.

Водночас, суд звертає увагу на те, що правовідносини щодо нарахування єдиного внеску, нарахованого фізичній особі-підприємцю та єдиного внеску, нарахованого особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність за 2018 рік - І квартал 2019 року були предметом розгляду Волинським окружним адміністративним судом в межах адміністративної справи №140/102/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправною та скасування вимоги від 08.11.2019 №Ф-13195-55 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27.02.2020 позовні вимоги задоволено повністю, визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Волинській області від 08.11.2019 №Ф-13195-55 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем, як самозайнятою особою, яка проводить незалежну професійну діяльність в галузі права (адвокатська практика) за квітень - грудень 2019 року та січень 2020 року сплачено єдиний внесок в повній мірі.

Відтак, суд вважає, вимогу Головного управління ДПС у Волинській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-13195-55 від 13.02.2020 на суму 10 757, 48 грн. протиправною та такою, що порушує майнові права та інтереси позивача.

Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відтак, враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 840, 80 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 4 850 грн.

Керуючись статтями 139, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Волинській області від 13.02.2020 №Ф-13195-55 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 4 850 (чотири тисячі вісімсот п`ятдесят) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення, з урахуванням п.3 розділу VI "Прикінцевих положень" КАС України.

Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області, код ЄДРПОУ 43143484, адреса: 43010, Волинська обл., м. Луцьк, Київський майдан, 4.

Суддя Ю.Ю. Сорока