Рішення № 89539338, 01.06.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2020 року ЛуцькСправа № 140/4158/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Агрофірма Луга-Нова» Приватного підприємства «Універсам» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Агрофірма Луга-Нова» Приватного підприємства «Універсам» (далі - ДП «Агрофірма Луга-Нова» ПП «Універсам», підприємство, позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Н» від 12 лютого 2020 року №0013585604 в частині нарахування штрафу у розмірі 67040,42 грн за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта від 15 січня 2020 року №1138/03-20-56-04/3197987 камеральної перевірки з питань своєчасності реєстрації ДП «Агрофірма Луга-Нова» ПП «Універсам» податкових накладних за листопад-грудень 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН). Зокрема, податковим повідомленням-рішенням за затримку реєстрації податкової накладної від 15 листопада 2019 року №33 на суму податку на додану вартість (ПДВ) 670404,23 грн застосовано штраф у розмірі 10%, що становить 67040,42 грн.

Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням встановлених правил та процедур, а тому є протиправним та підлягає скасуванню. З цього приводу вказав, що акт камеральної перевірки від 15 січня 2020 року №1138/03-20-56-04/3197987 він отримав 30 січня 2020 року, а тому відповідно до пунктів 86.7, 86.8 статті 86 Податкового кодексу України (ПК України) повноваження контролюючого органу на прийняття податкового повідомлення-рішення не могло бути реалізоване раніше 21 лютого 2020 року, тобто, спірне рішення прийняте передчасно.

На думку позивача, відповідач порушив приписи абзацу третього пункту 76.1 статті 76 ПК України, оскільки терміни реєстрації податкових накладних не є об`єктом, який підлягає дослідженню контролюючим органом під час проведення камеральної перевірки, а тому дії щодо проведення камеральної перевірки та оформлення її актом від 15 січня 2020 року №1138/03-20-56-04/3197987 є неправомірними. Крім того, відповідно до підпункту 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів. Всупереч наведеному камеральну перевірку з питання своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН за листопад-грудень 2019 року ДП «Агрофірма Луга-Нова» ПП «Універсам» проведено контролюючим органом територіального рівня - Нововолинським управлінням ГУ ДПС у Волинській області.

Позивач також вважає, що платник ПДВ не може бути притягнутий до відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, оскільки він таку реєстрацію не здійснює. Законодавець передбачив можливість застосування до платника податків наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 ПК України, лише за наявності його вини.

З наведених підстав позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12 лютого 2020 року №0013585604 в частині нарахування штрафу у сумі 67040,42 грн.

Ухвалою cуду від 24 березня 2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги заперечив (а.с.28-30). В обґрунтування цієї позиції вказав, що камеральною перевіркою ДП «Агрофірма Луга-Нова» ПП «Універсам» щодо дотримання граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН встановлено порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України, що полягає у несвоєчасному поданні для реєстрації ряду податкових накладних, у тому числі податкової накладної від 15 листопада 2019 року №33. Тому податковим повідомленням-рішенням від 12 лютого 2020 року №0013585604 до позивача за порушення терміну реєстрації, зокрема, зазначеної податкової накладної на 11 календарних днів застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 67040,42 грн (у розмірі 10% від суми ПДВ, зазначеної у податковій накладній, зареєстрованій з порушенням встановленого строку).

На доводи позивача щодо термінів направлення податкового повідомлення-рішення, відповідач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом у межах компетенції, за змістом відповідає усім вимогам, що передбачені нормами ПК України, а тому порушення строку його прийняття не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності такого рішення. При цьому зауважив, що спірне податкове повідомлення-рішення було направлено на адресу позивача 18 лютого 2020 року та станом на дату такого відправлення будь-яких заперечень на акт камеральної перевірки від позивача не надходило. Відповідач наголосив, що позовна заява ДП «Агрофірма Луга-Нова» ПП «Універсам» не містить жодних доводів та пояснень по суті встановлених контролюючим органом правопорушень; позивачем не надано суду будь-яких доказів на спростування підстав для скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідач також зауважив, що відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України предметом камеральної перевірки, окрім питання правильності оформлення податкових декларацій, можуть бути і інші питання, зокрема, своєчасність реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Не погоджується відповідач і з доводами позивача стосовно відсутності повноважень на проведення камеральної перевірки в Нововолинського управління ГУ ДПС у Волинській області. ГУ ДПС у Волинській області є територіальним органом ДПС України. Відповідно до Положення про Нововолинське управління ГУ ДПС у Волинській області, затвердженого наказом ГУ ДПС у Волинській області від 13 вересня 2019 року №202, Нововолинське управління є відокремленим структурним підрозділом ГУ ДПС у Волинській області, має у своєму складі державні податкові інспекції та до його завдань входить, в тому числі і проведення камеральних перевірок.

Відповідач вважає, що проведення камеральної перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення здійснено відповідно до норм ПК України та з наведених вище підстав просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Інші заяви по суті справи від сторін не надходили, так само як і клопотання від учасників справи про її розгляд у судовому засіданні.

Перевіривши письмовими доказами доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

ДП «Агрофірма Луга-Нова» ПП «Універсам» зареєстроване як юридична особа 25 грудня 2002 року та перебуває на обліку в ГУ ДПС у Волинській області (Нововолинське управління, Іваничівська ДПІ (Іваничівський район)), про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.54-56).

З матеріалів справи слідує, що на підставі підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та статті 76 ПК України головним державним ревізором-інспектором відділу податків та зборів з юридичних осіб Нововолинського управління ГУ ДПС у Волинській області Глушнюком В.М. проведено камеральну перевірку з питань своєчасності реєстрації податкових накладних за листопад-грудень 2019 року в ЄРПН платником податку ДП «Агрофірма Луга-Нова» ПП «Універсам», про що складено акт від 15 січня 2020 року №1138/03-20-56-04/3197987 (далі - акт перевірки; а.с.12-16). Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 ПК України в частині несвоєчасної реєстрації в ЄРПН 43 податкових накладних на загальну суму ПДВ 2165913,86 грн, серед них і податкової накладної від 15 листопада 2019 року №33 на суму ПДВ 670404,23 грн, яка була фактично зареєстрована 11 грудня 2019 року (граничний строк реєстрації - до 30 листопада 2019 року).

На підставі акта камеральної перевірки та відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України ГУ ДПС у Волинській області прийняло податкове повідомлення-рішення від 12 лютого 2020 року №0013585604, яким до позивача за порушення на 15 і менше календарних днів граничних строків реєстрації податкових накладних на суму ПДВ 2165913,86 грн застосовано штраф у сумі 216591,41 грн - в розмірі 10% від суми ПДВ (а.с.7-8).

Суд зазначає, що в межах даного адміністративного позову позивачем не оспорюється нарахування штрафу у сумі 149550,99 грн за спірним податковим повідомленням-рішенням від 12 лютого 2020 року №0013585604.

Не погоджуючись з даним податковим повідомленням-рішенням в частині застосування штрафу у сумі 67040,42 грн та вважаючи, що таке рішення повинно бути скасоване, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України.

За приписами пункту 21.1 статті 21 ПК України посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема, дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень.

Функції, які виконують контролюючі органи, визначені статтею 19-1 ПК України. Зокрема, згідно з підпунктами 19-1.1.1, 19-1.1.2 пункту 19.1-1 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Відповідно до підпунктів 20.1.4, 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (підпункт 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 ПК України).

Пунктом 76.1 статті 76 ПК України передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Аналіз зазначених норм ПК України свідчить, що на момент проведення перевірки предметом камеральної перевірки, окрім питань правильності оформлення податкових декларацій, можуть бути і інші питання, такі як своєчасність реєстрації податкових накладних у ЄРПН.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 14 січня 2020 року у справі №820/925/17 та відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України підлягають врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Тобто, об`єктом (предметом) камеральної перевірки за приписами підпункту 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 ПК України є серед іншого своєчасність реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Виявлення контролюючим органом цього порушення не потребує наявності будь-яких документів платника податку або необхідності витребувати такі в останнього, достатніми є дані податкових декларацій, дані системи електронного адміністрування ПДВ та дані ЄРПН. Саме аналізуючи дані цього реєстру у ході проведення камеральної перевірки встановлено порушення ДП «Агрофірма Луга-Нова» ПП «Універсам» граничних термінів реєстрації податкових накладних за листопад-грудень 2019 року, що і стало підставою для накладення штрафу.

Відтак, суд вважає помилковим висновок позивача про порушення предметності камеральної перевірки, за результатами якої оформлено акт від 15 січня 2020 року №1138/03-20-56-04/3197987.

Згідно з пунктом 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Відповідно до пункту 1 Положення про ГУ ДПС у Волинській області, затвердженого наказом ДПС України від 12 липня 2019 року №14, ГУ ДПС у Волинській області є територіальним органом ДПС України, який підпорядковується ДПС України. ГУ ДПС у Волинській області є контролюючим органом (органом доходів і зборів). У складі ГУ ДПС у Волинській області на правах відокремлених підрозділів утворюються управління, до складу яких входять державні податкові інспекції (а.с.48-52). Наказом ГУ ДПС у Волинській області від 13 вересня 2019 року №202 затверджено Положення про управління, утворені на правах відокремленого підрозділу ГУ ДПС у Волинській області. Пунктом 1.1 розділу І Положення про Нововолинське управління ГУ ДПС у Волинській області визначено, що Нововолинське управління є відокремленим структурним підрозділом ГУ ДПС у Волинській області. У розділі ІІ вказаного Положення наведено основні завдання і функції Нововолинського управління ГУ ДПС у Волинській області. Так підпунктом 2.1.25 пункту 2.1, серед інших завдань покладених на Управління, зазначено проведення камеральних перевірок, у тому числі електронних камеральних перевірок юридичних осіб податкової звітності, що кореспондується з нормами підпункту 2.2.63.1 пункту 2.2.63 (організація проведення камеральних перевірок юридичних осіб) (а.с.34-47).

З огляду на викладене помилковим є твердження позивача про те, що при проведенні камеральної перевірки Нововолинським управлінням ГУ ДПС у Волинській області порушено положення статей 19-1, 19-3 ПК України.

Надаючи оцінку висновкам акта перевірки, які стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, суд зазначає, що пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено обов`язок платника податку на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

За умовами, визначеними пунктом 201.10 статті 201 ПК України, підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

При цьому суд зауважує, що відповідно до пунктів 109.1, 109.2 статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Наведене спростовує доводи позивача про те, що оскільки платник ПДВ не здійснює реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, то він не може бути притягнутий до відповідальності за несвоєчасну реєстрацію таких податкових накладних.

Камеральною перевіркою встановлено факт реєстрації податкової накладної від 15 листопада 2019 року №33 лише 11 грудня 2019 року, хоч відповідно до пункту 201.10 ПК України в ДП «Агрофірма Луга-Нова» ПП «Універсам» був обов`язок скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН до 30 листопада 2019 року включно. Суд пропонував позивачу в ухвалі від 24 березня 2020 року про відкриття провадження надати докази реєстрації цієї податкової накладної. Однак позивач таких доказів суду не надав, тим самим не спростував висновки акта перевірки та не довів, що вчинив усі залежні від нього дії на виконання встановленого пунктом 201.10 статті 201 ПК України обов`язку щодо своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, для реєстрації в ЄРПН податкової накладної від 15 листопада 2019 року №33. Наведене дає підстави для висновку про наявність підстав згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України для відповідальності позивача як платника податків шляхом застосування контролюючим органом штрафу у розмірі 10 відсотків суми ПДВ, зазначеної в податковій накладній, зареєстрованій в ЄРПН з порушенням граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу.

Перевіряючи доводи позивача стосовно строків прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, суд зазначає про таке.

Пунктом 76.2 статті 76 ПК України визначено, що порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Пунктом 86.7 статті 86 ПК України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Таким чином, законодавством передбачено обов`язок контролюючого органу складати акт перевірки за результатами проведення камеральної перевірки у разі встановлення порушень і надсилати або вручати його платнику податків, а також право платника податків подавати заперечення на такий акт перевірки, при розгляді контролюючим органом яких платник податку має право брати участь та з урахуванням результатів розгляду яких керівником контролюючого органу (або його заступником) приймається рішення про визначення грошових зобов`язань.

З урахуванням вимог пункту 86.8 статті 86 ПК України саме протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 ПК України, керівник контролюючого органу (або його заступник) приймає податкове повідомлення-рішення, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, акт перевірки від 15 січня 2020 року №1138/03-20-56-04/3197987 отримано позивачем 30 січня 2020 року, а спірне податкове повідомлення-рішення №0013585604 прийняте 12 лютого 2020 року.

Наведене свідчить, що відповідачем не дотримано строку прийняття податкового повідомлення-рішення. Разом з тим, факт порушення вказаних процедурних строків необхідно оцінювати з урахуванням того, чи мало місце при цьому порушення прав платника податків. Суд звертає увагу, що позивачем не надано доказів того, що підприємство скористалося своїм правом надати заперечення на акт перевірки. При цьому податкове повідомлення-рішення було йому надіслане 18 лютого 2020 року (а.с.11). З цього слідує, що контролюючим органом не звужено суб`єктивне право позивача подавати заперечення, брати участь у їх розгляді та аргументовано доводи відсутність складу виявленого порушення та підстав для відповідальності, яким підприємство не виявило бажання скористатися. Надання платнику податків такого права має на меті не допустити притягнення платника податків до відповідальності без урахування усіх обставин, що можуть вплинути на прийняття контролюючим органом рішення, особливо тих, які виключають відповідальність такого платника.

У свою чергу, позивачем не спростовано самого факту вчинення податкового правопорушення, який встановлений актом перевірки, що був покладений в основу застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій. Відтак, відсутні підстави вважати, що податкове повідомлення-рішення у частині, у якій оскаржує позивач, є безпідставним, необґрунтованим, нерозсудливим, упередженим чи непропорційним (таким, що не враховує необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав платника податків та цілями, на досягнення яких було спрямоване це рішення).

Крім того, варто зазначити, що позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення від 12 лютого 2020 року №0013585604 лише в частині застосування штрафних санкцій у сумі 67040,42 грн; в решті підстави прийняття податкового повідомлення-рішення про застосування штрафу у сумі 149550,99 грн за несвоєчасну реєстрацію 42 податкових накладних у межах цього позову ним не оспорюється.

Відтак, з огляду на встановлені судом фактичні обставини та оцінку аргументів учасників справи суд дійшов висновку, позовні вимоги ДП «Агрофірма Луга-Нова» ПП «Універсам» є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову, то судові витрати не підлягають відшкодуванню позивачу.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Дочірнього підприємства «Агрофірма Луга Нова» Приватного підприємства «Універсам» (45326, Волинська область, Іваничівський район, село Мишів, ідентифікаційний код юридичної особи 31979873) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 43143484) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк на апеляційне оскарження, визначений статтею 295 цього Кодексу, продовжується на строк дії такого карантину.

Суддя Ж.В. Каленюк