Ухвала суду № 89539235, 01.06.2020, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

п р о в і д м о в у у в і д к р и т т і п р о в а д ж е н н я у с п р а в і

м.Чернівці

01 червня 2020 року Справа № 926/1127/20

Суддя Гушилик С.М. розглянувши позовну заяву за вх.№1127 від 28.05.2020 року

За позовом Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1 Д)

До Фізичної особи Мельничук Анжели Миколаївни ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 )

Про стягнення заборгованості за договором від 16.04.2019 року в розмірі 51596,35 грн.

В С Т А Н О В И В :

Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Фізичної особи Мельничук Анжели Миколаївни про стягнення заборгованості за договором від 16.04.2019 року в розмірі 51596,35 грн., з яких: 45733,42 грн. - заборгованість за кредитом, 5161,57 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 686,01 грн - заборгованість по комісії за користування кредитом, 15,35 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

28.05.2020 року відділом документального забезпечення та аналітичної роботи суду зареєстровано матеріали позовної заяви за вх.№1127.

Витягом з протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 28.05.2020 року позовну заяву передано судді Гушилик С.М. та присвоєно номер справи №926/1127/20.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, проаналізувавши приписи чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Частиною 3 статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Статтею 1 ГПК України унормовано, що Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Відповідно до статті 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

При цьому, згідно з ч. 1, 3 ст. 45 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права та охоронюваного законом інтересу.

Статтею 20 Господарського процесуального кодексу України визначено особливості предметної та суб`єктної юрисдикції господарських судів, якими уточнено коло спорів, що розглядаються господарськими судами, та встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

Частиною 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України установлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Цивільного кодексу України людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.

У статті 25 Цивільного кодексу України передбачено, що здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. За правилами частин другої та четвертої цієї статті цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті.

У статті 26 Цивільного кодексу України вказано, що всі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

З наведених норм законодавства вбачається, що кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (ст. 42 Конституції України). Це право закріплено й у статті 50 Цивільного кодексу України, відповідно до якої право на здійснення підприємницької діяльності, не забороненої законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Тобто фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус «фізична особа - підприємець» сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.

Відповідно до витягу з ЄДРПОУ Мельничук Анжела Миколаївна, яка визначена позивачем була зареєстрована, як фізична особа-підприємець 30.11.2017 року та 28.03.2020 року проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем Мельничук Анжелою Миколаївною, про що державним реєстратором внесено відповідний запис.

Позивач зазначає, що договір від 16.04.2019 року був укладений між Банком та Фізичною особою-підприємцем Мельничук Анжелою Миколаївною шляхом підписання заяви про надання кредиту за послугою "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи - підприємця "Підприємницький" та встановлено кредитний ліміт на рахунок НОМЕР_2 на умовах, які зазначені в заяві.

Як підтвердження отримання відповідачем кредитних коштів та наявності заборгованості за кредитом позивач до позовної заяви додав:

- заяву Мельничук А.М. від 16.04.2019 року, у якій зазначено, що підписавши цю заяву, клієнт приєднується і погоджується із умовами, викладеними в Умовах та Правилах надання банківських послуги «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи - підприємця «Підприємницький», що розміщені на офіційному сайті АТ КБ «ПриватБанк» у мережі інтернет за адресою http://privatbank.ua/terms. У цій заяві міститься відмітка, що клієнтом накладено електронний цифровий підпис у системі Приват24 (16.04.2019р.);

- витяг з "Умов та правил надання банківських послуг";

- довідку про розміри встановлених кредитних лімітів, надана клієнту - Мельничук А.М ;

- розрахунок заборгованості за договором №б/н від 16.04.2019 року, укладеного між Приватбанком та клієнтом - Мельничук А.М ;

- виписки з рахунку Мельничук А.М.

Згідно з ч. 1 ст. 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Наявність статусу підприємця не свідчить про те, що з моменту державної реєстрації фізичної особи-підприємця така особа виступає як підприємець у всіх правовідносинах (висновки Великої Палати Верховного Суду, сформульовані у постановах від 14.03 2018 року у справі № 2-7615/10, 05.06.2018 року у справі №522/7909/16-ц, від 20.06.2018 року у справі № 216/181/16-ц).

Зобов`язання майнового характеру, що виникають між суб`єктами господарювання та негосподарюючими суб`єктами-громадянами, не є господарськими та регулюються іншими актами законодавства (ч. 3 ст. 175 ГК України).

Як вбачається з наданих банком заяви від 16.04.2019 року та довідки про розміри встановлених кредитного ліміту, жодних відомостей про те, що Мельничук А.М підписала таку заяву як фізична особа-підприємець, і що кредитні ліміти встановлювались на поточний рахунок Мельничук А.М. як фізичної особи-підприємця, вказані документи не містять.

Позивач також не надав обґрунтувань і доказів отримання від банку на виконання договору від 16.04.2019 року та використання відповідачем отриманих кредитних коштів саме для здійснення ним підприємницької діяльності як фізичною особою - підприємцем.

При цьому згадка в Умовах та правилах надання банківських послуг норм Господарського кодексу України не може свідчити про те, що договір від 16.04.2019 року є господарським.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої палати Верховного Суду від 22.08.2018 року у справі № 401/3856/16-ц.

Так само не може свідчити про те, що договір від 16.04.2019 року є господарським, саме лише зазначення у поданих банком виписках інформації про наявність у Мельничук А.М статусу ФОП.

Великою Палатою Верховного Суду вже неодноразово висловлені висновки, зокрема, в її постановах від 19.06.2019 року у справі №904/4713/18, від 06.06.2018 року у справі №910/16713/15, від 27.06.2018 року у справі № 749/230/15-ц про те, що самі лише посилання позивача про участь відповідача у спірних взаємовідносинах саме як фізичної особи - підприємця, а відповідний спір є таким, що виник між суб`єктами господарювання, не можуть бути підставою для розгляду цього спору господарськими судами. Факт здійснення відповідачем господарської, зокрема підприємницької, діяльності як фізичною особою-підприємцем має бути підтверджений матеріалами справи.

Натомість, належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідний спір є таким, що виник між суб`єктами господарювання, матеріали позову не містять.

Суд не бере до уваги посилання позивача на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 13.02.2019 року справі №910/8729/18 з огляду на наступне.

По-перше, обставини у цих справах є різними. Так, у справі №910/8729/18 предметом спору було визнання недійсним договору про виконання робіт та надання послуг, укладеного між банком, як замовником, та фізичною особою - підприємцем, як виконавцем таких робіт.

По-друге, матеріали справи №910/8729/18 містили підтвердження (належні та допустимі докази) правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору.

За наведених обставин у їх сукупності суд дійшов висновку, що предметом позову в цій справі є стягнення заборгованості за договором від 16.04.2019 року з позичальника як з фізичної особи, так як на момент укладання такого договору Мельничук А.М. немала статуту фізичної особи - підприємця, що підтверджено витягом з ЄДРПОУ, а тому такий приватноправовий спір за суб`єктним складом сторін підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

За приписами ч. 3, 4 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу.

До ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Копія позовної заяви залишається в суді.

Згідно з ч. 6 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України позивачу роз`яснюється, що цей спір має вирішуватися за правилами цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1 Д) до Фізичної особи Мельничук Анжели Миколаївни ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про стягнення заборгованості за договором від 16.04.2019 року в розмірі 51596,35 грн.

Роз`яснити заявнику, що позовні вимоги підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Повернути позовну заяву та додані до неї документи заявнику.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у відповідності до п.7 ч.1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням п.4 розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Суддя С.М Гушилик