Ухвала суду № 89539032, 26.05.2020, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

м. Суми

26.05.2020 Справа № 920/1/19Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А. за участю секретаря судового засідання Галашан І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області скаргу від 03.10.2019 № 18-7/884 (вх. № 3114(с) від 05.10.2019) Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» на рішення та дії приватного виконавця та матеріали справи № 920/1/19

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001, код 20077720, email: ngu@naftogaz.com),

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» (вул. Горького, 58, м. Суми, 40004, код ЄДРПОУ 05747991, email: info@snpo.ua),

про стягнення 33617,91 грн заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу № 214/14-ПР від 31.01.2014,

за участю представників учасників справи:

позивача: не з`явився,

відповідача: не з`явився,

держаного виконавця: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Сумської області (суддя Коваленко О.В.) від 07.02.2019 у справі № 920/1/19 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2019 у справі № 920/1/19 задоволено апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», скасовано рішення Господарського суду Сумської області (суддя Коваленко О.В.) від 07.02.2019 у справі № 920/1/19 та прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю.

27.05.2019 на примусове виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2019 у справі № 920/1/19 Господарським судом Сумської області видано відповідний наказ.

Згідно з витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями сформовано новий склад суду: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Джепа Юлія Артурівна.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 26.09.2019 у справі № 920/1/19 задоволено скаргу № 18-7/761 від 23.08.2019 Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» на рішення та дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Пилипчука В.Г.

03.10.2019 від Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» до суду надійшла скарга від 03.10.2019 № 18-7/884 на рішення та дії приватного виконавця, відповідно якої скаржник просить суд: визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука Віталія Григоровича з винесення постанови від 19.09.2019 у виконавчому провадженні ВП № 59687222 про накладення арешту на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» МФО 337568 Акціонерному товариству «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» (ідентифікаційний код 05747991) та призначений для виплати заробітної плати найманим працівникам; зняти накладений при примусовому виконанні виконавчого провадження ВП № 59687222 арешт з грошових коштів, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» (ідентифікаційний код 05747991), відкритому в Публічному акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» виходячи за витрат на виплату заробітної плати найманим працівникам у розмірі 1262 тисячі гривень на місяць; визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука Віталія Григоровича з винесення постанови від 19.09.2019 у виконавчому провадженні ВП № 59687222 в частині арешту коштів Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» (ідентифікаційний код 05747991), які знаходяться на рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в Акціонерному товаристві «Перший Український міжнародний банк», призначеному для виплати заробітної плати; зняти накладений при примусовому виконанні виконавчого провадження ВП № 59687222 арешт з грошових коштів, що містяться на рахунку № НОМЕР_2 Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» (ідентифікаційний код 05747991), відкритому в Акціонерному товаристві «Перший Український міжнародний банк», виходячи за витрат на виплату заробітної плати найманим працівникам у розмірі 29600 тисяч гривень на місяць.

В обгрунтування вищезазначеної скарги боржник зазначає, що рахунок № НОМЕР_2 , відкритий Акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк», та рахунок № НОМЕР_1 , відкритий Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України», призначені для виплати заробітної плати працівникам боржника, а тому, у відповідності до вимог статей 18, 25 Закону України «Про виконавче провадження», статті 43 Конституції України, статей 95, 115 Кодексу Законів про працю України, статей 15, 24 Закону України «Про оплату праці» та статті 10 Конвенції про захист заробітної плати № 95 від 01.07.1949, ратифікованої Україною 04.08.1961, на них не може бути накладений арешт (у межах витрат на заробітну плату).

Також боржник зазначає, що та обставина, що вищезазначені рахунки призначені для виплати заробітної плати, та що на грошові кошти, які розміщені на них, заборонено накладати арешт, встановлено рішеннями Сумського окружного адміністративного суду в аналогічних справах, що набрали законної сили, а саме: від 19.07.2019 у справі № 480/2491/19, від 19.07.2019 у справі № 480/2444/19, від 19.07.2019 у справі № 480/2492/19, від 05.08.2019 у справі № 480/2497/19, від 06.08.2019 у справі № 480/2878/19 та від 06.08.2019 у справі № 480/2877/19.

А тому, враховуючи наведене, скаржник вважає постанову від 19.09.2019 у виконавчому провадженні ВП № 59687222 частково протиправною, а дії державного виконавця неправомірними.

Ухвалою Господарського суду від 07.10.2019 у справі № 920/1/19 скаргу Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» від 03.10.2019 №18-7/884 на рішення та дії приватного виконавця у справі № 920/1/19 було прийнято до розгляду та призначено розгляд зазначеної скарги в судове засідання на 15.10.2019, 10:00.

15.10.2019 від стягувача до суду засобами електронного зв`язку надійшли письмові заперечення на скаргу боржника, де останній заперечує проти задоволення скарги боржника посилаючись на те, що Законом України «Про виконавче провадження» не заборонено накладати арешт на рахунки, відкриті для виплати заробітної плати, лікарняних та інших видів державного соціального забезпечення, а також для розрахунків із постачальниками матеріалів і послуг, необхідних для підтримки газопроводів у робочому стані та інших операцій.

Ухвалою Господарського суду від 15.10.2019 у справі № 920/1/19 розгляд скарги Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» від 03.10.2019 №18-7/884 на рішення та дії приватного виконавця у справі № 920/1/19 відкладено на 29.10.2019, 10:00.

15.10.2019 позивач подав апеляційну скаргу від 10.10.2019 № 39/3-503-19 на ухвалу Господарського суду Сумської області від 26.09.2019 у справі № 920/1/19.

15.10.2019 приватний виконавець також подав апеляційну скаргу від 11.10.2019 № б/н на ухвалу Господарського суду Сумської області від 26.09.2019 № 920/1/19.

Ухвалою Господарського суду від 18.10.2019 провадження у справі № 920/1/19 зупинено, а матеріали справи направлено Північному апеляційному господарському суду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2019 апеляційні скарги АТ «Нафтогаз» та приватного виконавця Пилипчука В.Г. задоволено, а ухвалу Господарського суду Сумської області від 26.09.2019 скасовано. Стягнуто з Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» на користь приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука Віталія Григоровича витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня) 00 грн. А також стягнуто з Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня) 00 грн. Видачу наказів доручено Господарському суду Сумської області.

27.01.2020 матеріали справи повернуті до Господарського суду Сумської області.

27.01.2020 Господарським судом Сумської області видано відповідні судові накази.

23.12.2019 від стягувача до суду надійшли письмові заперечення на скаргу боржника, де останній заперечує проти задоволення скарги боржника, посилаючись на те, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття арешту з усього майна (коштів) боржника або частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. Як вбачається з матеріалів справи, банками не повідомлено приватного виконавця про спеціальний режим використання вищевказаних рахунків та не відмовлено у накладенні арешту на кошти боржника. Зазначене також не спростовується, як вказує стягувач, доданим боржником до скарги договором банківського рахунку від 04.06.2019, укладеним між АТ «ПУМБ» і ПАТ «Сумське НВО», а лише підтверджує відкриття поточного рахунку на загальних підставах. При цьому лист скаржника від 03.06.2019 № 25-2/256 голові правління АТ «ПУМБ» з проханням відкрити підприємству рахунки виключно для виплати заробітної плати та прирівняних до неї платежів не можна пов`язувати зі згаданим правочином, оскільки він не був врахований (реалізований) під час укладення згаданого договору від 04.06.2019.

Таким чином, на думку стягувача, скаржником не доведено, що вказані рахунки використовуються для виплати заробітної плати та сплати податків.

Посилаючись на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 у справі № 920/205/18 та правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 13.03.2019 у справі № 344/8982/17, стягувач зазначає, що посилання скаржника на рішення Сумського окружного адміністративного суду, щодо заборони накладати арешт на рахунки, призначені для виплати заробітної плати відхилені судом апеляційної інстанції з огляду на те, що згідно Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затверджених постановою Національного банку України від 17.06.2004 № 280, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, рахунками зі спеціальним режимом використання є балансові рахунки 2604 «Цільові кошти на вимогу суб`єктів господарювання». В той час, як рахунки 2600, які відкриті боржником та на які накладено арешт приватним виконавцем, призначені для зберігання коштів і здійснення будь-яких розрахунково-касових операцій, в тому числі виплати заробітної плати, та навіть у разі виплати з цих рахунків заробітної плати, не мають спеціального статусу. Відкриття для виплати заробітної плати окремого поточного рахунку зі спеціальним режимом використання не передбачено чинним законодавством України.

Крім наведеного, стягувач звертає увагу суду, що станом на момент розгляду судом цієї скарги, рішення суду у даній справи боржником не виконане.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 05.02.2020 провадження у справі № 920/1/19 поновлено і призначено розгляд скарги від 03.10.2019 № 18-7/884 Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» на рішення та дії приватного виконавця в судове засідання на 13.02.2020, 10:00.

10.02.2020 до Господарського суду Сумської області надійшов лист Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2020 № 920/1/19/181/20, відповідно до якого витребувано матеріали справи № 920/1/19 для подальшого скерування разом із касаційною скаргою до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

10.02.2020 ухвалою Господарського суду Сумської області зупинено провадження у справі № 920/1/19 у зв`язку із необхідністю направлення матеріалів справи до суду апеляційної інстанції для подальшого скерування справи № 920/1/19 разом із касаційною скаргою до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 04.03.2020 у справі № 920/1/19 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2019 у зазначеній справі.

30.03.2020 до Господарського суду Сумської області повернуто матеріали справи № 920/1/19.

Враховуючи факт перебування судді Джепи Ю.А. у відпустці з 23.03.2020 по 03.04.2020 та положення частини тринадцятої статті 32 ГПК України, ухвалою від 08.04.2020 судом постановлено поновити провадження у справі № 920/1/19 стосовно розгляду скарги від 03.10.2019 № 18-7/884 Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» на рішення та дії приватного виконавця та призначити зазначену скаргу до розгляду в судовому засіданні на 16.04.2020, 10:00 з повідомленням (викликом) учасників справи.

Ухвалою від 16.04.2020 у справі № 920/1/19 судом постановлено відкласти розгляд скарги від 03.10.2019 № 18-7/884 Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» на рішення та дії приватного виконавця та призначити зазначену скаргу до розгляду в судовому засіданні на 29.04.2020, 10:30 з повідомленням (викликом) учасників справи та запропоновано учасникам судового розгляду подати письмові пояснення в обгрунтування своє позиції щодо скарги боржника на даний час.

27.04.2020 від представника стягувача до суду надійшли письмові пояснення від 27.04.2020 б/н (вх. № 341//20), де останній зазначає, що підтримує свою позицію щодо скарги відповідача, викладену у запереченнях та доповненнях до заперечень та просить суд відмовити у задоволенні вищезазначеної скарги відповідача.

29.04.2020 розгляд зазначеної справи не відбувся у зв`язку з відпусткою судді Джепи Ю.А., що унеможливлювало розгляд справи, однак не було підставою для проведення повторного автоматизованого розподілу справи.

Враховуючи факт виходу судді Джепи Ю.А. з відпустки та положення частини тринадцятої статті 32 Господарського процесуального кодексу України, судом ухвалою від 05.05.2020 призначено справу № 920/1/19 до розгляду в судовому засіданні на 26.05.2020, 12:30 з повідомленням учасників справи.

Представники учасників справи та приватний виконавець у судове засідання 26.05.2020, 12:30, не з`явилися, про дату час та місце судового слухання справи повідомлені судом.

Зокрема, 25.05.2020 до суду від представника боржника - Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» надійшло клопотання від 25.05.2020 б/н (вх. № 1810к від 25.05.2020) про відкладення розгляду справи, призначеної на 26.05.2020, 10:00, в якому у зв`язку з запровадженням карантину, просить суд відкласти розгляд даної справи на іншу дату після закінчення карантину, що свідчить про обізнаність заявника (боржника) про дату час та місце судового розгляду його скарги.

Проте суд відмовляє в задоволенні вищезазначеного клопотання представника Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» про відкладення розгляду справи у зв`язку з запровадженням карантину, виходячи з наступного.

По-перше, відповідно до положень ч.2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу україни неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

По-друге, починаючи з 11.05.2020, урядом значно послаблені карантинні заходи, в тому числі щодо роботи підприємств, установ та організацій, осіб, які здійснюють індивідуальну діяльність, зокрема адвокатів, міського транспортного сполучення та кількості осіб, які можуть перебувати у приміщенні.

По-трете, учасники провадженя у разі об`єктивної неможливості з`явитись до суду, не позбавлені можливості скористатись визначеним статтею 197 ГПК України правом взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису, або викласти свої промови щодо позиції в справі письмово, якщо розгляд скарги, на думку учасника справи, є можливим без його участі.

Суд, розглянувши матеріали скарги боржника, матеріали справи та заперечення стягувача дійшов висновку про відмову в задоволенні вищезазначеної скарги з огляду на наступне.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Пилипчуком В.Г. про відкриття виконавчого провадження від 31.07.2019 ВП № 59687222 відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Сумської області від 07.05.2019, виданого у справі № 920/1/19.

19.09.2019 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Пилипчуком В.Г. винесена постанова про арешт коштів боржника ВП № 5968722. та накладено арешт на грошові кошти боржника на всіх рахунках, відкритих Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України», Акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк» та інших (в тому числі, що знаходяться у філіях, відокремлених підрозділах фінансових установ) Акціонерному товариству «Сумське МНВО», а саме: рахунок № НОМЕР_2 , відкритий Акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк», та рахунок № НОМЕР_1 , відкритий Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України».

Скаржник вважає, що оскільки зазначені рахунки призначені для здійснення розрахунків по заробітній платі, та на них поширюються гарантії, встановлені Конвенцією про захист заробітної плати № 95, положеннями яких прямо заборонено накладати арешт та звертати стягнення на майно (грошові кошти на рахунку), тому, на думку боржника, дії приватного виконавця щодо арешту грошових коштів на рахунках боржника є незаконними.

Згідно з частиною першою статті 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Питання, що виникають на стадії виконання рішень, винесених господарським судом, вирішуються в порядку, передбаченому нормами ГПК України та Законом України «Про виконавче провадження».

Спеціальним нормативним актом з питань виконання судового рішення є Закон України «Про виконавче провадження», яким врегульовані питання щодо порядку, умов та підстав здійснення виконавчого провадження з примусового виконання рішень.

Поряд з цим, Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначає основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус.

Відповідно до частин другої, четвертої статті 24 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України. Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - сукупність дій, що спрямованих на примусове виконання рішень, які проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами.

При цьому за змістом статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами, звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника, вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні, заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем, інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до пункту 7 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема, на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відповідно до частин другої, четвертої статті 24 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України. Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника врегульований розділом 7 Закону України «Про виконавче провадження».

Звернення стягнення на майно боржника відповідно до статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статей 191 та 261 Закону України «Про теплопостачання», статті 151 Закону України «Про електроенергетику», та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

Відповідно до статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані падати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувана. Виконавець може звернути стягнений на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Частиною сьомою статті 26 згаданого Закону визначено, що у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

Згідно з частиною другою статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Частиною п`ятою статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

Відповідно до пункту 14 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 492 від 12.11.2003, за поточними рахунками, що відкриваються банками клієнтам-резидентам у національній валюті, здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Згідно зі статтею 43 Конституції України, статтями 1, 24 Закону України «Про оплату праці», статтями 97, 115 Кодексу законів про працю України держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені у залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівникам здійснюється у першочерговому порядку.

Відповідно до частини першої статті 2, частини другої статті 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 № 95, яка ратифікована Україною 04.08.1961, визначено, що дана Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї. Заробітна плата в розумінні поняття «власності» є майном, на захист якого в тому числі стає стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Принципи, закріплені в статтях 3 та 43 Конституції України, також знаходять своє вираження в положеннях статей 97, 115 Кодексу законів про працю України, статтях 15, 22, 24 Закону України «Про працю». Зазначені норми в сукупності свідчать про те, що держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю.

Отже, виплата підприємством працівникам заробітної плати має пріоритет перед погашенням заборгованості іншим кредиторам підприємства. Накладення ж арешту на рахунок боржника, який призначений для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, унеможливлює своєчасне здійснення таких виплат, що невідворотно призводить до порушення конституційних прав громадян, які працюють на підприємстві відповідача, на оплату праці.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

У той же час факт належності відповідного банківського рахунку до рахунку із спеціальним режимом використання, який призначений, зокрема для виплати заробітної плати, повинен бути підтверджений належними та допустимим доказами в розумінні статей 76-77 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, банками не повідомлено приватного виконавця про спеціальний режим використання вищевказаних рахунків та не відмовлено у накладенні арешту на кошти боржника.

Зазначене також не спростовується доданими до скарги договорами банківського рахунку № 251 від 10.11.2015, укладеним між АТ «Ощадбанк» і ПАТ ПАТ «Сумське НВО» та договором № 261229841 від 04.06.2019, укладеним між AT «ПУМБ» і ПАТ «Сумське НВО», а лише підтверджує відкриття поточного рахунку на загальних підставах.

При цьому лист скаржника від 03.06.2019 №25-2/256 голові Правління АТ «ПУМБ» з проханням відкрити підприємству рахунки виключно для виплати заробітної плати та прирівняних до неї платежів не можна пов`язувати зі згаданим правочином, оскільки він не був врахований (реалізований) під час укладення згаданого договору від 04.06.2019.

Скаржником не доведено, що вказані рахунки використовуються лише для виплати заробітної плати та сплати податків.

За вказаних обставин суд не враховує висновки, на застосуванні яких наполягає АТ «Сумське НВО», викладені у постанові Верховного Суду від 13.04.2018 у справі №7/169.

Посилання скаржника в скарзі на рішення Сумського окружного адміністративного суду щодо заборони накладати арешт на рахунки, призначені для виплати заробітної плати відхиляються судом з огляду на те, що згідно Планів рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування Планів рахунків бухгалтерського обліку банків України, затверджених постановою Національного банку України від 17.06.2004 № 280, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, рахунками зі спеціальним режимом використання є балансові рахунки 2604 «Цільові кошти на вимогу суб`єктів господарювання».

В той час, як рахунки 2600, які відкриті боржником та на які накладено арешт приватним виконавцем, призначені для зберігання коштів і здійснення будь-яких розрахунково-касових операцій, в тому числі виплати заробітної плати, та навіть у разі виплати з цих рахунків заробітної плати, не мають спеціального статусу. Відкриття для виплати заробітної плати окремого поточного рахунку зі спеціальним режимом використання не передбачено чинним законодавством України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 344/8982/17.

Враховуючи те, що скаржником не доведено в розумінні статей 77, 78 ГПК України, що зазначені рахунки є рахунками із спеціальним режимом використання, а не є поточними, призначеними для зберігання коштів та здійснення будь-яких розрахунково-касових операцій, в тому числі для виплати заробітної плати, суд дійшов висновку, про відмову у задоволенні скарги.

Суд вважає за необхідне зазначити, що у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Глоба проти України" no. 15729/07, від 05.07.2012 Європейський суд з прав людини повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також ЄСПЛ зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що скаржником не доведено наявності у діях приватного виконавця порушень норм закону, тому скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 233, 234, 235, 255, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні скарги від 03.10.2019 № 18-7/884 (вх. № 3114(с) від 05.10.2019) Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» на рішення та дії приватного виконавця відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту складення та підписання суддею її повного тексту - 01 червня 2020 року.

3. Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строки та в порядку, встановлені статтями 253-259 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п.4 Прикінцевих положень цього Кодексу стосовно того, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки на апеляційне оскарження, визначені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України, продовжуються на строк дії такого карантину.

4. Копію ухвали надіслати сторонам у справі та приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Пилипчуку В.Г.

Суддя Ю.А. Джепа