Рішення № 89538975, 26.05.2020, Господарський суд Рівненської області

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/159/20

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Торчинюка В.Г., за участі секретаря судового засідання Фесюка О.В. розглянувши матеріали справи

за позовом: Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"

про стягнення штрафних санкцій в сумі 149 493 грн. 76 коп.

В засіданні приймали участь:

від позивача: Єфіменко О. М., довіреність № 977-08 від 29.07.19 року;

від відповідача: Кушнір О. С., довіреність № 03-05/563 від 25.02.20 року.

Описова частина:

В лютому 2020 року Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради звернулося у Господарський суд Рівненської області із позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" про стягнення штрафних санкцій в сумі 147 281 грн. 00 коп.

Свої позовні вимоги Управління обґрунтовує неналежним виконанням умов договір оренди укладеними між позивачем та відповідачем, в результаті невчасного розрахунку за орендоване майно, позивач покликаючись на умови договорів та норми чинного законодавства, нарахував відповідачу штрафні санкції, просить суд задоволити позов.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 25 лютого 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/159/20, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначити на 24 березня 2020 року.

17 березня 2020 року на адресу суду від позивача надійшла заява, в якій останній просить суд збільшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача на свою користь 149 493 грн. 76 коп., заяву обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином виконав зобов`язання за спірними договорами за січень 2020 року, відтак позивач скористався своїм правом та нарахував пеню за договорами за січень 2020 року.

Розглянувши заяву позивача про збільшення позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Оскільки заява позивача про збільшення розміру позовних вимог, подана у відповідності до норм ГПК України, відтак суд її задовольняє, а тому має місце нова ціна позову - 149 493 грн. 76 коп.

24 березня 2020 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позову в повному обсязі, вказує на безпідставність позову та поважність причин невчасної сплати орендних платежів.

Ухвалою суду від 24 березня 2020 року відкладено розгляд справи по суті на 07 квітня 2020 року.

03 квітня 2020 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від позивача надійшла заява про долучення документів до справи, в додатках до якої позивачем надані рахунки на оплату орендних платежів.

21 квітня 2020 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від відповідача надійшли пояснення по справі, в яких останній зазначає про безпідставність позову.

Ухвалою суду від 21 квітня 2020 року відкладено розгляд справи по суті на 19 травня 2020 року.

У судовому засіданні 19 травня 2020 року оголошено перерву по справі до 26 травня 2020 року.

У судовому засіданні 26 травня 2020 року позивач просив суд позов задоволити в повному обсязі, відповідач заперечив проти позову з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, з`ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.

Мотивувальна частина:

28 жовтня 2013 року між Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради (Орендодавець), Комунальним підприємством "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради (Балансоутримувач) та ТОВ "Рівнетеплоенерго" (Орендар) (в новій редакції згідно додаткової угоди про внесення змін до договору оренди споруд та індивідуально визначеного майна від 29.10.2009) в орендне користування ТОВ "Рівнетеплоенерго" передано споруди (передавальні пристрої) для розміщення підприємства житлово-комунальної галузі, що надає комунальні послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання.

За умовами п. 3.1. договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (із змінами), Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що є власністю територіальної громади міста Рівного, затвердженої рішенням Рівненської міської ради від 06 жовтня 2009 №2884, рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради від 10 березня 2009 №35 "Про затвердження орендних ставок за використання нерухомого майна, що є власністю територіальної громади м. Рівного" та за результатами конкурсу і становить за базовий місяць розрахунку - серпень 2013 року 68494 грн. 76 коп. на місяць (без ПДВ).

Орендна плата щомісячно підлягає коригуванню на індекс інфляції, який визначається Міністерством статистики України. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції на попередній місяць (п.3.4 договору).

Розмір нарахованої орендної плати за період з 01 квітня 2019 року до 01 лютого 2020 року підтверджується матеріалами справи, зокрема інформацією щодо розрахунку орендної плати та рахунками на оплату.

Відповідно до п.3.3 вказаного договору Орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату до двадцятого числа поточного місяця на підставі виставлених Орендодавцем відповідних рахунків. До обов`язків Орендаря також належить вносити орендну плату своєчасно та в повному обсязі (п. 6.4 договору).

Як свідчать матеріали справи, умови договору Орендарем належним чином не виконувалися. Зокрема, орендна плата за користування спорудами (передавальними пристроями) упродовж 01 квітня 2019 - 31 грудня 2019 сплачувалися з порушенням встановлених договором строків, що підтверджується відповідними виписками по рахунку, наявними в матеріалах справи.

Згідно з п. 10.4 договору зобов`язання за даним договором повинні виконуватися належним чином відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства. За недотримання умов договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством (п. 10.1 договору).

За умовами п. 10.5 договору у випадку несвоєчасної сплати орендних платежів Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення за кожен день прострочки. Несвоєчасною сплатою є непроведення оплати з боку Орендаря з першого числа (включно) місяця, наступного за звітним.

Пеня нараховується за весь період прострочення виконання зобов`язань Орендарем щодо здійснення орендної плати (п.10.6 договору).

Окрім того, згідно з договором оренди будівель котелень, теплопунктів який укладено 29 жовтня 2009 року між УЖКГ (Орендодавець) та ТОВ "Рівнетеплоенерго" (Орендар) (із змінами від 28.12.2009, 15.02.2010, 19.10.2011, 29.11.2011, 23.02.2018), в орендне користування ТОВ "Рівнетеплоенерго" передано будівлі котелень, теплопунктів для розміщення підприємства житлово- комунальної галузі, що надає комунальні послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання.

За умовами п. 3.1. договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (із змінами), Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що є власністю територіальної громади міста Рівного, затвердженої рішенням Рівненської міської ради від 06 жовтня 2009 №2884, рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради від 10 березня 2009 №35 "Про затвердження орендних ставок за використання нерухомого майна, що є власністю територіальної громади м. Рівного" та за результатами конкурсу і становить за базовий місяць розрахунку - жовтень 2009 року в сумі 43768 грн. 96 коп. на місяць (без ПДВ).

Орендна плата щомісячно підлягає коригуванню на індекс інфляції, який визначається Міністерством статистики України (п.3.4 договору).

Розмір нарахованої орендної плати за період з 01 квітня 2019 до 01 лютого 2020 міститься в матеріалах справи, зокрема у інформації щодо розрахунку орендної плати.

Відповідно до п.3.3 вказаного договору Орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату до двадцятого числа поточного місяця на підставі виставлених Орендодавцем відповідних рахунків. До обов`язків Орендаря також належить вносити орендну плату своєчасно та в повному обсязі (п. 6.4 договору).

Як свідчать матеріали справи, умови договору Орендарем належним чином не виконувалися. Зокрема, орендна плата за користування будівлями котелень, теплопунктів упродовж 01 квітня 2019 - 31 грудня 2019 сплачувалася з порушенням встановлених договором строків, що підтверджується виписками по рахунку.

Зобов`язання за даним договором повинні виконуватися належним чином відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства (п. 10.4 договору). За недотримання умов договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством (п.10.1 договору).

Згідно з п. 10.5 договору Орендар, у випадку несвоєчасної сплати орендних платежів за даним договором, сплачує на користь Орендодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення за кожен день прострочки. Несвоєчасною сплатою є непроведення оплати з боку Орендаря з першого числа (включно) місяця, наступного за звітним. Пеня нараховується за весь період прострочення виконання зобов`язань Орендарем щодо здійснення орендної плати (п.10.6 договору)..

У зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за договорами відповідачем, Орендодавцем 08 листопада 2019 року направлено на адресу ТОВ «Рівнетеплоенерго» претензію за вих.№ 1502-08 про сплату орендної плати та пені за несвоєчасне перерахування орендної плати за користування спорудами (передавальними пристроями) на загальну суму 942 987 грн. 09 коп.

У відповіді на претензію від 28 листопада 2019 року вих№03-05/3257/3260 Орендарем повідомлено про причини несплати орендної плати, зокрема зазначено про тяжкий фінансовий стан, у зв`язку із не оплатою населенням отриманих послуг, висловлено прохання не стягувати пеню, яка станом на 01 листопада 2019 року складала 1262 грн. 60 коп.

Окрім того, Орендодавцем 08 листопада 2019 року направлено на адресу ТОВ "Рівнетеплоенерго" претензію за вих.№ 1501-08 про сплату орендної плати та пені за несвоєчасне перерахування орендної плати за користування будівлями котелень, теплопунктів в розмірі 559 088 грн. 45 коп.

У відповіді на претензію від 27 листопада 2019 року вих № 03-05/3238/3241 Орендарем повідомлено про причини несплати орендної плати, зокрема щодо неоплатою населенням за отримані послуги.

З урахуванням наведених вище обставин справи, вбачається, що відповідачем неналежно виконувалися умови договорів оренди майна, в частині повного розрахунку та у визначені строки.

Обставини, щодо прострочення орендних платежів за договором підтвердив уповноважений представник відповідача у судових засіданнях та у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ст.29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" а невиконання зобов`язань за договором оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.526 ПК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони' та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 530 ЦК України встановлено. що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України, 230 ГК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), іншими видами забезпечення встановленими договором або законом. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 6 статті 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 22.11.1996р., платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, при цьому розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня .

Відповідно до ст. 258 ЦК України та ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано та стягуються такі санкції протягом строку позовної давності в один рік, при цьому позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін відповідно до ч.1 ст.259 ЦК України.

Відповідно до статей 216,218 ГК України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій в порядку, передбаченому законодавством та договором.

Приписами статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Враховуючи зазначені вище норми права, позивач нарахував для відповідача пеню, передбачену договорами та нормами Законів, зокрема, за період з 01 квітня 2019 року по 31 грудня 2019 року в розмірі 147 281 грн., з яких пеня за договором оренди споруд (передавальних пристроїв) складає 94 513 грн. 48 коп. та пеня за договором оренди будівель котелень, теплопунктів - 52 767 грн. 52 коп.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за договорами, суд зазначає, позивач надав арифметично вірний розрахунок, із зазначенням вірних періодів та сум, на які такий розрахунок здійснювався.

За таких обставин, дослідивши усі матеріали справи в їх сукупності, заслухавши уповноважених представників сторін, дослідивши усі матеріали справи, суд вбачає, що позов є обґрунтований та підтверджений, а тому підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відтак, позов щодо стягнення з ТОВ "Рівнетеплоенерго" на користь Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради пені за несвоєчасне перерахування орендної плати в розмірі 149 493 грн. 76 коп. за період квітня 2019 року по січень 2020 року за договорами оренди споруд (передавальних пристроїв) та за договором оренди будівель котелень, теплопунктів.

Крім того, приймаючи рішення, судом враховані твердження відповідача наведені у відзиві на позовну заяву, зокрема, щодо відсутності можливості в повному обсязі відповідачем розпоряджатися коштами, які надходять на рахунки останнього, щодо систематичної несплати населенням для відповідача за отримані послуги, щодо граничних строків нарахування пені, передбачених статтею 231 ГК України.

Суд критично ставиться до зазначених вище доводів відповідача, оскільки такі є надуманими, з огляду на наступне.

Підписуючи, умови спірних договорів, згідно яких для відповідача були нараховані штрафні санкції, останній мав можливість домовитися та погодити строки розрахунків, з урахуванням особливостей своєї господарської діяльності.

Разом з тим, підписуючи спірні договори, відповідач скористався своїм правом та був вільний у виборі умов договору та контрагентів.

Однією з загальних засад цивільного законодавства згідно зі ст. 3 ЦК України є свобода договору.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 3, ст. 627 ЦК України, встановлено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відтак, суд вважає безпідставними твердження відповідача про те, що невчасна сплата населенням за отримані послуги, неможливість розпоряджатися вільно коштами які надходять на рахунки є підставою для невиконання взятих на себе зобов`язань згідно договорів.

Також, як зазначалося вище по тексту, судом було здійснено перевірку розрахунку позивача, щодо нарахування пені за договорами і встановлено, що останній є арифметично вірним та здійснений з урахуванням положень статті 231 ГК України, граничний строк нарахування пені не перевищено.

Щодо посилання відповідачем на статтю 551 ЦК України та прохання зменшити розмір пені, суд зазначає наступне.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Зазначена стаття кореспондується зі ст. 233 ГК України, яка визначає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Застосовуючи дану норму, суд зобов`язаний встановити баланс між застосованим до порушника заходом відповідальності у вигляді неустойки й оцінкою дійсного, а не покладеного розміру збитків, заподіяних у результаті конкретного правопорушення (рішення Конституційного суду України від 11.07.2013 року № 7-рп/2013).

Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до беззаперечного висновку, що суд наділений правом, а не обов`язком щодо зменшення розміру штрафних санкцій.

Відповідач, у свою чергу, не надав суду доказів, які б підтверджували наявність підстав, які передбачені нормами матеріального права для зменшення розміру пені судом, зокрема, доказів збитковості, відомостей щодо станів рахунків, тощо.

Відповідно у суду відсутні підстави для задоволення відповідного прохання відповідача про зменшення розміру пені.

Також, відповідач покликався на ту обставину, що в його діях відсутня вина, а тому у відповідності до ст. 614 ЦК України останній звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання.

У відповідності до частини 1 статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Отже, висновки відповідача є помилковими та надуманими, оскільки, як зазначалося вище, матеріалами справи підтверджено, неналежне виконання взятих на себе зобов`язань ТОВ "Рівнетеплоенерго" згідно договорів, яка передбачена договором, який підписаний відповідачем та чинним законодавством України.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, у зв`язку із задоволенням позову в повному обсязі.

За таких обставин, суд вважає за необхідне стягнути з позивача в дохід державного бюджету України недоплачену суму судового збору в розмірі 33 грн. 18 коп.

Керуючись ст.ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (33027, м. Рівне. вул. Данила Галицького, 27, ЄДРПОУ 36598008) на користь Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради (33013, м. Рівне, вул. Шевченка, 45, ЄДРПОУ 26259965) пеню в розмірі 149 493 (сто сорок дев`ять тисяч чотириста дев`яносто три) грн. 76 коп. та 2 209 (дві тисячі двісті дев`ять) грн. 22 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано 01 червня 2020 року.

Суддя В.Г. Торчинюк

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (33013, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Шевченка, 45);

3 - відповідачу рекомендованим (33027, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Данила Галицького, 27).