Рішення № 89538606, 18.05.2020, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2020 р. м. Київ Справа № 911/2854/19

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Сканія Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Датекс»

про стягнення 41 659,41 грн.

За участю секретаря судового засідання Беркут Я.О.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: Замуля С.В. (витяг № 1005468135 від 21.06.2019 року);

від відповідача: Цимбалюк С.В. (довіреність б/н від 07.08.2019 року).

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області 15.11.2019 року надійшла позовна заява б/н та б/д Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Сканія Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Датекс» про стягнення 41 385,63 грн., з яких 35 494,71 грн. основного боргу, 1 858,27 грн. 3% річних та 4 032,66 грн. інфляційних.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що на підставі Договору № SK2016-11 від 12.02.2016 року останнім було надано відповідачу передбачені договором послуги на загальну суму 35 494,71 грн., в підтвердження чого надає Акти виконаних робіт на надання послуг з технічного обслуговування та ремонту колісного транспортного засобу № SK-1800462 від 22.01.2018 року на суму 17 439,14 грн. і № SK-1800578 від 26.01.2018 року на суму 18 055,57 грн. та рахунки на оплату № SK-1800506 від 22.01.2018 року на суму 17 439,14 грн. і № SK-1800650 від 26.01.2018 року на суму 18 055,57 грн. Проте, як зазначає позивач, відповідач в порушення умов договору не оплатив надані послуги в передбачені договором строки, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.12.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/2854/19, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

27.12.2019 року відповідачем подано відзив на позов, де останній заперечує факт надання позивачем будь-яких послуг згідно спірного Договору, зазначає про те, що надані позивачем спірні Акти виконаних робіт підписані не відповідачем. Окрім того, вказує на відсутність в матеріалах справи передбачуваних договором документів, зокрема погоджених сторонами нарядів-замовлень на надання послуг, доказів погодження дорожньо-транспортного засобу, який підлягає обслуговуванню тощо, у зв`язку з чим просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

14.1.2020 року відповідачем подано заяву, в якій останній заперечує проти розгляду справи № 911/2854/19 в порядку спрощеного позовного провадження з аналогічних підстав, що викладені у відзиві на позов, та просить її розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Згідно ч. 4 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обгрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Відповідно до ч. 6 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Суд, зважаючи на необхідність з`ясування усіх фактичних обставин справи, вважає за необхідне перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

Окрім того, 08.01.2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Датекс» в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України подано клопотання про витребування у позивача доказів у справі № 911/2854/17 згідно з переліком наведеним в прохальній частині клопотання.

Відповідне клопотання було задоволено судом в частині витребування у позивача: 1) довіреності представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «ДАТЕКС», яка містить інформацію про повноваження представника цього підприємства щодо замовлення/прийняття робіт /послуг з технічного обслуговування та ремонту дорожнього транспортного засобу (ДТЗ) на виконання п. 3.2 Договору № SK2016-11 від 12.02.2016 року; 2) доказів повноважень осіб, які підписались від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «ДАТЕКС» в графі «Замовник» в спірних Актах виконаних робіт № SK-1800462 від 22.01.2018 року на суму 17 439,14 грн. та № SK-1800578 від 26.01.2018 року на суму 18 055,57 грн.; 3) доказів виконання п. 3.3 Договору № SK2016-11 від 12.02.2016 року, а саме складених сторонами нарядів-замовлень в яких ними погоджено обсяг та вартість робіт, перелік та вартість запчастин та допоміжних матеріалів, строки виконання робіт тощо; 4) свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу, який, як зазначає позивач, було ним відремонтовано, а саме модель R420LA4X2MNA, держ.номер НОМЕР_1 , № шасі/кузову НОМЕР_2 , а також відомості щодо власника вказаного транспортного засобу станом на момент надання спірних послуг; 5) доказів того коли і ким було надано транспортний засіб для обслуговування позивачу; 6) доказів звернення відповідача про надання спірних послуг саме до Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Сканія Україна», а не до інших філій позивача, у відповідності до п. 3.1 Договору № SK2016-11 від 12.02.2016 року, із зазначенням реквізитів транспортного засобу, який підлягатиме обслуговуванню; 7) доказів відповіді позивача на вищевказане звернення відповідача із зазначенням дати та часу представлення транспортного засобу і його документації, у відповідності до п. 3.2 Договору; 8) доказів направлення/передачі Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Сканія Україна» та отримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «ДАТЕКС»: нарядів-замовлень на виконання ремонтних робіт; Актів виконаних робіт на надання послуг з технічного обслуговування та ремонту колісного транспортного засобу № SK-1800462 від 22.01.2018 року на суму 17 439,14 грн. і № SK-1800578 від 26.01.2018 року на суму 18 055,57 грн.; рахунків на оплату № SK-1800506 від 22.01.2018 року на суму 17 439,14 грн. і № SK-1800650 від 26.01.2018 року на суму 18 055,57 грн; Акту звірки взаємних розрахунків станом на 30.06.2019 року.

Ухвалою від 15.01.2020 року судом здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 911/2854/19 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10.02.2020 року.

В підготовчому судовому засіданні 10.02.2020 року оголошувалась перерва на 02.03.2020 року, про що зазначено в протоколі відповідного судового засідання та повідомлено представників сторін під розписку.

В судовому засіданні 02.03.2020 року судом оголошувалась ухвала про перерву в підготовчому засіданні у справі № 911/2854/19 на 18.03.2020 року, про що зазначено в протоколі відповідного судового засідання та повідомлено представників сторін під розписку.

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу на всій території України встановлено карантин з 12.03.2020 року по 03.04.2020 року.

Листом Голови ради суддів України від 16.03.2020 року № 9рс-186/20 рекомендовано, на період з 16.03.2020 року по 03.04.2020 року, встановити особливий режим роботи судів України.

Рішенням зборів суддів Господарського суду Київської області № 11 від 17.03.2020 року «Про організацію розгляду судових справ на період дії карантину» визначено, що розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників справи, призначених на період дії карантину з 18.03.2020 року до 03.04.2020 року, призначається (переноситься) поза межі визначеного строку (у разі його не продовження); матеріали (заяви, скарги, клопотання), які передбачають їх розгляд в судових засіданнях за участю учасників справи, призначаються поза межами визначеного строку дії карантину (у разі його не продовження).

Відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 року, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 року та від 25.03.2020 року, якою встановлено з 12 березня до 24 квітня 2020 року на всій території України карантин та заборонено, зокрема, проведення всіх масових заходів, а також регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському внутрішньообласному і міжобласному сполученні (крім перевезення легковими автомобілями), перевезення пасажирів метрополітенами мм. Києва, Харкова і Дніпра та залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення (приміському, міському, регіональному та дальньому) тощо.

З огляду на викладене, розгляд справи в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні 18.03.2020 року не відбувся у зв`язку з дією карантину. Ухвалою від 06.04.2020 року підготовче засідання у справі призначено на 29.04.2020 року.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчого засідання, в судове засідання 29.04.2020 року не з`явився, уточнень позовних вимог не надав.

Представник відповідача в судовому засіданні 29.04.2020 року проти позову заперечувавз підстав викладених у відзиві, поданому 27.12.2019 року.

Враховуючи, що судом під час підготовчого судового засідання вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 18.05.2020 року.

В судовому засіданні 18.05.2020 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечував.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 18.05.2020 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Сканія Україна», як Виконавцем, та ТОВ «СП «ДАТЕКС», як Замовником, 12.02.2016 року було укладено Договір № 8К2016-11 (надалі - Договір), предметом якого є виконання на замовлення Замовника комплексу робіт та послуг з технічного обслуговування та/або ремонту транспортних засобів Замовника, що здійснюється силами Виконавця з використанням запасних частин і матеріалів, що належать Виконавцю, або без такого використання, для задоволення потреб Замовника та вимог, встановлених експлуатаційною та/або сервісною документацією. Замовник, в свою чергу, зобов`язується своєчасно приймати та оплачувати виконані роботи, використані запасні частини та матеріали на умовах, які визначені даним Договором.

Як зазначає позивач, на підставі Договору відповідно до Акту виконаних робіт № 8К-1800462 від 22.01.2018 року на надання послуг з технічного обслуговування та ремонту колісного транспортного засобу, Виконавцем (позивачем) було проведено ремонтні робити транспортного засобу Замовника (відповідача) на загальну суму 17 439,14 грн.

Однак, відповідачем виставлений на підставі Договору та Акту виконаних робіт № 8К-1800462 від 22.01.2018 року рахунок № 5К-1800506 від 22.01.2018 року не був оплачений Замовником.

Також, на підставі Договору відповідно до Акту виконаних робіт № 8К-1800578 від 26.01.2018 року на надання послуг з технічного обслуговування та ремонту колісного транспортного засобу, Виконавцем було проведено ремонтні роботи транспортного засобу Замовника на загальну суму 18 055,57 грн. Відповідний рахунок № 8К-1800650 від 26.01.2018 року також не був оплачений Замовником.

З огляду на викладене, позивач в позові зазначає, що у ТОВ «СП «ДАТЕКС» виникла заборгованість з оплати робіт за Договором № 8К2016-11 від 12.02.2017 року в загальній сумі 35 494,71 грн., яку позивач просить в позові стягнути з відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно з п.2.2.1. Договору Замовник зобов`язаний оплатити Виконавцю виконані роботи в розмірах, в строки, та в порядку, що встановлені цим Договором.

Відповідно до п.4.1. та 4.2. Договору оплата виконаних робіт здійснюється шляхом перерахунку грошових коштів на рахунок відповідної філії Виконавця не пізніше 15-ти банківських днів з моменту оформлення Виконавцем відповідного Рахунку. Вартість робіт, матеріалів та складових частин Замовник оплачує за цінами, що діяли на день відкриття наряд-замовлення.

Тобто, згідно умов Договору граничним днем оплати 17 439,14 грн. за рахунком № 8К-1800506 від 22.01.2018 року є 12.02.2018 року; граничним днем оплати 18 055,57 грн. за рахунком № 8К-1800650 від 26.01.2018 року є 16.02.2018 року.

Також, на підстав п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України позивач в позові просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що становить 2 069,83 грн. за рахунком № 8К-1800506 від 22.01.2018 року, та 1 962,83 грн. за рахунком № 8К-1800650 від 26.01.2018 року (всього 4 032,66 грн.), а також 3% річних від простроченої суми що становить 915,91 грн. за рахунком № 8К-1800506 від 22.01.2018 року, та 942,35 грн. за рахунком № 8К-1800650 від 26.01.2018 року ( всього 1 858,27 грн.).

Також, як зазначає позивач, на момент подачі позовної заяви до суду відповідач свої зобов`язання по сплаті грошових коштів у повному обсязі не виконав.

У зв`язку з чим, позивач в позові просить стягнути з ТОВ «Спільне підприємство «ДАТЕКС» на користь ТОВ «Сканія Україна» заборгованість в загальній сумі 41 385,63 грн.

Відповідач в ході розгляду спору подав відзив, в якому позовні вимоги заперечував. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначає, що не звертався до позивача з Замовленням про надання послуг з ремонту транспортного засобу, який до того ж не належить відповідачу (всупереч п.3.1 Договору).

Також, відповідач зазначає, що Наряд-Замовлення, які зазначені в рахунках позивача, як підстава для їх оформлення і направлення відповідачу для оплати, підписані невідомою особою, яка не уповноважена діяти від імені відповідача. Крім того, відповідач зазначає, що позивачем рахунки на оплату не були надані своєчасно та в установленому порядку і про існування відповідних рахунків та необхідність їх оплати відповідач не знав.

Також, відповідач зазначає, що наведені в позові Акти виконаних робіт також підписані невідомою особою, яка не уповноважена діяти від імені відповідача, про складення таких Актів відповідачу не було відомо. Відповідач зазначає, що особа, яка підписала Акти виконаних робіт не працює і не працювала у відповідача, не має жодного відношення до відповідача, а транспортний засіб Сканія д.н. НОМЕР_1 взагалі не належить відповідачу.

Позивачем в ході розгляду пору подано відповідь на відзив, в якій позивач надав пояснення з приводу тверджень відповідача про неотримання рахунків для оплати, що відповідач не має працівників із прізвищами (фамілями) ОСОБА_1 та ОСОБА_1 , доказів наявності повноважень підписанта Актів виконаних робіт та що не є власником автомобіля з реєстраційним державним номером НОМЕР_1.

Зокрема, ТОВ «Сканія Україна» надало пояснення, що за Договором № 8К.2016-11 від 12.02.2017 року позивачем надавались відповідачу послуги з ремонту автомобілів, в тому числі транспортного засобу НОМЕР_1.

Зокрема, відповідно до Акту виконаних робіт № 8К-1800228 від 12.01.2018 року ТОВ «Сканія Україна» було виконано роботи стосовно того ж транспортного засобу НОМЕР_1 на загальну суму 5627,47 грн. Зазначені роботи були прийняті представником відповідача ОСОБА_1 , який отримав зазначений акт 12.02.2018 р., та були належним чином оплачені відповідачем 30.01.2018 року, про що свідчить виписка з рахунку ТОВ «Сканія Україна».

Тобто, відповідачем було схвалено аналогічний правочин щодо того ж транспортного засобу та за участю того ж представника ОСОБА_1 за Актом № 8К-1800228 від 12.01.2018 року.

Наведені обставини ставлять під сумнів твердження відповідача про те, що додані по позову Акти підписані неповноважною особою, яка не є працівником відповідача і стосовно автомобіля, який до відповідача не має відношення.

Також, на виконання вимог ухвали суду від 15.01.2020 року позивачем надано пояснення та докази, що в листі від 16.03.2018 року, підписаному директором відповідача, відповідач визнає факт звернення 21.01.2018 року до позивача, який є офіційним дилером автомобілів марки Сканія, з проханням з`ясувати причини різкого збільшення витрат пального на тягачі д.н. НОМЕР_1 та привести їх до нормативних, визнає факт передачі транспортного засобу через його водія. Зміст листа свідчить про обізнаність відповідача з рахунком № 1800506 від 22.01.2018 року на суму 17439,14 грн. та підтверджує факт повторного звернення до позивача 25.01.2018 року та повторне надання транспортного засобу для діагностики.

Тобто, зі змісту відповідного листа вбачається підтвердження відповідачем факту звернення до позивача 21.01.2018 року та 25.01.2018 року стосовно ремонту тягача д.н. НОМЕР_1 , належності транспортного засобу відповідачу на момент надання послуг, наявності відповідних повноважень у водія.

Як визначено ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено поняття вірогідності доказів. Зокрема, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на ст.79 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що відповідачем прийнято та оплачено замовлення (за Актом № 8К-1800228 від 12.01.2018 року), здійснене від його імені тим же водієм ОСОБА_1 і щодо того ж автомобіля (тягача д.н. НОМЕР_1 ), крім того, про факт здійснення спірних замовлень свідчить зміст листа відповідача від 16.03.2018 року, позивачем доведено вірогідність доказів, покладених в основу позовних вимог.

При цьому, судом відхилено клопотання відповідача про неприйняття в якості доказу листа відповідача від 16.03.2018 року, оскільки відповідний лист додано позивачем до відповіді на виконання ухвали суду від 15.01.2020 року, про надіслання якої відповідачу (з додатками у кількості 7 аркушів) позивачем надано належні докази.

Крім того, відповідачем не надано пояснень та доказів щодо вжиття заходів для з`ясування факту підроблення чи фальсифікації первинних документів від його імені в установленому чинним законодавством порядку правоохоронними органами.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як передбачено ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Таким чином, враховуючи, що ремонт автомобіля передбачає досягнення певного матеріального результату, відповідні послуги підпадають під кваліфікацію ст. 837 Цивільного кодексу України і фактичною є підрядними роботами з ремонту автомобіля.

Фактично, в листі від 116.03.2018 року відповідач визнає та підтверджує факт звернення до позивача стосовно ремонту тягача д.н. НОМЕР_1 , висловлюючи незгоду з обсягом, якістю та ціною наданих послуг.

Однак, відповідач вищенаведені обставини не наводить в якості заперечень проти позову, тому такі обставини не підлягають дослідженню судом по суті та не впливають на результат вирішення спору про оплату наданих послуг і є предметом окремого спору.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 4.1. та 4.2. Договору оплата виконаних робіт здійснюється шляхом перерахунку грошових коштів на рахунок відповідної філії Виконавця не пізніше 15-ти банківських днів з моменту оформлення Виконавцем відповідного Рахунку. Вартість робіт, матеріалів та складових частин Замовник оплачує за цінами, що діяли на день відкриття наряд-замовлення.

Тобто, згідно умов Договору граничним днем оплати 17 439,14 грн. за рахунком № 8К-1800506 від 22.01.2018 року є 12.02.2018 року; граничним днем оплати 18 055,57 грн. за рахунком № 8К-1800650 від 26.01.2018 року є 16.02.2018 року.

Відповідачем не надано доказів оплати вищенаведених робіт та не надано обґрунтованих заперечень з посиланням на недоліки таких робіт. Відтак, відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов`язань щодо оплати робіт, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 35 494,71 грн. заборгованості по оплаті виконаних робіт підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, інфляційні та річні нараховані по кожному Акту окремо, за фактичні періоди існування заборгованості на суми боргу, що існували на відповідні дати, що відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 4 032,66 грн. інфляційних та 1 858,27 грн. 3% річних підлягають задоволенню.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Сканія Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Датекс» про стягнення 41 659,41 грн. задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Датекс» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Броварська, буд. 54, код 31809317) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Сканія Україна» (08004, Київська обл., Макарівський район, с. Калинівка, вул. Київська, буд. 37, код 30107866) 35 494 (тридцять п`ять тисяч чотириста дев`яносто чотири) грн. 71 коп. боргу, 1 855 (одна тисяча вісімсот п`ятдесят п`ять) грн. 35 коп. 3% річних, 4 309 (чотири тисячі триста дев`ять) грн. 35 грн. інфляційних та 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять один) грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256-257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 29.05.2020 р.

Суддя Т.П. Карпечкін