Ухвала суду № 89538539, 28.05.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

28.05.2020Справа № 910/15292/18

За заявою ОСОБА_1

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2019

у справі № 910/15292/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіоніт Груп"

до ОСОБА_1

про стягнення 463967,53 грн.

Суддя Гумега О.В.

секретар судового засідання

Мухіна Я.І.

Представники сторін:

від позивача: Сьомочкіна Є.М. на підставі ордеру серії КС № 092833 від 17.04.2020

від відповідача (заявника): Іванцова М.В., Луценко Д.С. на підставі ордеру серії АА № 1088390 від 15.05.2020

обставини справи:

У листопаді 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Тіоніт Груп" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , фізичної особи-підприємця за договором оренди (відповідач) про стягнення 463967,53 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.01.2019 у справі № 910/15292/18 позов задоволено повністю, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіоніт Груп" 288000 грн 00 коп. заборгованості зі сплати орендної плати, 18159 грн 16 коп. заборгованості зі сплати вартості спожитої електроенергії, 2979 грн 37 коп. інфляційних втрат, 4829 грн трьох відсотків річних, 150000 грн збитків, 6959 грн 51 коп. судового збору.

25.02.2019 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2019 у справі № 910/15292/18, яке набрало законної сили 22.02.2019, видано наказ.

28.02.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 (далі - заявник) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2019 у справі № 910/15292/18, відповідно до якої заявник просить суд переглянути рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2019 у справі № 910/15292/18, прийняти нове рішення у справі № 910/15292/18, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2020 заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2019 у справі № 910/15292/18 залишено без руху, встановлено заявнику спосіб та строк усунення недоліків заяви.

23.03.2020 через відділ діловодства суду від ОСОБА_1 надійшла уточнена заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2019 у справі № 910/15292/18, подана на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 03.03.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2020 № 910/15292/18 заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2019 у справі № 910/15292/18 прийнято до розгляду та відкрито провадження за нововиявленими обставинами, розгляд справи призначено на 04.05.2020 о 10:00 год.

23.04.2020 через відділ діловодства суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіоніт Груп" надійшла заява про продовження строку на надання відзиву та відкладення судового розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіоніт Груп" про продовження строку на надання відзиву задоволено та продовжено Товариству з обмеженою відповідальністю "Тіоніт Груп" строк для подання відзиву на заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2019 у справі № 910/15292/18 до 19.05.2020.

Судове засідання, призначене на 04.05.2020 о 10:00 год., не відбулося з метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, про що повідомлено учасників справи на офіційному сайті Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2020 призначено судове засідання на 28.05.2020 о 12:00 год.

26.05.2020 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшов відзив на заяву ОСОБА_1 про нововиявлені обставини від 26.02.2020, з урахуванням уточненої заяви ОСОБА_1 від 18.03.2020, відповідно до якого позивач просив суд відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2019 за нововиявленими обставинами у справі № 910/15292/18 , з урахуванням уточненої заяви, та залишити відповідне судове рішення в силі.

У судове засідання 28.05.2020 з`явились відповідач (заявник), представник відповідача та представник позивача.

У судовому засіданні 28.05.2020 представник відповідача звернувся до суду з усним клопотанням про долучення до матеріалів справи доказів, а саме заяви свідка. Суд відхилив клопотання представника, оскільки відповідачем не надано суду доказів на підтвердження надсилання (надання) копії відповідного доказу позивачу у справі. При цьому з матеріалів справи не вбачається, що такий доказ є у позивача або обсяг доказу є надмірним, або він поданий до суду в електронній формі, або є публічно доступним.

Так, приписами ч. 9 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Відповідач (заявник) у судовому засіданні 28.05.2020 підтримав заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2019 у справі № 910/15292/18, з урахуванням уточненої заяви (далі разом - заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2019 у справі № 910/15292/18), просив суд прийняти нове рішення у справі № 910/15292/18, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні 28.05.2020 заперечував проти наведеної заяви, просив залишити рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2019 у справі № 910/15292/18 в силі.

Розглянувши заяву відповідача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2019 у справі № 910/15292/18, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, дослідивши наявні у справі докази, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною першою статті 320 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частини другої статті 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Частиною 4 статті 320 ГПК України встановлено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювались судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Приймаючи рішення про задоволення позову у даній справі, суд виходив з того, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за Договором оренди нежитлового приміщення від 01.02.2018 (далі - Договір), зокрема, в період з 01.02.2018 по 01.08.2018, у визначені Договором строки, не здійснив оплату орендних платежів, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість з орендної плати в розмірі 288000 грн. Також, відповідач не здійснив оплату вартості використаної електроенергії на підставі виставлених позивачем Рахунків-фактури №СФ-0000016 від 28.02.2018, №СФ-0000031 від 31.03.2018, №СФ-0000039 від 30.04.2018, №СФ-0000040 від 31.05.2018, №СФ-0000048 від 30.06.2018, на загальну суму 18159,16 грн. Судом встановлено, що дії відповідача є порушенням умов Договору та вимог чинного законодавства, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України. Крім того, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення збитків підлягають задоволенню. За встановлених обставин, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіоніт Груп" до ОСОБА_1 було задоволено повністю.

ОСОБА_1 (заявник) у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2019 у справі № 910/15292/18 (з урахуванням уточненої заяви) визначила три нововиявлені обставин, які мають істотне значення для справи і не були відомі їй до отримання 10.02.2020 постанови про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу Господарського суду міста Києва № 910/15292/18 від 25.02.2019 та виявлення факту вчинення по відношенню до неї шахрайських дій, а саме:

1) ускладненість обізнаності про результати розгляду Господарським судом міста Києва справи № 910/15292/18 обумовлена тим, що ОСОБА_1 при отриманні повістки до Господарського суду міста Києва звернулася за правовою допомогою до ОСОБА_2 , який, на твердження заявника, обіцяв займатися супроводженням судового розгляду, однак в результаті шахрайських дій підробляв проміжкові документи по справі та не повідомляв про справжні обставини події, чим завдав ОСОБА_1 збитків на значну суму коштів, за результатами таких дій відкрито кримінальне провадження №12020100040000171. На твердження ОСОБА_1 , зазначена обставина стала відома їй 19.02.2020 року в день отримання витягу з ЄДРДР, що підтверджується датою формування Витягу (далі - нововиявлена обставина 1);

2) подання ОСОБА_1 заяви до поліції про відкриття кримінального провадження відносно дій ОСОБА_3 (засновника позивача) та особи, яка фактично укладала з відповідачем договір оренди приміщення та щомісячно отримувала готівкою орендну плату. Відомості про вчинення відносно ОСОБА_1 кримінального правопорушення щодо шахрайських дій при оформленні договору оренди нежитлового приміщення від 01.11.2017 року за адресою: АДРЕСА_1 , внесені до ЄДРДР та відкрито кримінальне провадження №12020100040001936. На твердження ОСОБА_1 , зазначена обставина стала відома їй 16.03.2020 року в день отримання витягу з ЄДРДР, що підтверджується датою формування Витягу. ОСОБА_1 вважає, що зазначена обставина підтверджує факт підробки документів, що подані позивачем до суду в якості доказів, на яких грунтується судове рішення від 29.01.2019 року по справі №910/15292/18 (далі - нововиявлена обставина 2);

3) отримання від особи, яка допомагала при переїзді, Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000011 від 28.02.2018 року, який, на твердження ОСОБА_1 , засвідчує факт сплати нею суми грошових коштів в розмірі 48000,00 грн на користь TOB "Тіоніт Груп" за оренду нежитлового приміщення за лютий 2018 року. ОСОБА_1 зазначила, що даний Акт було отримано в процесі попереднього узгодження про залучення особи, що допомагала при звільненні орендованого приміщення, в якості свідка при перегляді судового рішення від 29.01.2019 року, було повідомлено, що у цієї особи зберігся оригінал акту та він був переданий 01.03.2020 року (далі - нововиявлена обставина 3).

Крім того, у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2019 у справі № 910/15292/18 (з урахуванням уточненої заяви) ОСОБА_1 зазначила про "неправдивість наданих суду позивачем відомостей і їх перекручення", що полягає в наступному:

- позивач приховав від суду отримання від відповідача в день підписання Договору суми коштів в розмірі 96000 грн (перший і останній місяць оренди);

- ні в судовому засіданні, ні в ухвалі про призначення справи суд не ставив питання про зобов`язання сторін провести звірку взаємних розрахунків, або надання відомостей про відкриті в установах Банку позивачем рахунки, тоді як в якості доказу відсутності взаєморозрахунків між сторонами прийнято довідку КБ "Приватбанк" про відсутність зарахувань на відкритий позивачем рахунок коштів від відповідача;

- судом не враховано, що умовами Договору передбачено можливість здійснення розрахунків в готівковій формі;

- судом прийнято в якості достовірного доказу вартості майна, яке нібито викрадене відповідачем з приміщення в розмірі 150000 грн, без долучення до матеріалів справи жодного документу, що б засвідчував факт власності на зазначене в позові рухоме майно та наявність права вимоги щодо відшкодування збитків;

- позивач приховав від суду реальні обставини дострокового розірвання орендарем договору оренди;

- заявник (відповідач) зазначив, що 30.04.2018 він виявив бажання достроково припинити дію Договору оренди від 01.02.2018, у зв`язку з неналежним станом орендованого приміщення, постійними негараздами з електро- та водопостачанням, відповідач усно повідомив позивача про намір розірвати Договір, на що отримав категоричну відмову та вимогу сплатити орендну плату достроково за поточний місяць, тоді відповідач відправив засобами поштового зв`язку позивачу повідомлення про дострокове розірвання Договору та про дату та час приймання приміщення. У зазначений в листі час орендодавець не з`явився для прийняття приміщення, а тому відповідач був змушений скласти в односторонньому порядку, із залученням свідків, Акт повернення орендованого приміщення орендодавцю від 30.05.2018, який також був направлений для підписання орендодавцю засобами поштового зв`язку;

- заявник (відповідач) стверджує, що наявна в матеріалах справи Вимога про погашення боргу за договором оренди нежитлового приміщення від 09.07.2018, не направлялась відповідачу, що підтверджується відомостями з офіційного сайту Укрпошти про відстеження поштового відправлення №0420525421413;

- судом не було досліджено питання віднесення позивачем заборгованості за орендною платою до Дебіторської заборгованості підприємства;

- суд не з`ясував причини неявки відповідача в судове засідання, не переніс слухання справи на інший час, рішення було ухвалено в одне судове засідання.

Заявник вважає, що якби суд мав можливість дослідити вищезазначені обставини та докази, він би мав правові підстави прийняти інше за змістом рішення.

Стосовно нововиявленої обставини 1 (ускладненість обізнаності про результати розгляду Господарським судом міста Києва справи № 910/15292/18, відкриття кримінального провадження №12020100040000171) суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач (заявник) був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання у справі № 910/15292/18, а саме.

Ухвалою Господарського суд міста Києва від 13.12.2018 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіоніт Груп" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/15292/18, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

04.01.2019 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.01.2019 задоволено клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, судове засідання призначено на 29.01.2019, явку сторін в судове засідання визнано необов`язковою.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 29.01.2019, не з`явився, про дату, час і місце цього засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103048580444, згідно якого ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.01.2019 направлено відповідачу та отримано останнім 11.01.2019 (а.с. 94 т. 1). При цьому матеріалами справи підтверджується, що направлення ухвали суду здійснювалось на адресу місця проживання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ), повідомленого листом Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації № 10974/34/4/103 від 29.11.2018 на запит суду (а.с. 79 т. 1).

З матеріалів справи вбачається, що відзив на позовну заяву у встановлений строк відповідач до суду не подав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами (ст. 42, 165 ГПК України).

Рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/15292/18 було прийнято 29.01.2019 (повне рішення складено 01.02.2019).

Поштове відправлення, яким на адресу місця проживання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) було направлено рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/15292/18, було повернуто органами поштового зв`язку до суду з відміткою про закінчення встановленого строку зберігання (довідка ф. 20).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (ч. 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного, відповідач (заявник) не був позбавлений права та можливості ознайомитись з рішенням Господарського суду міста Києва від 29.01.2019 у справі № 910/15292/18 у Єдиному державному реєстрі судових рішень, починаючи з дати його оприлюднення - 04.02.2019.

Відтак, матеріалами справи спростовується "ускладненість обізнаності про результати розгляду Господарським судом міста Києва справи № 910/15292/18 ".

Крім того, у якості нововиявленої обставини заявник визначає відкриття кримінального провадження №12020100040000171 від 10.01.2020 у зв`язку з шахрайськими діями адвоката ОСОБА_2 .

Проте, відомості про реєстрацію кримінального провадження №12020100040000171 згідно Витягу з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань від 19.02.2020 (далі - Витяг з ЄДРДР), підтверджують лише факт реєстрації заяви ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення.

У розділі Витяг з ЄДРДР "Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення" зазначено: "Надійшла заява ОСОБА_1 про те, що наглядно знайомий, що представився як ОСОБА_2 в період часу з жовтня 2018 року до 8 липня 2019 року шляхом обману заволодів належними їй грошовими коштами в сумі 420000 гривень".

З матеріалів справи вбачається, що заявник не надав суду жодних доказів, які б підтверджували його відносини з адвокатом ОСОБА_2 стосовно представництва інтересів ОСОБА_1 у справі № 910/15282/18.

Отже, посилання заявника на відносини з ОСОБА_2 з приводу справи № 910/15282/18 є безпідставними, а відомості про реєстрацію кримінального провадження №12020100040000171 жодним чином не свідчать та не можуть свідчити про існування істотних для справи № 910/15282/18 обставин.

Так, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 320 ГПК України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі.

Зважаючи на викладене, суд доходить висновку, що обставини, визначені заявником у якості нововиявленої обставини 1 (ускладненість обізнаності про результати розгляду Господарським судом міста Києва справи № 910/15292/18, відкриття кримінального провадження №12020100040000171), не є нововиявленими в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України.

Стосовно нововиявленої обставини 2 (вчинення відносно ОСОБА_1 кримінального правопорушення щодо шахрайських дій при оформленні договору оренди нежитлового приміщення від 01.11.2017, відкриття кримінального провадження №12020100040001936) суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Відомості про реєстрацію кримінального провадження №12020100040001936, згідно Витягу з ЄДРДР, підтверджують лише факт реєстрації заяви ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення.

Так, у розділі "Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення" зазначено: "Невстановлена особа шляхом оформлення договору оренди приміщення від 01.11.2017 за адресою: АДРЕСА_1 шляхом зловживання довірою заволодів майном ОСОБА_1 ". Тобто, йдеться про невідому особу, конкретні приміщення за зазначеною адресою не вказано, а зазначений договір оренди приміщення від 01.11.2017 взагалі не був предметом судового розгляду у справі № 910/15292/18.

Разом з цим, самі лише відомості про вчинення відносно ОСОБА_1 кримінального правопорушення щодо шахрайських дій при оформленні договору оренди нежитлового приміщення від 01.11.2017 року за адресою: АДРЕСА_1 , внесені до ЄДРДР та відкриття кримінального провадження №12020100040001936 жодним чином не підтверджують факт підробки документів, що подані позивачем до суду в якості доказів, на яких грунтується судове рішення від 29.01.2019 року у справі №910/15292/18.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 320 ГПК України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі.

Зважаючи на викладене, суд доходить висновку, що обставини, визначені заявником у якості нововиявленої обставини 2 (вчинення відносно ОСОБА_1 кримінального правопорушення щодо шахрайських дій при оформленні договору оренди нежитлового приміщення від 01.11.2017 та відкриття кримінального провадження №12020100040001936), не є нововиявленими в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України.

Стосовно нововиявленої обставини 3 (отримання заявником від особи, яка допомагала при переїзді, Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000011 від 28.02.2018 року (далі - Акт) суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Заявник стверджує, що Акт, отриманий ним від особи, яка допомагала при переїзді, засвідчує факт сплати заявником суми грошових коштів у розмірі 48000,00 грн на користь TOB "Тіоніт Груп" за оренду нежитлового приміщення за лютий 2018 року.

Суд звертає увагу, що особа, яка допомагала при переїзді, від якої заявником отримано Акт, - заявником не названа; докази отримання Акту від цієї особи саме 01.03.2020 - заявником не зазначені; жодні пояснення стосовно відсутності вказаного Акту у заявника, враховуючи підписання ним цього Акту, та наявності цього Акту у сторонньої особи - заявником не надані. За таких обставин, заявником не доведено суду, що про існування Акту, датованого 28.02.2018, заявнику не було і не могло бути відомо на час розгляду справи № 910/15292/18.

Більш того, Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000011 від 28.02.2018 року не є доказом оплати відповідачем орендної плати в сумі 48000,00 грн за лютий 2018, не містить жодних умов про фіксацію факту сплати орендної плати у вказаній сумі та за вказаний період.

Зазначений Акт складений сторонами на підтвердження того, що виконавцем (TOB "Тіоніт Груп") були проведені такі роботи (надані такі послуги): оренда нежитлових приміщень за лютий 2018, загальна вартість робіт (послуг) становить 48000,00 грн, сторони претензій одна до одної не мають, тобто Акт свідчить лише про надання виконавцем замовнику відповідних послуг у лютому 2018 року, а не про їх оплату.

З огляду на зазначене, наданий заявником Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000011 від 28.02.2018 року не має істотного значення при прийнятті судового рішення у даній справі.

Стосовно доводів заявника про "неправдивість наданих суду позивачем відомостей і їх перекручення", викладених у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2019 у справі № 910/15292/18 (з урахуванням уточненої заяви) суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідач (заявник) стверджує, що позивач приховав від суду отримання від відповідача в день підписання Договору суми коштів в розмірі 96000 грн (перший і останній місяць оренди). Проте, як встановлено судом, жодні належні та допустимі докази на підтвердження зазначеного відповідачем до справи не долучено.

Відповідач (заявник) стверджує, що позивач приховав від суду реальні обставини дострокового розірвання орендарем договору оренди. Зокрема, відповідач посилається на Акт про повернення орендованого приміщення орендодавцю від 30.05.2018 (далі - Акт повернення приміщення від 30.05.2018) та повідомлення ОСОБА_1 про дострокове припинення дії договору оренди приміщення від 01.02.2018 (далі - Повідомлення про дострокове припинення договору від 15.04.2018), а також те, що відповідач направляв позивачу зазначені акт та повідомлення засобами поштового зв`язку. Проте, як встановлено судом, жодні докази направлення позивачу Повідомлення про дострокове припинення договору від 15.04.2018 та Акту повернення приміщення від 30.05.2018, - відповідачем суду не надано, рівно як і не надано жодні докази на підтвердження реальної дати підписання і складення цих документів.

Відповідач (заявник) стверджує, що наявна в матеріалах справи Вимога про погашення боргу за договором оренди нежитлового приміщення від 09.07.2018 не направлялась відповідачу, що підтверджується відомостями з офіційного сайту Укрпошти по відстеження поштового відправлення №0420525421413. Проте, матеріали справи містять докази направлення цієї вимоги відповідачу на його адресу ( АДРЕСА_3 (опис вкладення та фіскальний чек від 10.07.2018 - а.с. 51, 52 т.1), тоді як надана відповідачем роздруківка з офіційного сайту Укрпошти свідчить лише про те, що відповідний номер відправлення не знайдено з огляду на строк зберігання таких відомостей.

Виходячи з наведеного, суд доходить висновку, що доводи заявника стосовно "неправдивості наданих суду позивачем відомостей і їх перекручення" є необґрунтованими, а обставини, про які зазначає заявник, не є нововиявленими в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 14 ГПК України).

Статтею 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3). Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ч. 4).

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Наслідки неявки в судове засіданні учасника справи визначені статтею 202 ГПК України. Зокрема, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК УКраїни).

Згідно з ч. 1 ст. 254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Враховуючи наведені приписи ГПК України, доводи заявника про те, що суд при вирішенні даної справи не вчинив ті чи інші дії, не з`ясував, не дослідив, не встановив ті чи інші обставини та прийняв до розгляду ті чи інші докази, суд відхиляє як безпідставні та такі, що суперечать завданню та основним засадам Господарського судочинства (ст. 2 ГПК України). Відповідно, такі доводи не є підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами згідно ч. 2 ст. 320 ГПК України.

Отже, заявником не повідомлено суду будь-яких матеріально-правових фактів, які б в установленому порядку спростовували факти, що були покладені в основу судового рішення у справі № 910/15292/18.

У даному випадку господарський суд виходить з того, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Зважаючи на положення частини 1 статті 9 Конституції України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика Європейського суду з прав людини (далі - Суд), через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Згідно з усталеною практикою Суду принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення Суду у справах Христов проти України, no. 24465/04, від 19.02.2009, Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008).

У справі "Нєлюбін проти Російської Федерації" суд також дійшов висновку, що принцип правової визначеності вимагає, серед іншого, щоб якщо суди ухвалили остаточне рішення з питання, то їх рішення не піддавалося би сумніву. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень. Такі рішення можуть бути скасовані лише у виняткових обставинах, а не тільки з метою одержання іншого рішення у справі.

За висновками суду, заявник фактично ставить під сумнів рішення суду, яке набрало законної сили, та заявляє вимоги, спрямовані на повторний розгляд справи та винесення іншого судового рішення.

Виходячи з наведеного, судом встановлено факт недоведеності заявником існування нововиявлених обставин у даній справі, відповідно, відсутні правові підстави для скасування чи зміни судового рішення у справі.

Крім того, суд відзначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 321 ГПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Пунктом 1 частини 2 статті 321 ГПК України визначено, що з урахуванням приписів частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

Згідно з п. 6 ч. 3 ст. 322 ГПК України, до заяви додаються, у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення.

Заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що обставини, з приводу яких ОСОБА_1 подано заяви до поліції про відкриття кримінального провадження були отримані нею 19.02.2020 та 16.03.2020, тобто в дні, коли ОСОБА_1 отримала витяги з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінальних проваджень №12020100040000171 та №12020100040001936. Також, як зазначалось, заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000011 від 28.02.2018 року ОСОБА_1 отримала від особи, яка допомагала при переїзді, та саме 01.03.2020.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 325 ГПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

Згідно з частиною 4 статті 325 ГПК України, у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. 234, 235, 320, 325 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2019 у справі № 910/15292/18.

2. Залишити рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2019 у справі № 910/15292/18 в силі.

Повний текст ухвали складено та підписано 01.06.2020.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 ГПК України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 253-259 ГПК України, з урахуванням пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення", підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В.Гумега