Рішення № 89538300, 18.05.2020, Господарський суд Київської області

Дата ухвалення
18.05.2020
Номер справи
911/281/20
Номер документу
89538300
Форма судочинства
Господарське

Отримати професійний переклад цього документа на англійську мову

Державний герб України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2020 р. Справа № 911/281/20

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участю секретаря судового засідання Литовки А.С., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Елпіс-Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаріус Груп»

про стягнення 480000,00 грн

за участю представників

позивача: Демченко М.С. - адвокат, ордер про надання правової допомоги серії КВ № 292481 від 28.02.2020;

відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Елпіс-Україна» (далі - позивач, ТОВ «Елпіс-Україна») з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаріус Груп» (далі - відповідач, ТОВ «Альтаріус Груп») про стягнення 480000,00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки від 03.08.2018 № 03-08/18 в частині оплати вартості поставленого товару в сумі 480000,00 грн, право вимоги якої позивач набув на підставі договору про відступлення права вимоги № 75, укладеним 04.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Барлія» та ТОВ «Елпіс-Україна».

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.02.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 02.03.2020. Відповідачу також було встановлено строк для подання відзиву на позов - до 28.02.2020.

На підставі ухвали Господарського суду Київської області від 02.03.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.03.2020.

Ухвалою суду від 18.03.2020 повідомлено учасників справи, що судовий розгляд справи по суті в порядку загального позовного провадження 30.03.2020 не відбудеться. Про дату, час і місце розгляду справи в порядку загального позовного провадження учасників справи вирішено повідомити ухвалою суду.

Ухвалою суду від 29.04.2020 розгляд справи по суті призначено на 18.05.2020.

У судовому засіданні 18.05.2020 представник позивача обґрунтував в усному порядку заявлені вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав, будь-яких заяв чи клопотань процесуального характеру на адресу суду не направив.

Частиною 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За змістом ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В силу положень ст. 10 наведеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копії ухвал суду у справі були направлені судом рекомендованими листами з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 07301, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Шолуденко, буд. 19.

Проте поштові конверти з копіями зазначених ухвал було повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення ТОВ «Альтаріус Груп» з відмітками «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення: не зареєстрована; адресат відсутній».

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Слід також зазначити, що з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, судом також було розміщено відповідне оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України від 04.03.2020.

Положеннями ч. 9 ст. 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом враховано, що строк, встановлений відповідачу для подання відзиву на позов, сплинув 28.02.2020, клопотань про продовження такого строку від відповідача до суду не надходило.

Оскільки судом було вчинено усі дії для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, суд, на підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України, здійснює розгляд справи виключно за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

18.05.2020, після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «БАРЛІЯ» (покупець, ТОВ «Барлія») та ТОВ «Альтаріус Груп» (постачальник) 03.08.2018 укладено договір поставки № 03-08/18 (далі - договір поставки), відповідно до умов якого постачальник зобов`язався передати в обумовлені строки товар (в асортименті) у власність покупця, а покупець зобов`язався прийняти у власність і сплатити за нього обумовлену даним договором грошову суму.

Згідно з п. п. 2.1., 2.2. договору поставки товар поставляється в асортименті, який передбачається даним договором. Кількість та асортимент кожної партії товару зазначається в видатковій накладній, яка складається на підставі замовлення покупця, поданого відповідно до розділу 4 даного договору, або на підставі специфікації, які являються невід`ємною частиною даного договору.

Пунктом 3.1. договору поставки обумовлено, що ціна за одиницю товару, загальна кількість та асортимент товару визначається на підставі видаткових накладних постачальником.

Загальну суму даного договору становить загальна вартість товару, поставленого постачальником на користь покупця протягом дії даного договору. Розрахунки між сторонами здійснюються платіжними дорученнями, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, вказаний у розділі 10 даного договору (п. п. 3.2., 3.3. договору поставки).

За умовами п. 3.4. договору поставки покупець зобов`язується оплачувати кожну окрему партію товару (кількість та асортимент якої визначено у видатковій накладній) сплачує протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання товару, якщо інше не передбачено в специфікації до договору.

Відповідно до п. 8.1. договору поставки останній набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2021, а в разі невиконання зобов`язань будь-якою із сторін, до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Між ТОВ «БАРЛІЯ» та ТОВ Альтаріус Груп» 03.08.2018 було складено та підписано специфікацію до договору поставки (далі - Специфікація), відповідно до якої сторони погодили назву товару, що підлягає поставці - «липа, квіти» у кількості 2000,00 загальною вартістю 480000,00 грн.

У пункті 1 Специфікації сторони погодили умови розрахунку за товар у вигляді 100% передоплати.

Відповідно до п. 3 Специфікації строк поставки - до 01.08.2018.

Платіжним дорученням № 2203 від 13.08.2018 ТОВ «Барлія» перераховано на користь ТОВ «Альтаріус Груп» 480000,00 грн з призначенням платежу: «оплата за цвіт липи зг.рах.114 від 10.08.2018р. в т.ч.пдв 80 000,00 грн.».

У подальшому, 04.03.2019 між ТОВ «Барлія» (первісний кредитор) та ТОВ «Елпіс-Україна» (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 75 (далі - договір № 75), відповідно до п. 1.1. якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає новим кредитором за договором поставки № 03/08-2018 від 03.08.2018 (далі - основний договір), а також специфікацією до договору поставки № 03/08-2018 від 03.08.2018, що укладені між первісним кредитором та ТОВ «Альтаріус Груп», код ЄДРПОУ 41971451, (далі - боржник).

За умовами п. 1.2. договору № 75 новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання зобов`язань за основним договором у сумі 480000,00 грн.

Право вимоги первісного кредитора до боржника на суму 480000,00 грн підтверджується договором поставки № 03/08-2018 від 03.08.2018, актом звірки взаєморозрахунків, платіжним дорученням (платіжне доручення № 2203 від 13.08.2018), рахунком на оплату № 114 від 10.08.2018, Специфікацією, які передаються кредитором новому кредитору в момент підписання цього договору (п. 1.3. договору № 75).

У пункті 2.1. договору № 75 сторони погодили, що підписанням цього договору сторони підтверджують передачу первісним кредитором новому кредитору всіх оригіналів документів на підтвердження права вимоги за основним договором.

Згідно з п. п. 4.1., 4.2. договору № 75 сума відступлених прав вимоги становить сумі 480000,00 грн. Новий кредитор зобов`язаний перерахувати грошові кошти 480000,00 грн первісному кредитору протягом 5 (п`яти) днів з моменту підписання даного договору.

Відповідно до п. 5.1. договору № 75 останній набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Пунктом 5.3. договору № 75 передбачено, що відступлення вимоги згідно з цим договором не тягне за собою ніяких змін умов основного договору.

Платіжним дорученням № 17670 від 04.03.2019 ТОВ «Елпіс-Україна» перераховано на рахунок ТОВ «Барлія» 480000,00 грн з призначенням платежу: «оплата по договору відступлення права вимоги 75 від 04.03.2019р. без пдв».

Позивач стверджує, що ним на адресу ТОВ «Альтаріус Груп» було надіслано повідомлення № 144 від 05.03.2019, у якому вказано, що ТОВ «Елпіс Україна» на підставі договору № 75 набув право вимагати від ТОВ «Альтаріус Груп» належного виконання зобов`язань за основним договором, з огляду на що ТОВ «Елпіс-Україна» повідомило відповідача про необхідність перерахувати грошові кошти в сумі 480000,00 грн на рахунок нового кредитора.

Претензію відповідач залишив без реагування, поставку товару не здійснив, кошти не повернув.

Таким чином у відповідача наявна заборгованість за договором поставки в розмірі 480000,00 грн, право вимоги якої до позивача перейшло за договором про відступлення права вимоги № 75 від 04.03.2018, яка відповідачем не погашена, у зв`язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Водночас ст. 712 Цивільного кодексу України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4 ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 570 Цивільного кодексу України визначено, що якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом. За приписами положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). На відміну від завдатку аванс - це спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції. Аванс сплачується боржником у момент настання обов`язку платити та виконує функцію попередньої оплати. Тобто, у разі невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

У зв`язку з тим, що ТОВ «Альтаріус Груп» не виконало обов`язку здійснення поставки товару на користь ТОВ «БАРЛІЯ», докази чого у матеріалах справи відсутні, останнє набуло права вимагати від відповідача повернення грошових коштів у сумі 480000,00 грн, перерахованих в якості попередньої оплати, право вимоги яких ТОВ «БАРЛІЯ» відступило на користь позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 Цивільного кодексу України унормовано, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 ст. 516 Цивільного кодексу України визначає, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, оскільки первісний кредитор був замінений новим кредитором - позивачем у даній справі, відповідач зобов`язаний сплатити на користь позивача заборгованість у розмірі 480000,00 грн.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів на підтвердження оплати заборгованості у повному обсязі, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаріус Груп» (07301, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Шолуденко, буд. 19; код ЄДРПОУ 41971451) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елпіс-Україна» (03191, м. Київ, вул. Василя Касіяна, буд. 2/1; код ЄДРПОУ 32956789): 480000 (чотириста вісімдесят тисяч) грн 00 коп. заборгованості та 7200 (сім тисяч двісті) грн 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне рішення складено 01.06.2020.

Суддя О.В. Щоткін

Часті запитання

Який тип судового документу № 89538300 ?

Документ № 89538300 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 89538300 ?

Дата ухвалення - 18.05.2020

Яка форма судочинства по судовому документу № 89538300 ?

Форма судочинства - Господарське

В якому cуді було засідання по документу № 89538300 ?

В Господарський суд Київської області
Попередній документ : 89517504
Наступний документ : 89538306