Рішення № 89538135, 26.05.2020, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.05.2020 м. Ужгород Справа № 907/759/19

Господарський суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Ушак І.Г.

за участю секретаря судового засідання Лазар С.Л.

у відкритому судовому засіданні розглянув справу

за позовом приватного підприємства «Бізон-Тех 2006», м. Пологи Запорізької області (далі - ПП Бізон-Тех)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Велішан», с. Серне Закарпатської області (далі - ТОВ Велішан)

про стягнення 2637481,11 грн., в т.ч. 2309361,91 грн. - основного боргу, 230936,19 грн. - штрафу, 97183,01 грн. - процентів річних

представники сторін:

позивача - Хомутов В.Г., представник за довіреністю (в режимі відеоконференції)

відповідача - не з`явився

Позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на невиконання відповідачем зобов`язань за укладеним сторонами договором поставки № 3К-103 від 08.05.19 з оплати поставлених товарів, в результаті чого виникла заборгованість на суму, що становить предмет даного позову в частині основного боргу. Посилаючись на умови договору наполягає на стягненні з відповідача штрафу за прострочення оплати суми основного боргу на строк понад 20 днів у розмірі 10 % простроченої суми, що становить 230936,19 грн. та 48 % річних за прострочення оплати суми основного боргу за період з 02.11.19 по 03.12.19, що становить97183,01 грн. Крім того, наполягає на зазначенні в резолютивній частині рішення суду про нарахування та стягнення органом, що здійснюватиме примусове виконання рішення, обумовлених договором 48 % річних до моменту виконання рішення та розрахованих за формулою (СОБх48хКДП):КДР:100=сума процентів, де СОБ - сума основного боргу,48 - розмір процентів, КДП - кількість днів прострочки за період з 4.12.19 до моменту виконання рішення суду в частині сплати основного боргу, КДР - кількість днів у році, у якому нараховуються проценти.

Представник позивача у ході судового розгляду справи наполягає на задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх обґрунтованість долученими до матеріалів справи документами

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, участі уповноваженого представника у судовому розгляді справи не забезпечив. До суду повернута без вручення адресату із зазначенням установою зв`язку причини через відсутність адресата кореспонденція суду (ухвали суду від 10.12.19, 27.01.20, 24.02.20), яка була надіслана за адресою відповідача: 89653 с. Серне Мукачівського району Закарпатської області, вул.. Шандора Петефі, буд. 43, яка зазначена у позовній заяві та яка за відкритими даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є його офіційним місцезнаходженням. Відповідно до ухвал суду від 24.01.20 та від 24.02.20, 09.04.20 у даній справі було здійснено повідомлення відповідача про проведення засідання суду шляхом офіційного оприлюднення оголошення у справах на офіційному вебсайті судової влади України, тому згідно приписів ч. 4 ст 122 ГПК України - з опублікуванням оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.

За наведених обставин, оскільки відповідач, повідомлений про час і місце судового розгляду справи, не скористався своїм правом прийняти участь у її розгляді, подати суду відзив на позов, суд вправі згідно ст. 178 ГПК України вирішити спір за наявними матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, суд, керуючись законом дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

При цьому суд виходив з наступного.

Спірні відносини сторін, що є предметом даної справи, виникли з виконання сторонами господарських зобов`язань за договором поставки № ЗК-103 (далі - договір), укладеного 08.05.19 ПП Бізон-Тех як постачальником та ТОВ Велішан як покупцем.

За умовами договору постачальник - позивач у справі - зобов`язався поставляти та передавати у власність покупця - відповідача у справі - товар, а останній зобов`язався приймати та оплачувати у порядку, строки та на умовах визначених договором, специфікаціями. Так, згідно п. 5.1, підп. 6.1.1 договору відповідач зобов`язався оплатити позивачу товар у строки зазначені у специфікаціях; строки розрахунку за товар вказані у п. 3 специфікацій укладених сторонами до договору, згідно з якими граничною датою повного та остаточного розрахунку за товар є 01.11.19.

Умовами договору (п.п. 7.1.3, 7.2.4) сторони визначили також, що за прострочення виконання грошових зобов`язань понад 20 календарних днів покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 10 % від простроченої суми та в разі прострочення виконання грошових зобов`язань - сплачує 48 % річних.

У ході судового розгляду справи встановлено, що ПП Бізон-Тех виконав договірні зобов`язання, поставивши ТОВ Велішан згідно специфікацій №№ 1-33 за період з 08.05.19 по 13.08.19 на підставі видаткових накладних підписаних сторонами товар на загальну суму 2353442,89 грн. Факт поставки товару підтверджується долученим також до матеріалів справи актом звірки взаєморозрахунків від 15.07.19.

Відповідач всупереч умов договору оплату товару не здійснив, на протязі вересня 2019р. повернув позивачеві товар на суму 44080,98 грн. За таких обставин виникла заборгованість відповідача перед позивачем на суму 2309361,91 грн.

Наведені обставини передували та послугували підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

У ході судового розгляду справи спірна заборгованість доведена матеріалами справи та не спростована відповідачем.

За приписами ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступних приписів господарського та цивільного законодавства.

Так, ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання, якими є сторони спірних відносин, повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України (ЦК України) одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За наведених вище фактичних обставин справи, оскільки належними та допустимими доказами доведено факт поставки товару відповідачу та невиконання останнім у повному обсязі зобов`язань щодо оплати вартості отриманого товару, та з огляду на наведені норми цивільного та господарського законодавства, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості на суму 2309361,91 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач також просить суд стягнути з відповідача штраф за прострочення оплати суми основного боргу на строк понад 20 днів у розмірі 10 % від простроченої суми, що становить 230936,19 грн. та 48 % річних за прострочення оплати суми основного боргу за період з 02.11.19 по 03.12.19, що становить 97183,01 грн.

Вирішуючи спір у даній частині вимог, суд виходить з наступного.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ст. 549 ЦК України).

За приписами ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на приписи наведених норм цивільного та господарського законодавства, умови укладеного сторонами договору та за фактичних обставин справи підлягають задоволенню заявлені вимоги позивача щодо стягнення штрафу, оскільки у спірних відносинах мало місце прострочення сплати основного боргу на суму 230936,19 грн. на строк понад 20 календарних днів; підлягають задоволенню також позовні вимоги в частині річних у розмірі 48 % встановленому умовами договору за період прострочення виконання грошового зобов`язання у період з 02.11.19 по 03.12.19 , що становлять суму 97183,01 грн.

Таким чином, всього до стягнення з відповідача на користь позивача належить сума 2637481,11 грн.

Приписами ч. 10 ст. 238 ГПК України встановлено, що суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

З огляду на наведені приписи процесуального закону підлягає задоволенню вимога позивача про зазначення в рішенні про нарахування та стягнення з відповідача органом, що здійснює примусове виконання рішення суду, обумовлених договором сторін відсотків річних за прострочення сплати основного боргу за період з 4.12.19 до моменту виконання рішення розрахованих за правилами визначеними у рішенні суду.

За змістом ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір сплачений позивачем належить відшкодувати за рахунок відповідача.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 46, 129, 185, 191, 232, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Велішан» (89653 с. Серне Мукачівського району Закарпатської області, вул. Шандора Петефі, буд. 43, код ЄДРПОУ 33698101) на користь приватного підприємства «Бізон-Тех 2006» (70605, м. Пологи Запорізької області, вул. Л. Українки, буд. 162, кв.11, код ЄДРПОУ 34216986) заборгованість на загальну суму 2637481,11 грн., в т.ч. 2309361,91 грн. - основного боргу, 230936,19 грн. - штрафу, 97183,01 грн. - процентів річних, та у відшкодування судових витрат - 39562,22 грн.

2. Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нарахувати проценти за такою формулою: (СОБ х 48 х КДП) : КДР : 100 = сума процентів, де: СОБ - сума основного боргу, простроченого ТОВ «ВЕЛІШАП» (ідентифікаційний код 33698101); 48 - розмір процентів; КДП - кількість днів прострочення сплати ТОВ «ВЕЛІШАН» (ідентифікаційний код 33698101) суми основного боргу за період: з 04.12.2019 року і до моменту виконання цього рішення в частині сплати основного боргу, КДР - кількість днів у році, у якому нараховуються проценти, і стягнути отриману суму процентів із ТОВ «ВЕЛІШАН» (89653 с. Серне Мукачівського району Закарпатської області, вул. Шандора Петефі, буд. 43, код ЄДРПОУ 33698101) на користь Приватного підприємства «Бізон-Тех 2006» (70605, м. Пологи Запорізької області, вул. Л. Українки, буд. 162, кв.11, код ЄДРПОУ 34216986).

Відповідно до приписів ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення складено 01.06.20

Суддя Ушак І.Г.