Рішення № 89537930, 25.05.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/56/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2020 Справа № 908/782/20

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженню відповідальністю "Конструкторське бюро Бердянський завод сільгосптехніки "Альфа", 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Будівельна, буд. 4В

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", 69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14

про стягнення коштів

без виклику (повідомлення) представників учасників процесу

суть спору

24.03.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженню відповідальністю "Конструкторське бюро Бердянський завод сільгосптехніки "Альфа", Запорізька область, м. Бердянськ відповідача Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", м. Запоріжжя про стягнення заборгованості в розмірі 42 589,14 грн, яка виникла на підставі договору про постачання електричної енергії № 689 від 18.12.2017.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2020, справу № 908/782/20 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 908/782/20. Присвоєно справі номер провадження 15/56/20, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 18.12.2017 позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії № 689. На виконання умов договору, позивачем було перераховано на рахунок відповідача попередню оплату за електричну енергію. Станом на 01.01.2019 у відповідача виникла заборгованість перед позивачем, як споживачем електричної енергії в розмірі 42 589,14 грн попередньої оплати за електричну енергію, обсяги якої не були спожиті. З метою повернення суми попередньої оплати, позивач звернувся до відповідача з заявою про повернення сплаченої попередньої оплати в розмірі 42 589,14 грн, однак вказана вимога залишена відповідачем без реагування, сума попередньої оплати не повернута. У зв`язку з цим, позивач просить суд стягнути з відповідача суму попередньої оплати в розмірі 42 589,14 грн. В обґрунтування позову посилався на ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 509, 525, 526, 598, 599, 693 Цивільного кодексу України. Просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві № 336-юр від 14.04.2020, який надійшов до суду 17.04.2020. В обґрунтування заперечень посилається на те, що, на сьогоднішній день ПАТ «Запоріжжяобленерго» є підприємством державного сектору економіки, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.01.2019 № 36-р ПАТ «Запоріжжяобленерго» включено до переліку об`єктів великої приватизації державної власності. Станом на сьогоднішній день внаслідок помилкових та надлишкового перерахування коштів споживачів - юридичними та фізичними особами коштів в оплату за електроенергію у ПАТ "Запоріжжяобленерго" виникла кредиторська заборгованість. Ппостановою НКРЕКП від 11.12.2018 № 1833 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПАТ "Запоріжжяобленерго", яка набрала чинності з 01.01.2019 встановлено структуру тарифів на послуги з розподілу електроенергії ПАТ "Запоріжжяобленерго", якою не передбачено такий напрямок використання коштів, як повернення переплати (кредиторської заборгованості) юридичним та фізичним особам, а тому товариство вимушено відшуковувати додаткові джерела для покриття зазначених витрат. Відповідач вказує, що ПАТ "Запоріжжяобленерго" неодноразово направляло до уповноваженого банку платіжні доручення з вимогою про повернення коштів, які надходили від споживачів на поточні рахунки із спеціальним режимом використання товариства і є попередньою оплатою за електроенергію, однак ПАТ "Державний ощадний банк України" безпідставно повертає без виконання платіжні доручення товариства, які спрямовані на повернення коштів споживачами та досудове врегулювання спірної ситуації щодо повернення помилково сплачених коштів. На думку відповідача, укладений між сторонами договір не втратив свою чинність і продовжує діяти, незважаючи на те, що з 01.01.2019 відповідач не є постачальником електричної енергії на території Запорізької області. Просить надати додатковий час для укладення з позивачем мирової угоди по справі. Просить відмовити в задоволенні позову. Також просить суд, у випадку задоволення позовних вимог, розстрочити виконання судового рішення у справі № 908/782/20 строком на дванадцять календарних місяців. Мотивуючи заяву про розстрочення виконання рішення суду ПАТ "Запоріжжяобленерго" зазначає, що на даний момент своєчасне і повне виконання рішення суду ускладнене важким фінансово-економічним станом підприємства.

27.04.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначив, що доводи відповідача не спростовують наявності переплати та відсутності підстав для утримання коштів. Щодо наміру відповідача укласти мирову угоду зазначив, що позивач не зацікавлений в укладанні мирової угоди. Щодо розстрочення виконання рішення позивач зазначив, що спірні правовідносини щодо повернення грошових коштів у сумі 42 589,14 грн, існують між сторонами вже кілька місяців і до моменту відкриття провадження у даній справі відповідач жодним чином не виявив наміру врегулювати питання повернення коштів в позасудовому порядку. Крім того, відповідачем не надано належних та достатніх доказів, які підтверджують наявність обставин, що зумовлюють необхідність розстрочення рішення, у зв`язку з чим заперечив проти розстрочення виконання рішення суду.

Згідно з ч. 2,3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі

Отже, 25.04.2020 сплив тридцяти денний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно з ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 25.05.2020.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд установив.

18.12.2017 Публічним акціонерним товариством «Запоріжяобленерго», м. Запоріжжя (відповідач, постачальник) та Товариства з обмеженню відповідальністю "Конструкторське бюро Бердянський завод сільгосптехніки "Альфа", Запорізька область, м. Бердянськ (позивач, споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 689.

Згідно з розділом 1 договору постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу», а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 7.2. договору розрахунки за електроенергію та інші платежі за розрахунковий період здійснюються за діючими тарифами та у відповідності до діючого законодавства.

Відповідно до п. 7.4 договору, розрахунки за активну електроенергію здійснюються згідно додатка № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» з урахуванням умов додатка № 7 «Порядок визначення вартості мінімального обсягу електричної енергії в точці обліку». Розрахунки за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії обумовлюються додатком № 6 «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії».

Згідно з п. п. 1, 2 додатку № 4 до договору "Порядок розрахунків за активну електричну енергію" розрахунковим вважається період з 00 годи першого числа до 24 години останнього числа поточного місяця. Розрахунки за електричну енергію проводяться Споживачем виключно грошовими коштами на рахунок Постачальника електричної енергії вказаний в п. 10 договору. За дату оплати приймається дата, на яку були зараховані кошти на рахунок Постачальника електричної енергії.

Пунктом 3 додатка № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» визначено, що оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати за рахунками, що направляються споживачу постачальником електричної енергії у розрахунковому періоді, що передує звітному. Кінцевим терміном оплати є 25 число місця, що передує звітному розрахунковому періоду.

Сума платежу для попередньої оплати електричної енергії, що буде спожита в наступному розрахунковому періоді, визначається виходячи із заявленого обсягу споживання електричної енергії, тарифів на активну електричну енергію наступного розрахункового періоду та з урахуванням коштів, одержаних від споживача за споживання електричної енергії наступного розрахункового періоду, в тому числі за резервування обсягу електричної енергії на покриття аварійної (екологічної) броні.

Згідно з п. п. 2.3.1, 2.3.4 договору, споживач зобов`язався виконувати умови цього договору; оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатка № 4 Порядок розрахунків за активну електричну енергію та додатка № 5 Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії.

Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і дії до 31 грудня 2017 року, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх грошових зобов`язань. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії (п. 9.5 договору).

Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6 та 7 ст. 276 Господарського кодексу України закріплено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору про постачання електричної енергії відповідач виставив позивачу рахунки: № 689/11пп від 27.09.2018. - «Попередня плата за електроенергію, що буде використана у листопаді 2018» на суму: 37 990,80 грн; № 689/12пп від 29.10.2018 - «Попередня плата за електроенергію, що буде використана у грудні 2018» на суму: 38 581,20 грн; № 689/1 пп від 27.11.2018 - «Попередня плата за електроенергію, що буде використана у січні 2019» на суму: 38 581,20 грн.

Згідно з платіжними дорученнями позивач щомісяця здійснював попередню оплату за електроенергію: № 1710 від 02.10.2018 на суму 32 657,75 грн, № 1999 від 26.11.2018 на суму 26 362,16 грн, № 2046 від 04.12.2018 на суму 26 431,61 грн.

Відповідно до акту звіряння взаємних розрахунків, від 01.01.2019 сальдо розрахунків за електричну енергію на користь позивача становить 42 589,14 грн.

13.11.2018 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято постанову № 1415 "Про видачу ПАТ "Запоріжжяобленерго" ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом".

Відповідно до п. 1 вказаної постанови, НКРЕКП видано ПАТ "Запоріжжяобленерго" (код ЄДРПОУ 00130926) ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме: на території Запорізької області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності ПАТ "Запоріжжяобленерго", та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладені відповідні договори згідно з законодавством).

У пункті 2 постанови НКРЕКП вказано: анулювати ПАТ "Запоріжжяобленерго" (код ЄДРПОУ 00130926) з 01 січня 2019 року ліцензію на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, видану відповідно до постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 04 вересня 1996 року № 73, та ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, видану відповідно до постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 04 вересня 1996 року № 74, на підставі пункту 13 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії".

Таким чином, з 01.01.2019 ПАТ "Запоріжжяобленерго" не є електропостачальником та не може згідно вимог закону здійснювати діяльність з постачання електричної енергії.

У зв`язку із цим, починаючи з 01.01.2019 оплату за спожиту електричну енергію позивач здійснює ТОВ "Запоріжжяелектропостачання".

З метою досудового врегулювання позивач заявою від 01.02.2019 повідомив відповідача про необхідність повернення переплати, яка виникла станом на 01.01.2019. у сумі 42 589,14 грн. Листом від 17.10.2019.за вих. № 232 позивачем було надано відповідачу згоду щодо повернення на розрахунковий рахунок ТОВ «КБ БЗС «АЛЬФА» заборгованості, яка виникла внаслідок переплати за активну електроенергію в сумі 42 589,14 грн трьома рівними. Листом від 14.02.2020 за вих. № 32 позивачем було повторно запропоновано відповідачу повернути переплату, яка виникла станом на 01.01.2019. Станом на день винесення даного рішення доказів повернення грошових коштів у сумі 42 589,14 грн суду не надано.

Залишок коштів за попередню плату за електроенергію відповідачем у добровільному порядку не повернуто, що стало підставою звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В частині 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інші юридичні факти.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 598 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4 ст. 263 Господарського кодексу України господарсько-торговельною є діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг. Господарсько-торговельна діяльність може здійснюватися суб`єктами господарювання в таких формах: матеріально-технічне постачання і збут; енергопостачання; заготівля; оптова торгівля; роздрібна торгівля і громадське харчування; продаж і передача в оренду засобів виробництва; комерційне посередництво у здійсненні торговельної діяльності та інша допоміжна діяльність по забезпеченню реалізації товарів (послуг) у сфері обігу. Господарсько-торговельна діяльність опосередковується господарськими договорами поставки, контрактації сільськогосподарської продукції, енергопостачання, купівлі-продажу, оренди, міни (бартеру), лізингу та іншими договорами.

Згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії" (ч. 1 ст. 275 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 663-VII від 24.10.2013; в редакції Закону № 2019-VIII від 13.04.2017). Енергопостачальні підприємства інших, крім державної і комунальної, форм власності можуть брати участь у забезпеченні енергією будь-яких споживачів, у тому числі через державну (комунальну) енергомережу, на умовах, визначених відповідними договорами.

За змістом ч. ч. 1, 4, 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. Строки постачання енергії встановлюються сторонами у договорі виходячи, як правило, з необхідності забезпечення її ритмічного та безперебійного надходження абоненту. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Як було наведено вище, відповідно до постанову НКРЕКП від 13.11.2018 № 1415 з 01.01.2019 ПАТ "Запоріжжяобленерго" анульовано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами.

Згідно з п. 56 ст.1 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності.

Тобто ПАТ "Запоріжжяобленерго" з 01.01.2019, згідно з постановою НКРЕКП від 13.11.2018 № 1415, є оператором системи розподілу електричної енергії.

Згідно з ч. 2 ст. 45 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до цього Закону, кодексу систем розподілу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 цього Закону оператору системи розподілу забороняється здійснювати діяльність з виробництва та/або передачі, та/або постачання електричної енергії, крім випадків, визначених частиною одинадцятою цієї статті.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що ПАТ "Запоріжжяобленерго" з 01.01.2019 не є належним отримувачем грошових коштів, перерахованих Товариством з обмеженню відповідальністю "Конструкторське бюро Бердянський завод сільгосптехніки "Альфа" в якості передоплати за спожиту електричну енергію.

Як вказується позивачем та не заперечується відповідачем, грошові кошти, які перераховані позивачем у якості попередньої оплати за електричну енергію ПАТ "Запоріжжяобленерго" не повернуто.

Оскільки на момент розгляду справи в суді відповідач не повернув позивачу грошові кошти в розмірі 42 589,14 грн, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми зазначеної суми є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Заява відповідача про надання додаткового часу укласти мирову угоду судом не задовольняється, оскільки обов`язок повернути грошові кошти позивачеві у відповідача виник більш ніж як рік тому, однак жодних дій для повернення отриманої передоплати або врегулювання даного питання шляхом укладання мирової угоди відповідачем не вчинено.

Крім того, суд звертає увагу, що сторони не позбавлені права укласти мирову угоду на стадії виконання рішення суду.

Стосовно клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду у даній справі строком на 12 місяці.

Розглянувши вказану заяву, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Умовою для надання розстрочки виконання рішення суду є встановлення судом факту наявності виняткових обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, суд повинен врахувати викладені відповідачем обставини, матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Мотивуючи заяву про розстрочення виконання рішення суду у справі № 908/782/20 ПАТ "Запоріжжяобленерго" зазначає, що на даний момент своєчасне і повне виконання зазначеного рішення суду ускладнене наступними підставами.

На теперішній час ПАТ "Запоріжжяобленерго" знаходиться у вкрай тяжкому фінансовому стані, та не має мож ливості виконати рішення суду по даній справі, у зв`язку з відсутністю на поточних рахунках гро шових коштів, наявної мільярдної заборгованості з податкового боргу. Також, звертає увагу, що така достатньо складана ситуація утворилась не з вини відповідача.

Основною причиною скрутного фінансового становища Товариства є значна заборгованість споживачів за надані населенню області послуги з постачання електричної енергії.

Крім того, НКРЕКП було фактично заблоковано надходження грошових коштів після розподілу на поточні рахунки відповідача. Підтвердженням тому є встановлення починаючи з 2015 для відповідача нульового відсотку відрахувань коштів на поточні рахунки постачальника електричної енергії, або встановлення щодобових мільйонних відрахувань з рахунків відповідача.

Станом на 01.01.2020 дебіторська заборгованість споживачів за відпущену до 01.01.2019 електроенергію та за послуги з розподілу електроенергії склала 1 824,8 млн. грн.

Станом на 15.01.2020 податковий борг відповідача становив 1103,7 млн. грн, станом на 01.01.2020 кредиторська заборгованість ПАТ «Запоріжжяобленерго» за робо ти, послуги, ТМЦ становила 116,80 млн. грн.

ПАТ "Запоріжжяобленерго" просить суд врахувати, також, що постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83 його внесено до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

Таким чином, ПАТ "Запоріжжяобленерго" вважає, що ним наведені об`єктивні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення суду, а тому є всі наявні підстави для розстрочення виконання судового рішення.

Враховуючи все вище викладене, при вирішенні питання розстрочки виконання судового рішення ПАТ "Запоріжжяобленерго" просить суд врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини підприємства у виникненні спору та розстрочити виконання рішення суду у справі № 908/782/20 строком на 12 місяців.

Позивач заперечив проти надання відповідачу розстрочки виконання рішення суду у справі № 908/782/20, вважає, що вимога відповідача про надання йому розстрочки виконання рішення суду не ґрунтується на положеннях чинного законодавства, а наведені відповідачем в обґрунтування заяви доводи, не є тими винятковими обставинами, з наявністю яких процесуальний закон пов`язує можливість надання відстрочки виконання рішення суду.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов`язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

При цьому положення чинного господарського процесуального законодавства України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України.

Тобто, можливість розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. При цьому рішення про відстрочку виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника.

В обґрунтування заяви про розстрочку виконання рішення суду відповідач у справі послався на обставини, які є звичайними обставинами при веденні господарської діяльності відповідачем, яку він здійснює на свій ризик. Позивач та відповідач знаходяться в рівних економічних умовах при здійсненні своєї господарської діяльності. Розстрочка виконання рішення суду призведе до надання переваг відповідачу у порівнянні з позивачем за відсутності для цього підстав. Відповідачем не доведено винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов`язує можливість надання відстрочки виконання рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши належним чином наведені відповідачем обставини, враховуючи майнові інтереси обох сторін та суму заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача за даним рішенням, дослідивши надані відповідачем в обґрунтування заяви письмові докази, суд не вбачає підстав для задоволення заяви ПАТ "Запоріжжяобленерго" та надання розстрочки виконання рішення суду у справі № 908/782/20 на 12 місяців.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 86, 219, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14; ідентифікаційний код юридичної особи 00130926) на користь Товариства з обмеженню відповідальністю "Конструкторське бюро Бердянський завод сільгосптехніки "Альфа" (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Будівельна, буд. 4В; ідентифікаційний код юридичної особи 39805084) надмірно сплачені кошти за договором про постачання електричної енергії № 689 від 18.12.2017 в розмірі 42 589,14 грн (сорок дві тисячі п`ятсот вісімдесят дев`ять гривень 14 коп.), судовий збір у розмірі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 коп). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 01 червня 2020 року.

Суддя І. С. Горохов