Ухвала суду № 89537713, 28.05.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

28.05.2020м. ДніпроСправа № 904/1267/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайтен Машинері Україна", смт. Чабани, Києво-Святошинський район, Київська область

до Синельниківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, м. Синельникове, Дніпропетровська область

про усунення перешкод у користуванні майном шляхом зняття арешту з рухомого майна.

Суддя Бєлік В.Г.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тайтен Машинері Україна" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Синельниківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в якій просить суд усунути перешкоди у користуванні майном, шляхом зняття арешту з трактору колісного CASE IH STX 500 № шасі JEE0106904 у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (запис про публічне обтяження № 15353628 від 20.05.2015 року.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче судове засідання на 31.03.2020 року о 10:40 год.

13.03.2020 року електронною поштою від позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № б/н від 13.03.2020 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якої доручити судам, у яких є можливість проведення відеоконференцій, а саме: Господарський суд Київської області (вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, МСП 01032), Господарський суд м. Києва (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-в), Київський апеляційний суд (вулиця Солом`янська, 2А, Київ, 03110), Північний апеляційний господарський суд (04116, м, Київ, вул. Шолуденка, 1, літера А), Окружний адміністративний суд м. Києва (вулиця Петра Болбочана, 8, корпус 1, Київ, 01051), Київський апеляційний адміністративний суд (01010, м. Київ, вул. Московська 8, корп. 30).

Відповідно до статті 197 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі. У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в обов`язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п`ять днів до відповідного судового засідання.

Відповідно до відомостей з електронного майданчика відеоконференцій, зали відеоконференцій в Господарському суді Дніпропетровської області 31.03.2020 року з 10:00 год. зайняті, тому суд вбачає підстави для відмови в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайтен Машинері Україна" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 17.03.2020 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайтен Машинері Україна" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - відмовлено.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання.

Ухвалу суду від 05.03.2020 відповідач отримав 13.03.2020, що підтверджується поштовим повідомленням № 4930011511530 з відміткою "вручено".

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ГПК України відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Строк на подачу відзиву з урахуванням ч. 1 ст. 251 ГПК України сплив 28.03.2020, відзив не подано, клопотання про відкладення розгляду справи не подано.

Суд вважає за можливе перейти до розгляду справи по суті за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 31.03.2020 закрито підготовче провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті на 30.04.2020 о 10:00год.

У призначене судове засідання по розгляду справи по суті 30.04.2020 року представники сторін не з`явилися.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р. постановою КМУ від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" встановлено з 12 березня до 3 квітня 2020 р. на усій території України карантин, заборонивши: відвідування закладів освіти її здобувачами; проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Спортивні заходи дозволяється проводити без участі глядачів (уболівальників).

Крім того, 16.03.2020 Рада суддів України з метою убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу СОVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб, рекомендую, на період з 16 березня до 03 квітня 2020 року, встановила особливий режим роботи судів України, а саме:

- роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами та можливість розгляду справ в режимі відеоконференції;

- припинити всі заходи, не пов`язані з процесуальною діяльністю суду та забезпеченням діяльності органів судової влади (круглі столи, семінари, дні відкритих дверей тощо);

- припинити проведення особистого прийому громадян керівництвом суду;

- обмежити допуск в судові засідання осіб, які не є учасниками судових засідань;

- обмежити допуск у судові засідання та приміщення суду осіб з ознаками респіраторних захворювань: блідість обличчя, почервоніння очей, кашель;

- ознайомлення учасників судового процесу з матеріалами судової справи, за наявності такої технічної можливості, здійснювати в дистанційному режимі, шляхом надсилання сканкопій матеріалів судової справи на електронну

- адресу, зазначену у відповідній заяві, заяви про ознайомлення приймати через дистанційні засоби зв`язку;

- зменшити кількість судових засідань, що призначаються для розгляду протягом робочого дня;

- по можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, в порядку письмового провадження;

- суддям та працівникам апарату суду при найменших ознаках захворювання вжити заходів щодо самоізоляції, повідомити про свій стан здоров`я відповідну установу охорони здоров`я та керівництво суду телефоном, е-mail.

Крім того, Рада суддів України рекомендує громадянам та іншим особам:

- всі необхідні документи (позовні заяви, заяви, скарги, відзиви, пояснення, клопотання тощо) надавати суду в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі "Електронний суд", поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку;

- рекомендувати учасникам судових засідань подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами;

- утриматися від відвідування приміщення суду, особливо за наявності захворювання (слабість, кашель, задуха, утруднення дихання, тощо).

При визначенні особливостей роботи суду на період карантинних заходів слід враховувати спеціалізацію суду, інстанційність та відповідні категорії справ.

При вирішенні питання про можливість розгляду справ в режимі відеоконференції слід враховувати, що такий режим роботи суду не у повній мірі убезпечує від поширення захворювання, оскільки все ж передбачає необхідність явки громадян у декілька судів, які забезпечують проведення судового засідання у такому режимі.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу. Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі. Про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання ухвалами.

Разом з тим, звертаємо увагу на те, що згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Враховуючи необхідність забезпечення участі сторін в судовому засіданні, та право на належний захист своїх прав в суді першої інстанції, для повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи і те, що подано клопотання про відкладення розгляду справи, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, суд вважає за необхідне розглянути позовну заяву у розумний строк.

Враховуючи викладене, з метою надання можливості всім учасникам справи прийняти участь в судовому засіданні і реалізувати свої процесуальні права суд вважає за необхідне відкласти розгляд справи по суті.

Ухвалою суду від 30.04.2020 відкладено розгляд справи по суті на 28.05.2020 року о 10:20 год.

27.05.2020 року позивач подав до суду заяву № б/н від 27.05.2020 року про залишення позову без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України, яка підписана адвокатом ТОВ "Тайтен Машинері Україна" Некрасов О.С.

Судом перевірено повноваження особи, яка підписала заяву про залишення позову без розгляду, щодо підписання таких заяв.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Згідно з ч. 3 ст. 201 Господарського процесуального кодексу України, з оголошення головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті.

Враховуючи те, що заяву про залишення позову без розгляду позивач подав у до початку судового засідання з розгляду справи по суті, суд вважає за можливе задовольнити заяву позивача та залишити позов без розгляду.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Щодо розподілу судового збору суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 226 ГПК України, про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

З огляду на викладене, сплачений позивачем судовий збір за розгляд даного позову не підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Суд також роз`яснює, що Господарський процесуальний кодекс України не передбачає покладення судового збору на відповідача (відшкодовування сплаченого судового збору за рахунок відповідача) у випадку залишення позовної заяви без розгляду за заявою позивача.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 185, п. 5 ч. 1 ст. 226, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайтен Машинері Україна" № б/н від 27.05.2020 року про залишення позову без розгляду - задовольнити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайтен Машинері Україна" до Синельниківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про усунення перешкоди у користуванні майном, шляхом зняття арешту з трактору колісного CASE IH STX 500 № шасі JEE0106904 у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (запис про публічне обтяження № 15353628 від 20.05.2015 року - залишити без розгляду.

Згідно з приписами ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано - 01.06.2020 року.

Суддя В.Г. Бєлік