Рішення № 89532761, 21.05.2020, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№587/894/19

Провадження №2/592/120/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2020 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м.Суми у складі: головуючого - судді Котенко О.А., за участю секретаря судового засідання Савіної К.С., представника відповідача-позивача Стадника С.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Суми цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживача, визнання недійсним (нікчемним) договору про надання банківських послуг, встановлення факту, що має юридичне значення - відсутність правовідносин між сторонами,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач-відповідач АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом (а.с.4-6) та вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву №б/н від 27.10.2016 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 15000,00грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керується п.2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 Договору, де зазначено, що відповідач при укладанні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку. Власник картрахунку зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, що передбачено п.2.1.1.5.7 Договору. При укладенні Договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України. Відповідно до п.2.1.1.5.5 Договору відповідач зобов`язався погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором. Згідно п.2.1.1.12.2 Договору в разі непогашення Клієнтом боргових зобов`язань за Кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місцем, в якому були здійснені трати, за користування кредитом клієнт сплачує Банку проценти в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.1.12.6 Договору. АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором. В порушення умов договору відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконав, в результаті чого станом на 14.04.2019 року має заборгованість у розмірі 28871грн.33коп., яка складається з наступного: 13333грн.06коп. - заборгованість за кредитом; 5831грн. 45коп. - заборгованість за простроченим тілом кредита; 0,00грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 731грн.76коп. - нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100грн.; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500грн.00коп. - штраф (фіксована складова), 1351грн.02коп. - штраф (процентна складова). На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає. Позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором б/н від 27.10.2016 року в розмірі 28871грн.33коп., та судові витрати в сумі 1921,00грн.

Відповідач-позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою (а.с.72-79), і обґрунтовує вимоги тим, що 27 жовтня 2016 року між ним та Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» було підписано анкету-заяву на приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку. В Анкеті-заяві не конкретизовано яку саме банківську послугу він виявив бажання отримати. Анкета-заява не містить у собі відомостей про те, з якими саме затвердженими Умовами та Правилами, Тарифами він був ознайомлений та дав згоду, а також відомостей про номер виданої картки, про те, що це саме кредитна картка та терміну її дії. За вищевказаною анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку від 27 жовтня 2016 р. умовами даної анкети-заяви між ним та відповідачем не передбачено порядок та умови про передання йому відповідачем будь-яких кредитних грошових коштів та відповідно не передбачено його обов`язок сплачувати відповідачу будь-які платежі. Інших письмових документів між ним та відповідачем не укладалося. Він не заперечує факт підписання анкети-заяви на приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 27 жовтня 2016 р. Однак, заперечує факт укладення будь-яких інших договорів, зокрема кредитного договору про який йдеться у первісній позовній заяві АТ КБ «ПриватБанк» за яким начебто у нього виник борг. Він не укладав кредитного договору з АТ КБ «ПриватБанк», а тому договір між ним та АТ КБ «ПриватБанк» є недійсним, оскільки, жодних грошових коштів за анкетою-приєднанням до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 27 жовтня 2016 року відповідачем не було передано чи перераховано на його рахунок. За анкетою-приєднанням до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 27 жовтня 2016 року не вбачається узгодження всіх істотних умов для кредитного договору: не визначено предмет договору, не визначено ціну договору; умови та строк надання грошових коштів кредитодавцем боржнику, умови та строк погашення кредиту боржником. Під час підписання анкети-приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 27 жовтня 2016 року, будь-який договір, в якому зазначалися сума майбутнього надаваного кредиту, процентна ставка, сукупна вартість кредиту, розмір пені та штрафів, між сторонами не укладався та ним не підписувався. Згідно ч.4 ст.203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. АТ КБ «ПриватБанк» не укладав кредитного договору у письмовій формі з ним, оскільки анкету-приєднання згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду у справі №342/180/17 від 03 липня 2019 року, анкета і заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку» не можуть розцінюватись як стандартна (типова) форма кредитного договору. Відповідно до ч.5 ст.203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Однак, в даному випадку за змістом анкети-приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 27 жовтня 2016 року не передбачено, що за даною анкетою йому буде надано у розпорядження саме кредитні кошти, які він буде використовувати на певних умовах, які також не визначені анкетою-приєднанням. Відповідно до положень ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», передбачено визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача у разі якщо договір є несправедливим. Згідно ч.2 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. В даному випадку умови договору за змістом анкети-приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 27 жовтня 2016 року є несправедливими оскільки підпадають під ознаки передбачені п.10, 12 та 16 ч.3. ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», бо містять: установлення обов`язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати характеристики продукції, що є предметом договору; встановлення обов`язку споживача виконати всі зобов`язання, навіть якщо продавець (виконавець, виробник) не виконає своїх. Тому, у даному випадку договір від 27 жовтня 2016 року між ним та відповідачем як кредитний договір є недійсним, оскільки під час підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 27 жовтня 2016 року не було дотримано вимог ч.1- 3,5,6 ст.203 ЦК України. Підписана ним Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг не може вважатись договором в розумінні положень ст.626 ЦК України, оскільки вона не містить відомостей про досягнення згоди з усіх істотних умов договору, зокрема у заяві відсутні відомості про зобов`язання банку надати грошові кошти (кредит), не зазначено розміру кредиту та умови кредитування, зобов`язання позичальника повернути кредит та сплатити проценти, не вказано вид платіжної картки, суму ліміту кредитування. Зміст зазначеної Анкети-заяви зводиться до того, що він лише висловив бажання на отримання банківської послуги, що не може вважатись спільно досягнутою між сторонами згодою на укладення кредитного договору. Просить суд визнати недійсним (нікчемним) договір про надання банківських послуг № б/н від 27 жовтня 2016 сторонами якого зазначені Публічне Акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» та він, ОСОБА_1 , в частині надання кредитної послуги у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок; встановити факт, що має юридичне значення, а саме відсутність укладених кредитних правовідносин між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Приватбанк» та ним; всі судові витрати стягнути з відповідача.

В судове засідання представник Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надана до суду відповідь на відзив ОСОБА_1 , та відзив на зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 , в яких зазначено, що відповідно до ст.207 ЦК України правочин (в тому числі договір) вважається укладеним в письмовій формі, якщо її зміст, зафіксовано в одному або кількох документах, якими обмінялися сторони. Стаття 207 ЦК України не передбачає вичерпний перелік таких документів, тому наряду з листами та телеграмами можуть використовуватися й інші засоби зв`язку, наприклад електронний. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Відповідно до Розділу 1 Загальних положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті позивача. ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк», керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та Правила надання банківських послуг. Тобто Правила та Умови є публічною сфертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку, (п.п.1.1.1.58, 1.1.1.59 Умов). Відповідачем було підписано заяву про приєднення до Умов та правил надання банківських послуг. Підписавши заяву Банк та клієнт приєднуються і зобов`язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах банку - Договорі банківського обслуговування в цілому. Отже, враховуючи вищевикладене, заява про приєднання до Умов та Правил з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку складають Договір про надання банківських послуг. Тобто, в даному випадку зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в заяві Позичальника, Умовах та Правилах надання банківських послуг та Тарифах. Таким чином, між Банком та Позичальником укладається договір у письмовій формі. Укладення кредитного договору таким чином чинному законодавству України не суперечить. Позивачем надана до суду копія анкети-заяви на двох сторінках від 27.10.2016 року, з якої чітко вбачається наступна інформація: персональні дані, адреса проживання, та інша додаткова інформація необхідна для отримання кредитної картки. Відповідачем вказана інформація про себе заповнена особисто, також з копії анкети-заяви чітко вбачається, що ОСОБА_1 висловив згоду про укладання договору шляхом отримання кредитної картки «Універсальна» та особистим підписом засвідчив, що ця заява, разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та Банком Договір про надання банківських послуг. Тобто, сторонами при укладанні договору були обговорені усі істотні умови. Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. На підставі ч.1 ст.634 ЦК, підписавши заяву, фізична особа, приєднується до запропонованих банком Умов та правил надання банківських послуг, що підтверджується його особистим підписом. З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що позивач частково сплачував заборгованість за договором. Сторони досягли згоди і уклали кредитний договір, в якому передбачили умови сплати пені, а саме: п.2.1.1.12.2.2 в разі виникнення прострочених зобов`язань із терміном прострочення понад 90 днів, клієнт сплачує Банку пеню в розмірах, зазначених в Тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті. При цьому відсотки за користування Кредитом Клієнт не сплачує. Сторони за договором передбачили у разі порушення позичальником термінів платежів по будь-якому з грошових зобов`язань більше ніж на 30 днів Банком нараховується штраф за формулою: 500грн. + 5% від заборгованості за кредитом. Враховуючи викладене, просять суд відмовити у задоволенні зустрічного позову та задовольнити позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» в повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача-позивача ОСОБА_1 - Стадник С.В. повністю підтримав зустрічний позов ОСОБА_1 , з зазначених в ньому підстав, просив суд його задовольнити, та не визнав позовні вимоги АТ «КБ «ПриватБанк», надавши суду відзив на позовну заяву АТ «КБ «ПриватБанк», відповідь на відзив АТ «КБ «ПриватБанк», та заперечення на відповідь на відзив АТ «КБ «ПриватБанк», в яких повністю заперечував проти позовних вимог АТ «КБ «ПриватБанк», зазначивши, що позивачем не надано жодного доказу в підтвердження здійснення перерахунку ним коштів (наданих в кредит) на рахунок відповідача. Крім того, позивач не зазначає ані номеру карткового рахунку відповідача куди були перераховані кошти, ані не надає витягу за транзакціями по картковому рахунку відповідача (або виписку по картці/рахунку) куди було перераховано кредитні кошти АТ КБ «ПриватБанк». Згідно розрахунку не вбачається, яку суму коштів він отримав, та яку суму коштів відповідач має повернути. Банк має право тільки стягнути з ОСОБА_1 ту суму коштів, яку видавав. Згідно анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку від 16.04.20119 року умовами даної анкети-заяви між позивачем та відповідачем не передбачено порядок та умови про передання позивачем відповідачу кредитних грошових коштів та відповідно не передбачено обов`язок відповідача сплачувати позивачу будь-які платежі. Інших письмових угод з цього приводу між відповідачем та позивачем не укладалося. В анкеті-заяві, в якій міститься підпис відповідача не зазначено: вид платіжної картки, яку заявник бажає оформити; розмір кредитного ліміту; умови отримання кредиту; номер виданої кредитної картки. Інші надані позивачем документи (Тарифи банку, Умови та Правила) не підписані відповідачем. За доданою позивачем в обґрунтування позовних вимог заяві-анкеті про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку процентна ставка не зазначена. Крім того, у цій заяві-анкеті від 16.04.20119 року, підписаній відповідачем, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за необґрунтованістю та задовольнити зустрічний позов ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 19.11.2019 року зустрічний позов ОСОБА_1 прийнятий до спільного розгляду з первісним позовом АТ КБ «ПриватБанк».

Ухвалою суду від 09.01.2020 року закрито підготовче провадження та призначена справа до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 18.02.2020 року витребувана у АТ КБ «ПриватБанк» інформація щодо карток, які отримував ОСОБА_1 .

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача-позивача ОСОБА_1 - Стадник С.В. , перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що позов АТ КБ «ПриватБанк» підлягає задоволенню частково, а зустрічний позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з таких підстав:

Судом установлено, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву №б/н від 27.10.2016 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 15000,00грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с.9,10,11-25).

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Між сторонами виникли цивільні правовідносини врегульовані ст.ст.509, 526, 547, 549, 1048, 1050, 1054 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором не виконує в повному обсязі.

Згідно з розрахунком АТ КБ «ПриватБанк» станом на 14.04.2019 року ОСОБА_1 , має заборгованість у розмірі 28871грн.33коп., яка складається з наступного: 13333грн.06коп. - заборгованість за кредитом; 5831грн. 45коп. - заборгованість за простроченим тілом кредита; 0,00грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 731грн.76коп. - нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100грн.; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500грн.00коп. - штраф (фіксована складова), 1351грн.02коп. - штраф (процентна складова) (а.с.7-8).

У заяві, підписаній відповідачем-позивачем ОСОБА_1 відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі №342/180/17.

Позивач-відповідач АТ КБ «ПриватБанк» не надав доказів в обґрунтування стягнення суми нарахованої пені за несвоєчасність сплати боргу - 7124,04грн., на суму від 100грн. - 731грн.76коп., штрафу в сумі 500грн. та штрафу в сумі 1351грн.02коп.

Що стосується зустрічного позову ОСОБА_1 суд дійшов наступних висновків:

Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідачем-позивачем ОСОБА_1 було підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. На підставі поданої заяви ОСОБА_1 було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 - ключем до карткового рахунку є пластикова картка та мобільний телефон, який ОСОБА_1 вказав в заяві.

ОСОБА_1 згідно кредитного договору б/н від 27.10.2016 року отримав картки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 зі строком дії перевипущеної картки до останнього дня 01.2023 року.

Викладені обставини підтверджуються виписками по картковим рахункам ОСОБА_1 (а.с.98-108), листом та довідкою АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.109, 184).

Твердження представника відповідача-позивача, що ОСОБА_1 не укладав кредитний договір з АТ КБ «ПриватБанк», а тому договір між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» є недійсним не грунтуються на вимогах законодавства.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до норм Цивільного кодексу України недійсними можуть бути визнані лише укладені договори.

Згідно з ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин (в тому числі договір) вважається укладеним в письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в одному або кількох документах, якими обмінялися сторони.

ОСОБА_1 самостійно, без будь-якого примусу при оформленні кредиту підписав заяву на отримання кредиту.

З виписок з карткового рахунку ОСОБА_1 вбачається, що відповідачу-позивачу ОСОБА_1 було видано платіжну картку ОСОБА_1 та відкрито картрахунок, на який встановлено кредитний ліміт, ОСОБА_1 користувався грошовими коштами, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже отримав кредитну картку «Універсальна», оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки.

З розрахунку заборгованості та виписки про рух грошових коштів вбачається, що ОСОБА_1 частково сплачував заборгованість за договором.

Те, що відповідач-позивач ОСОБА_1 за його твердженням не був ознайомлений з умовами кредитування в повному обсязі, з істотними умовами договору не є підставою для визнання договору недійсним відповідно до ст.203 ЦК України.

ОСОБА_1 , його представником не надані докази, що умови договору є несправедливими, підпадають під ознаки п.п.10, 12, 16 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів». ОСОБА_1 мав реальну можливість ознайомитися з умовами кредитування, істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача судом не встановлено. ОСОБА_1 користувався кредитними коштами, погашав заборгованість, мав можливість відмовитися від користування встановленим банком кредитним лімітом.

Отже, з урахуванням досліджених доказів суд не вбачає підстав для задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 .

Між сторонами був укладений кредитний договір б/н від 27.10.2016 року. Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, АТ КБ «ПриватБанк» вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення суми кредитних коштів.

Таким чином, на підставі викладеного, суд вважає, що позовна заява АТ КБ «ПриватБанк» підлягає задоволенню частково, а саме сума боргу за кредитним договором, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 станом на 14.04.2019 року становить 19164,51грн., що складається з 13333,06грн. - заборгованості за тілом кредиту та 5831,45грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту.

Представником позивача-відповідача АТ КБ «ПриватБанк» при зверненні до суду з позовом сплачено 1921,00 грн. судового збору. Позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» задоволені частково в сумі 19164,51грн., отже з відповідача-позивача ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» підлягає стягненню 1275грн. 14коп. в відшкодування судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись ст.ст.2, 12,13, 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України , суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп - НОМЕР_10 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження м. Київ, вул.Грушевського,1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитом у розмірі 19164,51грн., що складається з 13333,06грн. - заборгованості за тілом кредиту та 5831,45грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту.

В іншій частині позову АТ КБ «ПриватБанк» відмовити за необґрунтованістю.

Відмовити повністю в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживача, визнання недійсним (нікчемним) договору про надання банківських послуг, встановлення факту, що має юридичне значення - відсутність правовідносин між сторонами.

Стягнути з ОСОБА_1 ( місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп - НОМЕР_10 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження м. Київ, вул.Грушевського,1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 1275грн.14коп. в відшкодування судового збору.

На рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м.Суми. При оголошенні вступної та резолютивної частини судового рішення апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.А. Котенко