Рішення № 89532155, 22.05.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/34780/19

Провадження № 2/761/2121/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2020 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Рибака М.А.

за участю секретаря Савенко О.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання спадкоємцем четвертої черги та визнання права власності на майно в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року ОСОБА_1 (далі по текст - позивач) звернулась до суду із позовом до Київської міської ради (далі по тексту - відповідач) про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання спадкоємцем четвертої черги та визнання права власності на майно в порядку спадкування.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з весни 2010 року позивач проживала однією сім`єю з ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачка є спадкоємицею 4-ї черги, яка фактично прийняла спадщину, оскільки проживала разом з спадкодавцем, а спадкоємців попередніх черг немає. На час відкриття спадщини ОСОБА_3 проживала в належній їй квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

09.01.2018 року позивачка звернулась до приватного нотаріуса Харкави О.В. із заявою про прийняття спадщини за померлою. Листом № 16/02-14 від 24.01.2018 року нотаріус повідомила про необхідність встановлення факту проживання однією сім`єю позивачки та спадкодавиці.

Позивачка зазначає, що спадкодавиця була її давньою подругою та кумою, її чоловік та син померли, інших спадкоємців немає. В 2010 році позивачка взяла на себе відповідальність по догляду за ОСОБА_3 , допомагала їй в побуті, забезпечувала усім необхідним, зокрема, ліками. З весни того ж року позивачка стала постійно проживати з ОСОБА_3 однією сім`єю та вести з нею спільний побут.

Враховуючи вищевикладене, позивачка просила: встановити факт проживання ОСОБА_1 однією сім`єю з ОСОБА_3 , у період з весни 2010 року до моменту смерті; визнати ОСОБА_1 спадкоємцем 4-ї черги після смерті ОСОБА_3 ; визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на спадкове майно квартиру АДРЕСА_2 та квартиру АДРЕСА_3 , грошові кошти, що знаходяться на рахунках банківських установ.

У відзиві на позовну заяву від 31.10.2019 року, відповідачем зазначено, що надані позивачем документи не доводять та не встановлюють юридичного факту щодо проживання ОСОБА_1 із ОСОБА_3 однією сім`єю у зазначений період. Доказів того, що позивач брав участі у витратах по утриманню квартири АДРЕСА_3 не надано. Інформації про нарахування плати за комунальні послуги на ОСОБА_1 по даній квартирі відсутня. На підставі вказаного відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 17.09.2019 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 07.11.2019 року о 09.30 год.

Ухвалою суду від 18.12.2019 року закрито підготовче провадження по справі та призначено її до розгляду по суті на 25.02.2020 року о 10.00 год.

На запит суду приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харкавою О.В. надано належним чином завірену копію спадкової справи № 2/2018, заведеної після смерті ОСОБА_3 .

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомляв, направив до суду відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позову.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні повідомила, що працює листоношею та приносила пенсію ОСОБА_1 в квартиру померлої. В квартирі померлої були речі позивачки, остання всіляко допомагала ОСОБА_3 та часто гуляла з нею.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні повідомила, що позивачка з весни 2010 року проживала з померлою. З 2015 року у ОСОБА_3 було погане самопочуття, вона майже не ходила. Померла розповідала, що не встигла оформити на ОСОБА_1 заповіт.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні повідомила, що була знайома з ОСОБА_3 більше 30 років. Свідку відомо, що з 2010 року позивачка проживала разом з померлою та вони вели спільне господарство, мали спільний побут та взаємні права і обов`язки.

Суд, вислухавши пояснення позивача та її представника, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, приходить до висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , про що 05 грудня 2017 року складено відповідний актовий запис №18921, що підтверджується Свідоцтвом про смерть.

За заявою ОСОБА_1 було заведено спадкову справу № 2/2018, разом із тим, позивачу листом нотаріуса № 16/02-14 від 24.01.2018 року, було рекомендовано звернутись до суду для встановлення факту проживання однією сім`єю з померлою не менше 5 років, згідно зі ст. 1264 ЦК України.

З копії матеріалів спадкової справи №2/2018, щодо майна померлої ОСОБА_3 вбачається, що ОСОБА_1 , як особа яка проживала разом з померлою однією сім`єю, звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Харкової О.В. із заявою про прийняття спадщини, що складалася з квартири АДРЕСА_3 ; квартири АДРЕСА_2 та грошових коштів, що заходяться на банківських рахунка в АТ «Ощадбанк».

У силу ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 1 ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно із п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року N 7, при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення з спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 березня 2019 року у справі № 461/4689/15-ц.

Доказами, відповідно до ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Приписами ч.ч. 1,6 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до акту ТОВ «Індустріальний будівельний холдинг» від 10.01.2018 року, ОСОБА_1 проживала однією сім`єю з померлою ОСОБА_3 , з 2011 року по день смерті ОСОБА_3 без реєстрації місця проживання. Також встановлено, що вони мали спільний бюджет, оплачували комунальні послуги, разом вели спільне господарство, розподіляли інші побутові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, позивач просила суд встановити факт проживання ОСОБА_1 однією сім`єю з ОСОБА_3 , у період з весни 2010 року до моменту смерті; визнати ОСОБА_1 спадкоємцем 4-ї черги після смерті ОСОБА_3 ; визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на спадкове майно квартиру АДРЕСА_2 та квартиру АДРЕСА_3 , грошові кошти, що знаходяться на рахунках банківських установ.

З огляду на зазначене, та з урахуванням пояснень свідків, в судовому засіданні достовірно встановлено факт проживання ОСОБА_1 із померлою ОСОБА_3 однією сім`єю протягом останніх п`яти років до моменту відкриття спадщини, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, оскільки судом встановлено факт проживання ОСОБА_1 із померлою ОСОБА_3 однією сім`єю протягом останніх п`яти років, вимоги про визнання позивача спадкоємцем четвертої черги після смерті ОСОБА_3 також підлягають задоволенню, в межах заявлених та доведених позовних вимог, а саме з весни 2010 року.

Суд відхиляє заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, оскільки вони не спростовують встаноених судом обставин та доказів, що досліджені в процесі судового розгляду.

Щодо вимог позивача в частині визнання права власності на спадкове майно, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Зі змісту цієї статті вбачається, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Разом із тим, із матеріалів справи вбачається, що позивач, в тому числі і після встановлення судом факту проживання її з спадкодавцем ОСОБА_3 однією сім`єю протягом останніх п`яти років до моменту відкриття спадщини, із заявою про видачу свідоцтва про право власності на зазначене нею спадкове майно не зверталась, а тому її позовні вимоги про визнання права власності є передчасними та задоволенню не підлягають.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 128, 211, 223, 263, 265, 273 ЦПК України, ст.. ст. 392, 1216, 1264 ЦК України, ст. 3 СК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання спадкоємцем четвертої черги та визнання права власності на майно в порядку спадкування - задовольнити частково.

Встановити факт постійного проживання однією сім`єю, більше п`яти років, а саме з весни 2010 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 із ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати ОСОБА_1 спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

ОСОБА_1 : АДРЕСА_4 , РНОКППНОМЕР_1.

Київська міська рада: 01044, м. Київ. вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141.

СУДДЯ М.А. РИБАК

Повний текст рішення складено 29.05.2020 року.