Рішення № 89532036, 28.04.2020, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/3133/20

пр. № 2/759/3111/20

28 квітня 2020 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ул`яновської О.В.,

секретаря судового засідання Гродського П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві без виклику сторін у спрощеному провадженні цивільну справу за позовними вимогами Житлово-будівельного кооперативу «АТЕК» (03164, м. Київ, вул. Ак. Єфремова, 18, 20) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у вигляді внесків,

ВСТАНОВИВ:

у лютому 2020 р. позивач звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованості за житлово-комунальні послуги у вигляді внесків у розмірі 19581 грн 11 коп. та судовий збір по справі у розмірі 2102 грн 00 коп.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що ОСОБА_1 є членом ЖБК «АТЕК», тому загальними зборами кооперативу було затверджено розмір «Внеску на утримання будинку та прибудинкової території» 4,90 грн за 1 кв.м, 3,89 грн за 1 кв.м (для першого поверху), який повинен вносити кожен власник квартири/приміщення, а у випадку несвоєчасної оплати ще відшкодувати інфляційні витрати, 3% річних та пеню із розрахунку 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, крім цього на виконання повноважень, визначених Статутом, відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» позивач як балансоутримувач і власник будинку, уклав договори з виконавцями і виробниками послуг для забезпечення власників квартир і мешканців будинку житлово-комунальними послугами, натомість членом кооперативу АДРЕСА_1 в порушення вимог статуту Кооперативу не виконується обов`язок щодо сплати суми внеску у розмірі, затвердженому загальними зборами, внаслідок чого у нього виникла заборгованість з урахуванням компенсаційних виплат розмір якої склав 19587 грн 11 коп.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 20.02.2020 відкрито спрощене позовне провадження (а.с. 28).

Відповідно до ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Заявлена позивачем до стягнення сума складає 19581 грн 11 коп., що за своїм розміром не перевищує п`ятисот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначених граничним за вимогами ч. 5 ст. 274 ЦПК України.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.

Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим для нього ст. 191 ЦПК України, та не надав відзиву на позовну заяву у встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного провадження від 20.02.2020 строк.

Суд, всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та є членом ЖБК «Атек», що підтверджується ордером №102864 від 26.12.1994 (а.с. 9).

Згідно статуту ЖБК «Атек» затвердженого протоколом Загальних зборів ЖБК «Атек» від 22.06.2017 кооператив діє виключно для обслуговування, ремонту і реконструкції житлового будинку та утримання прибудинкової території за кошти членів Кооперативу і за рахунок пасивних доходів та фінансової допомоги від добровільних внесків або дотацій Держави, отриманих і використаних Кооперативом відповідно до мети його діяльності (а.с. 10-14).

Пунктом 6 Статуту Кооперативу визначено перелік обов`язків членів Кооперативу, зокрема: виконувати вимоги Статут Кооперативу, рішення Загальних зборів членів Кооперативу і Правління Кооперативу; своєчасно здійснювати оплату спожитих житлово-комунальних послуг, вносити платежі на розрахунковий рахунок Кооперативу; відшкодовувати інфляційні втрати та 3% річних за несвоєчасну оплату коштів за спожиті житлово-комунальні послуги, а також пеню із розрахунку 0,1% від суми заборгованості за кожен день простроченого платежу. Так, загальними зборами Кооперативу (протокол від 22.06.2017) було затверджено наступний розмір «Внеску на утримання будинку та прибудинкової території»: 4,90 грн. за 1 кв.м. 3,89 грн. за 1 кв.м. (для першого поверху) (а.с. 15, 16).

Стаття 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачає таку форму договору як колективний договір про надання комунальних послуг. Це договір про надання комунальних послуг, який укладається з виконавцем комунальних послуг за рішенням співвласників (на умовах, визначених у рішенні співвласників (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками. Також приписи ст. 1 цього ж Закону визначають поняттяколективного споживача. Ним є юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги.

Стаття 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначає особливості укладання, зміни і припинення договорів про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку. Так, згідно з приписами частини 4 ст. 14 цього Закону колективний договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем такої послуги особою, уповноваженою на це співвласниками, від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку.Уповноваженою особою в Кооперативі на укладання колективного договору виступає правління житлово-будівельного кооперативу.

На виконання повноважень, визначених Статутом, відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» Кооператив як балансоутримувач і власник будинку, уклав договір про постачання питної та приймання стічних вод через приєднанні мережі №06092/4-08 від 14.11.2005 із ВАТ «АК «Київводоканал», договір №1410271 від 30.10.2018 про постачання теплової енергії у гарячій воді» з КП ВО Київради «Київтеплоенерго», договір про постачання електричної енергії споживачу від 11.12.2018 з ТОВ «Київські енергетичні послуги», договір №2603/2016 від 216.03.2019 на аварійне та технічне обслуговування систем центрального опалення, каналізації, гарячого, холодного водопостачання, електропостачання, та послуги диспетчера з ТОВ «НІКО СЕРВІС», договір №137 на технічне обслуговування ліфтів від 01.09.2017 з ТОВ «Прем`єр ЛІФТ» та договір №3988 на вивезення твердих побутових відходів від 01.03.2017 з ДП «Фірма АльтФатер Київ» (а.с. 17-22).

Згідно п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 №572, обов`язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.

Відповідно до положень ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 156 Житлового кодексу Української PCP визначає права і обов`язки членів сім`ї власника жилого будинку (квартири). Так, повнолітні члени сім`ї власника зобов`язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту.

В порушення вимог законів та Статуту Кооперативу відповідачем не виконується обов`язок щодо сплати внеску, а тому згідно акту звіряння взаємних розрахунків №7 за період з 01.03.2019 по 12.02.2020 у ОСОБА_1 виникла заборгованість у розмірі 14072 грн 70 коп. до якої також входить інфляційне збільшення у розмірі 382 грн 21 коп. 3% річних (штрафні санкції) у розмірі 389 грн 70 коп. та пеня яка складає 4742 грн 50 коп., що загалом складає 19587 грн 11 коп. (а.с. 23).

Статтею 322 ЦК України визначено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

З огляду на викладене, правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора вимагати сплату грошей за надані послуги.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 78 Цивільного процесуального кодексу України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі, тому слід стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за надані житлово-комунальні послуги, з урахуванням індексу інфляції 3 % річних та пені.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати. По даній справі позивачем було сплачено судовий збір 2102 грн 00 коп., тому дані кошти підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вище викладеного, керуючись вимогами Закону України «Про житлово-комунальні послуги»; ст.ст. 322, 509, 526, 610, 512, 625 ЦК України; ст.ст. 4, 12, 13, 76, 81, 82, 89, 133, 141, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

позовні вимоги Житлово-будівельного кооперативу «АТЕК» (03164, м. Київ, вул. Ак. Єфремова, 18, 20) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у вигляді внесків задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу «АТЕК» (код ЄДРПОУ 22908958) заборгованість за житлово-комунальні послуги у вигляді внесків у розмірі 19587 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот вісімдесят сім) грн 11 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу «АТЕК» (код ЄДРПОУ 22908958) судовий збір по справі у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.В. Ул`яновська

Повний текст судового рішення складено 30.04.2020.