Ухвала суду № 89531113, 29.05.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 937/1767/20-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2020 р. Печерський районний суд м. Києва у складі головуючого - судді Волкової С.Я. за участю секретаря судових засідань Топал А.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про стягнення грошових коштів,

установив:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про стягнення грошових коштів, позовна заява підписана представником позивача адвокатом Костишак Сергієм Вікторовичем; на підтвердження своїх повноважень представник позивача надав копію договору № 3 від 26.01.2020 р. про надання правової допомоги, зі змісту якого вбачається, що такий укладений між ОСОБА_2 та Адвокатським бюро «Костишака Сергія», що ОСОБА_2 , укладаючи договір, діє в інтересах ОСОБА_1 на підставі довіреності від 19.01.2018 р., яка зареєстрована в реєстрі за № 85, посвідчена приватним нотаріусом Меліпольського міського нотаріального округу Запорізької області Чудською О.О., втім довіреність від 19.01.2018 р. видана ОСОБА_1 без права передоручення і без права представника укладати будь-які договори, за виключенням: «… укладати та підписувати угоди та договори щодо оформлення та отримання пенсії з будь-яким поштовим відділенням, банківською установою або з будь-якою іншою установою, підприємством чи організацією на території України в тому числі, але не виключно, з управлінням Пенсійного фонду…», отже ОСОБА_1 надавала ОСОБА_2 право виключно укладати та підписувати угоди на договори щодо оформлення і отримання пенсії, вказаною довіреністю ОСОБА_1 не давала права представнику ОСОБА_2 укладати будь-які інші договори або угоди, в тому числі предметом яких є надання правової допомоги, та матеріали справи не містять нотаріально посвідченої довіреності від імені ОСОБА_1 на розширення повноважень ОСОБА_2 , які б давали йому можливість і право укладати з третіми особами договори на надання правової допомоги; та ОСОБА_3 надав Ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ЯР № 1011809 від 26.01.2020 р., зі змісту якого вбачається, що у графі «Назва органу, в якому надається правова допомога» зазначено: «у судових органах України будь-якої ланки».

Згідно з частиною першою статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, які законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно частини першої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

У частині четвертій статті 62 ЦПК України встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Згідно пункту 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Отже, судові органи відокремлені від інших органів державної влади.

Згідно з підпунктом 12.4 пункту 12 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 36 від 17.12.2012 р., ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням за необхідності виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» найменування юридичної особи повинно містити інформацію про її організаційно-правову форму (крім державних органів, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, державних, комунальних організацій, закладів, установ, а також випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини) та назву. Назва юридичної особи може складатися з власної назви юридичної особи, а також містити інформацію про мету діяльності, вид, спосіб утворення, залежність юридичної особи та інші відомості згідно з вимогами до найменування окремих організаційно-правових форм юридичних осіб, установленими Цивільним, Господарським кодексами України та цим Законом (частина третя статті 16 зазначеного Закону).

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець відокремим судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема, у графі «Назва органу, в якому надається правова допомога». При цьому сукупність наведених норм вочевидь зумовлює необхідність ідентифікації суду із зазначенням власної назви юридичної особи публічного права - власної назви певного суду. Отже, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема, Печерського районного суду м. Києва. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 р. у справі № 9901/847/18, від 03.07.2019 р. у справі № 9901/939/18, які відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Згідно з частиною третьою статті 17 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» систему судоустрою складають: 1) місцеві суди; 2) апеляційній суди; 3) Верховний Суд, втім Законом судових органів України будь-якої ланки не передбачено.

Відповідно до Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів (чинного на час складання вказаного вище ордеру) в Україні встановлюється єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням. Натомість усупереч вищенаведеному в Ордері серії АР № 1011809 від 26.01.2020 р. не зазначено конкретної назви органу, зокрема, суду, у якому надається правова допомога адвокатом, а відтак не підтверджено повноважень представника позивача діяти саме у Печерському районному суді м. Києва.

26.05.2020 р. на адресу суду надійшла заява Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.

Так, відповідно до пункту другого частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Суд, враховуючи, що договір про надання правової допомоги № 3 від 26.01.2020 р. від імені ОСОБА_1 підписано неуповноваженою на те особою, а в Ордері про надання правничої (правової) допомоги серії АР № 1011809 від 26.01.2020 р. не зазначено його обов`язковий реквізит - назва конкретного органу, в якому надається правова допомога позивачу, дійшов висновку, що позовну заяву від імені ОСОБА_1 підписано та подано особою, яка не має повноважень на ведення справи (в тому числі і права підпису позовної заяви), а тому позов ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись статтею 257 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про стягнення грошових коштів - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через районний суд протягом п`ятнадцяти днів. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Волкова С.Я.