Рішення № 89531052, 25.05.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/44567/15-ц

Категорія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2020 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Бортницької В.В.,

при секретарі - Бондаренко О. В.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 19 травня 2016 року у цивільній справі № 757/44567/15-ц за нововиявленими обставинами,-

В С Т А Н О В И В :

В вересні 2018 року ОСОБА_1 (далі - заявник, позивач), через свого представника адвоката Петраш С.А. звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами заочного рішення ухваленого Печерським районним судом м. Києва від 19 травня 2016 року у цивільній справі №757/44567/15-ц за позовом ОСОБА_1 до Партнерства з обмеженою відповідальністю «Інланд Транзіт», ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Макарової Ольги Петрівни, треті особи - Публічне акціонерне товариство «Банк Камбіо» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохілс Веста»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Лєон», про визнання недійсним договору відступлення прав за договором іпотеки та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

На обґрунтування заяви вказує, що наявні істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не могли бути відомі ОСОБА_1 , на час розгляду справи, а також скасуванням судового рішення, на яке посилались суди у вказаній справі.

До судового засідання сторони не з`явились. Від позивача та третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохілс Веста» надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності. В силу положень ст. 429 ЦПК України неявка інших учасників не є перешкодою для розгляду заяви, відтак суд дійшов до висновку про можливість слухання заяви у їх відсутність.

Судом встановлено, що 15 грудня 2010 року між Публічним акціонерним товариством «Банк Камбіо» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лєон» були укладені кредитні договори, в рамках яких банк надав товариству кредит строком повернення до 14 грудня 2015 року.

18 листопада 2011 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Банк Камбіо» на забезпечення зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Лєон» за кредитними договорами був укладений договір іпотеки, згідно якого передано в іпотеку банку квартиру, належну позивачу на праві власності.

11 вересня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «Банк Камбіо» та Партнерством з обмеженою відповідальністю «Інланд Транзіт» було укладено договір застави майнових прав та відступлення прав вимоги (грошові кошти), предметом якого також було забезпечення зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Лєон» перед банком за кредитними договорами.

Листом від 12 вересня 2014 року Публічне акціонерне товариство «Банк Камбіо» повідомило Партнерство з обмеженою відповідальністю «Інланд Транзіт» про договірне списання грошових коштів з його рахунків в рахунок виконання зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Лєон» за кредитними договорами, в зв`язку з чим до нього перейшло право іпотекодержателя за договорами забезпечення кредитних зобов`язань.

10 грудня 2014 року між відповідачами було укладено оспорюваний договір відступлення прав за договором іпотеки від 18.11.2011 року, посвідчений приватним нотаріусом Макаровою О.П., згідно умов якого Партнерство з обмеженою відповідальністю «Інланд Транзіт» відступило ОСОБА_2 право іпотекодержателя за договором іпотеки з позивачем.

В зв`язку з цим, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Макарова Ольга Петрівна приймає рішення №17887913 від 10 грудня 2014 року на підставі якого реєструє ОСОБА_2 іпотекодержателем за договором іпотеки.

Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 19 травня 2016 року в позові ОСОБА_1 про визнання недійсним договору відступлення прав за договором іпотеки та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень відмовлено.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 01 лютого 2017 року рішення суду першої інстанції скасоване, позов ОСОБА_1 задоволено.

Постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 липня 2017 року рішення апеляційного суду скасовано, а заочне рішення суду першої інстанції залишено в силі.

Відмовляючи в задоволені позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції та касаційний суд, який залишив в силі заочне рішення, виходили з того, що відповідач - Партнерство з обмеженою відповідальністю «Інланд Транзіт» набуло право іпотекодержателя в силу виконання ним, як майновим поручителем, договору застави майнових прав та відступлення прав вимоги (грошові кошти).

В свою чергу, укладений в подальшому між відповідачами договір відступлення прав за договором іпотеки досліджувався судами при розгляді іншої справи №757/10469/15-ц про звернення стягнення на предмет іпотеки за цим договором іпотеки. Рішенням суду у справі №757/10469/15-ц, що набрало законної сили, було звернуто на користь ОСОБА_2 стягнення на предмет іпотеки на підставі оспорюваного у цій справі договору відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 10 грудня 2014 року. Пославшись на це рішення, суд касаційної інстанції зазначив, що в силу ч. 2 ст. 223 ЦПК України (в редакції, що була чинною на час розгляду справи) не дозволяється оспорювати в іншому процесі вже встановлені судом факти і правовідносини.

Відтак, керуючись нормами чинного на час розгляду справи процесуального закону, суд вказав на неможливість оспорювання позивачем тих правовідносин та фактів (договору відступлення прав за договором іпотеки), яким вже було надано оцінку у іншій справі про звернення стягнення на предмет іпотеки, в якій він брав участь.

Звертаючись для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, заявник вказує, що 02 липня 2018 року рішенням господарського суду м. Києва у справі №910/6134/17 було визнано недійсним договір застави майнових прав та відступлення права вимоги (грошові кошти), укладений 11 вересня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «Банк Камбіо» та Партнерством з обмежено відповідальністю «Інланд Транзіт». Рішення набрало законної сили 03 серпня 2018 року та було залишено в силі постановою Північного апеляційного господарського суду від 12 лютого 2019 року. Договір застави майнових прав та відступлення прав вимоги (грошові кошти) також був визнаний нікчемними Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» №109 від 18 липня 2018 року.

Проте, судом встановлено, що після відкриття провадження з перегляду за нововиявленими обставинами рішення у даній справи постановою Касаційного господарського суду від 22 травня 2019 року рішення господарського суду м. Києва та постанову Північного апеляційного господарського суду, на які посилається заявник, було скасовано, а справу №910/6134/17 повернуто на новий розгляд.

Разом з тим, постановою Верховного Суду України від 01 серпня 2018 року, на яку також посилається заявник, було скасовано рішення Печерського районного суду міста Києва від 25 серпня 2015 року, ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 07 квітня 2016 року, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 вересня 2016 року та від 14 червня 2017 року у справі №757/10469/15-ц про звернення стягнення на предмет іпотеки, а в задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про звернення стягнення на квартиру відмовлено.

Відповідно до статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Відповідно до ст. 425 ЦПК України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 423 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення.

Як роз`яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. п. 3, 9 Постанови від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» для визначених пунктами 3, 4 частини другої статті 361 ЦПК України нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду. Скасування судового рішення (п. 3 ч. 2 ст.361 ЦПК України) може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував ухвалене судове рішення скасованим (воно було підставою для ухвалення такого судового рішення) або виходив із нього, хоча прямо й не посилався на нього на підтвердження наявності вказаних обставин, а також якщо наслідком скасування судового рішення є інше за змістом вирішення спору.

Вирішуючи питання про скасування судового рішення із зазначених підстав, суди мають виходити з преюдиційного зв`язку судових рішень, зокрема, із того, що між рішеннями має існувати матеріально-правовий зв`язок, факти, встановлені в одній із справ, мають значення для іншої справи.

Скасоване судове рішення не породжує правові наслідки для сторін, а також не встановлює факти і правовідносини, які є преюдиційними та такими, що не можуть бути оспорювані в межах даної справи. Відтак, скасування 01 серпня 2018 року Верховним Судом України заочного рішення Печерського районного суду міста Києва від 25 серпня 2015 року впливає на висновки суду про не можливість оспорювання позивачем договору відступлення прав за договором іпотеки та, відповідно, на вирішення даної справи.

Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність визначених в п. 3 ч. 2 статті 423 ЦПК України підстав для перегляду заочного рішення Печерського районного суду м. Києва у даній справі.

Що стосується суті заявлених позивачем вимог про визнання недійсним договору відступлення прав за договором іпотеки та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, суд зазначає наступне.

15.12.2017 року набрала чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України, в статті 20 якого визначено, які справи відносяться до юрисдикції господарських судів.

Зокрема, згідно з п.1.ч.1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Тобто, з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами такого основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи. Така юрисдикція визначається, враховуючи склад сторін основного зобов`язання. Аналогічний висновок Великої Палати Верховного Суду міститься у постановах від 13.03.2018 р. у справі № 415/2542/15-ц, від 25 квітня 2018 року у справі № 638/13998/14-ц, від 17 квітня 2018 року у справі № 545/1014/15-ц, від 5 грудня 2018 року у справі № 524/4996/13-ц.

В даному випадку спір виник щодо правочину, який укладений для забезпечення виконання основного зобов`язання по кредитним договорам між юридичними особами. Відтак, враховуючи норми процесуального права, даний спір не може бути розглянутий судом в порядку цивільного судочинства, незалежно від суб`єктивного складу сторін за договором іпотеки та договором про відступлення прав за договором іпотеки, а має бути розглянутий господарським судом.

Це стосується і вимоги позивача про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яка також підлягає розгляду господарським судом з огляду на п. 13.ч.1 ст. 20 ГПК України, де визначено, що вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

Пунктом 3 частини 3 статті 429 ЦПК України передбачено, що за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Відповідно до статті 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Статтею 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відтак, у суду відсутні підстави для розгляду позовних вимог по суті у зв`язку з не належністю даної справи до юрисдикції загальних судів.

Крім того, 25 травня 2020 року через канцелярію до суду надійшло клопотання, в якому позивач просить суд закрити провадження у цивільній справі №757/44567/15-ц на підставі п.1.ч 1 ст. 255 ЦПК України.

З огляду на викладене вище суд вважає, що це клопотання підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 429 ЦПК України у разі задоволення заяви про перегляд рішення суду з підстав, визначених частиною другою статті 423 цього Кодексу, та скасування рішення суду, що переглядається, суд ухвалює рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 255, 423, 429 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 19 травня 2016 року у цивільній справі № 757/44567/15-ц за нововиявленими обставинами - задовольнити.

Заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 19 травня 2016 року у справі №757/44567/15-ц за позовом ОСОБА_1 до Партнерства з обмеженою відповідальністю «Інланд Транзіт», ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Макарової Ольги Петрівни, треті особи - Публічне акціонерне товариство «Банк Камбіо», Товариство з обмеженою відповідальністю «Лєон», про визнання недійсним договору відступлення прав за договором іпотеки та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Партнерства з обмеженою відповідальністю «Інланд Транзіт», ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Макарової Ольги Петрівни, треті особи - Публічне акціонерне товариство «Банк Камбіо», Товариство з обмеженою відповідальністю «Лєон», про визнання недійсним договору відступлення прав за договором іпотеки та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - закрити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Бортницька