Ухвала суду № 89530862, 29.05.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/5143/20

Провадження №: 2/755/2978/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" травня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Марфіної Н.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, заяву позивача про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби в місті Києві Головного територіального управління юстиції у м. Києві, треті особи: Державне підприємство «СЕТАМ», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про відновлення становища, яке існувало до порушення прав шляхом визнання незаконним факту проведення електронних торгів та відновлення запису про право власності, -

у с т а н о в и в:

07.04.2020 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, треті особи: Державне підприємство «СЕТАМ», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання недійсними електронних торгів.

Ухвалою суду від 09.04.2020 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, роз`яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.

23.04.2020 року до суду надійшла заява сторони позивача про зміну предмету позову з «визнання недійсними електронних торгів» на «відновлення становища, яке існувало до порушення прав шляхом визнання незаконним факту проведення електронних торгів та відновлення запису про право власності».

Ухвалою суду від 27.04.2020 року заяву позивача про зміну предмета позову прийнято до розгляду.

19.05.2020 року до суду надійшла наступна заява позивача про зміну предмету позову.

Ухвалою суду від 29.05.2020 року заяву позивача про зміну предмету позову від 19.05.2020 року залишено без руху та надано позивачу термін для виправлення виявлених недоліків змісту та форми відповідної заяви.

19.05.2020 року до суду також надійшла заява позивача про забезпечення позову, у якій позивач просить суд вжити заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 .

Вимоги заяви мотивовано тим, що під час складання заявки на реалізацію арештованого майна та подачі її до ДТ «СЕТАМ» державний виконавець порушив ряд положень Закону України «Про виконавче провадження», Порядок реалізації арештованого майна та інші нормативно-правові акти, тому квартира позивача була реалізована незаконно. З метою уникнення подальшого відчуження квартири, що істотно ускладнить механізм захисту прав позивача та дітей, місце проживання яких зареєстровано у цій квартирі, буде доцільним вжиття заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на квартиру позивача. 18.05.2020 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень позивачу стало відомо, що акт про проведені електронні торги вже складений державним виконавцем, а право власності на квартиру вже зареєстрував за собою новий власник - ОСОБА_5 . Позивач вказує, що розглядаючи цю заяву про забезпечення позову, суд має в першу чергу звернути увагу на права та інтереси дітей, місце проживання яких зареєстроване у квартирі. Якщо не буде вжито заходу забезпечення позову у вигляді заборони вчинення реєстраційних дій по відношенню до квартири, діти втратять своє житло, що призведе до істотного порушення їх прав гарантованих Конвенцією, Конституцією України та низкою актів національного законодавства. У тому разі якщо суд вирішить, що забезпечення позову може завдати збитків відповідачам, позивач готова внести на депозит суду суму у розмірі 5000,00 грн., в якості зустрічного забезпечення.

Вивчивши зміст заяви про забезпечення позову, додатків до неї та матеріали позовної заяви, суд приходить до висновку про те, що вказана заява не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Згідно ч.ч. 1, 6, 7, 11 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Отже, статтею 150 ЦПК України чітко встановлено, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно (у тому числі нерухоме майно) допускається стосовно майна, яке належить відповідачу або підлягає передачі йому і знаходяться у відповідача чи в інших осіб.

За змістом інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.05.2020 року, квартира АДРЕСА_1 , на яку сторона позивача просить накласти арешт, 30.04.2020 року зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_5 .

Натомість зазначена особа не є учасником справи за позовом ОСОБА_1 , а вимоги цивільного процесуального закону вказують на те, що арешт на майно може бути накладений виключно стосовно майна, яке належить відповідачу.

За умови відсутності у теперішнього власника квартири ОСОБА_5 процесуального статусу відповідача/співвідповідача у справі, накладення арешту на належне йому майно не передбачено положеннями ст. 150 ЦПК України і відповідно заява позивача про забезпечення позову не підлягає до задоволення.

Суд звертає увагу позивача, що визначення кола осіб, які мають відповідати за позовом, є виключним процесуальним правом самого позивача, який згідно ч. 4 ст. 12 ЦПК України і несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням ним відповідних процесуальних дій. Натомість суд має лише право самостійно ініціювати залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, однак такий процесуальний статус особи не дає підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно третьої особи у справі. На даний час вирішення судом питання про залучення власника спірного майна до участі у справі в якості третьої особи є передчасним, оскільки позивач має процесуальну можливість визначити необхідність залучення власника спірного майна до участі у справі в якості відповідача/співвідповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-154, 353-355 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби в місті Києві Головного територіального управління юстиції у м. Києві, треті особи: Державне підприємство «СЕТАМ», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про відновлення становища, яке існувало до порушення прав шляхом визнання незаконним факту проведення електронних торгів та відновлення запису про право власності - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 29.05.2020 року.

Суддя -