Ухвала суду № 89530464, 21.02.2020, Деснянський районний суд міста Києва

1-кп/754/375/20

Справа № 754/14841/19

У Х В А Л А

Іменем України

21 лютого 2020 року Деснянський районний суд м. Києва в складі

головуючого судді - Вінтоняк Р.Я.,

за участю секретаря Федорченка А.В.

за участю прокурора Степанечко О.В.

за участю потерпілого ОСОБА_1

за участю захисника - Кожушко В.Г.

за участю обвинуваченого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.186ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Деснянського районного суду м. Києва знаходиться кримінальне провадження за обвинувальним актом по обвинуваченню ОСОБА_2 .

Прокурор в судовому засіданні зазначив, що строк тримання під вартою ОСОБА_2 закінчується, а тому заявив клопотання про продовження строку тримання обвинувачених під вартою. Крім цього вказав, що на даний час продовжують існувати ризики, які дають йому достатні підстави вважати, що обвинувачений спробує переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, незаконно впливати на свідка та потерпілого, перешкоджатиме кримінальному провадженню, а саме ухилятиметься від забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Потерпілий просив вирішити клопотання прокурора на розсуд суду.

Захисник просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора, оскільки прокурор в своєму клопотанні не навів достатність ризиків, що передбачені ст.177 КПК України, за наявністю яких обвинуваченому ОСОБА_2 необхідно продовжити строк тримання під вартою. Просив з врахуванням даних про особу ОСОБА_2 , який має визначене місце проживання в м. Києві змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачений в судовому засіданні підтримав доводи своїх захисника.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Зокрема, згідно зі ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу зобов`язаний врахувати ризики неправомірної процесуальної поведінки, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого, наявність у нього родини та утриманців, його репутацію тощо.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Позитивна відповідь свідчить про реально існуючий ризик неправомірної поведінки обвинуваченого.

Надаючи оцінку можливості ОСОБА_2 переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.

На користь реального існування вказаних ризиків слід віднести ті обставини, що ОСОБА_2 обвинувачується, у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров`я особи, за яке, у разі визнання їх вини, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести років позбавлення волі.

Міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обрана ОСОБА_2 з урахуванням тяжкості інкримінованого йому злочину та даних про його особу.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченим запобіжному заході у виді тримання під вартою відпала.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбаченого покарання у виді позбавлення волі, раніше неодноразово судимий, стан його здоров`я не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув`язнення.

Оцінивши зазначені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого в подальшому належить утримувати під вартою, а відтак не вбачає підстав для задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт.

Керуючись ст.ст.177,178,183,331 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою до 20 квітня 2020 року включно.

Визначити ОСОБА_2 розмір застави достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбаченим КПК України у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 76840 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави отримувач: ТУДСАУ в місті Києві:

Код ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок № НОМЕР_1

На підставі ч.5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 такі обов`язки:

1. Прибувати за кожною вимогою до суду;

2. Не відлучатися із населеного пункту, за місцем проживання чи перебування без дозволу суду;

3. Повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Визначити строк дії покладених на обвинувачену ОСОБА_2 ухвалою суду обов`язків - 60 днів з моменту внесення обвинуваченим застави у розмірі, визначеному судом.

Копію ухвали надіслати до Київського СІЗО - для відома.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляцйного суду на протязі 7 днів.

Головуючий: