Ухвала суду № 89530452, 28.05.2020, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/5182/17

провадження № 2/753/3052/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Мицик Ю.С.

при секретарі Пугач Д.С.

за участю відповідача 1 ОСОБА_1

інші учасники справи не з`явилися

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Квітка», про стягнення заборгованості за договором позики,-

ВСТАНОВИВ:

В березні 2017 року ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Квітка» (далі відповідач 2) про стягнення заборгованості за договором позики.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судовими справами між суддями від 05.07.2018 дану цивільну справу передано до провадження судді Мицик Ю.С.

Ухвалою суду від 09.07.2018 дану справу прийнято до провадження суддею та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження в підготовче судове засідання на 01.11.2018.

В підготовче судове засідання, яке відбулося 01.11.2018 позивач не з`явився, свого представника не направив, при цьому представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим розгляд справи було відкладено на 13.12.2018.

В судове засідання, яке відбулося 13.12.2018 позивач повторно не з`явився, свого представника не направив, при цьому представником позивача знову було подано клопотання про відкладення розгляду справи. Заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача до суду не направлено.

Ухвалою суду від 13.12.2018 вказаний позов був залишений без розгляду через повторну неявку сторони позивача.

Київський апеляційний суд постановою від 19.02.2019 скасував ухвалу суду від 13.12.2018 та направив справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 20.03.2019 вказану справу прийнято до провадження суддею Мицик Ю.С, та призначено підготовче засідання на 17.06.2019 на 10 год. 30 хв, про що повідомлено сторони та представника позивача рекомендованими листами з направленням копії ухвали.

Позивач, його представник та відповідач 1 судову кореспонденцію не отримали.

04.07.2019 учасники справи в підготовче судове засідання не з`явилися, а тому суд відклав розгляд справи до 03.10.2019 на 16 год. 30 хв., про що повідомлено учасників справи судовими повістками за адресами, що вказані в позовній заяві, рекомендованими листами.

Позивач його представник та відповідач 1 судову кореспонденцію не отримали.

03.10.2019 учасники справи в підготовче судове засідання не з`явилися повторно, а тому суд визнав можливим провести його за відсутності сторін, закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 17.02.2020 о 14 год. 00 хв.

Ухвала суду разом із супровідним листом суду була направлена на адресу учасників справи рекомендованими листами з повідомленням про вручення.

Позивач судову кореспонденцію не отримав, лист повернувся до суду із зазначенням «інші причини, що не дали змогу виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення».

Представник позивача судову кореспонденцію не отримав, лист повернувся до суду із зазначенням «за закінченням строку зберігання».

Відповідач 1 судову кореспонденцію не отримав, лист повернувся із зазначенням «адресат відсутній».

17.02.2020, у зв`язку з першою неявкою позивача, його представника та представника відповідача 2 в судове засідання, розгляд справи було відкладено на 28.05.2020 на 16 год. 00 хв.

Учасники справи були повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином - рекомендованою поштою з повідомленням про вручення та розміщеним оголошенням на офіційному сайті судової влади (суду), відповідач 1 - під розписку.

Позивач судову кореспонденцію не отримав, лист повернувся до суду із зазначенням «інші причини, що не дали змогу виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення (адресат не знайдено)».

Представник позивача судову кореспонденцію не отримав, лист повернувся до суду із зазначенням «за закінченням строку зберігання».

У судове засідання призначене на 28.05.2020 позивач та його представник повторно не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, заяв про розгляд справи за відсутності сторони позивача суду не направили.

Вислухавши думку відповідача ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно ч. 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Офіційну електронну адресу сторона позивача суду не надала, заяви про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) ні позивач, ні його представник до суду не направили.

Згідно висновків Європейського суду з прав людини, зазначеного у рішенні у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» №12307 - учасник справи, що повідомлений за допомогою пошти за однією із адрес, за якою він зареєстрований, але ухилявся від отримання судової повістки. Тому йому повинно було бути відомо про час і місце розгляду справи. Він також міг стежити за ходом його справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.

Враховуючи, що судом було повідомлено позивача та його представника про дату, час та місце судового розгляду справи рекомендованою поштою з повідомленням про вручення та розміщено оголошення на офіційному сайті судової влади (суду), суд приходить до висновку, що сторона позивача була повідомлена про розгляд справи належним чином, водночас ні позивач, ні його представник в судове засідання не з`явилися без поважних причин повторно.

Відповідно до ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, крім іншого, вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, а також виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

При цьому, суд звертає увагу, що позивач та його представник з часу відкриття провадження у справі жодного разу не прибули в судове засідання та не здійснили дій, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, а саме про наступну дату судового засідання.

Вказане вище свідчить про дві обставини: втрату інтересу до підтримання свого позову, або навпаки про зловживання процесуальними правами.

При цьому суд зауважує, що провадження в цій справі відкрито 27.03.2017, тобто більш трьох років тому, за які судом здійснювались усі можливі дії для належного повідомлення сторони позивача про розгляд справи, позивач будучи ініціатором цього судового провадження без поважних причин повторно не з`явився до суду, тобто в протиріч діям суду, які направлені на сприяння сторонам по справі у використанні їх процесуальних прав, в порушення ч.1 ст.44 ЦПК України не добросовісно користується наданими йому процесуальними правами.

Так, згідно із п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

При цьому конструкція вказаної статті дозволяє суду розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності сторони позивача лише за сукупності двох підстав: від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Як вже зазначалося в ухвалі, заяви про розгляд справи за відсутності сторони позивача до суду не надходило.

За вищевикладених обставин суд вважає, що відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства позов підлягає залишенню без розгляду.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992р.).

З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1998 року та "Креуз проти Польщі" від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Отже, залишення позову без розгляду, в даному випадку, не порушує право позивача на доступ до суду, а є способом вжиття дій направлених на усунення неналежних виконань позивачем своїх процесуальних обов`язків та певною мірою заходом суду для протидії здійсненим перепонам для руху справи, що створюються недобросовісними учасниками справи, оскільки недієздатність суду протидіяти такім діям є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Залишення позову без розгляду, не перешкоджає позивачеві для повторного звернення до суду з таким позовом, після усунення умов, що були підставою для залишення його заяви без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись стст. 43, 44, 223, 257 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Квітка» про стягнення заборгованості за договором позики - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

СУДДЯ: МИЦИК Ю.С.