Рішення № 89529536, 19.05.2020, Маньківський районний суд Черкаської області

Справа №693/1491/19

Номер провадження2/701/97/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2020 року Маньківський районний суд, Черкаської області

в складі: головуючого - судді - А. І. Костенка

за участю секретаря - Е. М. Киряхно

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка матеріали за позовом ОСОБА_1 до Жашківської районної централізованої бібліотечної системи, сектору культури, молоді та спорту Жашківської районної Державної адміністрації, Жашківської Державної адміністрації та Жашківської районної ради про отримання приміщення у власність за набувальною давністю,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про отримання приміщення у власність за набувальною давністю.

На підставу своїх вимог спирається на те, що відповідно до рішення районної ради №16-12/ІV від 14.04.2005 року між позивачем та Жашківською районною центральною бібліотекою, було заключено договір оренди №8 не житлового приміщення у підвалі ЦРБ за адресою: АДРЕСА_1 , датою на момент підписання 01 листопада 2007 року. Що було погоджено з Жашківською районною радою та відділом культури, чиї підписи та печатки також є на договорі. Також було підписано акти прийому-передачі приміщення у користування, в якому вказана оціночна вартість цього приміщення 9121.80 грн. Відповідно до інформації озвученої керівником ЦРБ, наданих на той час, ЦРБ знаходиться у приміщенні комунальної власності та власником якого є також ЦРБ. Під час співпраці, з працівниками ЦРБ виникло декілька спорів, які продовжуються й на даний момент. Під час цих спорів було встановлено, що ЦРБ не є власником приміщення у якому знаходиться та здає в оренду. Також встановлено те, що приміщення у якому він здійснює діяльність не є комунальною власністю, а відповідно до встановлених фактів приміщення є безхазяйним, що і змусило позивача звернутись з відповідним позовом до суду.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав та наполягав на його задоволені.

Представники відповідачів Жашківської районної централізованої бібліотечної системи, сектору культури, молоді та спорту Жашківської районної державної адміністрації та Жашківської районної ради в судовому засіданні позов не визнали та заперечували проти задоволення позову.

Представник відповідача Жашківської Державної адміністрації в судове засідання не з`явився, але згідно письмової заяви позовні вимоги позивача не визнає та просить справу слухати у його відсутності.

Суд, вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини: відповідно до рішення районної ради №16-12/ІV від 14.04.2005 року між позивачем та Жашківською районною центральною бібліотекою, було заключено договір оренди №8 нежитлового приміщення у підвалі ЦРБ за адресою: АДРЕСА_1 , датою на момент підписання 01 листопада 2007 року. Що було погоджено з Жашківською районною радою та відділом культури (а.с. 5-6). Також було підписано акти прийому-передачі приміщення у користування, в якому вказана оціночна вартість цього приміщення 9121.80 грн., (а.с. 8). Під час співпраці, з працівниками ЦРБ виникло декілька спорів, які продовжуються й на даний момент. Під час цих спорів було на думку позивача встановлено, що ЦРБ не є власником приміщення у якому знаходиться та здає в оренду. Також позивач вважає, що приміщення у якому він здійснює діяльність не є комунальною власністю, а відповідно до встановлених фактів приміщення є безхазяйним. Згідно до листа першого заступника голови Жашківської районної державної адміністрації Черкаської області Ю. Барабаш, відповідно до рішення Жашківської районної ради від 03.10.2018 28-9/УІІ «Про суб`єкти, об`єкти спільної власності територіальних громад та міста Жашківського району Черкаської області» затверджено Перелік суб`єктів господарювання спільної власності територіальних громад сіл та Жашківського району Черкаської області (районної комунальної власності) та Перелік об`єктів спільної власності територіальних громад сіл міста Жашківського району Черкаської області (районної комунальної власності) закріплених за структурними підрозділами районної державної адміністрації та іншими службами на праві оперативного управління/господарського відання. Згідно рішення власником будівлі Жашківської центральної районної бібліотеки, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 є територіальна громада сіл та міста Жашківського району Черкаської області. Балансоутримувачем даної будівлі є Жашківська центральна районна бібліотека з правом оперативного управління. У відповідності до ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За змістом ст. 77 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. 01.01.2007 року між Жашківською районною бібліотекою та приватним підприємцем ОСОБА_1 , укладено договір №8 оренди нежитлового приміщення площею 27,5 кв. м., за адресою АДРЕСА_1 та акт прийому-здачі орендованого майна. Договір укладено з 01.11.2007 до 01.10.2010 (п. 10.3 договору) (а.с. 98). Дані обставини були предметом розгляду в Жашківському районному суді Черкаської області справа №693/242/18 та винесено відповідне рішення 17.05.2018 року (а.с. 122-124). Як вбачається з рішення Жашківського районного суду від 17.05.2018 №693/242/18 ОСОБА_1 , користувався орендованим приміщенням з 01.01.2007 року по червень 2015 року, а тому твердження позивача про наявність 10 років безперервного користування приміщенням є безпідставним. Відповідно до рішення №28-9/VІІ від 03.10.2018 року "Про суб`єкти, об`єкти спільної власності територіальних громад сіл та міста Жашківського району Черкаської області будівля за адресою АДРЕСА_1 належить до спільної власності територіальних громад сіл та міста Жашківського району Черкаської області (а. с. 78-79). Відповідно до договору від 17.10.2018 року будівлю за адресою АДРЕСА_1 закріплено за Жашківською районною централізованою бібліотечною системою на праві оперативного управління (а.с. 94-96). Рішенням Жашківської міської ради від 27.11.2019 №20-66/VІІІ Жашківській районній раді Черкаської області надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки в АДРЕСА_1 (а.с. 93). Відповідно до частини другої статті 335 ЦК України безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені, взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність. Заява про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади за умов, визначених кодексом, подається до суду за місцем знаходженням цієї речі органом, уповноваженим управляти майном відповідної територіальної громади (стаття 269 ЦПК України). Таким чином, законодавство визначає особливі правила щодо набуття права власності на безхазяйні нерухомі речі. Такі речі мають бути взяті на облік як безхазяйні за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони знаходяться, з обов`язковим оголошенням про це у друкованих засобах масової інформації. Законодавець визначив саме такий порядок задля того аби встановити власника або іншу особу, яка має право вимагати повернення такої речі, або ж заявити про свої права на вказану річ. Необхідність постановки на облік речі як безхазяйної обумовлена також що лише по закінченню чітко визначеного періоду - 1 року, що обчислюється з моменту взяття такої речі на облік, виникнуть правові підстави визнання власником речі іншої особи. Справа про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади розглядається судом за участю заявника з обов`язковим повідомленням заінтересованих осіб. За позовом органу, правомочного управляти комунальним майном, суд якщо не буде встановлено власника або іншу особу, яка має право вимагати повернення своєї власності чи не заявила про своє право на нерухоме майно, передає безхазяйну нерухому річ до комунальної власності. Обов`язкова складова процедури набуття права власності на безхазяйну нерухому річ - офіційне оприлюднення інформації про взяття нерухомої речі на облік органом державної реєстрації. ЦК України не визначено суб`єкта, на якого покладається обов`язок інформувати громаду (суспільство) про взяття нерухомого майна на баланс як безхазяйного. Зі змісту ч. 1 ст. 335 Цивільного кодексу України, вбачається, що лише те майно, яке не має власника або власник якого невідомий вважатися безхазяйним. В такому контексті поняття "не має власника" та "власник невідомий" об`єднує одна спільна категорія - відсутня особа, яка б могла оспорити право власності на нерухоме майно. Позивач зазначає, що приміщення за адресою АДРЕСА_1 є безхазяйним, посилаючись на інформацію з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Дана інформація датована 15.04.2018 р. Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Згідно до положень ч.ч. 1,4 ст. 344 цього Кодексу особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду. Тобто це такий спосіб набування власності, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ і воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у ч. 1 ст. 344 ЦК України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Право звернення до суду з позовом про визнання права власності на майно за набувальною давністю має будь-який учасник цивільних правовідносин, якими за змістом ст. 2 цього Кодексу є фізичні особи та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права. Проте не будь-який об`єкт може бути предметом такого набуття права власності. Право власності за набувальною давністю можна набути виключно на майно, не виключене із цивільного обороту, тобто об`єкт володіння має бути законним. Щодо поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до ст. 344 ЦК України, необхідно виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає і не повинен знати про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього. З цього можна зробити висновок, що йдеться про добросовісне, в тому числі безтитульне заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння або користування, проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння, користування, проте не у власність, виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник. Якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може його задавнити, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власності - добросовісність заволодіння майном. Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об`єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною, яка не має власника або власник якої невідомий. Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю, якщо воно має такий правовий режим, тобто є об`єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію. Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник. Отже, давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього строку, визначеного законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю. При цьому втрата не зі своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності в разі повернення майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування (абз. 2 ч. 3 ст. 344 ЦК України); не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є правонаступником іншого володільця, адже в такому випадку ця особа може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (ч. 2 ст. 344 цього Кодексу). Також не перериває набувальної давності здійснення володільцем фактичного розпорядження майном у вигляді передання його в тимчасове користування іншій особі. Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений у ЦК України строк, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк складає десять років. Також для набуття права власності на майно за набувальною давністю закон не повинен обмежувати чи забороняти таке набуття. При цьому право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається виключно за рішенням суду. Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності. У постанові від 01 серпня 2018 року у справі № 201/12550/16-ц Верховний Суд зазначив, що при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, необхідним є встановлення, зокрема, добросовісності та безтитульності володіння. За висновком цього Суду наявність у володільця певного юридичного титулу унеможливлює застосування набувальної давності. При цьому безтитульність визначена як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Отже, безтитульним є володіння чужим майном без будь-якої правової підстави. Натомість володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності. Від цієї правової позиції не відійшла Велика Палата Верховного Суду, яка у постанові від 14 травня 2019 року у справі № 910/17274/17 зазначила наступне. Добросовісність особи має існувати саме на момент заволодіння нею чужим майном, що є однією з умов набуття права власності на таке майно за набувальною давністю. Після заволодіння чужим майном на певних правових підставах, які в подальшому відпали, подальше володіння особою таким майном має бути безтитульним, тобто таким фактичним володінням, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Адже володіння майном на підставі певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності, оскільки у цьому разі володілець володіє майном не як власник. Крім того Великою Палатою Верховного Суду було також наголошено, що об`єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною. Нерухоме майно може стати предметом набуття за правилами ст. 344 ЦК України, якщо воно має лише такий правовий режим, тобто є об`єктом нерухомості, який прийнятий в експлуатацію. У постанові від 01 серпня 2018 року у справі № 201/12550/16-ц Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зазначив, що при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, необхідним є встановлення, зокрема, добросовісності та безтитульності володіння. За висновком Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду наявність у володільця певного юридичного титулу унеможливлює застосування набувальної давності. При цьому безтитульність визначена як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Отже, безтитульним є володіння чужим майном без будь-якої правової підстави. Натомість володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності. Згідно іншого правового висновку, висловленого Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду під час розгляду цивільної справи № 206/1345/17 (постанова від 10.05.2018р.), позов про право власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником. Таким чином, позивач, достовірно знав, що Жашківська районна централізована бібліотечна система, сектору культури, молоді та спорту Жашківської районної Державної адміністрації має право оперативного управління не житловим приміщеннмя, що за адресою АДРЕСА_1 , оскільки позивач укладав з Жашківською районною бібліотекою, неодноразово договір оренди на не житлове приміщення. При цьому позивач повинен був розуміти, що він володіє чужою річчю та у нього немає правових підстав для набуття права власності на приміщення. Згідно п. 10.8.2 договору № 8 про оренду нежитлового приміщення, зазначено, що дія договору припиняється у разі ліквідації орендаря. Представник сектору культури, молоді та спорту Жашківської районної Державної адміністрації в судовому засіданні, заявив що пп позивача було ліквідовано та не повідомлено орендодавцю про ліквідацію орендаря, що є грубим порушення договору оренди. Дані твердження позивачем в судовому засіданні не було спростовано, тобто позивач не міг безперервно користуватися даним нежитловим приміщенням безперервно 10 років, оскільки договори з позивачем неодноразово переукладалися. За таких обставин також відсутня ознака добросовісності володіння позивачем спірним нежитловим приміщенням (правова позиція Верховного Суду, викладена в постанові від 07.11.2019 у справі № 683/1795/17), тому в задоволені позовних вимог слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 77, 78, 81, 263, 265 ЦПК України, ст. ст. 335, 328, 344 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволені позову ОСОБА_1 а до Жашківської районної централізованої бібліотечної системи, сектору культури, молоді та спорту Жашківської районної Державної адміністрації, Жашківської Державної адміністрації та Жашківської районної ради про отримання приміщення у власність за набувальною давністю - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Маньківський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

Суддя А. І. Костенко