Вирок № 89528835, 29.05.2020, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/1952/20

Провадження № 1-кп/629/351/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2020 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лозова, Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220380000298, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Орілька, Лозівського району, Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, маючого на утриманні малолітню доньку, офіційно не працевлаштованого, невійськовозобов`язаного, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 04.12.2019 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 240 годин громадських робіт,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення - прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області Новікова Ю.О.,

- захисту - обвинуваченого ОСОБА_1 , -

в с т а н о в и в:

07 березня 2020 року, близько 08-00 години, ОСОБА_1 проходячи повз будинок № 59, який розташований по вулиці Перемоги в м. Лозова, Харківської області, де мешкає ОСОБА_2 , помітив за двором будинку під парканом дитячий самокат синього кольору, марки «MARSSPACE SKL 03-401», після чого у нього раптово виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Діючи з корисливого мотиву, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки, у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, з метою наживи, повторно, шляхом вільного доступу ОСОБА_1 , таємно викрав належний ОСОБА_2 дитячий самокат «MARSSPACE SKL 03-401», вартістю 1216 гривень 95 копійок.

Після чого з місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, а саме продав ОСОБА_3 , чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 майнову шкоду на вищевказану суму.

Обвинувачений ОСОБА_1 себе в скоєнні злочину визнав та пояснив у судовому засіданні, що щиро кається у скоєному ним злочині. Також пояснив, що дійсно скоїв злочин при зазначених обставинах, а саме 07 березня 2020 року, близько 08-00 години, разом з ОСОБА_3 йшов по вул. Перемога в м. Лозова і проходячи повз будинок № 59 побачив, що під парканом за двором стоїть дитячий самокат. Він його забрав, а ОСОБА_3 сказав, що це його самокат, який він дав своїй племінниці, яка тут же живе. Потім запропонував ОСОБА_3 купити самокат, але той зразу відмовився, однак на другий день купив за 200 гривень.

Потерпілий ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти розгляду справи в порядку ст. 349 КПК України, зі змістом якої ознайомлений.

Визнавальні свідчення обвинуваченого ОСОБА_1 суд вважає правильними та достовірними, а також такими, що відповідають матеріалам справи, оскільки вони надані послідовно, несуперечливо та кладе в основу обвинувального вироку.

Зважаючи на те, що обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, погодився з правовою кваліфікацією своїх дій, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності позицій обвинуваченого, роз`яснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, за відсутності сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежився допитом обвинуваченого.

Таким чином, суд знаходить вину обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведеною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене повторно.

Обвинувачений ОСОБА_1 винний у скоєнні даного кримінального правопорушення і підлягає покаранню.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочин середньої тяжкості.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше судимий, з 2006 року перебуває на обліку у лікаря-нарколога з приводу вживання алкоголю з шкідливими наслідками, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, має середню освіту, розлучений, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працевлаштований, невійськовозобов`язаний, за місцем реєстрації характеризується задовільно.

Обвинувачений ОСОБА_1 з`явився для участі у підготовці досудової доповіді.

Оцінка виявила високий ризик вчинення повторного кримінального правопорушення. Ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як середній. Орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк та не становить високої небезпеки для суспільства.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд визнає щире каяття.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд визнає рецидив злочинів.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного злочину, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України - призначення більш м`якого покарання, яке передбачено законом.

Крім того, судом враховується досудова доповідь, складена Лозівським міськрайонним відділом з питань пробації, згідно висновку якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як середній, виправлення ОСОБА_1 без позбавлення/обмеження волі можливе та не становить небезпеку для суспільства. У разі призначення обвинуваченому покарання не пов`язаного з позбавлення волі, доцільним застосування певних заходів та обов`язків, а саме: застосування соціально-виховних заходів та покладання на нього обов`язків, передбачених п.2 ч.3 ст. 76 КК України.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого ОСОБА_1 , обставин, які пом`якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо лише в місцях позбавлення волі і призначає покарання ОСОБА_1 в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Крім цього обвинувачений ОСОБА_1 вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 04.12.2019 року був засуджений за ч. 1 ст. 185 КК України до 240 годин громадських робіт.

Встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України в період відбуття покарання за попереднім вироком, в зв`язку з чим при визначенні покарання обвинуваченому суд повинен застосувати вимоги ч. 1 ст. 71 КК України.

Однак, як вбачається з довідки Лозівського МРВ філії Державна установа «Центр пробації» в Харківській області від 29.04.2020 року, ОСОБА_1 17.04.2020 року знятий з обліку Лозівського МРВ філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області за відбуттям строку покарання у виді громадських робіт в повному обсязі. Тобто, на час ухвалення даного вироку ОСОБА_1 відбув покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 04 грудня 2019 року в повному обсязі, тому підстав для застосування вимог ч. 1 ст. 71 КК України при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд не вбачає.

До набрання вироком законної сили обвинуваченому ОСОБА_1 обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши його негайно під варту в залі суду.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з моменту фактичного затримання.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлений.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення судово - товарознавчої експертизи.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_1 винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та піддати його покаранню у виді 6 (шести) місяців позбавлення волі.

До вступу вироку в законну силу обрати запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», взявши його під варту негайно в залі суду.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 29 травня 2020 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (Лозівське УК/ЛозоваР/24060300, код банку 38053090, Казначейство України (ел.адм.подат.), номер рахунку UA078999980313020115000020349, код доходів 24060300, інші надходження) судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 7035 від 24.04.2020 в розмірі 326 гривень 88 копійок.

Речові докази по справі:

- дитячий самокат синього кольору, марки «MARSSPACE SKL 03-401», який переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_2 - залишити останньому.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Н.А. Смірнова