Постанова № 89527878, 29.05.2020, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/608/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.05.2020 року суддя Здолбунівського районного суду Рівненської області Шуляк А.С., розглянувши матеріали, які надійшли зі Здолбунівського відділення поліції Острозького відділу поліції ГУ Національної поліції в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

встановив:

01.03.2020 року близько 19:15 год. в м.Здолбунів, вул.Шевченка водій ОСОБА_1 керував т/з "Volkswagen" номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння (виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідність обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження медичного огляду у медичному закладі з метою встановлення наркотичного сп`яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимог п.2.5 Правил дорожнього руху.

В судове засідання призначене на 20.05.2020 року ОСОБА_1 не з`явився. 19 травня 2020 року подав суду заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з запровадженням карантинних заходів в Україні, відсутністю міжміського транспортного сполучення і в зв`язку з цим неможливістю доїхати в суд.

В судове засідання призначене на 29.05.2020 ОСОБА_1 не з`явився. Від адвоката Казмірчук М.М. надійшло до суду клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку з запровадженням в України карантинних заходів та в зв`язку з тим, що лише 29.05.2020 року між нею та ОСОБА_1 був укладений договір про надання правової допомоги. При цьому заяви про відкладення розгляду справи безпосередньо від ОСОБА_1 в суд не надходили, причини його неявки суду невідомі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2020 року № 255«Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»зі змінами, внесеними постановою КМУ № 291 від 22.04.2020) на усій території України установлено карантин з 12.03.2020 року по 11.05.2020 року, проте цією постановою запроваджені карантинні обмежувальні заходи, але не обмежено право учасників процесу на судовий розгляд.

Постановою КМУ від 11березня 2020року №211 зі змінами та доповненнями заборонено перебувати у громадських місцях без вдягнутих засобів індивідуального захисту та переміщення групою осіб, відсутня повна заборона транспортного сполучення чи перевезення автомобілем тощо. Разом з тим, для розгляду справ про адміністративне правопорушення передбачено скорочений термін їх розгляду, зміни до законодавства щодо продовження строків передбачених КУпАП на період запровадження карантину не внесено. Отже, такі вимоги не є перешкодою для явки в судове засідання.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Пункт 1 статті 6 Конвенції прозахист прав людини і основоположних свобод встановлює, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Окрім цього, у відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частини 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно з якою жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Відповідно до Глави 21 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Необґрунтованим є посилання ОСОБА_1 в заяві про відкладення розгляду справи від 19.05.2020р. про те, що він не може з`явитися в судове засідання, оскільки в зв`язку з карантинними заходами припинено рух міжміського транспорту. Як з протоколу про адміністративне правопорушення, так і з поданої заяви вбачається, що ОСОБА_1 проживає в будинку АДРЕСА_2 , який практично розташований біля приміщення суду.

На підставі вищевикладеного, суд розцінює дії ОСОБА_1 , заявлені клопотанням про відкладення розгляду справи та неявкою в судове засідання, укладенням з адвокатом договору про надання правової допомоги в останній день строку притягнення до адміністративної відповідальності, як зловживання процесуальними правами та як спосіб затягування розгляду справи, що може призвести до необґрунтованого порушення строку розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбаченогост.277 КУпАП, та до можливого уникнення відповідальності останнім за вчинені правопорушення, в разі визнання винним в такому, враховуючи строки притягнення до адміністративної відповідальності, передбачені ст.38 КУпАП.

Оскільки, відповідно до ч.2 ст.268 КУпАП України, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.130 КУпАП, не входять до переліку справ, розгляд яких здійснюються за обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, враховуючи, що відповідно до ч.2 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, з метою запобігання затягування розгляду справи та спроби можливого уникнення відповідальності за вчинені адміністративні правопорушення, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за його відсутності.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, доведена матеріалами справи, дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні, які відповідно до ст.251 КУпАП є доказами у справі про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 090624 від 01.03.2020 року, в якому викладені обставини вчинення правопорушення та в якому ОСОБА_1 зауважень або заперечень до протоколу не вказав; актом огляду на стан сп`яніння від 01.03.2020р., з якого вбачається, що від проходження огляду в медичному закладі він відмовився, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 01.03.2020 року, у яких останні підтвердили, що 01.03.2020 року водій ОСОБА_1 в їх присутності відмовився від проведення огляду на стан виявлення наркотичного сп`яніння у медичному закладі КЗ РОЦПЗН; направленням на огляд до КЗ РОЦПЗН ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01.03.2020 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 747104 від 01.03.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121, ч.1, ч.4 ст.126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 510 гривень, а також іншими матеріалами справи.

Жодних доказів, які б викликали сумніви у об`єктивності та допустимості вищевказаних матеріалів правопорушником суду не надано.

Об`єктивна сторона правопорушення передбаченого ст.130 КУпАП, є зокрема керування транспортними засобами особами в стані алкогольного/наркотичного сп`яніння, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Отже, при наявності у особи яка керувала транспортним засобом ознак наркотичного сп`яніння, як і відмова такої особи від проходження огляду на стан сп`яніння є підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП.

Відповідно до вимог п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Даних вимог правил дорожнього руху ОСОБА_1 не виконав.

За таких обставин, зважаючи на вищевикладене, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння і тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.

Пом`якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин судом не встановлено.

Відтак, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, суддя приходить до висновку про доцільність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.

У разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, згідно ч.1 ст.40-1 КУпАП сплачується судовий збір, який становить 420,40 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 40-1, 130, 283-285 КУпАП, суддя,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тисяча двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20400 (двадцять тисяч чотириста) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 (сорок) коп. на рахунок № UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві, код банку отримувача 899998, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) (код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Здолбунівський районний суд Рівненської області протягом 10 /десяти/ днів з дня її винесення.

Суддя