Постанова № 89525819, 29.05.2020, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

ЄУН № 337/1412/20

Провадження № 3/337/505/2020

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2020 року суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Ширіна Світлана Анатоліївна, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у м. Запоріжжі адміністративні матеріали по протоколу ДПР № 365525, що надійшов з УПП в Запорізькій області ДПП відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкає за адресою : АДРЕСА_1 , який притягався протягом року постановою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 27.01.2020 року до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП призначено стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на 1 рік та штраф в розмірі 10200 грн., постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17.03.2020 року до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП призначено стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на 1 рік та штраф в розмірі 10200 грн.,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

З протоколу ДПР 18 № 365525 вбачається, що відносно ОСОБА_1 , складений протокол про адміністративне правопорушення , про те, що він будучи собою, яку двічі на протязі року було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП , в порушення п.2.5 ПДР України, 04.04.2020 року, о 10 годині 35 хвилин, рухаючись по вул. В. Сергієнка, 11 у м. Запоріжжі, керував транспортним засобом «ГАЗ 33021», державний номер НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме : поведінка, що не відповідає обстановці, метушливість, зіниці очей погано реагують на світло і т.і., на вимогу працівників поліції пройти медичний огляд для встановлення стану наркотичного сп`яніння в медичному закладі, відмовився в присутності свідків.

В судові засідання , які були призначені на 13.05.2020 року та 29.05.2020 року ОСОБА_1 не прибув за невідомим суду причинами. ОСОБА_1 було належним чином , у встановленому законом порядку повідомлено про місце день та час розгляду адміністративного протоколу відносно нього, шляхом надіслання судових повісток за адресою зазначеною правопорушником в протоколі, однак поштові конверти повернулись на адресу суду із зазначенням «адресат відсутній». Крім того , ОСОБА_1 було додатково повідомлено про розгляд справи шляхом розміщення оголошення на офіційному «Веб-порталі «Судова влада Хортицького районного суду м. Запоріжжя». За таких обставин, вважаю , що правопорушник не з`явився до суду без поважних причин.

Суддя вважає, що ОСОБА_1 мав об`єктивну можливість особисто, в повній мірі реалізувати свої права передбаченої ст.286 КУпАП. Останній не був позбавлений можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення.

Враховуючи рішення ЄСПЛ у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» ( № 12307/16), яким визначено, що якщо повістку було направлено за однією з відомих адрес, а особа ухиляється від її отримання то особа може стежити за ходом справи з офіційних джерел, таких як веб- сторінка суду, а тому права такої особи щодо розгляду справи у його відсутності, порушені не були.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.

В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

На підставі ст. 168 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Крім того, відповідно до ст. 268 КУпАП, присутність особи, щодо якої складено протокол за ст.130 КУпАП, не є обов`язковою.

Неодноразову неявку до суду, суд вважає способом захисту ОСОБА_1 з метою ухилення від притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєне правопорушення, тому суддя вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 .

Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Адміністративні стягнення має на меті покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Про те покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням.

У статті 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «При розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998 року).

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»». Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».

Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Системний аналіз та юридичний зміст положень ч.2 ст. 61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа.

Відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Суд, також враховує практику Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях неодноразово посилався на те, що провадження у справах про адміністративні правопорушення, за гарантіями може прирівнюватися до кримінальним цілей, застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. 39 рішення «Лучанінова проти України» від 09 вересня 2011 року, заява № 16347/02, п. 1 резолютивної частини рішення у справі «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року, заява № 17888/12), обґрунтовуючи їх, зокрема, характером законодавчого положення, яке порушувалося (КУпАП), так і профілактичною та каральною метою стягнень, передбачених цим положенням.

Із врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу належного органу правосуддя.

Під час розгляду справи, суттєвих порушень допущених працівниками поліції при його складанні не виявлено. Протокол про адміністративне правопорушення містить всі необхідні відомості, передбачені ст.256 КУпАП, та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС №1395 від 07 листопада 2015 року.

Кодексом про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови) , що приймається в конкретній справі. В ній зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення , отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації .

Відповідно до вимог ст.245, ст.280, ст.256 Кодексу України про адміністративні правопорушення , одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні а також інші обставини, які мають значення для справи.

Відповідальність за ч. 3 ст. 130 КУпАП настає за вчинення дій , передбачених частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, -

тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

У рішенні ухваленому 29.06.2007 року у справі «ОГаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати, постановив, що будь яка особа яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є такими, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Стаття 9 КУпАП передбачає винність діяння, як обов`язкову ознаку складу правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення № 365525 серії ДПР18 від 04.04.2020 року, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в присутності яких ОСОБА_1 , відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, а також відеозаписом з боді-камер співробітників поліції, який міститься на CD-диску, що долучений до матеріалів справи та оглянутий суддею під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, з якого вбачається порушення ОСОБА_1 п.2.5. ПДР України, а саме відмова останнього від проходження огляду та стан алкогольного, наркотичного сп`яніння , рапортом поліцейського УПП в Запорізькій області ДПП Харченка К ОСОБА_4 С ОСОБА_4 , а також відомостями з довідки про вчинення двічі протягом року правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП .

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р., водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів , що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, зазначений у ст. 266 КУпАП, реалізований Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України № 1452/735 від 09.11.2015 року.

Дії правопорушника ОСОБА_1 кваліфіковані суддею за ч.3 ст.130 КУпАП – як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинене особою яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Санкцією ч.3 статті 130 КУпАП встановлено накладання на особу, якою вчинено таке правопорушення адміністративне стягнення у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Як вбачається з Довідки з бази даних підсистеми «Адмінпрактика» Інформаційного порталу Національної поліції ОСОБА_1 позбавлений права керування.

За таких обставин, на думку суду правопорушника доцільно віднести до категорії інших осіб та призначити стягнення, передбачене санкцією ч.3 ст.130 КУпАП без застосування позбавлення права керування, оскільки таке право у особи відсутнє та без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки транспортний засобім «ГАЗ 33021 ЗНГ», державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 не належить , власником вказаного транспортного засобу є інша особа – ОСОБА_5 .

Відповідно ст. 33 КпАП України, при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини які пом`якшують відповідальність.

Суддя вважає, що надані суду докази є належними та допустимими, оскільки зібрані в установленому законом порядку, і в своїй сукупності, взаємозв`язку, достатності та достовірності повністю підтверджують фактичні обставини вчинення даного адміністративного правопорушення, та винуватість в ньому ОСОБА_1 . Підстав сумніватися в достовірності вказаних доказів у суду немає.

Об`єктивно з`ясувавши обставини справи, повно та всебічного дослідивши надані суду докази, встановлено, що ОСОБА_1 під час керування транспортними засобами був зупинений поліцейськими, однак відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, будучи особою яку було притягнуто двічі протягом року до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП України, обставин які б пом`якшували відповідальність ОСОБА_6 у вчиненому правопорушенні під час судового розгляду не виявлено , тому суддя вважає стягнення слід визначити необхідним та достатнім для досягнення ст.23 КУпАП мети, зокрема виховання в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень, адміністративне стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення у вигляді штрафу.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП та ЗУ «Про судовий збір» у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Керуючись ст.ст.23,33, ч.3 ст.130, 221, 245,248,249,251,252, 283, 287-294 КУпАП, ЗУ «Про судовий збір», суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкає за адресою : АДРЕСА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУАП, та призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, мешкає за адресою : АДРЕСА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень.

Згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником в прибуток держави не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу за наступними реквізитами: : Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300; Код ЄДРПОУ отримувача: 37941997; Номер рахунку отримувача: UA708999980313000149000008001, код класифікації доходів бюджету : 21081300.

У разі несплати впродовж 15 днів з дня отримання постанови про накладення штрафу, на підставі ст. 308 КУпАП стягнути у примусовому порядку з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкає за адресою : АДРЕСА_1 подвійний розмір штрафу, тобто 81600 (вісімдесят одну тисячу шістсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкає за адресою : АДРЕСА_1 на користь держави ( Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Отримувач коштів : ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код ЄДРПОУ отримувача : 37993783; Номер рахунку отримувача : UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106)судові витрати у вигляді судового збору в розмірі – 420,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Хортицький районний суд м. Запоріжжя на протязі 10 днів з дня її постановлення.

Суддя

Хортицького районного суду С.А. Ширіна

м. Запоріжжя

29.05.2020