Ухвала суду № 89525417, 28.05.2020, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/2421/20

Провадження № 2/333/1673/20

У Х В А Л А

Іменем України

про залишення позовної заяви без руху

28 травня 2020 року м. Запоріжжя

Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Дмитрієва М.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Запорізької міської ради, Управління держкомзему у м. Запоріжжі Запорізької області, Управління капітального будівництва м. Запоріжжя, Комунального підприємства «Водоканал», Садового кооператив «Залізничник», ОСОБА_2 , про визнання рішення незаконним, відшкодування вартості земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

До Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Виконавчого комітету ЗМР, Управління держкомзему у м. Запоріжжі Запорізької області, Управління капітального будівництва м. Запоріжжя, КП «Водоканал», Садового кооператив «Залізничник», ОСОБА_2 , про визнання рішення незаконним, відшкодування вартості земельної ділянки.

Зазначену справу передано у провадження судді Дмитрієвої М.М

Одночасно із позовною заявою позивачем надано клопотання про звільнення сплати судового бору. В обґрунтування якої зазначено, що позивач є людиною похилого віку, пенсіонером за віком та розмір отримуваної пенсії складає є меншим прожиткового мінімуму. грн., що не дає їй можливості сплатити судовий збір.

Вивчивши клопотання, суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.11.1950), Рекомендації щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81) 7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про судовий збір» судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі. На підставі ст. 9 Закону України «Про судовий збір» Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2020 року у розмірі 2 102 гривні.

У позовні заяві позивачем заявлені наступні вимоги:

1)Визнати незаконним рішення Запорізької міської ради № 230 від 08 червня 1988 року, згідно якого було порушено право користування позивачем земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 840 кв. м. та права власності її нерухомого майна у 1995 році, яка є вимогою немайнового характеру, за яку позивачем необхідно сплатити судовий збір у розмірі 840, 80 грн.;

2)Визнати незаконним рішення Запорізької міської ради від 23 квітня 2008 року № 33/103, яким було порушено право власності земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 240 кв.м. та право власності будинку, площею 25 кв.м., яка є вимогою немайнового характеру, за яку позивачем необхідно сплатити судовий збір у розмірі 840, 80 грн.;

3)Відшкодувати їй вартість земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 840 кв.м. за ринковою ціною 2020 грн. Вказана вимога є майнового характеру, проте оскільки позивачем не зазначено ринку вартість земельної ділянки, то їй необхідно сплатити судовий збір у мінімальному розміру за вимоги майнового характеру, що становить 840, 80 грн.

4)Відшкодувати доходи, отримані відповідачами від користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 площею 840 кв. м. з 1995 року по 2020 рік. Позивач також не визначає розмір отриманих доходів для визначення розміру судового збору за подачу вимоги майнового характеру, через що їй необхідно сплатити судовий збір у мінімальному розміру за вимоги майнового характеру, що становить 840, 80 грн.;

5)Відшкодувати їй доходи, отримані відповідачами від користування земельною ділянкою, які позивач мала право отримати у 1995 році до 2020 року. Вказана вимога є майнового характеру, проте оскільки позивачем не зазначено ринку вартість земельної ділянки, то їй необхідно сплатити судовий збір у мінімальному розміру за вимоги майнового характеру, що становить 840, 80 грн.;

6)Відшкодувати доходи, отримані від користування її майном – цегляним будинком площею 35 кв.м. з 1995 року по 2020 рік. Вказана вимога є майнового характеру, проте оскільки позивачем не зазначено ринку вартість земельної ділянки, то їй необхідно сплатити судовий збір у мінімальному розміру за вимоги майнового характеру, що становить 840, 80 грн.;

7)Відшкодувати їй майнову шкоду з відповідачів у розмірі 100 000 000 грн. Вказана вимога є майновою, оскільки у позовній заяві вказано чітку суму, яку позивач просить стягнути, то сума судового збору становить 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 10 510 грн.;

8)Відшкодувати мені моральну шкоду з 1995 року по 2020 рік у розмірі 300 000 000 грн. Вказана вимога також ї майнового характеру, правова позиція з приводу його також викладена у постанові Верховний Суд від 28 листопада 2018 року по справі №761/11472/15-ц, тому сума судового збору становить 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 10 510 грн.;

9)Позбавити садовий кооператив «Залізничник» станції Запоріжжя 1 статусу садово – огородницького кооперативу, яка є вимогою немайнового характеру, за яку позивачем необхідно сплатити судовий збір у розмірі 840, 80 грн.;

Враховуючи викладене, мінімальний розмір судового збору, який позивачу необхідно сплатити при подачі вказаної позовної заяви становить 26 905, 60 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. За зазначених підстав, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати, зокрема у випадках, коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

З наданої позивачем довідки про розмір пенсії вбачається, що за період з січня 2019 року по лютий 2020 року включно розмір отриманої позивачем пенсії складає 25 774, 77 грн.

Пунктом 1 Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10 передбачено, що судові витрати у випадках звільнення від їх сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Зі змісту ст. 136 ЦПК України та ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» вбачається, що звільнення від сплати судового збору є правом суду.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено дев`ять позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Враховуючи викладене, суд вважає, що достатні підстави для повного звільнення позивача від сплати судового збору на теперішній час відсутні, через що клопотання позивача про відстрочення судового збору необхідно залишити без задоволення.

Згідно зі п. 3 Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, якщо позивачем (заявником) заявлено клопотання про відстрочення або розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його оплати відповідно, то наслідки залишення позовної заяви без руху застосовуються лише за умови відмови в задоволенні такого клопотання, про що постановляється відповідна ухвала.

Окрім цього, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

На порушення викладеного позовна заява не містить ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), які вказані у якості відповідача.

Поряд із викладеним, серед іншого, згідно із ч.ч. 2, 5 ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

З наведеного вбачається, що засвідчення копії документів, які подаються до позовної заяви проводиться тільки у разі наявності у позивача їх оригіналів. Засвідчення копій письмових доказів у разі відсутність у позивача їх оригіналів не передбачено.

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів”» (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року № 55. За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.

Дані обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 185 ЦПК України, ст.ст. 4, 6 Закону України «Про судовий збір», ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік», суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - залишити без задоволення.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Запорізької міської ради, Управління держкомзему у м. Запоріжжі Запорізької області, Управління капітального будівництва м. Запоріжжя, Комунального підприємства «Водоканал», Садового кооператив «Залізничник», ОСОБА_2 , про визнання рішення незаконним, відшкодування вартості земельної ділянки – залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня отримання копії ухвали.

Копію ухвали направити позивачу.

Роз`яснити, що якщо у визначений строк недоліки не будуть усунені, позовна заява на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважаться неподаною та повернута позивачу.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачені процесуальні строки продовжуються на строк дії такого карантину.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя М.М. Дмитрієва