Рішення № 89525305, 25.05.2020, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/163/20

Провадження №: 2/332/511/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2020 р.

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

Головуючого судді - Марченко Н.В.,

при секретарі - Ковтуні В.І.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Заводського районного суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Черкашина Івана Івановича до ОСОБА_2 про поділ майна, що є у спільній сумісній власності.

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в особі представника адвоката Черкашина Івана Івановича звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна, що є у спільній сумісній власності. В обґрунтування позовних вимог зазначила про те, що за час перебування в шлюбі з відповідачем вони придбали будинок за адресою: АДРЕСА_1 за спільні кошти. Вважає, що має право визнати за нею 1/2 частину будинку, так як він належить подружжю на справі спільної сумісної власності. Просить суд задовольнити позовні вимоги та визнати за нею право власності на 1/2 частину будинку право власності на яку зареєстровано за чоловіком відповідачем по справі.

У судове засідання представник позивача не з`явився, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні підтримує у повному обсязі.

У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Відповідно до ч.1 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитись від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. В підготовче судове засідання відповідач надав заяву про те, що він позов визнає у повному обсязі. За таких підстав суд, у відповідності з вимогами ч.3 ст.200 ЦПК України, вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження у зв`язку із визнанням позову відповідачем.

Дослідивши докази по справі, встановивши такі факти та відповідні їм правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з нижченаведених підстав.

Судом встановлено, що 26.12.1986 року відділом ЗАГС Шевченківського райвиконкому м. Запоріжжя за актовим записом № 1250було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 (а.с.9).

За час шлюбу, за договором купівлі-продажу від 24.11.1998 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Яцемірською Т.В., реєстровий № 1669, відповідачем ОСОБА_2 у власність був придбаний будинок АДРЕСА_1 (а.с.11).

У відповідності до копії свідоцтва про розірвання шлюбу шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 20.07.1999 року розірвано за актовим записом № 206 виданим відділом реєстрації актів громадянського стану Орджонікідзевського району м. Запоріжжя (а.с.10).

Відповідно до звіту про оцінку нерухомого майна № 82/1 - 20 від 20.01.2020 ринкова вартість будинку АДРЕСА_1 станом на 20.01.2020 становить 181000 гривень (а.с.12).

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною 1 статті 61 СК України встановлено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Частиною 1 статті 69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Частинами 1, 2 статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.

Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.

Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Аналізуючи докази і норми закону та враховуючи, що позивач та відповідач визнають, що спірний будинок є їх спільною сумісною власністю, а тому суд приходить до висновку про поділ майна подружжя, визнавши за позивачем право приватної власності на нерухоме майно - на 1/2 частину будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України та ч.3 ст.7 ЗУ «Про судовий збір» у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Отже, суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50% відсотків судового збору, що становить 452 грн. 50 коп. від суми 905 грн. 00 коп., сплаченого позивачем при поданні позову до суду згідно квитанції № 13 від 27.01.2020 року, а іншу частину судового збору в розмірі 452 грн. 50 коп. стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 142, 200, 206, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 в особі представника адвоката Черкашина Івана Івановича до ОСОБА_2 про поділ майна, що є у спільній сумісній власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 право власності на Ѕ частку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 судовий збір у розмірі 452 грн. 50 коп.

Державному бюджету України в особі Управління Державної казначейської служби України у Заводському районі м. Запоріжжя Запорізької області повернути ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 50% відсотків сплаченого судового збору, що становить 452 грн. 50 коп. на р/р UA248999980313131206000008004 , банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, ЄРДПОУ отримувача: 38025372, отримувач: УК в Заводському районі м. Запоріжжя, код - 22030101 Державна судова адміністрація України, 050 згідно квитанції № 13 від 27.01.2020 року.

Повний текст рішення виготовлено 29.05.2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження

Суддя Н.В. Марченко