Рішення № 89525171, 08.05.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 753/22555/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

08 травня 2020 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого - судді Придачук О. А.

за участю секретаря судового засідання - Бомбушкар В.П.

розглянувши в приміщенні суду в м. Ужгород цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова ко мпанія «ПРОВІДНА» до ОСОБА_1 про відшкодування завданої матеріальної шкоди в порядку регресу,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПРОВІДНА» звернулось до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування завданої матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 50000 грн. та судового збору у розмірі 1378,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 05.04.2016 р . в м. Києві по просп. Григоренка., ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки DAEWOO LANОS д/н НОМЕР_1 , не обрав безпечної швидкості руху, не дотримався дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем RENAULT LOGAN д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , що призвело до пошкоджень транспортних засобів.

Цивільна відповідальність відповідача була застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «ПРОВІДНА» за полісом ОСЦПВВНТЗ №І/2314979. Страхова компанія, за заявою потерпілої особи, зібраних документів та відповідно до Страхового акту, виплатила їй страхове відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням №0032942 від 28.07.2016 року у розмірі 50 000 грн.

Відповідно до постанови Дарницького районного суду міста Києва, вказана ДТП сталася з вини водія транспортного засобу DAEWOO LANОS д/н НОМЕР_1 ОСОБА_1 .

Враховуючи наведене, представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПРОВІДНА" в порядку регресу витрати в сумі 50 000 грн.

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 06.01.2017 у справі відкрито провадження, справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 19.02.2018 ухвалено направити справу до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області для розгляду за підсудністю.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надавши суду письмову заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутності.

Відповідач у судове засідання неодноразово не з`являвся, про день та час слухання справи повідомлялася своєчасно і належним чином, причини неявки суду не повідомлено, відзив на позовну заяву не подав.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Враховуючи повторну неявку належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача в судове засідання, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення у справі.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Статтею 14 цього Кодексу визначено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, що на підставі постанови Дарницького районного суду міста Києва від 13 травня 2016 року, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень в дохід держави.

Як зазначено у мотивувальній частині постанови: «05 квітня 2016 року о 22 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 , на просп. Григоренка ст. м. Позняки (шляхопровід) в м. Києві, керуючи автомобілем «Део Ланос» н/з НОМЕР_1 не вибрав безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з попереду зупинившимся автомобілем «Рено Логан» н/з НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2 , що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив п. 13.1 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.»

Відповідно до частини третьої ч. 6 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до п.п. 34.2, 34.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, -МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

13 квітня 2016 року суб`єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 складено Звіт №01-13/04 про оцінку вартості (розміру) збитків, спричинених пошкодженням транспортних засобів, яким встановлено, що вартість матеріального збитку КТЗ RENAULT LOGAN р.н.з. НОМЕР_2 на момент оцінки складає 55182,20 грн.

Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «ПРОВІДНА» за полісом ОСЦПВВНТЗ №І/2314979.

27.07.2016 складено Страховий акт 1 №1001/39/43635/Р, згідно якого, розмір страхового відшкодування пошкодженого транспортного засобу, який підлягав виплаті потерпілому становив 50000 грн.

ПрАТ «Страхова компанія «ПРОВІДНА», за заявою потерпілої особи, зібраних документів та відповідно до Страхового акту, виплатила їй страхове відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням №0032942 від 28.07.2016 року у розмірі 50 000 грн.

За вимог Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно частини другої ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За нормою ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо іншій розмір не встановлено законом.

Згідно положень п. 38.1.1 (ґ) ст. 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Відповідно до підпунктів 33.1.2, 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний: вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди; невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Будь-які відомості про належне виконання відповідачем вимог підпункту 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в матеріалах справи відсутні і за таких обставин, суд вважає, що Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПРОВІДНА» правомірно звернулось до ОСОБА_1 , як особи винної у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 05 квітня 2016, про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою потерпілій особі страхового відшкодування в розмірі 50000 грн., внаслідок пошкодження колісного транспортного засобу - автомобіля «RENAULT LOGAN», номерний знак НОМЕР_3 , який є об`єктом страхування, оскільки відповідач у визначений законом термін не звернувся до страховика з повідомленням про настання страхового випадку.

Процесуальним правом подати відзив на позовну заяву та надати свої письмові заперечення проти позову відповідач не скористався.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Цивільного - процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» до ОСОБА_1 про відшкодування завданої матеріальної шкоди в порядку регресу є обґрунтованим, та таким що підлягає задоволенню в повному обсязі.

В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, суд присуджує до стягнення з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1378 грн.

Керуючись ст.ст. 1187, 1191 Цивільного кодексу України, Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 263-265, 274, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» (адреса місцезнаходження: 03049, м. Київ, Повітрофлотський пр., 25, код ЄДРПОУ - 23510137) в порядку регресу витрати, пов`язані з виплатою страхового відшкодування в сумі 50000 грн. (п`ятдесят тисяч гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» (адреса місцезнаходження: 03049, м. Київ, Повітрофлотський пр., 25, код ЄДРПОУ - 23510137) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1378 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень).

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Закарпатського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.А.Придачук