Вирок № 89525143, 28.05.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/5015/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2020 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі: головуючого - судді Фазикош О.В., за участі секретаря Торчинович Н.М., прокурора Дьоміна В.О., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Товт М.М., розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019070170000374 від 02 квітня 2019, відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Люта, Великоберезнянського району, Закарпатської області, з вищою освітою, тимчасово непрацюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 277 КК України,

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2019 року, близько 23:00 год. ОСОБА_1 , знаходячись в селі Кам`яниця, Ужгородського району, а саме на 246 кілометрі залізничного шляху «Львів-Чоп» регіональної філії «Львівська залізниця» AT «Українська залізниця», діючи з прямим умислом, тобто, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, таємно, з корисливого мотиву та з метою особистого незаконного збагачення за рахунок викраденого чужого майна, знявши верхні кришки корпусів двох дросель-трансформаторів «ДТ-06-1000», демонтував та в подальшому викрав зсередини мідну обмотку, що є частиною вказаних пристроїв, тим самим вививши їх з ладу. Після чого, погрузивши викрадену мідну обмотку на велосипед, поїхав в напрямку с. Невицьке, Ужгородського району, де по ходу слідування, а саме на ділянці автодороги в с. Невицьке, був зупинений працівниками поліції, які здійснювали чергування у складі СОГ Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області.

Умисними діями ОСОБА_1 виробничому підрозділу «Ужгородська дистанція сигналізації і зв`язку» регіональної філії «Львівська залізниця» AT «Українська залізниця» завдано майнової шкоди на суму 32752 гривень 04 копійок (тридцять дві тисячі сімсот п`ятдесят дві гривні чотири копійки).

Разом з тим, ОСОБА_1 , своїми вищеописаними, умисними діями, а саме демонтажем мідної обмотки, пошкодив зазначені дросель-трансформатори, що являються частинами системи автоблокування та сигналізації на залізничному шляху, тим самим привівши їх у непридатний для експлуатації стан, що в свою чергу порушило нормальну роботу залізничного транспорту, а також могло спричинити аварію поїзда, який би рухався по вищезазначеному кілометру залізничного шляху, до моменту реагування, на вказане пошкодження, диспетчером та черговим електромеханіком виробничого підрозділу «Ужгородська дистанція сигналізації і зв`язку» регіональної філії «Львівська залізниця» AT «Українська залізниця».

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка) та ч. 1 ст. 277 КК України, тобто умисне пошкодження засобу сигналізації, що могло спричинити аварію поїзда та порушило нормальну роботу транспорту.

26 квітня 2019 прокурор Ужгородської місцевої прокуратури Зарівна Габріелла Єва Олегівна, яка здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019070170000374 від 02 квітня 2019, з однієї сторони, та підозрюваний у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_1 , з другої сторони, за участі захисника Товт Миколи Миколайовича, уклали угоду про визнання винуватості.

Згідно вказаної угоди про визнання винуватості ОСОБА_1 беззастережно та у повному обсязі визнає свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 277 КК України.

Сторони дійшли згоди про можливість призначення ОСОБА_1 покарання, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 185 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за ч.1 ст. 277 КК України у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в сумарному співвідношенні дорівнює 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На підставі частини 1 статті 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом складання покарання, визначити остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Роз`яснено наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки умисного невиконання угоди. В угоді зазначені права і обов`язки прокурора та підозрюваного щодо укладення угоди.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених частиною 1 статті 185 КК України та ч. 1 ст. 277 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав та зазначив, що він розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення, вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості, та наполягає на затвердженні вказаної угоди.

Захисник у судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.

Представник потерпілого в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. Згідно письмової заяви представник потерпілого висловив письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості.

Суд, вивчивши надані матеріали, заслухавши учасників судового провадження, дійшов наступного висновку.

Відповідно ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення яким затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу;

Відповідно ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 185 КК України, тобто в таємному викраденні чужого майна (крадіжці) та ч. 1 ст. 277 КК України - умисному пошкодженні засобу сигналізації, що могло спричинити аварію поїзда та порушило нормальну роботу транспорту.

Судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє положення п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, ч. 4 ст. 474 КПК України, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Узгоджені обвинуваченим та прокурором вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та даним про особу обвинуваченого.

Відповідно до ст. 475 КПК України, якщо суд переконався що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Дослідивши угоду про визнання винуватості та переконавшись, що укладена угода є добровільним волевиявленням обвинуваченого, тобто не є наслідком застосування до нього насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, з`ясувавши у обвинуваченого чи цілком він розуміє наслідки затвердження угоди, роз`яснивши обвинуваченому право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення у вчинені якого його обвинувачують, встановивши правильне розуміння обвинуваченим змісту та наслідків затвердження угоди, а також перевіривши її відповідність вимогам кримінального процесуального законодавства, заслухавши доводи учасників судового засідання та роз`яснивши обвинуваченому обмеження права щодо оскарження вироку, передбачені ст. 473 КПК України, суд доходить висновку, що угода про визнання винуватості, укладена між прокурором та обвинуваченим, відповідає вимогам КПК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, укладення угоди є добровільним, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання.

Дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, узгодженому сторонами кримінального провадження, суд дійшов висновку, що інкриміноване обвинуваченому що ОСОБА_1 діяння повністю доведене і вірно кваліфіковане органом досудового розслідування за частиною 1 статті 185 КК України, тобто в таємному викраденні чужого майна (крадіжці) та ч. 1 ст. 277 КК України - умисному пошкодженні засобу сигналізації, що могло спричинити аварію поїзда та порушило нормальну роботу транспорту, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Суд врахував обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , а саме щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Обставини, що обтяжують його покарання, судом не встановлено. З встановлених обставин, суд вбачає за належне визначити обвинуваченому ОСОБА_1 узгоджену сторонами міру покарання в угоді, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 185 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за ч.1 ст. 277 КК України у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Остаточне покарання ОСОБА_1 призначити на підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом повного складання призначених покарань у виді штрафу у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень.

Суд констатує, що в даному кримінальному провадженні акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» заявлено цивільний позов до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, який обґрунтовано тим, що відповідач умисно, таємно, з корисливих мотивів заволодіння чужим майном зняв верхні кришки на 2-х дросель-трансформаторах ДТ-06/1000, звідки демонтував та в подальшому викрав мідні силові та тягові обмотки, призвівши у непридатний для використання стан дані дросель-трансформатори. Для забезпечення роботи світлової сигналізації необхідно якомога швидше встановити нові дросель-трансформатори, що і було зроблено. Вказано розмір збитків в розмірі 56713,84 грн.

Вирішуючи вимоги цивільного позову суд виходить з наступних міркувань.

Статтею 127 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або (іншим суспільно-небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

У відповідності до ст. 22 ЦК У країни, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого…Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства.

Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому (ч.1 ст. 129 КПК України).

За загальними правилами майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч.1 ст. 1166 ЦК України).

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

Частиною 1 ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Суд вважає, що цивільний позов, заявлений акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» до обвинуваченого ОСОБА_1 в розмірі 56713,84 грн., належним чином не доведений та не підтверджений належними доказами, в частині суми збитків у вартості двох ДТ-06/1000, а тому підлягає до часткового задоволення в межах доведеності, а саме - в розмірі 33319,51 грн.. Так, речові докази 2 дросель-трансформатора ДТ-06/1000 були повернуті володільцю, згідно довідки-розрахунку по нанесенню збитків внаслідок викрадення обмоток з дросель трансформаторів ДТ-06-100, яке мало місце 01.04.2019 року, відсоток придатності таких дросель трансформаторів ДТ-06-100 вказується 70 %, а сума збитку вказана 32753,04 грн.. При цьому, відомостей про непридатний для використання стан даних дросель трансформаторів ДТ-06-100 на час їх заміни, вартість ремонту або необхідність заміни таких на нові, матеріали цивільного позову не містять.

Разом з тим, наявні відповідні витрати, які відповідно до довідки - розрахунку по нанесенню збитків внаслідок викрадення обмоток з дросель-трансформаторів ДТ-06/1000 (копія довідки-розрахунку додається) становлять 33319,51 грн. , а саме: сума збитку двох дросель-трансформаторів ДТ-06/1000 (відсоток придатності 70 %) – 32753,04 грн., затрати на робочу силу – 367,63 грн., вартість виїзду автотранспорту на місце події на суму 199,84 грн.

Враховуючи визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини в інкримінованому йому діянні, не визнання позову в сумі, яка перевищує збитки вказані в обвинувальному акті, суд доходить висновку, що позов АТ «Українська залізниця» про відшкодування матеріальної шкоди підлягає задоволенню частково на загальну суму 33319,51 грн.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Витрати на залучення експерта відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 394, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 26 квітня 2019, укладену між прокурором Ужгородської місцевої прокуратури Зарівною Габріеллою Євою Олегівною, яка здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019070170000374 від 02 квітня 2019 з однієї сторони, та підозрюваний у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_1 , з другої сторони, за участі захисника ОСОБА_2 на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 185 КК України та ч.1 ст. 277 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання, а саме:

- за ч. 1 статті 185 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень;

- за ч.1 ст. 277 КК України у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

На підставі ч.1 ст.70 КК України призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточно покарання за сукупністю злочинів шляхом повного складання призначених покарань у виді штрафу у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень.

Стягнути з громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Люта, Великоберезнянського району, Закарпатської області, з вищою освітою, тимчасово непрацюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь акціонерного товариства «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» (79007, м. Львів, вул. Гоголя, 1, ЄДРПОУ регіональної філії «Львівська залізниця» - 40081195, р/р НОМЕР_1 «Ощадбанк» м. Львова) 33319,51 грн. матеріальних збитків.

Речові докази: два дросель-трансформаторів ДТ-06/1000, повернуту на відповідальне зберігання електромеханіку виробничого підрозділу «Ужгородської дистанції сигналізації та звязку» ОСОБА_3 , вважати повернутим володільцю; велисепед невідомої марки вилучений в ході огляду місця події 02.04.2019 року, вважати повернутим володільцю ОСОБА_1 ; мідну обмотку повернути володільцю акціонерному товариству «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» після набрання вироком законної сили.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, у разі неподання на нього апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити засудженому, його захиснику та прокурору.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В.Фазикош