Вирок № 89525136, 29.05.2020, Василівський районний суд Запорізької області

311/502/20

1-кп/311/161/2020

29.05.20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2020 року Василівський районний суд Запорізької області

у складі: головуючого судді Носика М.А.

секретар судового засідання: Кудінова В.І.

за участю: прокурора Петренка В.О.

захисника адвоката Котюкова С.П.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт, який надійшов з Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, маючого середню освіту, працюючого слюсарем-сантехніком в ТОВ «Єврокомунсервіс», одруженого, який на утриманні має двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше в силу ст.89 КК України не судимого,

обвинуваченого за ч.2 ст.309 КК України, суд,

встановив:

В один із днів в кінці вересня місяця 2019 року, в денний час доби, знаходячись за місцем свого мешкання на присадибній ділянці домоволодіння АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 виявив дикоростучі рослини коноплі, одразу після чого, діючи з прямим умислом, направленим на незаконний обіг наркотичних засобів, з метою власного вживання, зірвав зазначені рослини коноплі зі стеблами, листям та верхівковими частинами, тим самим незаконно придбав наркотичний засіб.

Після цього, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , знаходячись за місцем свого мешкання за вказаною адресою, з частини придбаних ним рослин конопель обірвав листя та верхівкові частини, після чого, висушив та подрібнив відокремлені частини рослин конопель, тим самим незаконно виготовив наркотичний засіб, які помістив до скляної банки та до паперових згортків, та незаконно зберігав у приміщенні котельні, за місцем свого мешкання, для особистого вживання, до моменту виявлення та вилучення працівниками поліції за наступних обставин.

10 грудня 2019 року, в період часу з 16 години 58 хвилин до 18 години 41 хвилина за місцем мешкання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , на горищі житлового будинку виявлено та вилучено суміш коренів та стебел коноплі, яка є сумішшю фрагментів та стебел рослини коноплі та особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, канабісу, а в приміщенні котельні виявлено та вилучено скляну банку та один паперовий згорток, в яких знаходилась речовина рослинного походження сіро-зеленого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, маси якого в перерахунку на суху речовину склали 279 г, 372 г, 186 г, 372 г, 23,885 г, 1,867 та 139,0 г відповідно, загальною масою канабісу 1373,752 г, що є великим розміром, який ОСОБА_1 незаконно придбав, виготовив та зберігав за місцем свого мешкання без мети збуту.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст.309 КК України, як незаконне виготовлення, придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту, якщо предметом таких дій були наркотичні засоби у великих розмірах.

Від обвинуваченого ОСОБА_1 та прокурора Петренка В.О. надійшла угода про визнання винуватості, укладена між ними 12 лютого 2020 року, у присутності захисника адвоката Котюкова С.П., на підставі ст.ст.468-470, 472, 473, 476 КПК України.

Згідно з даною угодою, прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст.309 КК України. Обвинувачений у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного злочину. Також, сторонами угоди узгоджено покарання, яке необхідно призначити обвинуваченому за скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст.309 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі та на підставі положень ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з іспитовим строком два роки, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості йому відомі та зрозумілі.

Під час судового засідання обвинувачений ОСОБА_1 стверджує, що повністю розуміє свої права та характер обвинувачення за ч.1 ст.309 КК України, щодо якого він визнає себе повністю винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України, які йому відомі та зрозумілі.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 повідомив, що вищезазначена угода укладена ним та прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Стверджує, що в обвинувальному акті правильно викладені обставини справи. Кається у скоєному.

Захисник адвокат Котюков С.П. вважає угоду законною, яка відповідає інтересам його підзахисного.

Прокурор Петренко В.О. в судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди були дотримані всі вимоги і правила КПК та КК України, а тому просить суд затвердити зазначену угоду.

Заслухавши думку учасників процесу, оглянувши надані матеріали кримінального провадження, суд вважає можливим затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та обвинуваченою, виходячи з наступних підстав:

Відповідно до ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у проваджені щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Угода про визнання винуватості може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру, до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Відповідно до ст.12 КК України, злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , відноситься до злочинів середньої тяжкості, однак приватним інтересам шкода не завдана. Таким чином, угода про визнання винуватості, у даному кримінальному провадженні, може бути укладена.

Зміст наданої суду угоди про визнання винуватості відповідає вимогам статті 472 КПК України. Порушень прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб внаслідок укладання даної угоди судом не встановлено, угода не суперечить державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє зміст і наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ст.473, ст.ст.394,424 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого обвинувачений визнає себе винуватим, положення ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ст.476 КПК України.

Також судом встановлено, що укладання угоди про визнання винуватості є цілком добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Прокурор та обвинувачений погоджуються з призначенням судом узгодженого покарання. Угода складена у присутності захисника обвинуваченого – адвоката Котюкова С.П.

Згідно ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченої, згідно ст.66 КК України, щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, згідно ст.67 КК України, не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 374, 468, 469, 471, 473, 474, 475, 476 КПК України, суд,

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 12 лютого 2020 року у кримінальному провадженні №1-кп/311/161/2020, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12019081190000618 від 15 листопада 2019 року, між прокурором Петренко В.О. та обвинуваченим ОСОБА_1 .

ОСОБА_2 винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.309 КК України і призначити йому покарання за ч.2 ст.309 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, випробувальний строк призначити тривалістю два роки.

На підставі п.1 та п.2 ч.1 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи у розмірі 1256 (одна тисяча двісті п`ятдесят шість) грн. 08 коп. (одержувач – УК у Шевченківському районі м. Запоріжжя/Шевч./24060300, р/р UA498999980000031112115008009, МФО 899998, код ЄДРПОУ 38025367, назва банку: Казначейство України (ЕАП)).

Речові докази у кримінальному провадженні:

- речовини рослинного походження, скляну банку з речовиною рослинного походження, паперовий згорток з речовиною рослинного походження, паперовий пакет з речовиною рослинного походження, передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області - знищити.

Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Василівський районний суд Запорізької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.

Суддя М.А. Носик