Ухвала суду № 89524796, 29.05.2020, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/632/20 Провадження № 1-кс/304/243/2020

У Х В А Л А

29 травня 2020 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого – судді Ганька І.І.,

з участю секретаря судового засідання – Соханич Л.Ю.,

прокурора – Демківа Р.О.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

його захисника – адвоката Моняка Р.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву судді ОСОБА_2 про самовідвід у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 263 КК України, та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

суддя Чепурнов В.О. як головуючий у розгляді кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 263 КК України, та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст.185 КК України, подав до канцелярії суду заяву про самовідвід, у якій посилається на те, що під час досудового розслідування даного кримінального провадження вирішував питання щодо проведення обшуку за місцем проживання обвинувачених та надання тимчасового доступу до речей і документів, що відповідно є обставиною, яка виключає його участь у розгляді даної справи.

У судовому засіданні всі учасники провадження проти задоволення заяви про самовідвід не заперечили.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, необхідні для розгляду заяви про самовідвід, суд приходить до такого висновку.

Під час розгляду справи суд має бути безстороннім і незалежним, не повинен виявляти будь-яку упередженість та особливі переконання, чітко дотримуватися вимог закону. Але, у зв`язку з вказаними обставинами, сторони по справі можуть поставити під сумнів законність дій судді і неупередженість суду. Неупередженість є необхідною умовою виконанням суддею своїх обов`язків.

У судовому засіданні встановлено, що на підставі ухвал слідчого судді Чепурнова В.О. від 16 березня 2020 року, постановлених під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12020070130000115 від 09 березня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, було проведено обшуки за місцем фактичного проживання обвинуваченого ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , а також за місцем реєстрації та фактичного проживання обвинуваченого ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 АДРЕСА_4 .

Як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування за постановою прокурора від 17 березня 2020 року про об`єднання матеріалів досудового розслідування, вказане кримінальне провадження було об`єднане в одне з даним провадженням з присвоєнням № 12020070130000126.

Згідно вимог ч. 1 ст. 76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Відповідно до судової практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», « ОСОБА_4 та Мартенко проти України», «Фельдман проти України») вимога «безсторонності» характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий – у з`ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін. Тобто, наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критерієм.

Жодний факт, яким створюється навіть підозра втручання у процес правосуддя, не повинен мати місце.

Сам факт недовіри особи може створити враження необ`єктивності та неупередженості суддів при розгляді даної справи, а відтак у майбутньому стане причиною недовіри до об`єктивності, справедливості, неупередженості та законності судового рішення у цій справі і сумніву щодо реалізації права на справедливий судовий розгляд.

Другим показником Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року визначено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. При виконанні своїх обов`язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді, зокрема, у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.

Відповідно до практики ЄСПЛ при розгляді справи має забезпечуватися суб`єктивний критерій неупередженості (безсторонності) суду. У сторони мають бути відсутні будь-які побоювання у безсторонності суду. Кожна зі сторін вправі сподіватися на об`єктивне рішення у справі. Підставою відводу судді може бути як реальне існування обставин, які свідчать про упередженість суду, так і суб`єктивне переконання сторони у їх наявності, наслідком чого може бути відвід складу суду від розгляду справи.

Враховуючи наведене та з метою виключення будь-яких сумнівів учасників процесу у об`єктивності, неупередженості, законності та обґрунтованості вирішення справи, а відтак і правосудності судового рішення, з метою гарантування виключення будь-якого сумніву стосовно безсторонності головуючого, недопущення в подальшому невірного сприйняття сторонами судового рішення, а також для забезпечення ефективності розгляду даної справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 76, 80-82, 369-372 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

заяву судді Чепурнова Вадима Олександровича про самовідвід у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 263 КК України, та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України – задовольнити.

Справу передати до канцелярії суду для виконання вимог ст. 35 КПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Ганько І.І.