Ухвала суду № 89523963, 28.05.2020, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/11836/20

Провадження № 1-кс/947/7012/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2020 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Цвігун А.В., за участю слідчого Яровенко А.В., захисника підозрюваного – адвоката Козака Ф.І., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у судовому засіданні в місті Одесі клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Одеській області Яровенко А.В., яке погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області Савельєвим Ю.В. про примусове відібрання біологічних зразків в рамках кримінального провадження №12020160400000054 від 21.02.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що до чергової частини Ренійського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області 21.02.2020 приблизно о 00.32 год. надійшло повідомлення про те, що на подвір`ї за місцем проживання директора ОДО «Ренійський елеватор» ОСОБА_2 , яке розташовано за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Молодіжна, буд. АДРЕСА_1 , невстановлені слідством особи кинули предмет, який призвів до вибуху. Під час огляду місця події виявлено та вилучено множинні металеві уламки вибухового пристрою, два фігурних важеля від гранати РГН та кільце з чекою.

За вказаним фактом СВ Ренійського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області розпочате досудове розслідування №12020160400000054 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Крім того, 11.03.2020 приблизно о 01.47 год. до ЧЧ Ренійського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення про те, що на подвір`є за місцем проживання директора ОДО «Ренійський елеватор» ОСОБА_2 , яке розташовано за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Молодіжна, буд АДРЕСА_1 , невстановлені слідством особи кинули предмет, який призвів до вибуху. У ході огляду місця події виявлено та вилучено множинні металеві осколки, металевий важіль з маркуванням «15084 УЗРГМ-583» від гранати РГН-5, металеве кільце з чекою.

За вказаним фактом СВ Ренійського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області розпочате досудове розслідування за № 12020160400000076 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Ізмаїльською місцевою прокуратурою 16.03.2020 матеріали досудового розслідування за № 12020160400000054 від 20.02.2020 та за №12020160400000074 від 11.03.2020 об`єднано в одне провадження за №12020160400000054.

У ході проведення оперативно-розшукових заходів оперативним підрозділом УСР в Одеській області ДСР НПУ встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , який може бути причетний до вказаних злочинів.

У ході проведення 20.05.2020, у період часу з 06.08 год. до 07.56 год., санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , працівниками ГУНП в Одеській області виявлено та вилучено предмет схожий на корпус гранати Ф-1 з маркуванням НОМЕР_1 та запал УЗРГМ, з маркуванням на спусковому важелі 224-80 УЗРГМ-2 УЗЧП, на зворотній стороні спускового важеля наявне маркування 386-48-81.

Відповідно до акту вибухотехнічного управління ГУНП в Одеській області про перевірку об`єкта на наявність вибухових матеріалів № 148 від 20.05.2020 предмет схожий на корпус гранати Ф-1 з маркуванням 386-85-81 НОМЕР_2 та запал УЗРГМ, з маркуванням на спусковому важелі 224-80 УЗРГМ-2 УЗЧП, на зворотній стороні спускового важеля наявне маркування 386-48-81 являються корпусом ручної гранати.

За вказаним фактом СУ ГУНП в Одеській області 20.05.2020 розпочате кримінальне провадження за №12020160000000588 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, яке 20.05.2020 об`єднано з матеріалами кримінального провадження за № 12020160400000054.

Слідчим 20.05.2020 о 07.57 год. ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. У подальшому, 20.05.2020 о 22.59 год. ОСОБА_1 вручене письмове повідомлення про підозру у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

З метою встановлення причетності ОСОБА_1 до вчинення до скоєння вказаного кримінального правопорушення, 20.05.2020 старшим слідчим ВРОТЗ СУ ГУНП в Одеській області винесена постанова про призначення генетично – молекулярної експертизи, проведення якої доручено експертам Миколаївського НДЕКЦ МВС України.

20.05.2020, прокурором відділу прокуратури Одеської області винесена постанова про відібрання біологічних зразків у підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою проведення генетично – молекулярної експертизи, однак підозрюваний ОСОБА_1 , отримавши копію вказаної постанови, відмовився надавати органу досудового розслідування біологічні зразки.

Станом на теперішній час, з метою встановлення об`єктивної істини к вказаному кримінальному провадженні вкрай необхідно провести генетично – молекулярну експертизу, яку неможливо провести без біологічних зразків у вигляді буккального епітелію підозрюваного ОСОБА_1 .

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримала в повному обсязі та просила задовольнити.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні надав письмове заперечення на клопотання, вказавши, постанова прокурора підозрюваному не пред`являлась, підозрюваний не відмовився виконувати постанову прокурора про відібрання біологічних зразків, в клопотанні не зазначено чи здійснювала сторона кримінального провадження заходи, з метою отримання зразків у інший спосіб, крім того, в клопотанні не доведена необхідність відібрання таких зразків. Також, з урахуванням наявності у підозрюваного хронічного захворювання, а також, беручи до уваги, введення карантину, сторона обвинувачення повинна була надати суду попередній висновок лікаря про можливість здійснення примусового відбору зразків.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, вказавши, що примусове відібрання біологічних зразків порушує його права та, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, прирівнюється до катування.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 245 КПК України у разі необхідності отримання зразків для проведення експертизи вони відбираються стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею. У випадку, якщо проведення експертизи доручено судом, відібрання зразків для її проведення здійснюється судом або за його дорученням залученим спеціалістом.

Згідно ч. 3 ст. 245 КПК України визначено, що відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими статтею 241 цього Кодексу. У разі відмови особи добровільно надати біологічні зразки слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, що розглядається в порядку, передбаченому статтями 160-166 цього Кодексу, має право дозволити слідчому, прокурору (або зобовязати їх, якщо клопотання було подано стороною захисту) здійснити відбирання біологічних зразків примусово.

Як вбачається з матеріалів клопотання, прокурором відділу прокуратури Одеської області Савельєвим Ю.В. 20.05.2020 року винесено постанову про отримання зразків для проведення експертизи, а саме відбирання біологічних зразків у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

20.05.2020 громадянин ОСОБА_1 , ознайомившись з постановою, відмовився добровільно надавати біологічні зразки.

Відповідно до статті 32 Конституції України, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і практику Європейського Суду з прав людини, як джерело права.

Біологічні зразки в особи вилучаються з метою встановлення причетності її до вчинення злочину, але примусове їх надання суперечитиме положенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, адже право не свідчити проти себе має будь-яка особа. Враховуючи практику та рішення Європейського Суду доцільно зауважити на тому, що біологічні зразки у особи можуть бути отримані поза її згодою лише тоді, коли метою відібрання таких зразків не є отримання доказів обвинувачення особи, яка надає такі зразки.

З клопотання слідчого вбачається, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, і відібрані примусово у останнього зразки букального епітелію будуть слугувати як доказ обвинувачення, що має вирішальне значення для встановлення вини останнього, що є недопустимим з огляду на положення ст. 87 КПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, за практикою Європейського суду з прав людини фізична недоторканість особи охоплюється поняттям «приватне життя», що охороняється статтею 8 Конвенції (рішення від 26 березня 1985 року у справі «Х та Y проти Нідерландів») і стосується найбільш інтимних аспектів приватного життя, а обов`язкове медичне втручання, навіть незначне, становить втручання у це право.

Також на момент розгляду клопотання про примусове відібрання біологічних зразків, слідчий суддя з огляду на практику ЄСПЛ зобов`язаний переконатись, що така маніпуляція буде безпечною для життя та здоров`я особи. На це наголошено і в рішенні ЄСПЛ у справі «Яллог проти Німеччини», в якому зазначається про необхідність проведення медичного обстеження до моменту примусового відібрання зразків для проведення експертизи. Виключно за таких умов, отримання біологічних зразків, що потребує порушення анатомічної цілісності тканин організму чи різного роду медичних маніпуляцій може бути визнано виправданим в розумінні практики ЄСПЛ.

Разом з тим, стороною обвинувачення до матеріалів не долучено жодних документів, відповідно до яких у підозрюваного відсутні протипоказання до маніпуляцій, пов`язаних з примусовим відібранням біологічних зразків, та не доведено, що процедура відібрання біологічних зразків не завдасть шкоди здоров`ю особи, оскільки, відповідно до долучених захисником медичних довідок, підозрюваний має хронічне захворювання. Крім того, не надано доказів неможливості отримати вказані зразки в інший спосіб, аніж шляхом примусового відібрання.

Беручи до уваги вищенаведене та враховуючи, що з клопотання та наданих до нього матеріалів не вбачається наявність достатніх обґрунтованих підстав для відібрання у ОСОБА_1 біологічних зразків буккального епітелію, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.131, 132, 160-166, 241, 245, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Одеській області Яровенко А.В., яке погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області Савельєвим Ю.В. про примусове відібрання біологічних зразків в рамках кримінального провадження №12020160400000054 від 21.02.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.