Ухвала суду № 89523392, 29.05.2020, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

29.05.2020

Єдиний унікальний № 497/683/2020

Провадження № 1-кп/497/65/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту)

29.05.20 року м. Болград

Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кодінцевої С.В.,

за участю секретаря судового засідання - Ковтун О.І.,

прокурора - Булгара В.П.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - адвоката Златєва П.Д.,

представника потерпілої юридичної особи - Дімова В.Г.,

представника Болградського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області -Іванова О.К.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в місті Болград обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 12020160270000060 від 04.03.2020 року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізмаїл, Одеської області, громадянина України, ромської національності, маючого неповну середню освіту, офіційно не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , особу якого встановлено на підставі паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Ізмаїльським РВ ГУДМС України в Одеській області від 08.04.2016 року,

який обвинувачується у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ст.ст.185 ч.3, 360 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 який обвинувачується у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ст.ст.185 ч.3, 360 КК України підсудний Болградському районному суду Одеської області та відповідає вимогам ст.291 КПК України.

Заслухавши думку учасників процесу, які не заперечували проти призначення справи до судового розгляду, вивчивши обвинувальний акт, який дійсно відповідає вимогам передбаченим ст.291 КПК України, суд вважає, що обвинувальний акт в даному кримінальному провадженні підлягає призначенню до судового розгляду.

При проведенні підготовчих дій підстав, для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ст.314 КПК України не встановлено, перешкоди для призначення справи до судового розгляду відсутні, підстав для закриття провадження, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою статті 284 Кримінального процесуального кодексу України - не має.

Судом на обговорення учасників судового розгляду поставлено питання про доручення органу з питань пробації скласти досудову доповідь.

В судовому засіданні всі учасники судового розгляду при вирішенні даного питання не заперечували.

Згідно ч.1 ст.314-1 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду.

Відповідно до ч.2 ст.314-1 КПК України досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі.

Таким чином, положення ст.ст.314, 314-1 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання, зобов`язують суд залучити орган пробації для підготовки і складання досудової доповіді.

Заборон щодо складання досудової доповіді у вказаному кримінальному провадженні не встановлено.

Представником Болградського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області Івановим О.К. заявлено клопотання про зобов`язання сторону обвинувачення надати можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження виключно в частині характеризуючих доказів відносно обвинуваченого ОСОБА_1 .

Сторони не заперечували щодо заявленого клопотання.

Положеннями ст.72-1 ч.1 п.5 КПК України передбачено, що представник персоналу органу пробації з метою складання досудової доповіді має право заявляти клопотання суду про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження щодо обставин, передбачених пунктами 4 та 5 частини першої статті 91 цього Кодексу.

Враховуючи, що відповідно до ст.19 Закону України «Про пробацію» права, обов`язки, відповідальність, правовий та соціальний захист персоналу органу пробації визначаються Законом України «Про державну кримінально-виконавчу службу», та цим Законом, а тому складання досудової доповіді слід доручити Болградському районному сектору філії Державної установи "Центр пробації" в Одеській області.

Клопотання представника Болградського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області Іванова О.К. - задовольнити, зобов`язавши сторону обвинувачення надати можливість представнику ознайомитися з матеріалами кримінального провадження виключно в частині характеризуючих доказів відносно обвинуваченого ОСОБА_1 .

Прокурором заявлено клопотання про виклик і допит свідків, щодо якого не заперечували учасники підготовчого розгляду, і яке підлягає задоволенню.

Захисником обвинуваченого ОСОБА_1 - Златєвим П.Д. заявлено мотивоване клопотання про виклик і допит у якості свідка ОСОБА_2 , цивільної дружини обвинуваченого.

Учасники підготовчого розгляду не заперечували щодо заявленого клопотання, та суд вважає за можливе задовольнити його.

28.05.2020 року прокурором подано клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку ст.315 КПК України відносно обвинуваченого ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що відносно ОСОБА_3 слідчим суддею 06.03.2002 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 02.05.2020 року з правом внесення застави в розмірі 126 120.00 гривен. Строк дії обраного запобіжного заходу ухвалою слідчого судді від 29.04.2020 року було продовжено до 04.06.2020 року.

Наразі, ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185, ст. 360 КК України, що підтверджується комплексом зібраних у кримінальному провадженні доказів.

Крім того, злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, оскільки за його вчинення передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, що свідчить про те, що до обвинуваченого може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_1 у разі доведеності його вини і засудження, то в наявності є ризик того, що обвинувачений може переховуватись від суду з метою уникнення кримінального переслідування.

Ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України підтверджується і тією обставиною, що ОСОБА_1 не має міцних соціальних зав`язків: не одружений та не має неповнолітніх дітей, оскільки жодним чином дані обставини не доведені.

Більш того, обвинувачений, знаходячись у працездатному віці ніде не працює та не має законних джерел доходу. Відсутність у підозрюваного постійного місця роботи ставить під сумнів будь-чиї доводи про те, що взагалі будь-які особи можуть знаходиться на його утриманні.

Відсутність у ОСОБА_1 постійного місця роботи, а отже і джерел доходу, свідчить про існування ризику того, що перебуваючи на свободі він може продовжити вчиняти нові корисливі злочини.

Інкримінований ОСОБА_1 злочин був вчинений групою осіб, двоє з яких на теперішній час органом досудового розслідування не встановлені (матеріали відносно них видалені в окреме провадження). При цьому, на думку прокурора, ОСОБА_1 відомі особи співучасників злочину, у якому він обвинувачується, проте він не викриває їх органу досудового розслідування.

З цих підстав прокурор переконаний що до ОСОБА_1 не може бути застосований більш м`який запобіжних захід, не пов`язаний із позбавленням волі, оскільки останній матиме можливість підтримувати зв`язок з іншими невстановленими співучасниками злочину, узгодити з ними показання, які в подальшому вони будуть надавати органу досудового розслідування, що, в свою чергу, буде перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні та повному і об`єктивному дослідженню всіх обставин справи.

В зв`язку з цим прокурор наполягав на задоволенні клопотання.

Обвинувачений категорично заперечував щодо клопотання прокурора, при цьому підтвердив, що цілком визнає свою винуватість і щиро кається у вчиненому, не відмовляється давати свідчення суду. Разом з цим, звернув увагу суду, що він протягом останніх п`яти років перебуває у цивільному шлюбі з гр. ОСОБА_2 , та мають спільних двох малолітніх дітей. Його мати ОСОБА_4 , та цивільна дружина разом з дітьми проживають в будинку, що належить його родичам, де разом з ними до затримання проживав також і він, за адресою: АДРЕСА_3 . До затримання він працював за наймом у приватних осіб, здійснюючи різні ремонтні роботи, оскільки навчався на маляра, хоча навчання не закінчив, і диплом не отримав. Здатен був заробити кошти на утримання сім`ї.

Просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, надати йому можливість офіційно працевлаштуватися, аби підтвердити суду, що він дійсно бажає змінитися, стати на шлях виправлення, а вчинений ним злочин був його помилкою, і він більше такого не допустить.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - Златєв П.Д. підтримав пояснення свого підзахисного. Стверджував, що ризики на які посилається сторона обвинувачення є не доведеними і виключно формальними. Що обвинувачений ОСОБА_1 дійсно має сильні соціальні зв`язки, проживає спільно з матір`ю, цивільною дружиною та двома малолітніми дітьми, про що є відповідні докази в матеріалах кримінального провадження. Має постійне місце реєстрації, працює за наймом. Раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. З місця затримання не втікав, і виконував законні вимоги поліцейських.

На думку захисника, посилання прокурора на те, що обвинувачений не бажає викривати інших співучасників, то це виключне право самого обвинуваченого, і з цього приводу він надавав відповідні пояснення.

Наполягав на відмові в задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та застосування до обвинуваченого запобіжного західу у вигляді домашнього арешту за адресою його фактичного місця проживання.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

У відповідності до Рішення Конституційного суду України від 23 листопада 2017 року № 1-р/2017 не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України.

Рішенням Конституційного суду України від 23.11.2017№ 1-р/2017 встановлено, що зміна процесуального статусу особи з підозрюваного на обвинуваченого (підсудного) та початок стадії судового провадження у суді першої інстанції виключають автоматичне продовження застосування запобіжних заходів, обраних слідчим суддею до такої особи на стадії досудового розслідування як до підозрюваного. Отже, у разі відсутності вмотивованого рішення суду, яким дозволено позбавлення особи свободи на період, визначений цим судовим рішенням, така особа має бути негайно звільнена.

Відповідно до ч.1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

У відповідності з вимогами ст.ст.177, 178 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує, вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним умов застосування запобіжних заходів, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.

Також, відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слідчим суддею був обраний до ОСОБА_1 з тих підстав, що:

- на ризики передбачені п.5 ч.1 ст.177 КПК України вказувала сама особа підозрюваного ОСОБА_1 , який вчинив злочин у групі осіб, та інші співучасники зникли з місця затримання, і переховувалися від органу досудового розслідування, а тому в наявності був ризик переховування і підозрюваного від органу досудового розслідування і суду.

- ризик впливу на свідків події, які йому достовірно відомі та які входять до кола його знайомих.

- ризик переховування від органу досудового розслідування та суду в зв`язку з тяжкістю покарання.

- прийнято до уваги саму особу ОСОБА_1 , який не займається суспільно корисною працею, та не має сталих соціальних зв`язків.

Та з метою проведення з останнім слідчих дій та позбавлення його можливості вчинення різного роду дій, спрямованих на уникнення покарання за вчинення тяжкого злочину, в результаті якого потерпілій особі спричинено значну шкоду в розмірі 66 960,95 гривень.

Втім, на даній стадії перебування вже обвинувального акту в суді, суд не може цілковито погодитися з доводами сторони обвинувачення щодо наявності ризиків, які вливають на процесуальну поведінку обвинуваченого, та є підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

По-перше, досудове розслідування закінчено, та стороною обвинувачення зібрано усі докази, допитані усі свідки, матеріали кримінального провадження відкриті усім сторонам цього провадження.

Той факт, що інші співучасники цього злочину до теперішнього часу не встановлені і не виявлені, це виключно недолік органу досудового розслідування, який не спромігся до теперішнього часу вжити необхідних і достатніх заходів для встановлення інших співучасників, у разі якщо такі були, провести слідчі оперативні дії, тощо, а не розраховувати виключно на зізнавальні свідчення обвинуваченого ОСОБА_1 , тоді як обвинувачений не зобов`язаний повідомляти органу досудового розслідування про цих осіб, і це є його правом на захист.

По друге, відсутній наразі ризик впливу на свідків, чи будь-кого, з тих же самим підстав, що досудове розслідування вже закінчено.

По третє, тяжкість покарання, яке може загрожувати обвинуваченому, у разі визнання його винним та засудження за інкримінований йому злочин, не може бути підставою для обрання самого суворого запобіжного заходу.

Так, згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

За рішенням Європейського суду з прав людини "В. проти Швейцарії" ( "W v Switzerland", 14379/88) від 26.01.1993 року - небезпеку переховування від слідства та правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з урахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть підтвердити наявність такого переховування.

А тому тяжкість покарання, яке може бути призначено обвинуваченому за наслідками судового розгляду, в даному випадку суд до уваги не приймає.

Суд не погоджується з твердженням прокурора на відсутність міцних соціальних зв`язків у обвинуваченого: дружини, дітей.

В підготовчому засіданні судом було встановлено, що обвинувачений має матір ОСОБА_4 , яка проживає разом з цивільною дружиною обвинуваченого ОСОБА_2 , та їх двома малолітніми дітьми: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в будинку родичів обвинуваченого: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_3 .

Прокурор не заперечував наявність вказаних документів в матеріалах кримінального провадження, зазначивши, що довідка про склад сім`ї обвинуваченого за фактичним місцем проживання відсутня, і ця інформація не перевірялась.

Разом з цим, як орган досудового розслідування, так і прокурор погодилися з тим, що обвинувачений фактично проживає саме за адресою: АДРЕСА_3 , про що зазначили в обвинувальному акті, хоча і не перевірили ці дані.

Посилання прокурора на відсутність у обвинуваченого постійного місця роботи, а отже і джерел доходу, свідчить про існування ризику того, що перебуваючи на свободі він може продовжити вчиняти нові корисливі злочини, суд розцінює критично, оскільки як встановлено судом, і вбачається з обвинувального акту, обвинувачений раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, і інкримінований йому злочин вчинений ним вперше.

Суд дійшов глибокого переконання, що ризики, які були наявні при застосуванні до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, наразі є не вагомими, і втратили свою актуальність.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України.

Зважаючи на викладені обставини слідчий суддя приходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов`язків. Відтак у задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід відмовити.

Між цим, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 не пов`язаного з тримання під вартою, суд керується положеннями ст.178 КПК України, та оцінює в сукупності усі обставини, та особу обвинуваченого.

З огляду на проаналізовані обставини, суд дійшов висновку, що наразі до обвинуваченого ОСОБА_1 можливо застосувати більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з утриманням під вартою у вигляді домашнього арешту, оскільки досудове розслідування закінчено, усі свідки допитані, докази зібрані та відкриті сторонам.

Підстави стверджувати, що обвинувачений буде на будь-кого впливати - відсутні.

Необхідність співпрацювати з органом досудового розслідування, не є обов`язком обвинуваченого, а виключно його правом, яким він і скористався, і у разі наявності такої обставини, вона може братися судом до уваги при вирішенні питання про призначення покарання і розцінюватися судом як виключно пом`якшувальна обставина.

Суд, приймає до уваги те, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Інкримінований злочин вчинив у нічний час.

Має міцні соціальні зв`язки, хоча вони офіційно і не оформлені, але обвинувачений не позбавлений права їх оформити належним чином, і надати суду у подальшому відповідні докази.

Доводи сторони обвинувачення про те, що тільки тримання під вартою буде надійним запобіжником від переховування обвинуваченого у зв`язку з серйозністю обвинувачення та суворістю покарання, яке може бути призначено у випадку доведеності вини ОСОБА_1 , спростовується можливістю запобігти цьому ризику шляхом покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, так і зобов`язання не відлучатися із населеного пункту, де він проживає, та зобов`язавши обвинуваченого офіційно працевлаштуватися, що буде спонукати останнього якомога швидше стати на шлях виправлення.

Положеннями ст.194 ч.4 КПК України визначено, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Зі змісту ст.181 КПК України слідує, що домашній арешт, як вид запобіжного заходу, може бути застосований до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі та полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту.

Відповідно до ч.3 ст.181 КПК України ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.

Судовий розгляд підлягає проведенню у відкритому судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 22, 61, 62, 72-1, 128, 131, 177, 178, 181, 194, 183, 291, 314, 315, 316, 317 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Призначити судовий розгляд обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 на 09.06.2020 року о 10:30 годині у відкритому судовому засіданні в приміщенні Болградського районного суду Одеської області за адресою: вул.25 Серпня, № 192, м. Болград, Одеська область, за участю прокурора Ізмаїльської місцевої прокуратури.

В судове засідання викликати:

- прокурора Ізмаїльської місцевої прокуратури: вул. Дмитрівська, № 63, м. Ізмаїл, Одеська область;

- обвинуваченого ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ;

- захисника обвинуваченого - адвоката Златєва Петра Дмитровича, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , тел.: НОМЕР_2 ;

- потерпілу юридичну особу Публічне акціонерне товариство "Укртелеком", код ЄДРПОУ 21560766, бул. Т. Шевченка, № 18, м. Київ, 01601;

- представника потерпілої юридичної особи ОСОБА_9 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , тел.: НОМЕР_3 ;

- представника Болградського районного сектору філії Державної установи "Центр пробації" в Одеській області: пр-т. Соборний, буд. 97, м. Болград, Одеська область.

Свідків обвинувачення:

- ОСОБА_10 : АДРЕСА_6 ;

- ОСОБА_11 : АДРЕСА_7 ;

- ОСОБА_12 : АДРЕСА_8 .

Свідків захисту:

- ОСОБА_2 : АДРЕСА_3 .

В задоволенні клопотання прокурора про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 із під варти в залі суду.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід строком на 60 днів у вигляді нічного домашнього арешту, що полягає у забороні залишати житло за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_3 в період часу з 22:00 години вечора до 06:00 години ранку.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 такі обов`язки:

1) не відлучатися з домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 без дозволу прокурора або суду в період часу з 22:00 години до 06:00 години ранку;

2) прибувати до суду за першою вимогою;

3) повідомляти суд про намір зміни свого місця проживання.

4) вжити заходи до офіційного працевлаштування.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання зазначених в цій ухвалі обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення у відповідності до ст.179 КПК України, в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Ізмаїльський ВП ГУНП в Одеській області за місцем фактичного проживання обвинуваченого.

Строк дії обраного запобіжного заходу визначити до 27 липня 2020 року включно.

Ухвалу в частині обраного запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту направити для виконання до Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області.

Зобов`язати Болградський районний сектор філії Державної установи "Центр пробації" в Одеській області, скласти та надати суду в строк до 09.06.2020 року досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 .

Клопотання представника Болградського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області Іванова О.К. - задовольнити.

Зобов`язати прокурора Ізмаїльської місцевої прокуратури надати можливість представнику Болградського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області Іванову О.К. ознайомитися з матеріалами кримінального провадження №12020160270000060 від 04.03.2020 року в частині характеризуючих доказів відносно обвинуваченого ОСОБА_1 .

Ухвала оскарженню не підлягає, окрім як в частині застосування запобіжного заходу відносно обвинувачного.

Суддя: Кодінцева С.В. .