
Справа № 496/4155/19
Провадження № 2/496/662/20
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2020 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Пендюри Л.О.
за участю секретаря - Богдан Ю.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в залі суду м. Біляївка цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором б/н від 16.01.2014 року у розмірі 22856 грн. 58 коп. та судові витрати по справі.
Свої вимоги мотивує тим, що 16.01.2014 року між ним та відповідачем був укладений кредитний договір б/н, згідно умов якого, останній отримав кредит у розмірі 4500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та позивачем договір про надання банківських послуг, що підтверджується його підписом у заяві. Позивач свої зобов`язання виконав в повному обсязі та належним чином, надавши відповідачу кредит у розмірі, передбаченому договором. Проте, відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, зокрема не сплачує банку кредитні кошти та інші передбачені кредитним договором платежі, у зв`язку з чим, станом на 30.09.2019 року у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 22856 грн. 58 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 11035 грн. 06 коп., заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 9656 грн. 92 коп., заборгованість за пенею та комісією - 600 грн., штраф (фіксована частина) - 500 грн., штраф (процентна складова) - 1064 грн. 60 коп. Оскільки відповідач відмовляється добровільно сплатити заборгованість за кредитним договором позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, але подав до суду клопотання, в якому зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, справу просить розглядати у його відсутність і не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи належним чином, відзив на позов не подав, а тому, приймаючи до уваги заяву представника позивача, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, відповідно до ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач, як клієнт банку, підписав надруковану заяву (а.с.6) про те, що він отримав банківську картку, про що свідчить його підпис у зазначеній анкеті-заяві.
Позивач у позовній заяві посилається на те, що відповідач 16.01.2014 року отримав кредит у розмірі 4500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Разом з цим, у заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що дана заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та позивачем договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку.
До кредитного договору позивач додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» «Універсальна CONTRACT» «Універсальна GOLD» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/ (а.с.7-31).
Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Витягу з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, обов`язком клієнта є, зокрема погашати заборгованість по кредиту, відсотки за його використання, на перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах передбачених цим договором.
Згідно з п. 2.1.1.7.6 Витягу з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, при порушенні клієнтом строків платежів з будь-яких грошових зобов`язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, клієнт зобов`язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. (в еквіваленті 500 грн. по кредитним картам, відритим в валюті USD) + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих і прострочених відсотків та комісій. Штраф нараховується на окремий рахунок і підлягає оплаті в першу чергу.
П. 2.1.1.2.4 Витягу з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку встановлено, що підписання цього договору є прямою та безумовною згодою клієнта щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.
Відповідно до п. 1.1.7.12 Витягу з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, договір діє протягом 12 місяців з моменту його підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує другу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на аналогічний термін.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а ч. 1 ст. 1049 вказаного Кодексу встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути кредитору кредит у строк та в порядку, встановлених договором.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Позивач зазначає, що відповідач, не виконавши належним чином зобов`язання за вказаним договором, порушив зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору.
Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість відповідача за кредитним договором б/н від 16.01.2014 року, станом на 30.09.2019 року становить 22856 грн. 58 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 11035 грн. 06 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом - 9656 грн. 92 коп., заборгованість за пенею та комісією - 600 грн., штраф (фіксована частина) - 500 грн., штраф (процентна складова) - 1064 грн. 60 коп. (а.с.4-5).
Позивач, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім заборгованості за кредитом (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість: по відсоткам за користування кредитом, за пенею, за комісією та штрафами за несвоєчасну сплату кредиту.
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 11.10.2017 року по справі № 347/1910/15-ц, цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Враховуючи вищевикладене, та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафів за порушення умов договору слід відмовити, оскільки встановлено, що позичальник допустив порушення умов укладеного кредитного договору, за що позивач нараховує відповідачу пеню, а стягнення штрафу носить разовий характер, у зв`язку з чим у задоволенні вимог про стягнення штрафів необхідно відмовити.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15.
У заяві позичальника від 16.01.2014 року процентна ставка не зазначена та відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в розмірі і порядку нарахування пені, комісії, штрафів, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 16.01.2014 року, посилається на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» «Універсальна CONTRACT» «Універсальна GOLD» та Витяг з умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/, як невід`ємні частини спірного договору.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме з цим Витягом з умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку відповідач ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку.
Також немає підтверджень того, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови щодо сплати заборгованості по відсоткам за користування кредитом, за комісією та щодо сплати неустойки (пені, штрафів) у зазначеному розмірі і порядку нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача не є належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій позивача, який може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).
В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин ч. 1 ст. 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим позивачем в період - з часу виникнення спірних правовідносин, тобто з 16.01.2014 року до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто до 24.10.2019 року, виходячи з цього, суд приходить до висновку, що кредитор міг додати до позовної заяви довідку про умови кредитування та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
У зв`язку із тим, що позивач не надав до суду підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила банківських послуг, а також те, що у анкеті-заяві відсутня домовленість сторін про сплату відсотків за користування кредитом, комісії, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, а відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України - доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, надані банком довідка про умови кредитування та Витяг з Умов не можуть розцінюватися судом як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору.
Отже, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 9656 грн. 92 коп., заборгованості за пенею та комісією - 600 грн., заборгованості по судовим штрафам - 1564 грн. 60 коп., у зв`язку з безпідставністю позовних вимог в цій частині.
Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем, позивач дотримав вимоги, передбачені ч. 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими позивач.
Своїми діями позивач зухвало поклав на відповідача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року № 14-131цс19.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитом у розмірі 11035 грн. 06 коп., а в решті позовних вимог щодо стягнення заборгованості за по відсоткам за користування кредитом - 9656 грн. 92 коп., заборгованості за пенею та комісією - 600 грн., заборгованості по судовим штрафам - 1564 грн. 60 коп., слід відмовити, оскільки позивачем не доведено законність їх нарахування.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1921 грн.
Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 536, 611, 625, 634, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 05.03.2002 року Біляївським РВ УМВС України в Одеській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_3 (для погашення заборгованості та судових витрат) МФО №305299, заборгованість за кредитним договором б/н від 16.01.2014 року у розмірі 11035 грн. 06 коп. та судовий збір - 1921 грн.
Акціонерному товариству комерційному банку «ПриватБанк» в іншій частині позовних вимог до ОСОБА_1 - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його отримання.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його отримання до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області.
Суддя Л.О. Пендюра
Судове рішення № 89523390, Біляївський районний суд Одеської області було прийнято 28.05.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 496/4155/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: