Ухвала суду № 89523077, 28.05.2020, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 28.05.2020 Справа № 554/635/20

Провадження №2-ві/554/12/20

У Х В А Л А

28 травня 2020 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави у складі головуючого судді Гольник Л.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Прокуратури Полтавській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

28.01.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Прокуратури Полтавській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, спричиненої протиправними діями та бездіяльністю Прокуратури Полтавської області, стягнувши шляхом списання з Єдиного казначейського рахунку на користь позивача грошових коштів у сумі 198 366, 00 грн.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 31.01.2020 року за даною позовною заявою відкрито провадження та визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

14.04.2020 року до суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про відвід головуючого судді Материнко М.О., який обґрунтовано тим, що слідчим суддею Материнко М.О. 30.01.2020 року скарга ОСОБА_1 розглянута з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону в інтересах прокуратури Полтавської області, що підтверджено ухвалою Полтавського апеляційного суду у справі № 554/11727/15. На думку заявника, вказані обставини свідчать про упереджене ставлення судді до позивача та лояльність до відповідача прокуратури Полтавської області, а також про сформованість позиції судді Материнко М.О. у даній справі.

Ухвалою суду від 25.05.2020 року заява позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді визнана необґрунтованою.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2020 року заява передана для вирішення до провадження судді Гольник Л.В.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15.01.2020 року, який набрав чинності 08.02.2020 року, частина 3 ст. 40 ЦПК викладено у новій редакції, а саме якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Оскільки заява про відвід судді надійшла до суду за три робочі до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, тобто ЦПК України не допускає повторну участь судді в розгляді справи.

Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності судді має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв, а також особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, які розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

У рішенні в справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 ЄСПЛ нагадує, що «безсторонність», в сенсі п. 1 ст. 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на основі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі, тобто жоден з членів суду не має проявляти будь-якої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію, тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу.

Згідно ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Статтями 36, 37 ЦПК визначено підстави для відводу судді. Проте заявником не наведено обставин для відводу судді, передбачених вказаними статтями ЦПК України. Так, доводи позивача не свідчать про упередженість та необ`єктивність судді Материнко М.О. у даній справі, а є лише припущенням позивача щодо судді Материнко М.О.

За таких обставин суд вважає, що у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Материнко М.О. слід відмовити за необґрунтованістю.

Керуючись ст. ст. 36, 37, 40, 258-261, 353 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Материнко М.О. від розгляду цивільної справи № 554/635/20 за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Полтавській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.В.Гольник