Ухвала суду № 89522831, 29.05.2020, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 1-кп/537/170/2020

Справа № 537/1757/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2020року Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді Маханькова О.В.,

за участю секретаря судового засідання Скічко Н.В.,

прокурора Ольховського Б.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника - адвоката Шаповал В.Д.,

представника потерпілого Нестеренко Ю.В. – Нестеренко Д.В.,

потерпілого ОСОБА_2 ,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі Крюківського районного суду в м.Кременчуці кримінальне провадження 12020170000000277 від 18.05.2020року по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчук Полтавської області, українець, громадянин України, не працюючий, фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 не судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч . 2 ст. 194, ч. 3 ст. 189, ч. 1 ст. 263, 1 ст. 309 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

28 травня 2020 року до Крюківського районного суду м. Кременчука надійшов обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч . 2 ст. 194, ч. 3 ст. 189, ч. 1 ст. 263, 1 ст. 309 КК України.

В підготовчому судовому засіданні учасники судового провадження проти призначення справи до судового розгляду не заперечували.

Заслухавши думку прокурора, потерпілих, обвинуваченого та його захисників, які вважають за можливе призначити судовий розгляд, суд встановив наступне.

Обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України.

Під час підготовчого судового засідання підстав для прийняття судом рішень, передбачених п.п.1 – 4 ч.3 ст.314 КПК України не встановлено.

Під час підготовчого судового засідання прокурором заявлено клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу, а саме:

Обрати обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 189, ч. 1 ст. 263, 1 ст. 309 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, без визначення розміру застави.

Згідно частини 1 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам: 1. Переховування від органів досудового розслідування та суду; 2. Незаконного впливу на потерпілого, свідків, експерта, які ще не допитані в судовому засіданні, 3. Вчинити інше кримінальне правопорушення.

Застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою, а саме: особистого зобов`язання, особистої поруки, застави та домашнього арешту, у даному випадку недоцільно у зв`язку з наступним.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, може ухилитися від виконання процесуальних обов`язків, а також те, що застосування відносно нього жодного з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, виключається можливість обрання відносно обвинуваченого іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Потерпілий ОСОБА_3 прохав суд задовольнити клопотання прокурора та повідомив, що обвинувачений ОСОБА_1 , не працює, може впливати на свідків по даному кримінальному провадженню.

Потерпілий ОСОБА_2 прохав суд задовольнити клопотання прокурора .

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Шаповал В.Д. заперечували проти обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого, просили обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_1 більш м*який запобіжний захід, а саме домашній арешт.

Вислухавши клопотання прокурора, думку потерпілих, думку обвинуваченого та його захисника, суд встановив наступне.

Відповідно до ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі і запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Згідно ст.29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Європейський суд з прав людини у справі "Ілійков проти Болгарії" закріпив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим моментом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. У справі "Летельє проти Франції" від 26.06.1991 року вказано, що особлива якість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Як вбачається із реєстру матеріалів кримінального провадження:,

- 02.04.2020 року ОСОБА_1 - повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 189,ч.2 ст. 194 ч.1 ст.263 Кримінального кодексу України.

- 15.05.2020 ОСОБА_1 - повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 189,ч.2 ст. 194 ,ч.1 ст.263, ч.1 ст. 309 Кримінального кодексу України.

- відповідно до ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 03.04.2020 року підозрюваному обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб, тобто до 02.06.2020 року .

- Слідчим 25.05.2020 року складено обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні та 25.05.2020 року вказаний обвинувальний акт затверджено прокурором.

- 28.05.2020 року до Крюківського районного суду м. Кременчука направлено обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч . 2 ст. 194, ч. 3 ст. 189, ч. 1 ст. 263, 1 ст. 309 КК України .

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, може ухилитися від виконання процесуальних обов`язків, а також те, що застосування відносно нього жодного з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, виключається можливість обрання відносно обвинуваченого іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Також при вирішенні питання про доцільність продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необхідно враховувати практику Європейського суду з прав людини.

Зокрема, у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001, Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

У справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991, Європейський суд з прав людини зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Також слід врахувати, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. При розгляді питання про необхідність взяття під варту судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, і зокрема такі фактори які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. Крім того, як стверджує в свої рішеннях Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначено, що наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача у тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати обґрунтованим залежить від обставин.

Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, а відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

В обґрунтування клопотань, як на підставу застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених п.1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 є запобігання спробам останнього знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час не встановлено місця придбання підозрюваному вогнепальної зброї та боєприпасів про яке йому достовірно відомо.

Також метою застосування саме такого запобіжного заходу як тримання під вартою є запобігання спробам обвинуваченого незаконно впливати на потерпілих, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні. Так як, підозрюваний ОСОБА_1 мав безпосередній візуальний контакт з потерпілими та свідками по даному кримінальному провадженню та особисто їх знає, тому існує реальна загроза за життя та здоров`я осіб, які співпрацювали зі слідством. Зміна показань потерпілих та свідків на користь підозрюваного унеможливить якісне проведення досудового розслідування та позбавить можливості притягти винну особу до кримінальної відповідальності.

Також метою застосування саме такого запобіжного заходу як тримання під вартою є запобігання спробам обвинуваченого перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме не виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, вчиняти спроби будь-якого іншого перешкоджання здійсненню кримінального провадження, не виконувати процесуальні рішенні, у тому числі вироку суду, оскільки підозрюваний є працездатною, має задовільний стан здоров`я, підозрюваний у трудових правовідносинах не перебуває, постійних джерел до існування немає. Дані щодо офіційного працевлаштування підозрюваного відсутні. В той же час, ним систематично вчиняються злочини корисливої спрямованості, що і свідчить про його джерело доходів. Відсутність будь-яких засобів для існування: офіційних джерел доходів, постійного або тимчасового місця роботи, заощаджень, соціальних зв`язків є неспростовним ризиком вчинення злочинів ОСОБА_1 у майбутньому.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, яке кваліфікується як тяжке, за яке законом передбачене покарання до десяти років позбавлення волі, а також наявність ризиків, визначених п.п. 2, 3, 4 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 може здійснювати дії щодо: знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності вказаних вище ризиків та обґрунтованої підозри, суд враховує, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим за ч . 2 ст. 194, ч. 3 ст. 189, ч. 1 ст. 263, 1 ст. 309 КК України, дані щодо особи обвинуваченого, який не працює, у трудових правовідносинах не перебуває, постійних джерел до існування немає, негативно характеризується, його вік та стан здоров`я, думку потерпілих, які вважають,що обвинувачений може впливати як на них так і на свідків по даному кримінальному провадженню.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців, наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання, репутацію обвинуваченого, майновий стан обвинуваченого, наявність судимостей у обвинуваченого, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини:

-наявність вагомих доказів про вчинення ОСОБА_1 інкримінованих йому кримінальних правопорушень;

-тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим за ч. 3 ст. 189 КК України – до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна;

-вік та стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_1 – обвинувачений є молодою працездатною особою, тобто стан здоров`я достатній для продовження вчинення інших кримінальних правопорушень;

-майновий стан обвинуваченого: відсутність постійного законного джерела доходів для існування, що свідчить про можливість вчинення останнім нових кримінальних правопорушень.

Вказані обставини прямо вказують на необхідність застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 , в тому числі з метою забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків у кримінальному провадженні, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Інші більш м`які запобіжні заходи не можливо застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 із наступних причин:

1)особисте зобов`язання - не можливо застосувати у зв`язку з тим, що ОСОБА_4 вчинив тяжке кримінальне правопорушення;

2)особиста порука – на адресу слідчого відділу та прокуратури не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за ОСОБА_1 ;

3)застава - у відповідності до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

4)домашній арешт – не можливо застосувати у зв`язку з тим, що перебуваючи під домашнім арештом, не можливо запобігти спробам обвинуваченого, з метою уникнути покарання за вчинення злочину, залишити місце, визначене слідчим суддею з метою переховування;

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад три роки. Санкція частини 3 статті 189 КК України, передбачає позбавлення волі на строк до 10 років.

Тобто, у прокурора є підстави, передбачені частиною 1 статті 183 КПК України, клопотати перед судом про застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 тяжкого кримінального правопорушення, наявність ризиків, тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, підвищену суспільну небезпеку злочину, у вчиненні якого він обґрунтовано підозрюється, дані про особу обвинуваченого та практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, застави, не зарадить вищевказаним ризикам, тобто дасть можливість обвинуваченому переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків чи іншим чином перешкоджати досудовому розслідуванню, а тому застосування запобіжного заходу, передбаченого ст.183 КПК України, у вигляді тримання під вартою, у даному випадку є найдоцільнішим.

Враховуючи викладене, а також те, що як встановлено судом та доведено прокурором, наявна обґрунтована підозра у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_1 злочинів, що передбачені ч.2 ст. 194, ч. 3 ст. 189, ч. 1 ст. 263, 1 ст. 309 КК України, за які законом передбачено покарання понад 10 років позбавлення волі, тобто до нього може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, при цьому належні докази, які б свідчили про те, що стан здоров`я останнього унеможливлює його тримання під вартою, суду не надано, доведено наявність підстав вважати, що перебуваючи на волі обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, доведено, що інші, більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, що вказані у клопотанні прокурора, тобто прокурором доведено наявність всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, то суд приходить до висновку, що клопотання є обґрунтованим, тому вважає доцільним обрати обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 314 – 317, 331, 371, 372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Кременчук Полтавської області, українець, громадянин України, не працюючий, фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень ,передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 189, ч. 1 ст. 263, 1 ст. 309 КК України призначити до розгляду у відкритому судовому засіданні в залі Крюківського районного суду м.Кременчука на 16.06. 2020 року о 14 .00 годині.

Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів , починаючи з 29 травня 2020 року до 27 липня 2020 року до 24.00 год. включно.

В судове засідання викликати прокурора, потерпілих, обвинуваченого та його захисника.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги, яка подається через Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області.

Головуючий суддя: Маханьков О.В.